(Київ) – широкомасштабні та неодноразові атаки російських військ на енергетичну інфраструктуру України, здається, головним чином спрямовані на те, щоб зчинити терор населення всупереч законам війни, наголосили сьогодні в організації Human Rights Watch. Численні ракетні атаки та атаки безпілотників у жовтні та листопаді позбавили мільйони цивільних осіб принаймні тимчасового доступу до електроенергії, води, тепла та відповідних життєво-важливих послуг напередодні холодних зимових місяців.
У результаті нападів також загинули щонайменше 77 цивільних осіб і 272 отримали поранення . За даними Управління ООН з координації гуманітарних питань, лише в результаті терактів 23 листопада 2022 року загинуло або було поранено понад 30 цивільних осіб і перервано доступ до електроенергії для мільйонів людей у всій Україні. Все населення Києва – приблизно 3 мільйони осіб – протягом доби не мало доступу до води, а частина Київської, Львівської, Запорізької та Одеської областей були повністю відключені від електроенергії, повідомили в ООН.
«Здійснюючи численні атаки на критично важливу енергетичну інфраструктуру, знаючи, що це позбавить цивільних осіб доступу до води, тепла та медичних послуг, Росія, схоже, прагне створити терор серед цивільних осіб і зробити їхнє життя нестерпним, – зазначила Юлія Горбунова, старша дослідниця Human Rights Watch в Україні, – Із наближенням низьких зимових температур, які ще попереду, умови стануть більш небезпечними для життя, а Росія, здається, має намір зробити життя непридатним для якомога більшої кількості українських цивільних».
Закони війни забороняють напади на об’єкти, необхідні для виживання цивільного населення, а також насильство чи погрози, «головною метою яких є терор цивільного населення».
Російські політики, законодавці та інші коментатори російських державних ЗМІ широко схвалювали перспективу того, що українські цивільні особи залишаться без тепла та води взимку. Один депутат парламенту заявив, що звичайні люди повинні «згнити і замерзнути», інший сказав, що удари необхідні, щоб знищити здатність української держави вижити.
Середня зимова температура в Україні коливається в районі мінус 3 градусів за Цельсієм і може опускатися до мінус 20 градусів.
Human Rights Watch зібрала дані у відкритому доступі, проаналізувала повідомлення поліції та пожежної служби та офіційні заяви, а також опитала посадовця енергетичної компанії, двох експертів з енергетики, представників місцевої влади, рятувальників та цивільних осіб у Києві, Львові, Харкові, Одесі, Херсоні, та Миколаєві, щоб скласти картину широкого та кумулятивного впливу атак на електромережі. Human Rights Watch також відвідала місце принаймні однієї з атак у листопаді, яка завдала серйозної шкоди будинкам цивільних осіб і забрала життя цивільних.
16 листопада Генпрокуратура України повідомила, що в жовтні та листопаді Росія здійснила 92 атаки на енергетичну інфраструктуру України. Олександр Харченко, директор незалежної науково-дослідницької та консалтингової компанії «Центр досліджень енергетики», повідомив Human Rights Watch, що через напади Росії 10 700 000 домогосподарств у всій Україні, що становить приблизно половину населення країни, втрачали доступ до електроенергії.
За інформацією найбільшої приватної енергетичної компанії України ДТЕК, станом на 15 листопада за півтора місяці енергетичні об’єкти компанії зазнали 13 ударів із значними збитками. У відповіді на письмовий запит Human Rights Watch компанія також заявила, що лише через російські атаки на енергетичну інфраструктуру 10 жовтня було пошкоджено понад 40 відсотків енергосистеми України. У компанії також повідомили, що внаслідок ударів у жовтні та листопаді загинули 3 співробітники ДТЕК і 22 отримали поранення.
21 листопада Харченко повідомив Human Rights Watch, що після ударів 15 листопада загальні потужності України з виробництва електроенергії скоротилися на 50 відсотків. Протягом наступного тижня влада змогла відновити лише 10-20 відсотків того, що було пошкоджено. Він сказав, що важко оцінити загальну шкоду для конкретного об’єкта інфраструктури, оскільки вони взаємопов’язані, додавши, що подальші удари, якщо вони відбуватимуться у швидкій послідовності, можуть призвести до неконтрольованого знеструмлення, і відновлення системи може зайняти від 3 до 10 днів. «Вся Україна на цей період залишиться без світла, води та опалення», – підсумував він.
