(Київ, 13 серпня 2026 року) — Принаймні в одній з балістичних ракет, запущених Росією під час обстрілу Києва у ніч на 5 серпня 2026 року, ймовірно містилися касетні боєприпаси, повідомила сьогодні Human Rights Watch.
За наявною інформацією, внаслідок удару загинули троє людей у сортувальному центрі найбільшої приватної кур’єрської та поштової служби України «Нова пошта». Також виникла загроза життю цивільних осіб, які перебували поблизу. Цей удар було завдано під час масованого ракетно-дронового обстрілу Росією Києва та області. За наявними даними, загинуло щонайменше 17 цивільних осіб, десятки людей зазнали поранень.
«Росія вкотре застосувала в густонаселеній житловій зоні зброю, яка за своєю природою є невибірковою, — заявила Ксенія Квітка, молодша дослідниця Human Rights Watch по Україні. — Не може бути жодних виправдань для ударів касетними боєприпасами поблизу житлових будинків, шкіл та лікарень. Це свідчить про цілковите нехтування Росією інтересами цивільного населення та нормами міжнародного права, покликаними його захищати».
Касетні боєприпаси можуть скидати за допомогою реактивних снарядів, керованих і некерованих ракет, а також літаків. Зазвичай вони розриваються в повітрі, розкидаючи на великій території десятки суббоєприпасів, або так званих бойових елементів касетного боєприпасу. Багато суббоєприпасів не розриваються від першого удару і фактично перетворюються на наземні міни, що можуть вбивати та калічити роками чи навіть десятиріччями, доки їх не знайдуть і не знешкодять.
Дослідники Human Rights Watch перевірили два відео та сім фотографій з місця удару 5 серпня, а також проаналізували супутникові знімки. Візуальні підтвердження, зокрема уламки від ракет та характер численних, майже одночасних вибухів, вказують на ймовірне застосування касетних боєприпасів.
На відеозаписі удару, завданого по відділенню «Нової пошти» в Оболонському районі Києва, що був оприлюднений на Телеграм-каналі о 8:44 ранку 5 серпня, видно велику пожежу та стовпи диму, що піднімаються з житлової забудови. Під час зйомки на відео видно кілька спалахів світла, після яких майже одночасно чути кілька вибухів. На другому відео, викладеному в Телеграмі-каналі о 8:58 ранку, цей самий момент показано з іншого ракурсу.
Human Rights Watch перевірила ці локації та встановила, що об’єктом атаки став сортувальний центр «Нової пошти». Менш ніж за кілометр на захід від місця удару знаходиться Київська міська клінічна лікарня, а менш ніж за 500 метрів на схід — житловий район зі школами, стадіоном та численними багатоповерховими житловими будинками.
О 8:38 ранку «Нова пошта» оприлюднила у своєму офіційному Телеграм-каналі інформацію про те, що «внаслідок масованої ворожої атаки було знищено сортувальний центр Нової пошти в Києві». Компанія повідомила, що було застосовано касетні боєприпаси і що загинули троє людей — усі вони були співробітниками партнерських або підрядних організацій. Міністерство оборони Росії також заявило, що завдало ударів по чотирьох логістичних центрах у Києві, зокрема по двох об’єктах «Нової пошти».
На опублікованих Associated Press фотографіях можна побачити співробітників екстрених служб на території серйозно пошкодженого об’єкта. На двох фотографіях — як встановила Human Rights Watch, зроблених на місці події — видно уламки ракети. Дослідники Human Rights Watch з’ясували, що цей предмет є носовою частиною балістичної ракети 9М720 «Іскандер-М» із касетною боєголовкою. Згідно з наявними даними, така ракета може нести до 54 боєприпасів 9N730 осколково-фугасного типу.
Російські збройні сили систематично застосовують касетні боєприпаси на території України, завдаючи значної шкоди цивільному населенню. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Human Rights Watch зафіксувала випадки застосування Росією касетних боєприпасів у Харкові, Миколаєві, Чернігові, Херсоні, Одесі, Лимані та інших містах. Завданий Росією 8 квітня 2022 року удар касетними боєприпасами по багатолюдному залізничному вокзалу міста Краматорська залишається одним із найстрашніших інцидентів за кількістю постраждалих цивільних осіб під час війни, внаслідок якого 58 людей загинули і понад 100 зазнали поранень.
