(Київ) – Як повідомили сьогодні в Human Rights Watch, судячи з усього, з моменту свого виходу з міста російські війська щонайменше тричі застосовували касетні боєприпаси в житлових районах. Це сталося під час обстрілів міста, внаслідок яких були жертви серед цивільного населення.
«Мешканці Херсона пережили вісім місяців російської окупації і можуть більше не боятися тортур, але тепер вони піддаються обстрілам невибіркового характеру, зокрема вочевидь із застосуванням касетних боєприпасів», – каже Белкіс Вілле, заступник директора відділу криз і конфліктів Human Rights Watch.
З 11 листопада, коли українські збройні сили звільнили місто, росіяни обстрілюють його з іншого берега річки Дніпро. За словами голови міської ради Херсона Галини Лугової, станом на 25 листопада внаслідок обстрілів загинуло щонайменше 15 мешканців, зокрема одна дитина, і 35 осіб дістали поранення. Через ці обстріли багато жителів змушені евакуюватися з міста, зокрема пацієнти Херсонської обласної клінічної лікарні.
Дослідники Human Rights Watch були в Херсоні з 20 по 24 листопада, і за ці п'ять днів обстріли посилилися.
21 листопада близько 12:30, вочевидь, унаслідок обстрілу касетними боєприпасами, троє людей дістали поранення, коли йшли вулицею в житловому районі міста. 29-річний чоловік розповів, що їхав в автобусі вулицею Університетською в Дніпровському районі, на північ від Дніпра, коли почув кілька вибухів. Він вийшов з автобуса і побачив жінку, яка лежала на тротуарі в калюжі крові. Її ліву ногу відірвало, кістка стирчала назовні. Чоловік з відірваними ногами тягнув себе по траві до тротуару. Свідок сказав, що не бачив жодного військового, коли наблизився до цього місця. Фотожурналіст Андрій Дубчак, який прибув туди за кілька хвилин, описав ту саму картину. Він сказав, що бачив військових медиків і поліціянтів, які прибули на місце, щоб доправити постраждалих до лікарні.
Дослідники відвідали це місце 22 листопада і бачили калюжі крові обох жертв. Вони виявили три місця влучання снарядів: одне в траві, інше поруч із калюжею крові на тротуарі, а третє – перед магазином неподалік, сліди від осколків на тротуарі, що відповідають розриву снаряда, та залишки, ймовірно, білої стабілізаційної стрічки снаряда поруч з осколками. Ці знахідки характерні для касетних боєприпасів. Вони також вказують на те, що снаряди було випущено з півдня.
Ще три вибухи сталися в той самий час приблизно за 400 метрів звідси. Охоронець прилеглого СТО Анатолій, який не назвав свого прізвища, розповів, що жінку було поранено в груди та ліву руку: «Я вибіг із гаража після вибуху і побачив її лежачою на землі. Під курткою у неї все в кашу було».
Анатолій та його товариш показали дослідникам місце іншого вибуху, на подвір'ї гаража, і третього - на подвір'ї кількох багатоповерхових будинків на протилежній стороні вулиці. За їхніми словами, вони чули 6-7 вибухів, що швидко відбувалися один за одним. Ще одна стабілізаційна стрічка білого кольору знаходилася поруч із місцем розриву у дворі багатоквартирного будинку, і картина розльоту осколків там та на тротуарі, де було поранено жінку, також відповідала касетному боєприпасу. Знайдені докази дозволяють припустити, що снаряди також були випущені з півдня. Дослідники не змогли встановити, чи вижили ці троє постраждалих.
Зосередженість місць ураження, наявність стабілізаційних стрічок поруч із двома осередками ураження, напрямок траєкторії осколків, а також свідчення очевидців про удари вказують на те, що під час обстрілу було застосовано касетні боєприпаси.
Дослідники поспілкувалися з українським військовим у селі Білозерка, за 9 кілометрів на захід від Херсона, де 19 листопада зазнав обстрілу пункт роздачі допомоги. За інформацією влади, поранення в результаті дістали вісім мирних жителів. Солдат, який побажав залишитися невідомим, сказав, що в селі є військові, але не в пункті роздачі допомоги.
