Skip to main content

Україна: катування та жорстоке поводження з боку збройних формувань на сході України

Серйозні проблеми зі здоров’ям в утримуваних під вартою жінок

(Київ) – Проросійські збройні формування на сході України продовжують катувати ув'язнених і жорстоко з ними поводитися, заявляє Human Rights Watch. Організація отримала нову інформацію про кількох жінок із серйозними проблемами зі здоров'ям, яких тримають під вартою у «Донецькій народній республіці» («ДНР») за очевидно сфабрикованими звинуваченнями у «шпигунстві».

Одна жінка на момент її затримання у травні 2021 року була вагітною, дві інші мають серйозні захворювання і не отримували лікування, а четверту катували та тримали під вартою інкомунікадо.

Історії цих жінок висвітлюють серйозні проблеми щодо здоров'я та безпеки всіх в’язнів, яких утримують збройні формування на непідконтрольних уряду України територіях (НПУТ) Донецької та Луганської областей на сході України, а надто –

проблеми відсутності належної медичної допомоги для ув’язнених жінок, зокрема в царині охорони сексуального та репродуктивного здоров’я. Де-факто влада повинна негайно звільнити цих жінок, а також усіх свавільно утримуваних під вартою.

«Жорстоке поводження з ув’язненими жінками є втіленням практики катувань й іншого жорстокого поводження з боку збройних формувань, – каже Юлія Ґорбунова, старша дослідниця Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії. –Наскільки нам відомо, багатьох ув'язнених тримають інкомунікадо, у жахливих умовах і без доступу до справедливого судочинства або належної медичної допомоги».

Human Rights Watch поспілкувалась із родичами/ками чотирьох ув’язнених жінок, правозахисниками/цями, що займаються їхніми справами, та людьми, які перебували разом із ними в ув'язненні.

Вагітну Оксану Паршину де-факто влада «ДНР» свавільно тримає під вартою за підозрою у «шпигунстві» з 14 травня. Наталію Стаценко, лікарку, яка має важке хронічне неврологічне захворювання хребта і потребує невідкладної медичної допомоги, де-факто влада «ДНР» свавільно тримає під вартою з липня 2019 року. Заарештована у березні 2019 року Єлена Зайцева страждала на сильні кровотечі, ймовірно, пов’язані з гінекологічними хворобами, але під час ув’язнення медична допомога їй не надавалася. Ольгу Мозолевську катували і чотири роки тримали під вартою інкомунікадо, перш ніж у травні перевели до іншого місця тримання під вартою. Жодна з цих чотирьох жінок не отримувала належної медичної допомоги в ув’язненні, повідомляє Human Rights Watch.

Від початку війни на сході України 2014 року проросійськими збройними формуваннями у Донецькій та Луганській областях було затримано сотні цивільних осіб, зокрема за звинуваченнями у «шпигунстві», «державній зраді» й участі в диверсійній діяльності. У багатьох випадках збройні формування відмовляються визнавати факти тримання під вартою або повідомляти про місцеперебування ув’язнених, що кваліфікує затримання як насильницькі зникнення.

У звіті Управління Верховного комісара ООН із прав людини від 2 липня, в якому задокументовано свавільні затримання, катування та жорстоке поводження з боку українських державних органів і проросійських збройних формувань у контексті збройного конфлікту на сході України, зроблено висновок, що «свавільні тримання під вартою залишалися повсякденним явищем на території, яка контролюється самопроголошеними “республіками”», і що більшість людей,  утримуваних там у зв’язку з конфліктом, піддавалися катуванню та жорстокому поводженню.

У звіті за 2019 рік спеціальний доповідач ООН із питань катувань зазначив, що він «отримував постійні повідомлення про катування та жорстоке поводження з боку збройних формувань під час арештів і допитів».

У багатьох випадках «ДНР» звинувачує людей у «шпигунстві», а «Луганська народна республіка» («ЛНР») у «державній зраді» через підозру цих людей або членів їхніх родин у проукраїнських поглядах. Наявність родичів, які працюють у правоохоронних органах України, теж є підставою для звинувачень, повідомляє Human Rights Watch.

Кількість людей, яких нині утримують за такими політично мотивованими звинуваченнями, оцінюється по-різному. Українська організація «Медійна ініціатива за права людини», яка відслідковує незаконні затримання з боку збройних формувань, припускає, що їх щонайменше 170, тоді як Служба безпеки України говорить про 268 осіб. У звіті Управління Верховного комісара ООН із прав людини від 2 липня зазначається, що у «ДНР» і «ЛНР» утримується загалом від 300 до 400 ув’язнених у зв'язку з конфліктом, включно з військовими полоненими.