Енергетична інфраструктура вважається об’єктом подвійного призначення – військового і цивільного – і на законних підставах може бути об’єктом атак під час збройного конфлікту. Однак на такі напади поширюються закони війни, які забороняють невибіркові або непропорційні напади. Human Rights Watch не в змозі оцінити будь-яку конкретну і пряму військову перевагу, яку Росія могла переслідувати, здійснюючи атаки на електро- та теплогенеруючі мережі України, а також будь-які фактичні військові здобутки, отримані внаслідок цих атак. Однак шкоду для цивільного населення можна було передбачити, як і збільшення серйозності цієї шкоди з кумулятивним впливом кожної хвилі удару, в тому числі на здатність цивільних осіб залишитися в Україні та пережити зиму.
Директор Європейського регіонального бюро ВООЗ у публічній заяві висловив серйозне занепокоєння тим, що мільйони українців залишаються без світла через зниження температур взимку. Він підкреслив, що «триваючі атаки на медичну та енергетичну інфраструктуру означають, що сотні лікарень і медичних закладів більше не працюють у повному обсязі – їм не вистачає палива, води та електроенергії для задоволення основних потреб». Зазначивши, що «холодна погода може вбити», він додав, що під час зими, що наступає, «основним питанням буде виживання».
Human Rights Watch поспілкувалася з мешканкою Києва, яка постійно доглядає за своїми батьками, і вона розповіла, як тривалі відключення електрики вплинули на її 75-річну матір, у якої рак легенів 4 стадії та яка залежна від кисню: «У нас є стаціонарний кисневий концентратор вдома. Але від нього немає користі, коли немає електроенергії. Без цього апарату рівень її кисню падає до 70 відсотків протягом декількох хвилин. Якщо електрики немає більше двох годин, ми потрапляємо в пастку, і все, що я можу зробити, це спостерігати, як моя мати намагається дихати». Якщо кисень в крові протягом тривалого часу зберігається на рівні 70 відсотків, це може призвести до пошкодження органів і смерті.
Її родина зібрала кошти на автомобільний акумулятор, який може підтримувати роботу концентратора протягом двох годин. Але цього недостатньо, сказала вона, тому що відключення електроенергії можуть тривати годинами. Нещодавно українська благодійна організація подарувала її матері портативний концентратор, який заряджається до шести годин, але, за її словами, таких концентраторів в Україні дуже мало: «Я розумію, що комусь ще, хто залежить від кисню, також скоро може потребувати такого апарату, – сказала вона, – Можливо, дитина з муковісцидозом або інша людина, хвора на рак. І що ми тоді будемо робити?»
За даними гуманітарного агентства ООН, атаки на енергетичну інфраструктуру України також вплинули на водопостачання, «загостривши проблеми доступу до чистої води або використання систем опалення вдома, з якими мільйони людей стикалися раніше».
34-річна киянка, яка живе зі своєю 84-річною матір’ю, розповіла, що її сім’я занепокоєна тим, як пережити холод у квартирі взимку, коли температура в Україні опускається нижче нуля, «як готувати їжу, особливо сім’ям, які мають маленьких дітей або доглядають за літніми людьми, а також як зберігати продукти, коли холодильники не працюють протягом тривалого часу».
У Коментарі Міжнародного комітету Червоного Хреста до Додаткового протоколу 1, сторонами якого є Росія та Україна, зазначається, що хоча напади на об’єкти, які і надають послуги цивільному населенню, і безпосередньо підтримують військові дії, можуть бути законними, напади та акти руйнування, які неминуче матимуть настільки серйозні наслідки для цивільного населення, що призведуть до смертей або вимушеного переселення, законними не є. У Коментарі також зазначено, що закони війни «забороняють акти насильства, основною метою яких є терор цивільного населення без надання істотної військової переваги. … Це нагадує про деякі заяви, зроблені в минулому, які погрожували знищенням цивільного населення».
«Росія продовжує відверто бомбити енергетичну інфраструктуру у всій країні, ставлячи на карту безпеку мільйонів українських цивільних осіб, а в деяких випадках і саме їхнє виживання», – наголосила Горбунова.