Він був не на службі та йшов на ринок неподалік, коли почув серію вибухів поруч із довгою чергою цивільних осіб, які чекали на роздачу їжі та води в пункті гуманітарної допомоги. За його словами, він бачив вісім поранених цивільних і військового. Він розповів, що після обстрілу знайшов на землі невеликі металеві уламки із заданим роздробленням, схожі на ті, що знаходяться всередині касетних боєприпасів. Дослідники не змогли відвідати цей район через безперервні обстріли.
Сергій Кіндра, 42 роки, був із сім'єю в Херсоні протягом усього періоду окупації. Він розповів, що 22 листопада близько 11-ї години ранку віз своїх синів, 10-річного Тимофія і 13-річного Матвія, додому з церкви головною дорогою в районі Антонівського мосту, на північ від річки, коли почув серію вибухів, які пролунали один за одним: один біля задньої частини автомобіля, один спереду та один із правого боку. Унаслідок вибухів у машину влучили уламки скла і металу.
«Коли я озирнувся, то побачив, що Матвій лежить на Тимофії», – каже Сергій Кіндра. «У Матвія були серйозні травми голови, живота, ніг і рук. Ми швидко відвезли його на сусідній блокпост, а звідти в лікарню. Лікарі намагалися зашити рани в його шлунку та печінці. Він 10 годин боровся за життя. За цей час серце двічі зупинялося, але лікарі змогли його витягнути. Він справжній боєць, справжній герой».
Сергій Кіндра і Тимофій також отримали поранення, у них були порізи на обличчі та руках. Сергію довелося накласти шви на ніс та лоб, а зі спини Тимофія лікарі витягли невеликий металевий фрагмент. Дослідники взяли інтерв'ю у двох журналістів, які зустрічалися з Сергієм і його синами в лікарні та підтвердили характер їхніх травм.
У той самий день дослідники їхали цією ж дорогою і не помітили жодної постійної присутності військових поблизу, крім контрольно-пропускного пункту. Сергій показав фотографії пошкоджень свого автомобіля, а також ран, отриманих ним і його синами. Пошкодження кузова і скла автомобіля були спричинені влучанням великої кількості металевих уламків однакового розміру, що утворилися внаслідок детонації осколково-фугасних дрібнокаліберних боєприпасів, випущених із землі.
Дослідники не змогли визначити, чи застосовувалися касетні боєприпаси під час усіх обстрілів, унаслідок яких загинули мирні жителі. 22 листопада було поранено 13-річного хлопчика, як розповіли два свідки, які одразу після обстрілу опинилися в нього вдома. За їхніми словами, хлопчик був поранений вибуховими боєприпасами близько 16:00 у дворі свого будинку в житловому районі на виїзді з міста в бік Миколаєва. Обидва вони стверджують, що в той момент не бачили в цьому районі жодних військових, у чому дослідники не змогли напевне переконатися. Пізніше вони відвідали хлопчика в лікарні після того, як йому ампутували руку. Вони точно не знають, які боєприпаси було використано під час обстрілу.
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну російські військові неодноразово застосовували касетні боєприпаси, які за своєю природою є зброєю невибіркової дії, під час обстрілів, унаслідок яких загинули сотні мирних жителів і було пошкоджено будинки, лікарні та школи. Касетні бомби зазвичай розриваються в повітрі та розкидають десятки, навіть сотні невеликих боєприпасів на території розміром з футбольне поле. Вибухові малокаліберні боєприпаси часто не розриваються під час першого удару і залишають після себе нерозірвані елементи, які діють як протипіхотні міни. Касетні бомби заборонені міжнародним договором, до якого ані Росія, ані Україна не приєдналися. Проте під час використання касетних боєприпасів у районах із цивільним населенням обстріл набуває невибіркового характеру, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.
Дослідники бачили невелику кількість військових у Херсоні, але більшість із них – це поліціянти, які охороняють правопорядок.
Попри наявність законної мети військового значення, удар є невибірковим і незаконним, якщо для цього використовується метод або засіб ведення бойових дій, наслідки яких не можуть бути обмежені військовими об'єктами. З огляду на невибірковий характер касетних боєприпасів та їхній прогнозований вплив на мирних мешканців, їхнє застосування в Херсоні може бути воєнним злочином і має стати предметом розслідування.
«Ці обстріли здійснюються без найменшого прояву турботи про життя цивільного населення», - каже Вілле. «Вони є безпосереднім спростуванням заяв Росії про те, що вона завдає ударів тільки по військових цілях».
