Оновлені дані: 7 червня 2023 року Міністерство оборони США повідомило, що президент Джо Байден підписав «постанову» про необхідність передачі касетних боєприпасів Україні в інтересах національної безпеки Сполучених Штатів. Він санкціонував передачу Збройним силам України неназваної кількості касетних боєприпасів, з яких після приведення в бойове положення залишається більше 1% боєприпасів, що не вибухнули,
Станом на 10 липня занепокоєння з приводу цього рішення висловили лідери щонайменше одинадцяти країн: Австрії, Бельгії, Камбоджі, Канади, Німеччини, Італії, Лаосу, Нової Зеландії, Норвегії, Іспанії та Великої Британії. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй також публічно заявив про свою стурбованість.
Після заяви США міністр оборони України Олексій Резніков назвав п'ять принципів, яких, за його словами, дотримуватимуться Збройні сили України після отримання касетних боєприпасів: використовуватимуть їх лише на території України; не застосовуватимуть їх у «міських районах (містах)», а лише «в місцях скупчення російських військових»; вестимуть суворий облік використання цієї зброї та локальних зон її застосування; проводитимуть заходи з розмінування після де окупації територій, де були застосовані ці боєприпаси; звітуватимуть партнерам про використання цих боєприпасів та їхню ефективність.
- Українські військові використовували касетні боєприпаси, від яких загинули та отримали серйозні поранення мирні люди. Російські збройні сили активно застосовують касетні боєприпаси, що призводить до загибелі та тяжких поранень мирних жителів.
- Застосовувані Росією та Україною касетні боєприпаси завдають шкоди мирним жителям зараз, та ще протягом багатьох років бойові елементи, що залишаться від них будуть продовжувати це робити.
- Обидві сторони конфлікту мають негайно припинити застосовувати касетні боєприпаси та не намагатися отримати ще більше такої зброї невибіркової дії. США не повинні передавати касетні боєприпаси Україні.
(Київ) – Як повідомила сьогодні організація Human Rights Watch, збройні сили України застосовували касетні боєприпаси, внаслідок чого загинули та отримали тяжкі поранення багато цивільних. Російські війська масово застосовують касетні боєприпаси в Україні, вбиваючи багато мирних людей та завдаючи їм серйозних поранень.
Результати нового дослідження Human Rights Watch свідчать про те, що через обстріли Україною касетними боєприпасами підконтрольних Росії територій в Ізюмі та його околицях на сході України у 2022 році загинуло багато мирних людей. Обидві країни повинні припинити застосування цієї зброї невибіркової дії, і жодна країна не повинна постачати касетні боєприпаси через їхню передбачувану небезпеку для цивільного населення.
«Застосовувані Росією та Україною касетні боєприпаси вбивають мирних жителів зараз і будуть вбивати їх ще багато років, – зазначила Мері Ворхем, в.о. директора відділу озброєнь Human Rights Watch. – Обидві сторони конфлікту мусять негайно припинити їх застосовувати та не намагатися отримати ще більше такої зброї невибіркової дії».
За деякими даними, уряд США майже готовий прийняти рішення про передачу Україні накопичених запасів касетних боєприпасів, але на це потрібна згода президента США Джо Байдена. Як зазначає Human Rights Watch, передача цієї зброї Україні неминуче призведе до страждань мирного населення протягом довгих років та викличе засудження міжнародної спільноти через її використання.
Представники Human Rights Watch перебували в Ізюмі та навколишніх селах з 19 вересня по 9 жовтня 2022 року з метою проведення розслідування скоєних Росією злочинів проти українських громадян під час російської окупації, зокрема свавільних затримань, катувань та страт без суду та слідства. Human Rights Watch опитала понад 100 людей, зокрема жертв злочинів, свідків, працівників екстрених служб та медиків. Майже всі вони розповіли, що бачили осколки від суббоєприпасів, які розірвалися біля їхніх будинків під час російської окупації.
Як зазначено у звіті Human Rights Watch, внаслідок застосування українськими військовими касетних боєприпасів у місті Ізюм у 2022 році загинуло щонайменше вісім цивільних, ще 15 отримали поранення. Ці обстріли сталися в Ізюмі та прилеглих районах, куди у березні увійшли російські війська, до початку квітня встановили контроль над містом і утримували його до початку вересня. У доповіді Організації Об'єднаних Націй також йдеться про те, що українські збройні сили застосовували касетні боєприпаси під час атак на Ізюм з березня по вересень 2022 року.
