- Російські атаки дронів на пасажирські потяги та залізничну інфраструктуру призвели до загибелі й поранень цивільних, зокрема залізничників, і порушили роботу транспортної мережі, на яку покладаються мільйони українців, щоб врятуватися від небезпеки та отримати доступ до основних послуг.
- Атаки на цивільні потяги та залізничну інфраструктуру порушують міжнародне гуманітарне право і можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини.
- Росія повинна припинити незаконні атаки, зокрема на цивільні об’єкти, та має притягнути до відповідальності своїх військових за вчинення серйозних порушень норм міжнародного гуманітарного права. Міжнародні партнери України повинні сприяти заходам, спрямованим на захист мирних жителів та критичної інфраструктури цивільного транспорту.
(Київ, 10 листопада 2026 р.) –Дедалі частіші російські атаки дронів на пасажирські потяги та інший залізничний рухомий склад в Україні призвели до загибелі й поранень цивільних, зокрема залізничників, і дедалі більше загрожують транспортній системі, від якої залежать мільйони українців, заявила сьогодні Human Rights Watch.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року українська державна залізнична компанія «Укрзалізниця» евакуювала поїздами із зони бойових дій понад 4 мільйони людей, одночасно забезпечуючи життєво важливе транспортне сполучення для цивільного населення всієї країни.
«Для мільйонів мирних жителів України потяги є вкрай необхідними – завдяки ним вони можуть рятуватися від небезпеки, побачитися з рідними та отримати доступ до найнеобхідніших послуг, зокрема медичної допомоги, – зазначила Белкіс Віллє, асоційована директорка відділу криз і конфліктів Human Rights Watch. – Зростання кількості російських атак дронів на пасажирські поїзди ставить під загрозу життя цивільного населення та існування транспортної мережі, від якої для багатьох людей залежить безпека та життя».
З березня по вересень 2026 року Human Rights Watch розслідувала три російських дронових удари по поїздах та інфраструктурі залізниці. Дослідники опитали залізничників та одного з пасажирів, а також проаналізували фотографії та відеозаписи обстрілів і їхніх наслідків, зокрема матеріали, поширені Міністерством оборони Росії та пов’язаними з російськими військовими телеграм-каналами.
У 2026 році кількість атак зросла. Зокрема, 27 січня у Харківській області російський дрон завдав удару по пасажирському поїзду із 292 пасажирами. За даними української влади, внаслідок обстрілу загинуло п'ятеро цивільних осіб, ще двоє дістали поранення.
2 березня російський дрон влучив у пасажирський поїзд, що рухався з Нікополя до Кривого Рогу. Загинув один мирний житель, ще щонайменше шестеро зазнали поранень.
6 серпня російський безпілотник завдав удару по залізничній інфраструктурі та обладнанню поблизу станції Лозова у Харківській області – загинули двоє залізничників, 11 цивільних осіб дістали поранення.
13 серпня російський дрон влучив у локомотив пасажирського поїзда поблизу станції Буялик в Одеській області, внаслідок чого загинули машиніст поїзда Василь Морозов (50 років) та його помічник Іван Шевчик (41 рік). Другий дрон поцілив у запасний дизельний локомотив, відправлений через кілька годин для перевезення пошкодженого потягу до Одеси.
Окрім матеріальних збитків, залізничники повідомляли про погіршення психоемоційного стану, оскільки протягом року збільшилася кількість обстрілів та екстрених евакуацій. Як розповіла провідниця поїзда, що потрапив під удар 13 серпня, близькі наполегливо закликають її звільнитися через небезпеку, а заступник начальника поїзда казав, що діти просять його більше не працювати на поїздах.
За словами залізничників, через зростання загрози в середині 2026 року було внесено зміни до протоколів безпеки, зокрема передбачено збільшення кількості запобіжних зупинок, під час яких залізничники просять пасажирів вийти з поїзда на кілька хвилин або годин, перш ніж їхати далі. Опитані працівники залізниці повідомили, що станом на вересень на кожному маршруті вони кілька разів проводили евакуацію. Олександр Шевченко, заступник директора з пасажирських перевезень «Укрзалізниці»,, повідомив організації Human Rights Watch, що у вересні пасажирів евакуювали з 15 поїздів безпосередньо перед російськими ударами.
Через постійні атаки «Укрзалізниці» все складніше стає забезпечувати надання послуг та замінювати пошкоджене обладнання. Олександр Шевченко зазначив, що з 2022 року російські збройні сили пошкодили або знищили понад 500 локомотивів, з яких понад 300 – лише у 2026 році. За його словами, оскільки внутрішні виробничі потужності обмежені, дедалі складніше стає замінювати пошкоджені локомотиви та рухомий склад. Залізниця за допомогою наявних засобів також здійснює медичну евакуацію та дипломатичні перевезення.
Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) зафіксувало суттєве зрстання кількості російських атак на залізничну інфраструктуру в період з середини 2025 року до середини 2026 року. З червня по листопад 2025 року УВКПЛ зафіксувало 78 російських ударів по залізничній інфраструктурі. З грудня 2025 року по травень 2026 року організація задокументувала 142 російські атаки, що на 82 % більше, ніж за попередні шість місяців. З червня по вересень 2026 року УВКПЛ підтвердило ще 130 російських атаки. Внаслідок ударів було пошкоджено залізничні колії, вокзали, локомотиви, енергетичну інфраструктуру залізниці та пасажирські поїзди, що становить загрозу для життєво важливих цивільних перевезень і евакуації.
Російська влада та проросійські ЗМІ також заявили, що Україна завдавала ударів по пасажирських поїздах у Росії та на окупованих Росією територіях України. УВКПЛ підтвердило дві атаки на залізничну інфраструктуру на окупованій Росією території з грудня 2025 року по травень 2026 року. З червня по вересень 2026 року УВКПЛ зафіксувало ще 11 українських ударів по залізничній інфраструктурі в окупованих Росією Донецькій та Луганській областях і Криму. Human Rights Watch проаналізувала один із ударів України по поїзду в Криму.
Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, сторони збройного конфлікту зобов’язані розрізняти цивільні об’єкти та військові цілі. Цивільні пасажирські поїзди, залізничні станції та залізнична інфраструктура, що використовується в мирних цілях, не можуть бути об’єктами навмисних ударів.
«Сторони конфлікту повинні припинити завдавати неспівмірних та умисних ударів по цивільних поїздах і залізничній інфраструктурі, а також мають провести розслідування випадків, коли атаки могли бути протиправно спрямовані проти цивільних об’єктів, – заявила Human Rights Watch. – Міжнародні партнери України повинні і надалі сприяти заходам, спрямованим на захист мирних жителів та критично важливих цивільних транспортних мереж.
Посилення атак російських збройних сил на залізницю загрожує життю цивільних осіб, – зазначила Белкіс Віллє. – Під час евакуації мирних жителів протягом одного рейсу залізничники неодноразово ризикують своїм життям, отримуючи попередження лише за кілька хвилин до удару».
Докладніше про окремі атаки на потяги та відповідні норми міжнародного гуманітарного права дивіться нижче.
Атаки на цивільний залізничний транспорт – явище не нове. 8 квітня 2022 року стався один з найтрагічніших для мирного населення обстрілів від початку повномасштабного вторгнення Росії: внаслідок завданого росіянами удару касетними боєприпасами по багатолюдному вокзалу в місті Краматорськ на сході України загинуло щонайменше 58 мирних жителів, понад 100 зазнали поранень.
За перші вісім місяців 2026 року «Укрзалізниця» зафіксувала понад 1 600 російських атак на рухомий склад та інфраструктуру. Нещодавно, 29 жовтня, було повідомлено про удар російського реактивного дрона по головному залізничному вокзалу у місті Дніпро на сході країни. На пероні в цей момент було багато людей, щонайменше 13 з них загинули.
Олександр Шевченко, заступник директора з пасажирських перевезень «Укрзалізниці», повідомив організації Human Rights Watch, що російські атаки спочатку були спрямовані переважно на залізничну інфраструктуру. Однак, за його словами, з 2026 року російські збройні сили дедалі частіше завдають ударів по пасажирських поїздах і локомотивах під час руху. Пасажирські поїзди не перевозять військовослужбовців на службі, хоча серед пасажирів можуть бути українські військові поза службою.
Удар 13 вересня, внаслідок якого було пошкоджено локомотив паливного поїзда, стався незабаром після того, як через станцію проїхав інший поїзд, у якому перебували колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, колишній прем'єр-міністр Швеції Карл Більдт та інші міжнародні посадовці, що поверталися з конференції «Ялтинська європейська стратегія» в Києві.
13 серпня: атака на локомотив пасажирського поїзда в Одеській області
13 серпня внаслідок удару дрона загинули машиніст поїзда та його помічник. У поїзді було близько 340 пасажирів, серед них 67 дітей, а також 14 працівників залізниці. Жоден пасажир не постраждав.
Дослідники Human Rights Watch опитали чотирьох членів поїзної бригади, які були свідками обстрілу. Начальник поїзда Микола Захарченко повідомив, що залізничники оголосили попередження про евакуацію близько сьомої ранку, але дрон завдав удару ще до повного зупинення поїзда.
«Машиніст повідомив, що буде зупинка та евакуація, – розповів Микола Захарченко. – Потім, секунд через п’ятдесят, пролунав вибух, і поїзд струснуло».
Заступник начальника поїзда Олександр Смольнаков зазначив, що після вибуху залізничники негайно розпочали евакуацію пасажирів. Ольга Понюк, провідниця з майже 25-річним стажем роботи на залізниці, розповіла, як намагалася заспокоїти пасажирів.
«Мені треба було провести евакуацію, але так, щоб не викликати паніки, – сказала вона. – Майже в кожному купе мого вагона були діти».
Небезпека не минула й після першого удару. Микола Захарченко казав, що під час перевезення потяга до Одеси групи спостереження двічі попереджали про нові дрони в цьому районі, тому залізничники були змушені ховатися під найближчими деревами. Після другого попередження неподалік від місця першого удару ще один дрон атакував запасний дизельний локомотив, причеплений до пошкодженого пасажирського поїзда, щоб перевезти його до Одеси.
