(Київ, 21 лютого 2023 року) – як зазначають Human Rights Watch та SITU Research в оприлюднених сьогодні звіті та відео, у квітні 2022 року Росія завдала удару касетними боєприпасами по багатолюдному залізничному вокзалу у місті Краматорськ на сході України, внаслідок чого загинули десятки цивільних осіб. Це є порушенням законів війни та безсумнівним воєнним злочином.
Звіт «Смерть на залізничній станції: росіяни обстріляли Краматорськ касетними снарядами» є результатом нового ретельного розслідування. В ньому за допомогою тексту та відео відтворено послідовність подій, пов'язаних з протизаконним обстрілом Росією Краматорська. Вранці 8 квітня кілька сотень мирних жителів чекали на вокзалі, коли балістична ракета з касетною боєголовкою розірвалася та розкидала десятки бойових елементів касетного боєприпасу, або суббоєприпасів, вбивши щонайменше 58 мирних жителів та поранивши ще понад 100. Потрібно провести розслідування та притягнути до відповідальності російських командувачів, які віддали наказ про здійснення обстрілу із застосуванням зброї невибіркової дії у загальновідомому головному евакуаційному пункті.
«Здійснений Росією протизаконний та жахливий обстріл залізничного вокзалу в Краматорську призвів до загибелі та поранення мирних жителів, які відчайдушно намагалися втекти від бойових дій, – зазначив Річард Вейр, старший дослідник відділу криз і конфліктів Human Rights Watch. – Приголомшливі наслідки дії касетних боєприпасів на велику кількість людей мають стати чітким сигналом для російських збройних сил припинити застосування цієї забороненої зброї».
Представники Human Rights Watch перебували в місті Краматорськ Донецької області з 14 по 24 травня з метою проведення розслідування обстрілу та його наслідків. Дослідники взяли інтерв'ю у 69 осіб, серед яких були ті, хто вижив після удару, родичі загиблих, рятувальники, лікарі, працівники лікарні, посадовці та українські державні слідчі. Human Rights Watch та SITU Research проаналізували понад 200 відеозаписів та фотографій, а також провели просторовий та часовий аналіз події. Дослідники також ознайомилися з супутниковими знімками та оглянули колишні російські військові позиції поблизу села Куньє в Харківській області, звідки вірогідно й було здійснено запуск ракети під час обстрілу.
За кілька днів до обстрілу десятки тисяч людей з усього східного Донбасу виїхали з залізничного вокзалу Краматорська в рамках заохочуваної та організованої місцевою владою евакуації. Вранці в день обстрілу понад 500 цивільних осіб зібралися на вокзалі зі своїми речами в очікуванні потягів, які мали відвезти їх у відносно безпечні регіони на заході України.
Балістична ракета вибухнула високо над вокзалом о 10:28 ранку, розкидавши десятки суббоєприпасів. Вони впали на землю та розірвалися, вбивши та поранивши десятки людей, що чекали на станції, серед них були діти та люди похилого віку. Жінка, яка перебувала в очікуванні на залізничній платформі зі своєю сім'єю, описала атмосферу хаосу, що панувала в той момент: «Коли пролунали перші вибухи, ми не зрозуміли, що це було. … Коли люди почали кричати, я усвідомила, що сталося щось жахливе. … [М]и впали на землю. Але моя свекруха [72 роки] не зреагувала достатньо швидко та залишилася сидіти. Їй відірвало одну ногу, другу переламало. Вона померла».
Працівники екстрених служб, волонтери з вокзалу та пересічні громадяни надавали першу допомогу, в деяких випадках намагаючись до прибуття медиків на місце події зупинити сильну кровотечу, використовуючи для цього підгузки. Водій швидкої допомоги, який приїхав через кілька хвилин після обстрілу, розповів: «Всюди чути було, як люди кричать. Кричать від страшного болю. Я чув крики людей, яким залишалося жити від 20 до 40 секунд. Я чув передсмертні крики. Я бачив кінцівки, кінцівки дітей на землі».
Дослідники Human Rights Watch проаналізували фотографії ракетного двигуна та секції наведення ракети, що впали приблизно за 50 метрів на південний захід від головного входу вокзалу, та ідентифікували снаряд як балістичну ракету серії 9М79К-1 «Точка-У». Також представники Human Rights Watch оглянули залишки й фрагменти суббоєприпасів у 32 точках падіння та за неушкодженим корпусом стабілізатора, металевими фрагментами заданої форми, а також знайденими на місці падіння окремими уламками носової частини суббоєприпасу встановили, що це був уражаючий елемент касетного боєприпасу 9N24.
«Точка-У» несе суббоєприпаси 9Н24 у боєголовці касетного боєприпасу 9Н123К. Боєголовка касетного боєприпасу містить 50 осколково-фугасних снарядів. За даними російського виробника, кожна суббоєголовка 9N24 містить 1,45 кілограма вибухівки та розривається на приблизно 316 фрагментів однакового розміру. Це означає, що близько 15800 смертоносних металевих осколків були розкидані на станції та прилеглій території.
Як Росія, так і Україна мають на озброєнні балістичну ракету «Точка», оснащену касетною боєголовкою. Росія заперечила факт обстрілу залізничного вокзалу в Краматорську та неодноразово заявляла, що її збройні сили вже не використовують ракетний комплекс «Точка-У». Однак представники Human Rights Watch знайшли докази того, що російські війська мали пускові установки «Точка», відповідне обладнання для транспортування ракет і ракети «Точка» поблизу села Куньє, на північний захід від Краматорська та в межах 120-кілометрової зони дальності ураження від залізничного вокзалу приблизно в той час, коли стався обстріл, а також що російські військові протягом зазначеного періоду регулярно здійснювали удари з позицій навколо села Куньє.
Касетні боєприпаси заборонені міжнародним правом через їхню масову невибіркову дію та небезпеку для цивільного населення протягом тривалого часу. Касетні боєприпаси зазвичай вибухають у повітрі та розкидають десятки, а то й сотні суббоєприпасів на сотні метрів. Часто вони не вибухають при падінні та залишають осколки, що діють як протипіхотні міни.
Ані Росія, ані Україна не входять до числа 110 країн-учасниць Конвенції про касетні боєприпаси, яка суворо забороняє їх застосування. Human Rights Watch документально підтвердила численні випадки застосування Росією касетних боєприпасів протягом конфлікту. Українські збройні сили, ймовірно, також у кількох випадках застосовували касетні боєприпаси.
«Касетні боєприпаси за визначенням мають невибіркову дію. Застосування Росією цієї зброї на залізничному вокзалі Краматорська, в той час як він був загальновідомим центром евакуації цивільного населення, обурює, – сказав Бред Семюелс, директор SITU Research. – Всі країни повинні рішуче засудити цей обстріл та застосування касетних боєприпасів у будь-якому іншому випадку. Необхідно провести розслідування цього обстрілу та притягнути винних до відповідальності».
