- У 2024 році в Херсоні від ударів російських дронів загинули десятки цивільних осіб і сотні дістали поранення. Ці атаки, скоєні вочевидь навмисно або безрозсудно, становлять воєнні злочини.
- Очевидною метою цих атак є залякування цивільного населення Херсона, що є частиною широкомасштабної кампанії терору, спрямованої проти жителів міста.
- Ці атаки свідчать про нагальність пошуку ефективних шляхів забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права, в тому числі шляхом розслідування та судового переслідування за скоєні в Україні воєнні злочини.
(Київ, 2 червня 2025 р.) – Російська армія неодноразово використовувала дрони для атак на мирних жителів і цивільні об'єкти в місті Херсон на півдні України, що є серйозним порушенням законів і звичаїв війни, йдеться в оприлюдненому сьогодні звіті Human Rights Watch.
У 101-сторінковому звіті «Полювання згори: застосування Росією дронів для атак на цивільне населення у місті Херсон, Україна» та додатковому мультимедійному матеріалі задокументовано, як російські збройні сили навмисно або безрозсудно завдають ударів цими відносно дешевими та доступними у вільному продажу дронами по цивільному населенню та цивільних об'єктах. Наслідком цих атак є залякування мирних мешканців міста, які бояться виходити зі своїх домівок, а також зменшення кількості населення у двох районах Херсона, що потерпають від таких нападів.
«Російські оператори дронів мають можливість відстежувати свої цілі за допомогою відео з високою роздільною здатністю, тому не залишається жодних сумнівів, що їхня мета – вбивати, калічити та залякувати цивільне населення, – зазначила Белкіс Віллє, асоційована директорка відділу криз і конфліктів Human Rights Watch. – Їхні дії є яскравим підтвердженням того, що міжнародна спільнота повинна сприяти досягненню правосуддя для потерпілих від російських воєнних злочинів та злочинів проти людяності в Україні».
Дослідники Human Rights Watch опитали 36 постраждалих внаслідок атак дронів або свідків таких нападів та проаналізували 83 відеозаписи атак дронами з супроводжуючими постами, завантажені на пов’язані з російськими військовими телеграм-канали, а також зроблені свідками та передані дослідникам відео та фотографії. За допомогою цих матеріалів Human Rights Watch підтвердила, що російські військові використовували доступні у вільному продажу дрони виробництва двох китайських комерційних компаній-виробників DJI та Autel, а також одну модель виробництва російської групи «Судоплатов», яка називає себе волонтерською організацією.
І DJI, і Autel у своїх відповідях на листи Human Rights Watch визнавши наявність у них інформації про використання їхніх дронів російськими військами у бойових цілях. Вони підкреслили, що таке використання є несумісним з політикою їхніх компаній, і надали інформацію про заходи, яких вони вживають для уникнення потенційного використання їхніх дронів у таких цілях. Ані «Судоплатов», ні російський уряд на запити не відповіли.
Human Rights Watch задокументувала щонайменше 45 випадків, коли російські військові з червня по грудень 2024 року цілеспрямовано завдавали ударів з використанням дронів по мирних жителях і цивільних об'єктах, зокрема закладах охорони здоров'я та постачальниках інших життєво важливих товарів і послуг в Антонівці та Дніпровському районі міста Херсона. За даними виконавчого комітету Херсонської міської ради, з травня по грудень 2024 року внаслідок атак дронів у Херсоні загинули 30 цивільних осіб, щонайменше 500 зазнали поранень. Атаки дронів тривають.
На долю атак із використанням дронів припало 70 відсотків втрат серед цивільного населення, зафіксованих у контрольованій владою України частині Херсонської області в січні 2025 року Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні.
Російські військові обстрілювали цивільних з квадрокоптерів, коли ті йшли пішки, їхали на велосипеді, пересувалися автомобілем, їхали на роботу та з роботи громадським транспортом, а також перебували вдома. Деякі місцеві жителі розповідали, як намагалися сховатися або втекти від дрона, що переслідував їх протягом декількох хвилин.