За даними Human Rights Watch, загальна кількість загиблих і поранених внаслідок обстрілів касетними боєприпасами мирних жителів, швидше за все, є більшою. Російські військові вивозили багатьох поранених громадян до Росії для надання медичної допомоги, і багато з них не повернулися на момент візиту представників Human Rights Watch. Водій швидкої допомоги розповів, що під час російської окупації він і його колеги регулярно перевозили мирних жителів, зокрема дітей, з пораненнями від касетних боєприпасів та надавали їм медичну допомогу. За його підрахунками, він щодня привозив до лікарні щонайменше одного такого постраждалого.
Житель села Глинське розповів, що у травні 2022 року почув вибух касетного боєприпасу біля свого будинку. «[Р]аптом я почув крик батька: «У мене влучили! Я не можу поворухнутися, – розповідає він. – Я побіг назад і побачив, що він впав на коліна, але не міг поворухнутися нижче пояса, і в ньому було багато металевих осколків, один стирчав з хребта, а інший – з грудей. Такі дрібні металеві дробинки застрягли у нього в руках і ногах». Батько чоловіка отримав медичну допомогу, але через місяць після операції помер.
Касетні боєприпаси можуть бути доставлені до цілі за допомогою авіації або ракет наземного базування, некерованих ракет і реактивних снарядів. Вони розкриваються в повітрі і розкидають десятки чи навіть сотні боєприпасів меншого розміру, або так званих бойових елементів касетного боєприпасу, на території розміром з міський квартал. Багато суббоєприпасів не вибухають після падіння, залишаються нерозірваними та діють як наземні міни, тому становлять загрозу для цивільного населення роками, або навіть десятиліттями.
Касетні боєприпаси заборонені Конвенцією про касетні боєприпаси, до якої приєдналися 123 країни, але Росія та Україна не входять до їх числа. У будь-якому разі, застосування касетних боєприпасів у житлових районах є невибірковим обстрілом у порушення міжнародного гуманітарного права та можливим воєнним злочином.
Представники Human Rights Watch переглянули зроблені місцевими жителями фотографії 13 носіїв або двигунів реактивних снарядів з касетними боєприпасами «Ураган», якими було обстріляно місто Ізюм під час російської окупації. Кожний снаряд «Ураган» 9М27К має дальність польоту від 10 до 35 кілометрів і може нести 30 суббоєприпасів. Протягом досліджуваного терміну українські передові позиції завжди знаходилися в межах цієї дальності. Положення знайдених у землі секцій носія свідчить про те, що вони були випущені з боку українських позицій.
6 червня Human Rights Watch надіслала листа міністру оборони України з резюме своїх висновків, проханням про зустріч і кількома запитаннями. 22 червня Міністерство оборони надало письмову відповідь, заявивши, що «касетні боєприпаси по м. Ізюм та його околицях під час перебування міста під російською окупацією у 2022 році не застосовувались».
Згідно з Женевськими конвенціями 1949 року, які поширюються на збройний конфлікт в Україні, всі сторони зобов'язані розслідувати та належним чином переслідувати за скоєння воєнних злочинів своїми збройними силами або на своїй території.
Україна відкрито звернулася з проханням надати їй касетні боєприпаси. Кілька американських законодавців закликали Сполучені Штати, які не є учасником Конвенції про касетні боєприпаси, передати запаси касетних боєприпасів українському уряду. Згідно з американськими правилами експорту зброї, Сполучені Штати можуть експортувати лише ті касетні боєприпаси, з яких «після приведення в бойове положення залишається не більше 1% боєприпасів, що не вибухнули, на всій території бойових дій». За виняткових обставин президент США може відступити від цього положення, щоб дозволити передачу касетних боєприпасів з більшою частотою залишків.
Касетні боєприпаси, які Сполучені Штати планують передати Україні, вироблені понад 20 років тому. Вони розлітаються на великій території і мають сумнозвісний високий відсоток відмов, тобто здатні роками нести смертельну загрозу. Внаслідок їх застосування у бойових операціях США у 1991 та 2003 роках в Іраку загинуло багато мирних людей і військовослужбовців США.