Для отримання додаткової інформації та додаткових деталей див. нижче.
Рівень знеструмлення домогосподарств залежить від масштабу пошкоджень та темпів ремонту. Навіть там, де подачу електроенергії було відновлено, органи влади багатьох міст відключали електроенергію на 18 годин, щоб запобігти перевантаженню обмеженої потужності енергетичної інфраструктури країни, яка продовжує працювати.
Закони війни забороняють напади на цивільні об'єкти, а також на військові цілі, якщо можна очікувати, що напад спричинить надмірні жертви серед цивільного населення, пошкодження цивільних об'єктів або і те, і інше, у співвідношенні до будь-якої очікуваної прямої військової переваги. Росія зобов’язана зробити все можливе, щоб оцінити таку пропорційність перед проведенням будь-якої атаки. Навмисно розпочинати непропорційну атаку, знаючи, що жертви серед цивільного населення та збитки будуть явно надмірними, є воєнним злочином.
Закони війни також забороняють напади на об’єкти, необхідні для виживання цивільного населення, а також насильство чи погрози, «головною метою яких є терор цивільного населення».
Атаки в жовтні
21 жовтня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що з 10 до 20 жовтня російські ракети та безпілотники пошкодили десятки об’єктів енергетичної інфраструктури у 16 з 24 областей України. Друга хвиля жовтневих атак, починаючи з 22 жовтня, ще більше знизила енергетичні можливості України, що призвело до тривалих відключень електроенергії у Київській, Житомирській та Чернігівській областях.
Human Rights Watch переглянула повідомлення поліції та пожежної служби, заяви органів влади та новини за жовтень і виявила щонайменше 22 окремі атаки протягом місяця, які завдали шкоди таким інфраструктурним об’єктам, як ТЕС та ГЕС у Києві та Київській області, Львові, Дніпрі, Кривому Розі, Павлограді, Харкові та Харківській області, Конотопі, Житомирі та Кременчуці. Деякі з цих атак також були відзначені в статті Washington Post, опублікованій 17 жовтня, в якій використано супутникові зображення та дані відстеження пожеж, щоб ідентифікувати енергетичні об’єкти в шести областях України, які були пошкоджені або зруйновані з 10 жовтня. Human Rights Watch незалежно не підтверджувала висновки The Washington Post .
«Українська правда» повідомляла, що вранці 10 жовтня в Києві внаслідок удару ракетами та безпілотниками сильно постраждала ТЕЦ-5 та станція теплопостачання № 1 (раніше – ТЕЦ-3), які забезпечують опаленням та гарячою водою чотири райони Києва.
Також 10 жовтня приблизно в той самий час дві ракети влучили у Трипільську ТЕЦ у Київській області, пошкодивши головний корпус електростанції та трансформаторну підстанцію та спричинивши пожежу, до гасіння якої залучили чотири пожежні управління області. Трипільська ТЕЦ – єдиний постачальник тепла і гарячої води для міста Українка з населенням 14 тис. Осіб. Вона також забезпечує енергією населені пункти Київської, Черкаської та Житомирської областей.
За даними міської влади Києва, 31 жовтня серія ударів знищила 80 відсотків водопостачання киян.
Вранці 10 жовтня по об'єктах енергетичної інфраструктури Харкова було завдано три удари, у деяких районах міста було відключено воду та електроенергію.
В інтерв’ю 21 жовтня міністр енергетики України Герман Галушенко оцінив збитки, завдані енергетичній інфраструктурі України, у «щонайменше половину теплових (електро) потужностей, навіть більше»
4 листопада мер Києва Віталій Кличко повідомив у своєму Telegram-каналі, що понад 450 тисяч киян залишилися без світла, додавши, що це в 1,5 рази більше, ніж у попередні дні.
Атаки в листопаді
15 листопада хвиля ракетних атак вразила об’єкти критичної інфраструктури у всій країні. За даними уряду та українських ВПС, для завдання ударів було використано близько 100 ракет, які здебільшого влучили в об’єкти інфраструктури, а також пошкодили цивільні будівлі та спричинили жертви серед цивільного населення щонайменше в 16 регіонах. Атаки спричинили масштабні відключення електроенергії в Києві, свідками яких стали дослідники Human Rights Watch, і вразили три житлові будинки в Печерському районі Києва, убивши щонайменше одну цивільну особу.