Пан Захарченко додав, що пізніше залізничники показали йому дані про траєкторію польоту. Вони свідчили про те, що один із дронів кружляв над цим районом, перш ніж завдати удару по локомотиву. Члени поїзної бригади надали фотографії та відеозаписи наслідків удару.
На пов'язаному з російськими військовими телеграм-каналі «ИЗНАНКА» було оприлюднено відеозапис, як дрон стежить за поїздом, що прибуває на станцію Буялик. Відео переривається, потім бачимо той самий поїзд на станції: з локомотива йде дим, поруч стоїть пожежна машина. У підписі зазначено, що для атаки було використано «Герань» – російський дрон типу «Шахед».
6 серпня: атака на вагон-дефектоскоп біля станції Лозова
За даними української влади, 6 серпня дрон завдав удару по залізничній інфраструктурі та об’єктах поблизу станції Лозова у Харківській області. Загинули 2 залізничники, 11 мирних жителів зазнали поранень.
Начальниця станції Ніна Забіла повідомила Human Rights Watch, що дрон влучив у вагон-дефектоскоп (спеціалізований залізничний транспортний засіб для виявлення прихованих тріщин та пошкоджень колій з метою запобігання аваріям), який стояв на станції, а також ушкодив об’єкти станції. Рятувальники встановили, що це був дрон «Герань».
«Ми почули дивний звук, а потім стався вибух, – розповіла Ніна Забіла. – І я побачила кров на поранених». За її словами, про будь-які військові об’єкти поблизу вона не знає.
Міністерство оборони Росії оприлюднило відео, на якому зафіксовано момент перед атакою на станцію. На записі видно, як камера дрона стежить за вагоном-дефектоскопом на станції та наближається до нього. Місцевий український новинний канал опублікував відео з місця удару.
2 березня: удар по пасажирському поїзду під час руху біля Кривого Рогу
Як повідомив машиніст поїзда Віталій Журавський, 2 березня було завдано удару дроном по п'ятому вагону пасажирського поїзда Нікополь-Кривий Ріг. Загинула одна цивільна особа, щонайменше шестеро дістали поранень.
За словами Віталія Журавського, на момент удару «Шахеда», що стався близько 13:00, повітряної тривоги оголошено не було.
«Я почув її лише коли пролунав вибух, – сказав він. – Тоді я застосував аварійні гальма».
Віталій Журавський та його помічник евакуювали від 40 до 50 пасажирів до найближчої лісосмуги через побоювання нових ударів. За його словами, над містом й надалі літали дрони, а росіяни атакували залізничні об’єкти в сусідньому Апостолові, поки рятувальники надавали допомогу пасажирам.
4 червня: Україна атакувала локомотив у Криму
Human Rights Watch проаналізувала одну атаку українських збройних сил на поїзд. 4 червня призначений Росією голова окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив, що внаслідок атаки українського дрона на приміський електропоїзд Азовське-Керч загинув один цивільний, ще троє зазнали поранень. Human Rights Watch підтвердила автентичність відео, викладеного 4 червня в Телеграмі командувачем Силами безпілотних систем ЗСУ Робертом Бровді. На записі зафіксовано удар дрона по приміському електропоїзді біля Владиславівки – міста в окупованому Росією Криму між Азовським та Керчю.
Дослідники Human Rights Watch порівняли характеристики електропоїзда на відео з дрона та встановили, що вони відповідають рейковому автобусу РА-3, використовуваному для місцевих пасажирських перевезень у Криму. Дослідникам не вдалося встановити особи та опитати жодного свідка атаки, а також незалежно перевірити інформацію про потерпілих та з'ясувати, чи використовувався на той момент поїзд у військових цілях.
Норми міжнародного гуманітарного права
Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, сторони збройного конфлікту зобов’язані розрізняти цивільні об’єкти та військові цілі. Цивільні пасажирські поїзди, залізничні станції та залізнична інфраструктура, що використовується в мирних цілях, не можуть бути об’єктами навмисних ударів.
Однак така інфраструктура може мати подвійне призначення і використовуватися збройними силами для проведення військових операцій, хоча лише через цей факт вона ще не стає військовою ціллю. Відповідно до Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій (стаття 52), щоб інфраструктуру можна було вважати законною ціллю, вона повинна «ефективно сприяти військовим діям», а її знищення «за обставин, що склалися на той момент, має забезпечувати певну військову перевагу».
Інфраструктуру подвійного призначення слід вважати цивільним об’єктом. Заборонено здійснювати атаки, спрямовані на виведення з ладу системи залізничного транспорту в цілому або на перешкоджання перевезенням цивільного населення чи використанню залізниць. Навіть під час атаки на законну військову ціль заборонені неспівмірні удари, що завдають надмірної шкоди цивільному населенню, а сторони повинні вживати всіх можливих запобіжних заходів для мінімізації такої шкоди. Серйозні порушення норм міжнародного гуманітарного права, скоєні особами зі злочинним наміром, є воєнними злочинами.