Щоб отримати цю зброю, Україна повинна дати згоду на те, що касетні боєприпаси «будуть використовуватися лише проти чітко визначених військових цілей і не будуть застосовуватися у місцях перебування цивільних осіб або на території, де зазвичай проживають мирні люди».
«Жодна країна не повинна отримувати касетні боєприпаси від уряду США через передбачувану загрозу для мирного населення від цієї зброї протягом тривалого часу, – зазначила пані Ворхем. – Передавати касетні боєприпаси – це нехтувати серйозною небезпекою, яку вони несуть для мирних жителів, та ставити під загрозу намагання заборонити їх на глобальному рівні».
Human Rights Watch є співзасновником і головою Коаліції за заборону касетних боєприпасів – глобальної міжнародної спільноти неурядових організацій, головною метою якої є сприяння приєднанню до Конвенції про заборону касетних боєприпасів 2008 року усіх країн світу.
Додаткову інформацію про застосування касетних боєприпасів в Ізюмі наведено далі.
На інформаційному брифінгу у травні 2023 року Human Rights Watch повідомила, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року щонайменше в 10 з 24 областей України було підтверджено сотні безсумнівних випадків застосування Росією касетних боєприпасів. Human Rights Watch документально підтвердила сотні випадків, коли від російських касетних боєприпасів у Чернігівській, Донецькій, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях постраждали мирні люди. У звіті Human Rights Watch детально описано здійснений 8 квітня 2022 року удар по багатолюдному залізничному вокзалу в місті Краматорськ російською балістичною ракетою «Точка-У» з касетною боєголовкою, внаслідок чого загинуло щонайменше 58 цивільних і понад 100 отримали поранення. Це був один із найстрашніших інцидентів за кількістю постраждалих мирних громадян.
Україна має запаси касетних боєприпасів і використовувала їх на сході України у 2014 та 2015 роках. The New York Times повідомляла, що українські військові застосували касетні боєприпаси «Ураган» під час атаки на підконтрольну Росії Гусарівку у Харківській області у березні 2022 року.
Застосування Україною касетних боєприпасів під час обстрілів міста Ізюм з березня по липень 2022 року
У вересні та жовтні 2022 року представники Human Rights Watch відвідали 26 приватних і багатоквартирних будинків у місті Ізюм та його околицях, куди влучили касетні боєприпаси під час російської окупації, і виявили фрагменти боєприпасів і сліди від осколків, а також пошкоджені вікна, стіни, брами та сусідні будинки. Мешканці всіх населених пунктів повідомили, що під час обстрілу поряд знаходилися позиції російських або підтримуваних Росією військ, тому саме вони, скоріш за все, були ціллю атаки. Human Rights Watch не вдалося дізнатися, чи були в наслідок цих обстрілів поранені або вбиті серед російських військовослужбовців.
Як стверджують п'ятеро людей, яких не було вдома під час обстрілу, після повернення вони знайшли залишки касетних боєприпасів і пошкодження у своїх будинках, зокрема, сліди від осколків. Експерти Human Rights Watch встановили, що вони характерні для детонації осколково-фугасних боєприпасів.
Чотирнадцять людей показали представникам Human Rights Watch уламки осколкових боєприпасів 9Н210 або 9Н235, знайдених ними в їхніх будинках і поряд з ними після обстрілів, зокрема це стабілізатори та шматки порізаного сталевого прута, які розлітаються при падінні снарядів. Ще більше десятка людей детально описали знайдені ними фрагменти боєприпасів. Дев'ятнадцять людей розповіли, що під час обстрілу чули кілька вибухів, швидко один за одним, що свідчить про детонацію кількох доставлених за допомогою касетних боєприпасів уражаючих елементів.
Human Rights Watch встановила особи більшості мирних жителів, загиблих від обстрілів касетними боєприпасами, розслідуваних дослідниками в Ізюмі та його околицях. Для опитаних, які побажали зберегти анонімність, використано псевдоніми.