16 листопада Генпрокуратура повідомила, що в жовтні та листопаді в Україні було скоєно 92 напади на енергетичну інфраструктуру
23 листопада Росія випустила щонайменше 70 ракет по інфраструктурних цілях в Україні, залишивши мільйони людей без світла та води на години, а іноді й на дні, залежно від регіону. Наприклад, за офіційними даними, майже 80 відсотків населення Києва втратили доступ до електроенергії та водопостачання одразу після нападу.
У «Львівенерго» повідомили, що станом на 29 листопада більшості споживачів енергії у Львові щоденно аварійно відключали електроенергію через перевантаження мережі. Одна жителька центру Львова розповіла Human Rights Watch, що за шість днів після терактів 23 листопада її родина, включно з 4-річною дитиною, щодня стикалася з відключеннями електроенергії на 8-10 годин, а коли з’являється електрика, її не вистачає на опалення їхньої двокімнатної квартири. Температура надворі у Львові наприкінці листопада коливалася від 0 до мінус 3 градусів за Цельсієм.
Жінка, яка проживає в іншому районі Львова, розповіла, що 28 листопада в її будинку 16 годин не було світла. Протягом двох тижнів до цього в її будівлі через день відключали електроенергію на 10-18 годин на день у сумі.
Атаки 23 листопада також призвели до того, що чотири діючі українські атомні електростанції були відключені від національної енергетичної мережі. Хоча подачу електроенергії відновили на наступний день, Харченко з Центру досліджень енергетики заявив, що це «велика проблема для енергопостачання [України] в цілому».
Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив, що внаслідок обстрілів 23 листопада пошкоджено три житлові будинки, загинули 10 людей. Один із вибухів 23 листопада стався біля чотириповерхового житлового будинку у Вишгороді Київської області. Хоча Human Rights Watch не в змозі визначити передбачувану ціль, атака могла бути спрямована на Київську ГАЕС (гідроакумулюючу електростанцію) або Київську ГЕС, що розташовані за 3,8 і 2,3 кілометри від місця атаки відповідно.
24 листопада дослідники Human Rights Watch побували на місці теракту – житлового будинку на вулиці Михайла Грушевського, 1, і спостерігали його значні пошкодження. Боєприпас влучив менше ніж за метр від будівлі, значно пошкодивши дах і фасад будівлі та спричинивши пожежу, яка ще більше пошкодила будівлю та припарковані біля неї автомобілі. Вибуховою хвилею також були уражені два сусідні житлові будинки за адресою Михайла Грушевського, 3 та Михайла Грушевського, 5.
Дослідники Human Rights Watch оглянули воронку діаметром приблизно 1,5-2 метри, побачили та сфотографували залишки боєприпасу, який досі знаходився в ній. Рятувальники на місці надали дослідникам фотографію залишків боєприпасу з цифровими позначеннями.
Рятувальники та місцеві жителі повідомили, що під час атаки загинули щонайменше троє мешканців будинку, але реальні цифри, ймовірно, вищі. 27 листопада начальник ГУ НП у Київській області повідомив у своєму Telegram-каналі, що внаслідок атаки загинули семеро мешканців будинку і 35 постраждали, серед них шестеро дітей.
Федір, мешканець першого поверху будинку на вулиці Михайла Грушевського, 1, розповів Human Rights Watch: «Я був у своїй вітальні, коли почув вибух. Це було близько 2:10 або 2:15 пополудні. Я був біля вікна. Він [вибух] був настільки сильним, що мене відкинуло до протилежної стіни догори ногами». Федір розповів, що від вибуху в його квартирі вилетіло всі вікна, а його діти 2 і 8 років, які були з ним вдома в одній кімнаті, були вкриті уламками скла.
Це був день народження його дочки. Федір схопив дітей, вибіг на вулицю і побачив пожежу в під’їзді та палаючі припарковані машини. Він також розповів, що його сусід по першому поверсі Володимир К. під час вибуху курив надворі і миттєво загинув. За словами Федора, його сестри впізнали його тіло в морзі. Жінка віком за 40 розповіла Human Rights Watch, що на її матір, яка жила на другому поверсі того самого будинку і під час удару була одна вдома, впала шафа. Вона отримала травму литки і не могла самостійно вибратися з-під шафи.
