Skip to main content

Кримських татар безпідставно переслідують як терористів

Рейди силовиків, свавільні арешти, катування активістів

10 липня 2019 року кримськотатарські активісти вийшли на Червону площу в Москві з протестом проти арештів за політично мотивованими звинуваченнями в тероризмі.  Написи на плакатах: «Боротьба з тероризмом у Криму – це боротьба з інакодумством»; «Припиніть репресії за національною та релігійною ознакою в Криму»; «Наші діти не терористи». © 2019 Олександра Криленкова


(Берлін) – Російською владою висунуто безпідставні звинувачення у терористичній діяльності проти 24 кримських татар, 20 із яких весною цього року було заарештовано під час рейдів озброєного спецназу по домівках, повідомляє Human Rights Watch. Співробітники служби безпеки піддали катуванню чотирьох заарештованих кримськотатарських активістів, відмовляли адвокатам у праві бути присутніми під час обшуку та арешту, підкидали речові докази під час обшуку, а згодом на деякий час затримали двох активісток які виступали на захист заарештованих.

Кримські татари – корінна на Кримському півострові переважно мусульманська етнічна меншина. Багато хто з кримських татар відкрито виступає проти російської окупації, що почалася 2014 року. Каральні заходи весни 2019 року є черговою хвилею репресій, мета якої – дискредитувати мирних активістів, виставивши їх терористами, та придушити інакодумство в окупованому Криму. Російська влада має звільнити активістів і покласти край практиці використання надмірно широкого антитерористичного законодавства для придушення свободи слова, свободи вираження поглядів і свободи релігії.

«Російська влада намагається виставити кримських татар, які виступають проти окупації півострова, "терористами" й "екстремістами", – каже Ґ'ю Вільямсон, директор Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії. – Звинувачення в тероризмі – це зручний для російської влади Криму інструмент репресій».

Під час відвідин Криму 17–20 травня дослідниця Human Rights Watch проінтерв’ювала 16 родичів дев’ятьох заарештованих, п’ятьох адвокатів, що захищають кількох ув’язнених,  а також провідного активіста «Кримської Солідарності», який допомагає родинам заарештованих і ув’язнених за політично мотивованими обвинуваченнями. Дослідниця Human Rights Watch також ознайомилася з деякими процесуальними документами та відвідала сім будинків, де проходили обшуки, оглянувши, зокрема, ті місця, куди, як стверджується, було підкинуто заборонені книги та брошури. Адвоката, що мешкає у Москві, було проінтерв’ювовано телефоном.

Більшість із 24 заарештованих брали активну участь у діяльності «Кримської Солідарності» – неформального об'єднання адвокатів-правозахисників, родичів жертв політичних репресій, а також тих, хто їх підтримує. Усіх заарештованих звинувачують у причетності до панісламського руху «Хізб ут-Тахрір» («Партія визволення»), забороненого в Росії як «терористична» організація, проте леґального в Україні. «Хізб ут-Тахрір» прагне встановлення всесвітнього халіфату, але відкидає насильство як засіб досягнення цієї мети.

Рейди по домівках активістів у формі масштабних контртерористичних операцій пройшли у Сімферополі та в передмісті столиці Криму вранці 27 березня 2019 року. Озброєні співробітники служби безпеки за підтримки спецназу оточували будинки кримських татар і вривалися всередину, подеколи вибиваючи двері й вікна. Вони конфісковували комп’ютерну техніку, мобільні телефони, планшети, карти флеш-пам’яті й ісламську літературу. Обшуки проводилися з порушенням процесуальних норм, передбачених як російським, так і українським законодавством. Зокрема не допускали адвоката й не залучили понятих із числа незацікавлених осіб. Є свідчення, що у деяких випадках співробітники служби безпеки підкидали книги та брошури, заборонені в Росії як «екстремістські матеріали».

20 чоловіків було заарештовано на місці одразу після обшуків. Ще трьох взяли під варту згодом увечері того ж дня у Ростові-на-Дону, куди люди поїхали напередодні, аби доправити передачі з харчами заарештованим активістам і відвідати судові засідання. Співробітники Федеральної служби безпеки РФ (ФСБ) затримали їх, побили, погрожували їм убивством, а потім вивезли до Криму.