Ізюм, березень 2022 року
Щонайменше одна мирна українка загинула і ще одна отримала поранення внаслідок обстрілу касетними боєприпасами лівого берега річки Сіверський Донець в Ізюмі одного вечора в березні 2022 року. Жителі міста розповіли, що російські війська вже встановили контроль над цією частиною міста. Двоє мешканців повідомили, що рано вранці почули серію вибухів. Один з них, «Микола», розповів, що його дружина пішла провідати родину сусідів, бо побачила, що вони готують їжу на подвір'ї. Він не знав їхніх імен, оскільки вони тільки недавно переїхали, але сказав, що це була жінка, її мати близько 50 років, та маленька донька. За його словами, коли його дружина підійшла до будинку, то побачила на землі мертву, закривавлену жінку. Микола з дружиною поховали її в саду та допомогли пораненій матері жінки дістатися до лікарні.
Дослідники Human Rights Watch бачили сліди на стінах, характерні для пошкоджень через детонацію касетних боєприпасів. Сусіди показали уламки осколкових боєприпасів, які, за їхніми словами, вони зібрали в цьому районі після обстрілу. Представники Human Rights Watch також бачили могилу в саду, де, за словами сусідів, була похована жінка. Микола та інші сусіди не знають, чи вижила мати жінки і що сталося з її маленькою донькою, яка не постраждала під час обстрілу.
Глинське, квітень 2022 року
Житель (називатимемо його «Орест») села Глинське за чотири кілометри на північ від Ізюма розповів, що з квітня у приватний будинок, де він мешкає разом з матір'ю, неодноразово влучали розривні суббоєприпаси. Він розповів, що одного ранку у квітні у його будинок влучило щонайменше 12 боєприпасів, коли російські військові прийшли допитати його та обшукати будинок. Атаки з використанням касетних боєприпасів відбувалися «майже щодня», поки ця територія перебувала під російською окупацією, але ні він, ні його мати не постраждали.
Дослідники Human Rights Watch ідентифікували два транспортні контейнери для снарядів системи «Ураган», призначених виключно для доставлення суббоєприпасів 9Н210 або 9Н235. Один з них був у саду сусіда, а інший все ще стирчав у землі під кутом, який вказував на те, що він був випущений із заходу.
Орест показав два уламки стабілізаторів чорного кольору та готові металеві фрагменти, які, за його словами, він зібрав після одного з обстрілів. Human Rights Watch підтвердила, що це залишки суббоєприпасів 9Н210 або 9Н235. Він також показав ушкодження на стінах та вікнах, які, за його словами, утворилися внаслідок обстрілів. Характер пошкоджень відповідає пошкодженням від суббоєприпасів 9Н210 або 9Н235.
Ізюм, 5 квітня 2022 року
Приблизно 5 квітня 2022 року в житловому кварталі на лівому березі Сіверського Донця в Ізюмі в результаті вибуху касетного боєприпасу постраждали вісім людей, зокрема дворічна дитина. За словами восьми мешканців району, місце обстрілу знаходилося приблизно за 300 метрів від ізюмської школи № 6, де російські військові перебували з березня по липень. Один із поранених, 28-річний Юра, живе в одноповерховому будинку поруч із кількома багатоповерхівками. Він розповів, що ремонтував зовнішню стіну свого будинку близько полудня того дня, коли почув вибухи зовсім поруч. Він побіг до своїх дверей, і щойно потрапив до будинку, металевий осколок влучив йому в ліве стегно. Його дворічний син Іван стояв біля дверей, і металеві осколки посікли йому голову, обличчя і плече, але поранення виявилися несерйозними. Юра показав представникам Human Rights Watch шрами від поранень, які залишилися у нього та його сина.
Як розповів мешканець сусіднього багатоквартирного будинку 52-річний «Антон», він працював у гаражі приблизно за 100 метрів від місця обстрілу, коли почув вибухи і побіг у напрямку свого будинку. Між своїм будинком і будинком Юри побачив на землі шістьох поранених. Він упізнав чотирьох біля лавки, де часто збиралися за розмовами сусіди. Чекаючи разом з ними на швидку допомогу, він бачив їхні поранення: у 38-річної Рити була розірвана нога, у 61-річного Володимира частково відірвана ступня, у 59-річної Ольги – травми голови, ноги та дрібні порізи по всьому тілу, у 64-річної Наталії – перелом ноги. За кілька метрів на землі лежали дві незнайомі йому жінки з порізами на різних частинах тіла.
