(Київ, 30 червня 2023 р.) – Human Rights Watch сьогодні заявила, що український уряд має дотримуватися свого зобов'язання не використовувати заборонені протипіхотні міни, розслідувати випадки застосування такої зброї своїми військовими та притягнути винних до відповідальності. Заява уряду на нараді держав-учасниць Конвенції про заборону протипіхотних мін 21 червня 2023 року в Женеві пролунала майже через п'ять місяців після того, як українські посадовці пообіцяли розглянути звіти Human Rights Watch та інших організацій про застосування українськими військовими цього озброєння для звільнення окупованих російськими збройними силами територій.
Після оприлюднення звіту в січні Human Rights Watch знайшла нові докази застосування Україною цієї зброї невибіркової дії у 2022 році.
"Взяте українським урядом на себе зобов’язання розслідувати ймовірне використання військовими заборонених протипіхотних мін є офіційним визнанням його обов'язку захищати мирних громадян, – зазначив Стів Гус, директор відділу озброєнь Human Rights Watch. – Швидко проведене, відкрите та ретельне розслідування могло б мати значні переваги як для нинішнього, так і для майбутніх поколінь українців."
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року російські військові застосували протипіхотні міни щонайменше 13 типів у багатьох регіонах України, через що загинули та отримали поранення мирні жителі. Human Rights Watch оприлюднила вже чотири звіти, у яких документально підтверджено використання російськими збройними силами протипіхотних мін в Україні з 2022 року. Росія не приєдналася до Конвенції про заборону мін, але порушує норми міжнародного гуманітарного права, використовуючи протипіхотні міни, оскільки вони по суті є зброєю невибіркової дії.
31 січня Human Rights Watch повідомила, що з квітня по вересень 2022 року українські збройні сили багато разів обстрілювали окуповане Росією місто Ізюм та його околиці ракетами з тисячами протипіхотних мін ПФМ-1, або так званих «пелюсткових» мін, чи "мін-метеликів." Представники Human Rights Watch мали розмови з потерпілими та членами їхніх родин і підтвердили 11 випадків, коли через міни постраждали мирні жителі, зокрема один смертельний випадок та численні ампутації нижніх кінцівок. В оприлюдненій у день публікації звіту заяві український уряд взяв на себе зобов'язання "належним чином проаналізувати" цей звіт.
Протипіхотні міни вибухають від присутності, безпосередньої близькості або контакту з людиною і можуть вбивати та калічити ще тривалий час після завершення бойових дій. Міни ПФМ – це невеликі пластикові фугасні міни, якими обстрілюють певну територію. Вони падають на поверхню землі та вибухають від тиску на корпус, наприклад, коли хтось наступає на міну, торкається її або пересуває. Деякі міни ПФМ самоліквідуються, вибухаючи випадковим чином через 40 годин після застосування.
Після публікації свого звіту Human Rights Watch знайшла нові докази використання Україною протипіхотних мін у 2022 році. 28 травня 2023 року Human Rights Watch надіслала українському урядові лист зі своїми висновками та запитаннями, але відповіді так і не отримала.
У травні 2023 року людина, яка працювала на сході України на звільнених від російської окупації територіях, розмістила в інтернеті фотографії різних уламків артилерійських снарядів та наголосила, що ці залишки були знайдені на сільськогосподарських угіддях під час розмінування. Після ретельного вивчення маркування на уламках Human Rights Watch ідентифікувала дві секції бойової частини 9Н128К3 220-мм реактивних снарядів 9М27К3 "Ураган," кожна з яких містить 'блоки," або "стоси" 9Н223 з протипіхотними фугасними мінами 9Н212 ПФМ-1С у касетах.
Усі реактивні снаряди системи дистанційного мінування "Ураган" 9М27К3 призначені виключно для транспортування та розкидання 312 протипіхотних мін ПФМ-1С. Маркування на всіх переглянутих зображеннях ракет свідчить про те, що вони були виготовлені у 1986 році (згідно з номерами партій 14 і 16) на радянському військовому заводі № 912. Крім номерів за індексом ГРАУ, які відповідали використовуваним для протипіхотних мін ПФМ-1С бойовим головкам, представники Human Rights Watch також знайшли рукописний напис збоку на одній з секцій бойової частини снаряда. Аналіз написаного тексту дозволив встановити, що першим йде написане українською слово "Від." Далі йде назва київської компанії латиницею.
Пошукавши інформацію у відкритих джерелах, Human Rights Watch знайшла людину, яка називає себе керівником зазначеної компанії. Ця особа також опублікувала в соціальній мережі дописи про те, що у 2022 році пожертвувала кошти українським військовим через київську неурядову групу, яка працює на потреби України на фронті. В іншій українській групі було оприлюднено фотографії з аналогічними написами українською на реактивному снаряді дистанційного мінування "Ураган" 9М27К3.
На фото з водяним знаком київської неурядової групи, розміщеному в соціальній мережі людиною, яка називає себе керівником компанії, що зробила пожертву, зображено ту саму секцію бойової частини реактивного снаряда системи дистанційного мінування 9М27К3 "Ураган," що й на фото, оприлюдненому людиною, яка знайшла снаряд у полі. Human Rights Watch виявила, що так само збігаються й маркування з тією ж партією, роком та заводом-виробником, а також почерк і написана від руки фраза. У дописі від серпня 2022 року також зображені секції боєголовок двох інших реактивних снарядів "Ураган" 9М27К3 з написаними на них висловами.
Під час цих двох кампаній зі збору коштів у мережі було розміщено щонайменше 15 зображень реактивних снарядів дистанційного мінування "Ураган 9М27К3"
Конвенція про заборону протипіхотних мін 1997 року повністю забороняє застосування протипіхотних мін і вимагає знищувати їхні запаси, очищувати заміновані території та надавати допомогу постраждалим. Україна підписала цю Конвенцію 24 лютого 1999 року і ратифікувала її 27 грудня 2005 року. Росія не приєдналася до Конвенції, але порушує норми міжнародного гуманітарного права, використовуючи протипіхотні міни, оскільки вони по суті є зброєю невибіркової дії. Конвенція про заборону протипіхотних мін набула чинності 1 березня 1999 року, і до 164 держав-учасниць входять усі країни-члени НАТО, за винятком США, і всі країни-члени Європейського Союзу.
Human Rights Watch зазначає, що Україна має провести розслідування щодо застосування протипіхотних мін ПФМ з урахуванням доказів, наданих Human Rights Watch та іншими організаціями. Його метою має бути притягнення до відповідальності винних у використанні мін. Також за результатами розслідування мають бути надані рекомендації щодо заходів, яких має вжити український уряд для ідентифікації постраждалих і надання їм підтримки. Зокрема, йдеться про виплату належної і своєчасної компенсації, а також надання медичної та іншої допомоги, зокрема, протезування, у разі необхідності, та задоволення поточних потреб у реабілітації.
Human Rights Watch є співзасновником і головою Міжнародного руху за заборону протипіхотних мін (ICBL) та співлауреатом Нобелівської премії миру 1997 року.
"Дбаючи про захист своїх громадян, українська влада передусім має бути зацікавлена з’ясувати як, коли та де саме використовувались ці міни, – сказав Гус. – І прагнути зробити все, що в її силах, аби запобігти повторному їх використанню."