Адвокатів до 23 затриманих допустили тільки тоді, коли ті вже перебували у сімферопольському СІЗО. Судові засідання про обрання запобіжних заходів проходили у Сімерополі 27 та 28 березня. Зі слів адвокатів і родичів затриманих, засідання, на яких було винесено рішення про утримання під вартою, проводилися похапцем, формально, і або в закритому режимі, або з суворими обмеженнями доступу в залу суду.

На момент написання цього матеріалу, нічого невідомо про місцеперебування Едема Яячикова, оголошеного органами безпеки в розшук за звинуваченням у причетності до руху «Хізб ут-Тахрір». 17 квітня співробітники ФСБ затримали друга Яячикова, кримськотатарського активіста Раїма Айвазова. Його вивезли у безлюдне місце, імітували розстріл, побили та погрожували вбити, якщо він відмовиться «співпрацювати» з ними. Після цього Айвазова відвезли в управління ФСБ Сімферополя та змусили підписати «зізнання» про те, що він сам, Яячиков та інші затримані у березні чоловіки, є членами «Хізб ут-Тахрір».

13 травня, під час засідання про продовження запобіжного заходу у вигляді утримання в СІЗО, Айвазов розповів про подробиці свого затримання і відмовився від «зізнання». Його адвокатка подала скаргу по факту викрадення та катування її підзахисного. На момент написання цього матеріалу за скаргою було розпочато перевірку.

Проти жодного з затриманих не висунуто звинувачень ані в плануванні або вчиненні будь-якого акту насильства, ані в співучасті в такого роду діях. Дев’ятнадцятьох, включно з Айвазовим, звинувачують у причетності до «Хізб ут-Тахрір», а п’ятьох – в організації її місцевого осередку. За російським законодавством ці порушення не потребують доказів причетності до конкретних протиправних дій, таких як планування терактів та підбурювання до них.

Едем Семедляєв, який є адвокатом одного з заарештованих і координує роботу адвокатів інших затриманих під час цієї операції активістів, повідомив, що фігуранти вирішили не заперечувати і не визнавати своїх зв'язкі із «Хізб ут-Тахрір», скориставшись правом не свідчити проти себе відповідно до статті 51 Конституції РФ. Якщо їх визнають винними за статтею 205.5 КК РФ (організація діяльності терористичної організаіції та участь у діяльності такої організації), то їм загрожуватиме покарання терміном від 10 років позбавлення волі і до довічного.

Після нещодавніх арештів загальна кількість кримських татар, яких було притягнено до кримінальної відповідальності за участь у «Хізб ут-Тахрір» із 2015 року, сягнула щонайменше 55 людей. Серед них – п’ятеро кримськотатарських активістів, яких 18 червня цього року засуджено на терміни ув’язнення від 12 до 17 років. За заявою ФСБ,  ними було виявлено та ліквідовано осередки «Хізб ут-Тахрір» у Ялті, Бахчисараї, Сімферополі та Севастополі.

Лемара Омерова з онуком після арешту її чоловіка Енвера Омерова та сина (батька онука) Різи Омерова. Чоловіків заарештували 10 червня 2019 року в Криму на підставі політично мотивованих звинувачень у тероризмі. © Тарас Ібрагімов, Білогірськ (Крим), 2019
Позаяк справи 24 заарештованих останнім часом людей ще не передано до суду, адвокати не змогли наразі ознайомитися з ймовірними доказами проти їхніх підзахисних. На підставі документів та інформації, яку вони отримали під час розслідування й судових слухань про обрання запобіжного заходу, адвокати вважають, що, як і в попередніх справах про причетність до діяльності «Хізб ут-Тахрір» у Криму, обвинувачення здебільшого спиратиметься на матеріали прослуховувань розмов про релігію та політику і на свідчення «таємних свідків» або ж аґентів під прикриттям.