Мешканки сусіднього багатоквартирного будинку 62-річна «Тетяна» та 48-річна «Оксана» розповіли, що побачили наслідки обстрілу після повернення додому невдовзі після інциденту. Вони надали аналогічні описи місця події та типів ушкоджень та назвали ті самі імена потерпілих.
Антон розповів, що у себе вдома знайшов металеві осколки у віконній рамі та дзеркалі, а також інші елементи. Представники Human Rights Watch оглянули їх і встановили, що це фрагменти суббоєприпасів 9Н210 або 9Н235. Пошкодження на дахах, стінах і вікнах п'яти сусідніх будинків, зокрема тих, де мешкали Антон, Юра, Тетяна та Оксана, відповідали характеру пошкоджень від детонації суббоєприпасів.
Ізюм, 9 травня 2022 року
Щонайменше троє мирних українців загинули та ще четверо отримали поранення внаслідок обстрілу касетними боєприпасами мікрорайону на правому березі річки Сіверський Донець в Ізюмі приблизно о 19:30 9 травня 2022 року. Як розповіли троє місцевих мешканців, що стали свідками обстрілу, російські військові займали колишню будівлю Служби безпеки України менш ніж за 100 метрів від місця падіння боєприпасів. За їхніми словами, також скрізь стояла російська бронетанкова техніка.
Місцева жителька «Дарина» розповіла, що сиділа на лавці біля свого будинку разом з подругою Сашею, коли побачила ракету, що летіла в бік будинку. Вона схопилася та побігла до підвалу, а її подруга залишилася сидіти на лавці. Сусідська родина разом зі своєю 36-річною подругою Дашею та її восьмирічною донькою на вулиці готувала їжу на імпровізованій літній кухні біля входу в будинок. Дарина казала, що почула вибухи, а потім крики. Через кілька хвилин кілька суббоєприпасів розірвалися на даху її будинку, будинках її сусідів та поряд.
Коли вона вийшла з підвалу, то побачила, що металевий осколок пробив Даші груди, і зрозуміла, що Даша загинула. Троє членів сусідської родини також отримали поранення: батько, дочка та син з ДЦП, який пересувається на інвалідному візку. Саша отримала осколкове поранення голови та померла.
«Лілія», яка стверджує, що під час обстрілу стояла на дворі біля того ж самого будинку, каже, що снаряд влучив у стіну її оселі та пошкодив вікно, а осколок поцілив їй у праву сідницю.
Представники Human Rights Watch бачили сліди крові на сходах, що ведуть до підвалу, де, за словами місцевих мешканців, жила Даша. На будинку Дарини і на іншому будинку приблизно за 20 метрів від нього видно пошкодження через детонацію суббоєприпасів.
Як розповів лікар, що чергував під час обстрілу, 59-річний сусід також отримав поранення і згодом помер. Він повідомив, що надавав допомогу дружині сусіда, яка також отримала поранення і була перевезена до Росії на подальше лікування.
Ізюм, 17 травня 2022 року
Вранці 17 травня 2022 року в Ізюмі на лівому березі Сіверського Донця касетний снаряд РСЗВ «Ураган» пробив стіну одноповерхового будинку «Анатолія» та вбив його 44-річного сина «Володимира».
Анатолій розповів, що був на вулиці за кілька метрів від свого будинку, коли почув серію вибухів. Він кинувся до свого будинку, а потім до кімнати сина, де побачив дірку у стіні та підлозі. Він сказав:
Тулуб мого сина наполовину провалився у дірку в підлозі, а ноги стирчали назовні. Його права рука була відірвана і розірвана на шматки. Він стогнав, очі були затуманені. Я благав сусіда відвезти сина до лікарні, але той був дуже наляканий, тому мені довелося благати російських солдатів забрати його. На це пішло півтори години. За цей час [Володимир] втратив стільки крові, що помер.