Керовані російськими операторами дрони цілили у медичні заклади, машини швидкої медичної допомоги та співробітників екстренки, а також рятувальників, задіяних у ліквідації наслідків попередніх атак дронів на цивільне населення. Працівники швидкої медичної допомоги повідомили, що їхні бригади більше не могли виїжджати на виклики в деякі райони через ризик атак дронів. Натомість поранених до медичних закладів мусили вивозити наряди поліції на броньованих автомобілях.
Російські військові наносили удари з дронів по продуктових магазинах і транспортних засобах, що доставляли туди продукти, тому власники були змушені зачинити майже всі крамниці у постраждалих районах. Атаки дронів на об'єкти газо-, водо- та електропостачання, а також на працівників комунальних служб, які намагалися усунути пошкодження, ще більше обмежили доступ мешканців до базових сервісів.
Російські військові озброюють дрони-квадрокоптери забороненими нормами міжнародного права протипіхотними мінами, які ці дрони надалі розкидають у районах Херсона. Протипіхотні міни ПФМ забруднюють місцевість і завдають шкоди цивільному населенню. Триваючі атаки перешкоджають розмінуванню території, знешкодженню протипіхотних мін та інших вибухонебезпечних залишків війни.
Внаслідок такої системної та цілеспрямованої кампанії люди вимушені залишати ці райони. За даними виконавчого комітету Херсонської міської ради, з травня по грудень 2024 року кількість жителів Антонівки скоротилася майже вдвічі.
Ті, хто залишився – переважно це люди літнього віку та ті, кому важко евакуюватися, – бояться залишати свої домівки. Вони розповідають, що на вулиці постійно прислуховуються до дзижчання дронів над головою, озираються навколо в пошуках потенційного укриття під деревами та шукають під ногами протипіхотні міни, що могли скинути дрони раніше.
Ці атаки на цивільних осіб є серйозними порушеннями законів і звичаїв війни та воєнними злочинами, якщо вони були вчинені зі злочинним наміром. Також Human Rights Watch дійшла висновку, що ці атаки на цивільних осіб у Херсоні з використанням озброєних дронів-квадрокоптерів є очевидними злочинами проти людяності. Ці напади призвели до вбивств або навмисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень чи шкоди психічному або фізичному здоров'ю та були здійснені в межах широкомасштабної кампанії проти мирних жителів Херсона і, вочевидь, є частиною загальної російської політики щодо здійснення таких нападів. Розглянуті в сукупності та з часом, атаки, як видається, є частиною очевидної російської стратегії, основною метою якої є поширення терору серед цивільного населення.
Як заявила Human Rights Watch, здатність російських військових озброювати відносно недорогі та доступні на ринку дрони для здійснення незаконних атак свідчить про нагальність пошуку ефективних шляхів забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права, в тому числі шляхом судового переслідування за вчинені воєнні злочини. Уряди, спільно з комерційними компаніями-виробниками дронів, мають розробити та впровадити заходи для запобігання або мінімізації використання дронів у незаконних бойових цілях.
«Напади в Херсоні є вражаючим прикладом того, на що схоже життя мирних людей, коли на них полюють згори з жахливою точністю, – зазначила пані Віллє. – Непокоїть той факт, що ці незаконні атаки можуть бути здійснені за допомогою відносно дешевих і доступних на ринку дронів. Ситуація в Херсоні має стати показовим прикладом того, яким може стати життя цивільного населення в зонах конфліктів по всьому світу, якщо не забезпечити дотримання норм міжнародного гуманітарного права».
Окремі епізоди
28 вересня 23-річна Анастасія Павленко їхала на велосипеді головною трасою між Антонівкою та Херсоном. Вона розповіла: «Раптом я побачила, як з даху злетів дрон і почав переслідувати мене». Дрон летів за Анастасією майже 300 метрів. За її словами, вона все ще їхала на велосипеді і була менш ніж за 100 метрів до переходу Антонівського мосту, коли «дрон скинув гранату. Мене поранило в шию, ліву ногу і під ребро». Перебуваючи в стані шоку, Анастасія Павленко продовжувала рухатися до підземного переходу. «Я їхала далі на велосипеді, вся в крові, на спущених колесах».