Обстріл 5 серпня відбувся на тлі значного посилення російських ракетних ударів по українських містах, внаслідок чого різко зросла кількість жертв серед цивільного населення. За наявними даними, у липні Росія застосувала проти України рекордну кількість ракет, зокрема щонайменше 126 балістичних. На відміну від багатьох російських дронів, яким Україна може протидіяти за допомогою дронів-перехоплювачів власного виробництва та засобів радіоелектронної боротьби, для знищення балістичних ракет потрібні спеціалізовані системи протиповітряної оборони та перехоплювачі.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у першому півріччі 2026 року зафіксовано на 37% більше жертв серед цивільного населення, ніж за той самий період 2025 року, та на 114% більше, ніж у 2024 році. Як було зазначено, таке різке погіршення ситуації «є наслідком інтенсивнішого застосування потужного озброєння, яке є особливо смертоносним під час використання в густонаселених міських районах». Удари по українських містах далеко від лінії фронту є основною причиною загибелі мирних жителів — на них припадає 45% від загальної кількості жертв.
Під час цієї ескалації лише Київ зазнав кількох надзвичайно смертоносних обстрілів. За наявними даними, через російські ракетні удари та атаку дронів у ніч з 1 на 2 липня загинуло щонайменше 30 людей, а 14 травня ракета влучила в житловий будинок, внаслідок чого загинуло 24 мирні жителі, 48 зазнали поранень.
В інших містах України внаслідок російських обстрілів також було багато жертв серед цивільного населення. Під час ракетно-дронового удару по місту Дніпро 2 червня загинуло 17 цивільних осіб, 40 дістали поранення. Міста ближче до лінії фронту, зокрема Запоріжжя, Павлоград, Кривий Ріг, Краматорськ та Слов’янськ, дедалі частіше потрапляють під удари «планерних бомб» — керованих боєприпасів, що скидаються з повітря та можуть мати величезну масу вибухової речовини — до 3 000 кілограмів. Тим часом, за повідомленнями, Росія продовжує цілеспрямовано атакувати цивільних осіб за допомогою FPV-дронів. Human Rights Watch вже документувала такі випадки в Херсоні.
Конвенція про заборону касетних боєприпасів від 2008 року, до якої приєдналися 112 країн, і ще 12 підписали, повністю забороняє ці види озброєння та передбачає очищення забруднених територій і надання допомоги постраждалим. Хоча Росія не є державою-учасницею, вона зобов’язана дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, відомого також як право збройних конфліктів. Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, під час військових операцій сторони конфлікту повинні постійно дбати про захист цивільного населення і вживати «всіх практично можливих запобіжних заходів», щоб уникнути або звести до мінімуму випадкові жертви серед мирних жителів і пошкодження цивільних об'єктів.
Норми міжнародного гуманітарного права також вимагають від усіх сторін конфлікту розрізняти військові цілі та цивільних осіб і цивільні об’єкти, а також завдавати ударів виключно по військових цілях. Особи, які вчиняють серйозні порушення законів та звичаїв війни зі злочинним наміром, умисно або через необережність, можуть бути притягнуті до відповідальності за воєнні злочини.
Оскільки касетні боєприпаси розкидають суббоєприпаси на великій території, а нерозірвані суббоєприпаси протягом тривалого часу після закінчення бойових дій становлять небезпеку, їхнє застосування в жилих районах є порушенням принципів обережності та розрізнення. Навмисне завдання таких ударів по цивільному населенню є воєнним злочином.
Україна також не є учасницею Конвенції про заборону касетних боєприпасів. Human Rights Watch задокументувала випадки застосування Україною касетних боєприпасів у 2022 році в окупованому на той час місті Ізюм (Харківська область) та прилеглих районах, що спричинило жертви серед цивільного населення. Проте після заяв Сполучених Штатів про намір передати Україні касетні боєприпаси, вона зобов’язалася не застосовувати їх у міських районах, а лише «на полях, де зосереджені російські військові», а також фіксувати місця їхнього застосування та проводити там роботи з розмінування, щойно це стане можливим. Як Україна, так і Росія повинні якнайшвидше приєднатися до Конвенції та припинити виробництво, передачу й застосування касетних боєприпасів, а також взяти на себе зобов’язання щодо розмінування територій від касетних боєприпасів, що не вибухнули, на всіх територіях, що перебувають під їхнім фактичним контролем, а також надавати допомогу постраждалим громадам.
«Застосування зброї, яка широко заборонена в світі, на тлі зростання кількості жертв серед цивільного населення підкреслює нагальну потребу притягнення винних до відповідальності, — зазначила Ксенія Квітка. — Обстріл 5 серпня необхідно розслідувати як можливий воєнний злочин, а Росія повинна негайно припинити застосовувати касетні боєприпаси та завдавати невибіркових ударів».