Сусідка розповіла, що того ранку чула серію вибухів і звук удару, ніби щось влучило в будинок зовсім поруч:
Після обстрілу ми всі вибігли на вулицю подивитися, що сталося, а я побігла до квартири [Анатолія], тому що почула крики. Я бачила тіло [Володимира] в його кімнаті. Він спав на дивані. З голови у нього стирчав великий металевий предмет, а права рука була відірвана. Ми благали сусідів відвезти його до лікарні, але вони відмовилися, бо були дуже налякані. Надто багато часу знадобилося на те, щоб довезти його туди. Думаю, тому він і помер.
Правозахисники Human Rights Watch оглянули кімнату Володимира в жовтні 2022 року – після його смерті родичі туди не заходили. Секція двигуна ракети РСЗО «Ураган» застрягла глибоко в землі під дошками підлоги під кутом, який свідчить про те, що постріл був здійснений із заходу в бік міста. Дірка в даху також вказує на те, що снаряд рухався із заходу на схід, коли влучив у будинок. Представники Human Rights Watch також знайшли уламки корпусу ракети з маркуванням, згідно з яким вона містила осколково-фугасні суббоєприпаси.
Як розповів інший сусід Анатолія, «Вадим», він почув кілька вибухів, а потім прибіг Анатолій з благаннями про допомогу. Він повідомив, що тіло Володимира та диван провалилися у діру, яка утворилася від частини транспортного контейнера ракети.
Вадим каже, що це був один із щонайменше двох обстрілів цього району касетними боєприпасами. Він показав Human Rights Watch уламки, що відповідають суббоєприпасам 9Н210 або 9Н235, зокрема стабілізатори чорного кольору та готові металеві фрагменти, а також пошкоджені стіни та вікна своєї оселі. За його словами, це сталося через обстріл 17 травня, а також під час попереднього обстрілу вранці 5 травня.
Про 5 травня Вадим розповів наступне:
Я лежав у ліжку, коли почув гуркіт, тому накинув ковдру на голову і почав молитися. Потім я почув вибухи, і моя мама, яка була в саду, прибігла в будинок. Носій ракети пробив стелю кухні і розколов кухонний стіл навпіл. Я думав, що настав мій кінець.
Під час обстрілу він почув шість менш потужних вибухів. Коли вийшов зі своєї кімнати, побачив, що один суббоєприпас на кухні пробив дірку в металевій каструлі, яку він показав представникам Human Rights Watch. Інший металевий осколок продірявив шину перед його будинком. Він розповів, що внаслідок обстрілу постраждав його дворічний собака – металевий осколок пробив йому легеню, довелося його приспати.
Вадим і ще п'ятеро сусідів повідомили, що кілька російських військових позицій і блокпостів знаходилися в радіусі 500 метрів від їхньої вулиці.
Глинське, 30 травня 2022 року
Мирний житель України загинув через вибух касетного боєприпасу поблизу села Глинське 30 травня 2022 року. На той час російські війська дислокувалися на великій фермі в селі. 81-річний «Андрій» жив приблизно за 250 метрів від окупованої ферми. Його 49-річний син «Олексій» розповів, що того дня близько 16:30 сидів на подвір'ї батька, а той порався на капустяній грядці у полі за будинком, коли почув свист, а потім чотири вибухи, що пролунали швидко один за одним. У його батька влучило безліч металевих осколків, зокрема й у спину.
Олексій показав представникам Human Rights Watch фрагменти шести чорних стабілізаторів від суббоєприпасів, за його словами, знайдених ним у полі та біля будинку після обстрілу. Він розповів, що з ферми поряд приїхали російські військові з санітаром і відвезли Андрія до Ізюмської центральної районної лікарні. За словами Олексія та його брата, потім його доставили гелікоптером до російського міста Бєлгород, де він переніс кілька операцій з видалення металевих осколків з рук, ніг та спини. 30 червня Андрія знову прооперували, але наступного дня він помер. Human Rights Watch ознайомилася з медичною документацією з бєлгородської лікарні, що підтверджує поранення Андрія та його лікування в цій лікарні, а також зі свідоцтвом про смерть.
Ізюм, 9 червня 2022 року
Щонайменше двоє цивільних українців отримали поранення внаслідок обстрілу касетними боєприпасами в місті Ізюм 9 червня 2022 року близько 8 години ранку. Обстріл стався приблизно за дві вулиці від місця обстрілу 9 травня. Як розповіли троє місцевих жителів, які стали свідками обстрілу, вони бачили російських військових біля колишнього управління СБУ менш ніж за 100 метрів від місця події. Двоє свідків були поранені під час обстрілу, а третя побачила їх на землі біля свого будинку, надала першу допомогу, а потім зупинила машину, щоб відвезти їх до лікарні.