Наступного дня відео з атакою на Анастасію Павленко було оприлюднене на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі. Підпис під відео:
Солдати ЗСУ ганяють на велосипедах. Цей персонаж чіткенько був ліквідований... [Медичній] евакуації не дають підійти.
На момент розмови з дослідниками Human Rights Watch наприкінці листопада Анастасія вже переїхала до іншого міста. Вона розповіла, що досі має у шиї металевий уламок, який хірургам не вдалося видалити через його розташування. Анастасія перебувала у лікарні сім днів. Після цього вона так і не повернулася до Херсона. «Якби не дрони, я б і досі там жила», – каже вона.
Адвокатка з Антонівки Тетяна Кравчук розповіла, що 30 жовтня 2024 року о 6:30 ранку вийшла з дому погодувати сусідського собаку. Тетяна перевірила, чи немає на вулиці мін. Коли вона вже поверталася додому, то почула звук дрона. Тетяна Кравчук розповідає:
Він був позаду, переслідував мене. Я спробувала сховатися між деревами. Чула, як він кружляє навколо дерева, все ближче і ближче. Він був на висоті чотирьох метрів наді мною. Потім пролунав вибух.
Тетяна каже: «Я зателефонувала синові та сказала, що мене атакував дрон і у мене поранена нога». Син відвіз її до лікарні, де їй зробили операцію і де вона провела шість днів. Коли наприкінці листопада дослідники Human Rights Watch розмовляли з Тетяною, вона все ще перебувала на лікуванні, після якого мала пройти шестимісячний курс реабілітації.
28 жовтня о 20:00 64-річний водій автомобіля швидкої медичної допомоги Володимир Павлюк разом із 64-річним доктором Сергієм Кучеренком та 40-річною фельдшеркою Вікторією Жогою виїхали на виклик в Антонівку, де двоє людей дістали поранення ніг від скинутого з дрона боєприпасу.
Коли медики прибули на місце та стояли біля швидкої, Вікторія Жога почула звук дрона та вигукнула: «Дрон! Дрон!» Вона розповіла: «Я почала кликати лікаря і намагалася сховатися, але не знала, куди. Було надто темно. Ми були в паніці. В останню мить я спробувала залізти до машини швидкої». У цей момент пролунав вибух.
Володимир Павлюк знайшов обох колег пораненими. «Сергій [доктора Кучеренко] лежав у калюжі крові, він мовчав, – згадує Володимир. – У Віки [Жоги] була поранена нога». Володимир Павлюк отримав контузію та пошкодження слуху. Вибуховою хвилею також понівечило автомобіль швидкої медичної допомоги.
Володимир поклав обох колег і одного пораненого цивільного в машину швидкої допомоги. Другого цивільного посадив на переднє сидіння. Він переїхав у більш безпечне місце під деревом, щоб дочекатися іншої бригади. Лікар згодом помер у лікарні.
Вікторія отримала осколкові поранення обох ніг, правого стегна та живота.
Human Rights Watch верифікувала оприлюднене на пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі відео з дрона, на якому зафіксовано напад. Схоже, що у першому фрагменті показано удар, внаслідок якого зазнали поранень двоє людей, до яких приїхали на виклик Володимир Павлюк і його бригада. Фрагмент починається з того, як дрон летить та потім зависає над деревом біля якихось будинків. У другому фрагменті дрон летить до того ж місця та зависає над автомобілем швидкої медичної допомоги. Видно, як боєприпас летить у бік групи людей, і через кілька кадрів після цього біля передньої правої частини автомобіля стається вибух.
50-річний Сергій Долгов працює та мешкає у Дніпровському – селищі за 8 кілометрів на захід від Херсона. Третього листопада він проходив біля свого багатоквартирного будинку та наступив на протипіхотну міну ПФМ. Вона розірвалася. Вибуховою хвилею йому майже повністю відірвало ліву стопу, а праву ногу поранило уламками пластику. Сергій розповів: «Я тут часто ходив, тож напевно міна з'явилася там за два-три дні до того. Я завжди виглядаю дрони вгорі, але не вишукував міни на землі».