Українські активісти повідомили, що деякі ув’язнені чоловіки також мають серйозні проблеми зі здоров'ям, зокрема через катування, і що адміністрація в'язниць це ігнорує. Серед них – В’ячеслав Засипко, 44 роки, якого з моменту затримання у вересні 2018 року жорстоко катували, зокрема електричним струмом, і 70-річний Віталій Атаманчук, який перебуває під вартою з березня 2018 року та має перелом ноги й інші проблеми зі здоров’ям.
За відсутності справедливого судочинства, єдина надія на звільнення – це обмін на утримуваних під вартою українською владою. Таких обмінів було кілька, останній  – у квітні 2020 року. Звільнені «в рамках» попередніх обмінів розповідали з усіма подробицями про катування й інше жорстоке поводження, зокрема під час перебування у сумнозвісному катуваннями та довготривалим триманням під вартою інкомунікадо у центрі утримування під вартою «Ізоляція» (Донецьк).

Відповідно до міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права, свавільно утримуваних під вартою має бути негайно і беззастережно звільнено. Під час перебування під вартою затримані мають право на гуманне поводження та повагу до гідності, властивій людинi, що включає, зокрема, доступ до необхідної медичної допомоги. Де-факто влада «ДНР» і «ЛНР» повинна негайно забезпечити всім затриманим доступ до належної медичної допомоги.

Правила Організації Об'єднаних Націй стосовно поводження з ув'язненими жінками і засобів покарання для жінок-правопорушниць без позбавлення їх свободи (Бангкокські правила) враховують особливі потреби жінок, які перебувають під вартою, зокрема потребу надання медичного обслуговування з урахуванням ґендерного чинника та спеціальних пристосувань для вагітних жінок і жінок, які годують груддю.

«Де-факто влада має моторошну репутацію застосування жорстокого поводження щодо затриманих, якому треба покласти край, – заявляє Ґорбунова. – Всіх незаконно утримуваних слід негайно звільнити».

Детальніше про ці справи йдеться нижче.
 

Оксана Паршина, 35 років

Родина Паршиної розповіла Human Rights Watch, що Оксана покинула Донецьк 2014 року невдовзі після обстрілу, який зруйнував її будинок, і проживала на підконтрольній уряду України території Донецької області. 14 травня вагітна на десятому тижні Паршина та її мати, яка також проживає на підконтрольній  території, виїхали у Донецьк відвідати сестру Паршиної та вирішити деякі майнові питання. Через пов’язані із COVID-19 обмеження на пересування їм довелося в'їжджати туди через Росію. На пропускному пункті члени збройних формувань «ДНР» затримали Паршину, проте дозволили її матері продовжувати поїздку до Донецька.

Понад добу родичі Паршиної не знали про її місцеперебування. Наступного дня представники «міністерства держбезбеки “ДНР”» (МДБ) провели обшук у квартирі матері Паршиної у Донецьку, вилучивши комп’ютер і релігійні книжки. Вони повідомили родині, що затримали Оксану Паршину на 30 діб «адміністративного арешту» за підозрою у «шпигунстві», але тримали її і далі після закінчення цього терміну.

Вагітну на момент арешту Паршину врешті-решт перевели до ізолятору тимчасового тримання, де вона перебуває нині. Паршина отримала адвоката, який, за даними «Медійної ініціативи за права людини», тільки й зробив, що сказав родині підготуватися до суду. Родичі Паршиної повідомили про її арешт українській владі, а сестра розповіла, що не має зв’язку з Оксаною і що де-факто влада відмовила їй у проханні відвідати її.

Наталія Стаценко, 43 роки

Лікарку з Макіїївки Наталію Стаценко було заарештовано у липні 2019 року за звинуваченням у «шпигунстві». Журналіст Станіслав Асєєв, який після арешту, а згодом засудження за шпигунство провів під вартою у Донецьку 31 місяців, розповів, що познайомився з Наталією Стаценко під час «суду» над ним, оскільки вона була свідком у справі проти нього. Асєєв переймається справою Стаценко від моменту його обміну у грудні 2019 року. Наталин батько Олександр повідомив, що йому вдалося отримати нову інформацію про стан здоров'я доньки від її адвоката, який 25 червня зустрічався і говорив із Наталією на «судовому засіданні» у її справі.

За словами її батька, Наталія Стаценко має хронічне захворювання хребта і страждає від постійного сильного болю. У червні 2019 року вона пройшла медичне обстеження, і на осінь було призначено операцію на хребті. Проте Наталію Стаценко заарештували перш ніж вона змогла отримати лікування.

