Минулого тижня було оприлюднено відео допиту представниками української влади двох захоплених у Курській області Росії військових з Північної Кореї. На відео один із солдатів висловив бажання залишитися в Україні. Таку заяву у Північній Кореї можуть розцінити як державну зраду та суворо покарати за неї.
У разі повернення цього військового до Північної Кореї йому загрожує насильницьке викрадення, тортури, неправомірне позбавлення волі, примусові роботи або страта за невиконання наказу чи спробу дезертирства. Його близьким на батьківщині вже зараз загрожує помста.
За оцінками США, ці солдати входять до щонайменше 10 000 північнокорейських військових, яких Пхеньян з жовтня відправив до Росії. За повідомленнями ЗМІ, багато з цих військових спочатку мали рити окопи та займатися матеріально-технічним забезпеченням, проте згодом їх змусили брати участь у бойових діях, де вони зазнали значних втрат.
За наявними даними, Пхеньян відправив північнокорейські підрозділи до Росії в обмін на російські технології для виробництва ядерної зброї та ракет і нафту. Цей факт свідчить про те, що влада Північної Кореї використовує своїх громадян для подальшої мілітаризації та утвердження тоталітарного контролю.
Як повідомив один із солдатів на відео, він вважав, що їде на навчання, а не на війну. У Північній Кореї призов до армії передбачає обов'язкову військову службу терміном до 10 років з 17-річного віку, тому молоді військові майже не можуть вплинути на свою подальшу долю.
Є інформація, що північнокорейські солдати страчують своїх поранених побратимів. Як повідомлялося, бійці Сил спеціальних операцій України знаходили листи та записки загиблих північнокорейських військовослужбовців із розповідями про суворі реалії їхньої служби. Відповідно до влади Південної Кореї, вони отримали вказівки радше покінчити життя самогубством, аніж потрапити у полон.
У Третій Женевській конвенції регламентовано порядок поводження з військовополоненими, який вимагає гуманно ставитися до них у будь-яких випадках, зокрема захищати їх від насильства, публічних образ та приниження. Стаття 13 зобов'язує захищати військовополонених від образ і цікавості публіки, тому оприлюднення відеоматеріалів та інформації про захоплених солдатів викликає занепокоєння.
Україна співпрацює з Організацією Об'єднаних Націй, Міжнародним Комітетом Червоного Хреста та іншими організаціями з метою забезпечення гуманного поводження з військовополоненими відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Влада повинна і надалі надавати такий захист і взяти на себе зобов'язання не висилати військовополонених до таких країн як Північна Корея, де вони неодмінно наражатимуться на реальний ризик серйозних порушень їхніх прав. Це відповідає принципу невидворення, згідно з яким заборонено висилати людей до країн, де їм загрожують переслідування або тортури.
Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, Україна та інші країни світу мають інформувати таких військових про їхні права, поводитися з ними гідно та захищати від примусової репатріації, якщо їм загрожує ризик серйозного порушення їхніх прав.