Адвокат Едем Семедляєв заявив, що він і його колеґи вважають цю справу політично мотивованою, «бо практично всі люди, хто був затриманий і заарештований – це люди, які не стояли осторонь, люди з активною громадянською позицією <…>. Вони постійно допомагали іншим, висвітлювати ці події [порушення]». Він також зазначив, що дії влади спрямовано на те, «щоб залякати <...>, показати всім іншим: якщо ви поводитиметесь так само, якщо підете їхнім слідом, – то на вас чекає те саме».

Міжнародні партнери Росії повинні наполегливо закликати Кремль зняти звинувачення з кримськотатарських активістів і забезпечити оперативне, ефективне та неупереджене розслідування всіх заяв про порушення щодо них закону з боку співробітників правоохоронних органів і служби безпеки.

«Ані звинувачення, ані речові докази не вказують на причетність цих людей до планування або здійснення актів насильства, – каже Г’ю Вільямсон. – Російська влада має покласти край переслідуванню “Кримської Солідарності” і невиправданому втручанню в здійснення права на свободу зібрань та об’єднання, релігії та вираження поглядів у Криму».

Докладніше про переслідування, правові аспекти, а також свідчення членів родин див. нижче.

Щонайменше 20 людей із 24 заарештованих так чи інакше були причетними до створеної 2016 року «Кримської Солідарності». Це об’єднання надає правову та соціальну підтримку родинам заарештованих за політично мотивованими справами та документує і стрімить в інтернеті судові засідання, обшуки й рейди силовиків. «Кримській Солідарності» належить найактивніша роль серед тих, хто мирно виступає проти окупації півострова. Більшість активістів об’єднання – кримські татари.

Від початку окупації півострова 2014 року багато хто з кримськотатарських активістів та інших критиків політики Росії у Криму опинилися під ударом. Російська влада та її ставленики застосовують щодо них утиски, залякування, погрози, вдираються в їхні домівки з незаконними обшуками, практикують кримінальне переслідування, фізичні напади і насильницькі зникнення. За минулі роки в Криму було заборонено кримськотатарські медії й організації, які критикували політику Кремля на півострові.

У травні двох провідних активісток «Кримської Солідарності» Лутфіє Зудієву та Муміне Салієву затримали й оштрафували за «пропаґанду або публічну демонстрацію символіки екстремістських організацій». Приводом для цієї адміністративної справи стали давні пости активісток у соцмережах, у яких буцімто фігурували символіка та написи, що мали стосунок до «Хізб ут-Тахрір».

Катування, жорстоке та принизливе для гідності поводження

Провівши дослідження, Human Rights Watch дійшла висновку, що принаймні 4 із 24 затриманих чоловіків зазнали катувань або іншого жорстокого та принизливого для гідності поводження з боку російських силових структур.

Раїм Айвазов, 1994 року народження

Мешканець мікрорайону Кам'янка Раїм Айвазов знає декого із заарештованих 27 березня, а також товаришує з оголошеним у розшук Едемом Яячиковим. Агенти ФСБ затримали Айвазова і катуванням змусили обмовити себе та інших.

16 квітня Айвазов виїхав в Одесу і десь опівночі дістався до контрольно-пропускного пункту в Каланчаку на встановленому російською владою де-факто кордоні Криму з рештою України. Його дружина Мавіле Айвазова розповіла, що Раїм наліслав їй СМС-повідомлення про те, що російський прикордонник забрав у нього паспорт і звелів зачекати. Після цього Айвазов надіслав дружині ще кілька повідомлень, у яких писав, що і далі чекає, а прикордонники не пояснюють затримки. Останнє повідомлення надійшло о 3:00 17 квітня. Після цього Мавіле Айвазова раз у раз телефонувала чоловікові і надсилала йому повідомлення через різні месенджери, але він не відповідав. Уранці родичі Айвазова оформили заяву про його зникнення.