Батько Стаценко також повідомив, що в останні кілька місяців у його доньки з’явилися судоми і що нещодавно їй частково паралізувало праву ступню. Наталія також страждає на біль у шлунку через тривале лікування протизапальними та знеболювальними, які вона приймала протягом двох років, аби вгамувати біль у спині та шиї. Адвокат Стаценко розповів її батькові, що на слуханнях 25 червня Наталі було важко ходити.

Наталія Стаценко сказала своєму адвокатові, що, можливо, не доживе до наступного засідання, призначеного на 30 серпня. «Вона виснажена і у відчаї від постійного болю, – каже Олександр Стаценко. – Вже два роки її утримають без суду та вироку, та не надають необхідної медичної допомоги».

Єлена Зайцева, під п’ятдесят років

Єлену Зайцеву було заарештовано у березні 2019 року за спробу завадити спецслужбам «ДНР» затримати її сина.  Родичка розповіла, що Єлена провела щонайменше місяць в «Ізоляції», а потім її перевели до іншого місця тримання під вартою у Донецьку. Координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко розповіла, що у в’язниці у Зайцевої були регулярні сильні кровотечі, ймовірно, пов'язані з гінекологічними хворобами, протягом останніх місяців її стан стрімко погіршувався.

Колишня ув’язнена, яка бачила Зайцеву в «Ізоляції» у лютому 2019 року, підтвердила Human Rights Watch цю інформацію. Вона також розповіла, що у серпні 2019 року під час останньої зустрічі з Зайцевою в іншому місці тримання під вартою, її налякав дуже схудлий Єленин вигляд і що вона виглядала як людина, якій «недовго лишилося». Тоді Зайцева сказала жінці, що її стан погіршується, їй дошкуляє сильний біль і вона не має ліків. В ув’язнені Єлена Зайцева не отримувала ніякої медичної допомоги. Також Зайцева розповідала родичам, що співкамерниці « пресують » її. У камері крім Єлени перебуває ще п’ять жінок, які сидять за «неполітичними» статтями.

Ольга Мозолевська, 35 років

Чоловік Ольги Мозолевської, Віталій, розповів, що його дружина працювала в ресторані у Донецьку і регулярно їздила туди зі свого дому поблизу Авдіївки на ПУТ. Одного разу у жовтні 2017 року його дружина раптово перестала відповідати на телефонні дзвінки. Через два дні відсутності зв’язку з нею, він подав заяву про її зникнення до місцевої української поліції. Потім поїхав до Донецька і подав заяву про її зникнення де-факто владі. Після цього повернувся додому до їхнього з Ольгою сина, якому тоді було 4 роки. Протягом кількох років чоловік не мав інформації про точне місцеперебування своєї дружини.

Українські правозахисники повідомили, що Мозолевську чотири роки утримували інкомунікадо в «Ізоляції». Ця інформація стала відомою лише після того, як із її чоловіком зв'язалися колишні в’язні «Ізоляції», звільнені у процесі обміну полоненими у грудні 2019 та квітні 2020 року. Один колишній в'язень також упізнав Ольгу на фотографії і сказав, що бачив її під час ув'язнення.

Колишня ув’язнена «Ізоляції», яка зустрічалася там із Мозолевською, розповіла, що Мозолевську після її затримання били та катували, аби вибити зізнання. Її приводили у кімнату зі слідчим і слідчий питав: «Говоритимеш правду?» Вона відповідала: «Так, говоритиму». Тоді він запитував: «Робила те і те [шпигувала на користь України]?» Вона казала: «Ні, нічого такого не робила». Слідчий виходив із кімнати, заходив співробітник служби безпеки, бив її – і по обличчю, й об стінку. Потім співробітник виходив, а слідчий знову заходив і казав: «Чому обличчя в крові? Ти впала? Тепер скажеш правду?»

Колишня ув’язнена розповіла, що, зі слів Мозолевської, та врешті-решт «зізналась» у всьому, чого вимагав слідчий.

Чоловік Мозолевської розповів, що шість тижнів тому вперше за чотири роки його дружина зв'язалася з ним, аби повідомити про переведення до іншого ізолятора. Вона не могла нічого детально розповідати про свій стан, але попросила передати сильні знеболювальні та протизапальні препарати для лікування горла. «Вона також попросила мене заощаджувати гроші, бо казала, що їй треба буде довго лікуватися [якщо і коли її звільнять]» – повідомив чоловік Ольги Мозолевської.

Your tax deductible gift can help stop human rights violations and save lives around the world.

Region / Country

Topic