(Берлін, 3 червня 2021 року) – Верховна Рада України не повинна втратити нагоду, продиктовану поточними намірами реформувати Службу безпеки України (СБУ), натомість має усунути недоліки в пропозиціях щодо реформування відомства, заявили сьогодні у листі до президента Володимира Зеленського та співавторів/ок законопроєкту 23 організації громадянського суспільства, включно з Human Rights Watch. У листі наголошується, що реформа є вкрай необхідною у справі перетворення СБУ на ефективне відомство, яке поважає міжнародні стандарти прав людини та дотримується їх.
Організації висловлюють занепокоєння, що законопроєкт №3196-д «Про Службу безпеки України», прийнятий Верховною Радою України у січні 2021 року в першому читанні, містить положення, які можуть зашкодити правам людини. Очікується, що на початку червня законопроєкт буде прийнято у другому остаточному читанні.
«Нинішня ініціатива реформувати СБУ, до якої українські партнери та союзники довго закликали уряд, давно назріла і є вкрай необхідною, – заявив Г’ю Вільямсон, директор Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії. – Але для успіху реформи та задля утвердження верховенства права в Україні, передусім слід залагодити кілька головних проблемних аспектів у запропонованому законі».
Процес реформування було розпочато з метою раціоналізації роботи відомства як розвідувального органу, зокрема заради вилучення із його мандата правоохоронних функцій і передачі їх іншим органам. У своєму листі організації наочно продемонстрували, чому запропонований законопроєкт не досягає цієї мети, а натомість наділяє відомство занадто широкими як розвідувальними, так і правоохоронними повноваженнями.
Human Rights Watch та інші міжнародні правозахисні організації детально задокументували випадки свавільних, тривалих і таємних затримань та утримань під вартою, а також катувань і жорстокого поводження з боку СБУ. Проте запропонований законопроєкт не передбачає достатнього захисту, аби запобігти порушенням прав під час тримання під вартою або гарантувати належну правову процедуру для осіб, що перебувають під вартою в СБУ. Запропоновані положення про поступову передачу Службою безпеки України функції досудового розслідування в термін до 2024 року або дозвіл відомству до січня 2023 року мати у своєму складі ізолятори тимчасового тримання не підтримано чітко виписаною дорожньою картою, яка гарантувала б дотримання цих термінів.
Положення законопроєкту, що регламентують застосування заходів примусу, дозволяють СБУ набагато ширше, ніж іншим правоохоронним органам України, застосовувати ці заходи. Це може призвести до неможливості забезпечити суворо пропорційне застосування сили у відповідності з міжнародними стандартами прав людини.
Організації також із занепокоєнням відзначають, що запропонований законопроєкт передбачає винятковий доступ відомства до фінансової або персональної комунікації в інтернет-мережі та вказують на відсутність положень, які гарантували б ефективний і суворий громадський контроль та нагляд за службами безпеки.
«Керівництво України та парламент не повинні втрачати цю довгоочікувану нагоду створити сильну та підзвітну службу безпеки, поспіхом прийнявши законопроєкт, який викликає обґрунтоване занепокоєння щодо прав людини і верховенства закону, – каже Вільямсон. – Натомість має бути прозорий процес вирішення цих проблем, який супроводжуватиметься конструктивними дебатами з громадянським суспільством, правозахисниками та експертами».