О 10:30 ранку дружина і мати Айвазова отримали повідомлення з його номера про те, що він перетнув кордон і що все добре. Обидві відразу попросили його вийти на відеозв’язок, але раз у раз отримували відповіді, що нині незручний момент. Родина і далі наполягала, тоді з номера Айвазова пообіцяли потелефонувати «хвилин за 10–15», після чого телефон перестав відповідати. Обидві жінки припустили, що повідомлення надсилав не Айвазов, а той, хто його утримував. У другій половині дня Айвазов потелефонував сестрі і сказав, що його заарештували і він перебуває у сімферопольському управлінні ФСБ.

18 квітня родина Айвазова побачила його на судовому слуханні про обрання запобіжного заходу, яке проходило у Сімферополі. Мати Айвазова Зухра Амакова розповіла Human Rights Watch: «Він був як чужий. Ми не пізнавали його – це був не Раїм <…> Він очей не піднімав. Він не піднімав [очей] ані на мене, ані на дружину, ані на тата. Батько питає: “Раїме, скажи, що там сталося?” Він сказав: “Тату, так треба було”». Зі слів дружини, якоїсь миті він прошепотів їй, що його «вивезли в ліс» і він «зізнався в усьому, чого від нього хотіли».

У травні московська адвокатка Айвазова Марія Ейсмонт відвідала його перед слуханням про продовження запобіжного заходу і дізналася про те, що трапилося. Айвазов розповів Ейсмонт, що на контрольно-пропускному пункті його схопили троє оперативників ФСБ, заштовхали до машини і вивезли до найближчого лісу. Там кілька разів його вдарили та поставили на коліна. Один із оперативників приставив пістолет до голови Айвазова, а інші почали стріляти поруч, погрожуючи вбити і викинути тіло в ставок. Вони хотіли знати про місцеперебування Яячикова, а позаяк Айвазов не міг надати їм такої інформації, то думав, що його вб'ють. Потім оперативники сказали, що він може врятувати собі життя тільки «співпрацею» з ними.

Після цього Айвазова відвезли в сімферопольське управління ФСБ. Там склали протокол про те, що його затримали о 13:30 17 квітня в кабінеті слідчого ФСБ. Не було жодної згадки про затримання Айвазова на контрольно-пропускному пункті. Викликаний слідчим захисник за призначенням сказав Айвазову, що в його інтересах підписати все, що запропонує слідчий. Айвазов підписав зізнання про те, що разом із нещодавно заарештованими чоловіками був членом одного з осередків «Хізб ут-Тахрір».

Марія Ейсмонт переконала Айвазова розповісти судді 13 травня, коли  розглядатиметься клопотання про продовження запобіжного заходу, про реальні обставини його затримання, погрози й імітацію страти і відмовитися від зізнання.17 травня Ейсмонт подала скаргу в слідчий комітет Російської Федерації (федеральний орган, який здійснює повноваження в сфері кримінального судочинства), в якій описала поводження з її клієнтом і просила провести розслідування. З її слів, скаргу було передано у військове слідче управління в Криму. Слідчий цього управління допитав Айвазова в її присутності. Наразі перевірка скарги триває. Айвазова утримують у СІЗО в Криму, інших активістів – в різних СІЗО Ростовської області.

Ремзі Бекіров (34 роки), Владлен Абдулкадиров (1969 року народження), Осман Аріфмеметов (1985 року народження)

Бекіров, Абдулкадиров і Аріфмеметов належать до найактивніших членів «Кримської Солідарності». Вони стрімили в інтернеті судові засідання і збирали продуктові передачі для ув'язнених. Родичі й адвокати характеризують їх як «громадянських журналістів». Бекіров також має прес-карту від незалежного інтернет-видання Grani.Ru, з яким він співпрацює. Оперативники ФСБ затримали всіх трьох у Ростовській області, вивезли в безлюдне місце, побили та погрожували їх убити. Протягом 24 годин після затримання Бекірова, Абдулкадирова та Аріфмеметова не годували і майже не давали їм пити.

Напередодні рейдів на помешкання, всі троє виїхали до Ростова-на-Дону з передачами для ув'язнених активістів. Адвокат Бекірова Едем Семедляєв повідомив, що Бекірова, Абдулкадирова і Аріфмеметова було затримано співробітниками ФСБ між 20:00 та 21:00 27 березня у «МакДональдзі» в Аксаї (приблизно за 19 км. від Ростова). Група з 10–15 оперативників увірвалася в приміщення, всіх трьох кинули на підлогу, били їх, здебільшого по ногах. Аріфмеметов отримав ще й удар в голову, після чого знепритомнів.