«Анна» та її чоловік «Віталій» розповіли, що їхали на велосипедах, коли побачили перед собою декілька вибухів. Віталій, з грудей якого текла кров, впав на землю. «Він кричав, що нам потрібно дістатися до військових або до когось іншого, хто міг би надати допомогу», – розповіла Анна. Вона була поранена в ногу.
Анну та Віталія відвіз на машині до лікарні інший місцевий житель. Там російські військові оцінили травми Віталія та перевезли його гелікоптером до лікарні в Росії, де зробили йому кілька операцій з видалення металевих осколків з ноги та спини. Також були пошкоджені палець, ребра та легені. Віталій повернувся додому через три тижні. Він показав Human Rights Watch свої поранення, зокрема шрами від металевих осколків. За його словами, декілька все ще залишаються в його спині поруч з хребтом.
Липень 2022 року
Жінка, яка мешкала біля гори-пам'ятки Кременець на правому березі річки Сіверський Донець на південь від Ізюма, загинула внаслідок обстрілу касетними боєприпасами приблизно о 10 годині ранку наприкінці червня – на початку липня 2022 року. Як розповів 70-річний Михайло, який мешкає поблизу гори Кременець, цей район неодноразово обстрілювали касетними боєприпасами, поки тут були російські військові. Михайло пригадує, що якось вранці вийшов з дому, щоб купити хліба для себе і своєї сусідки, 76-річної Сіми, коли стався один з обстрілів: «Я саме виходив з воріт, коли почув п'ять коротких, гучних вибухів. Сіма сиділа у своєму садку. Вона загинула миттєво, тому що одна з касет [касетних боєприпасів] розірвалася просто поруч з нею».
Михайло показав представникам Human Rights Watch два будинки за 10 метрів від будинку Сіми та сказав, що там російські військові перебували протягом кількох місяців, зокрема й на момент обстрілу. Він розповів, що одразу після обстрілу російські солдати з сусідніх будинків прийшли по Сіму, щоб передати її швидкої, але потім сказали, що вона вже була мертвою. На її будинку, а також на стінах і вікнах будинків, якими користувалися російські солдати, були пошкодження, схожі на пошкодження від детонації касетних боєприпасів. Михайло описав фрагменти стабілізатора чорного кольору, які, за його словами, знайшов після обстрілу на землі в її саду.
Ізюм, 14 липня 2022 року
14 липня 2022 року близько 10:30 ранку на правому березі річки Сіверський Донець в Ізюмі внаслідок вибуху касетного боєприпасу загинула громадянка України. Як розповіли кілька місцевих мешканців, зокрема мати загиблої, вони були свідками обстрілу. Усі вони стверджують, що чули численні вибухи. Одна жінка, яка жила приблизно за 150 метрів від місця загибелі жінки, у цей час перебувала на вулиці: «Обстріл був страшенний. Дуже гучно. Я була на вулиці та чула багато вибухів. Прибігла дружина мого колишнього чоловіка та сказала мені, щоб я швидше заходила в дім».
«Її обличчя та тіло були сильно понівечені вибухом, – сказав сусід, який бачив тіло жінки. – Ми поховали її на центральному кладовищі». На фасаді будинку жінки та на інших будинках поруч дослідники Human Rights Watch виявили пошкодження, схожі на сліди від влучень суббоєприпасів. Дах будинку біля вхідних дверей був серйозно ушкоджений. Місцеві кажуть, що це сталося внаслідок бомбардування, і саме там було знайдено мертвими жінку та її собаку.
Як розповіли місцеві жителі, які також були свідками цього обстрілу, під час окупації та в момент обстрілу російські військові перебували у великій будівлі в житловому кварталі менш ніж за 150 метрів на тій самій вулиці, де загинула жінка. На вхідних дверях представники Human Rights Watch бачили нанесені фарбою з балончика написи, наприклад, використовувану росіянами літеру «Z», які, як повідомили місцеві, зафарбували українські військові після повернення до Ізюма.