Оперативники закували чоловіків у кайданки, вивезли їх у ліс, по дорозі били та словесно принижували. В лісі оперативники знову їх били, вимагаючи назвати місцеперебування Яячикова та імена тих, хто повідомив їм про рейди у помешканнях. Усі троє заявили, що нічого не знають про місцеперебування Яячикова, а про рейди довідалися тільки ранком 27-го, коли про це з'явилась інформація в інтернеті. «Вони [оперативники] казали:  “Завалимо і прямо тут закопаємо” і таке інше, – розповів Едем Семедляєв Human Rights Watch. – [Затримані] вже попрощалися один з одним і з життям. Думали їх там справді “завалять” та й усе. І ніхто не знайде».

Потім оперативники повезли затриманих у сімферопольське управління ФСБ, куди вони прибули 28 березня. Їх офіційно допитали, висунули їм обвинувачення, після чого затримані постали перед суддею, який санкціонував взяття під варту. Десь о 22:00 28 березня, вже у сімферопольському СІЗО, їх нарешті погодували. Наступного ранку цих трьох разом із іншими 20 затриманими доправили літаком до Ростова-на-Дону та розвезли по кількох ізоляторах Ростовської області.

Рейди у помешканнях

Надмірне застосування сили

Мати, дружина і син Руслана Сулейманова, одного з заарештованих за політично мотивованими звинуваченнями в тероризмі у Криму 27 березня 2019 року.  © 2019 Таня Локшина / Human Rights Watch
Рейди почалися приблизно о 6 годині ранку 27 березня і проходили у форматі великомасштабної контртерористичної операції. Сили озброєного до зубів спецназу та поліції оточили будинки, подекуди перекриваючи цілі вулиці та квартали. Родичі заарештованих розповідали нам, що прокинулися від гучного грюкання. Щойно вони відчинили двері, у дім вдерлись озброєні люди у масках, одразу взяли помешкання під контроль і тільки після цього назвали себе або показали ордер.

«Вони розлетілися по кімнатах, як мухи», – розповідає Сурія Шейхалієва, дружина Рустема Шейхалієва із Кам’янки. Гульзар Абдулкадирова, дружина Владлена Абдулкадирова із села Строгонівка, казала, що не змогла порахувати скільки було силовиків: «Вони просто вдерлися в дім, нічого не сказали, не назвали себе. Вони просто розбіглися по кімнатах, я одразу навіть не зрозуміла скільки їх було».

У кількох випадках силовики вибивали двері чи вікна.

Зокрема, Едем Семедляєв розповів, що було вибито вікно у будинку Яячикових у мікрорайоні Сімферополя Кам’янка.

Дружина Аріфмеметова Аліє Нежмедінова розповіла, що вдома нікого не було, і що її батько та брат чоловіка побігли до будинку, щойно родичі повідомили про обшук. Силовики відмовлялися пропускати чоловіків до помешкання. Сусіди сказали Нежмедіновій, що бачили, як силовики вибивали двері, а на питання, навіщо вони це роблять, відповіли: «Рознесемо весь дім, якщо захочемо». Вони виламали вхідні двері та двері до підвалу.

Коли Нежмедіновій зрештою було дозволено зайти після обшуку в дім, вона була в шоці від погрому, який вчинили силовики. «Коли ми зайшли до двору це була жахлива картина. Вони витягли все з підвалу надвір – коробки, банки, дитячий візок, велосипед. Полиці, які чоловік робив своїми руками, вони розібрали і все так лишили у дворі <…> Вони перекинули дитяче ліжко. Документи валялися всюди …»

Озброєні до зубів люди в масках перелякали дітей. Дружина Джеміля Гафарова із села Строгонівка Разіє Гафарова розповіла Human Right Watch, що під час обшуку, який тривав кілька годин, її доньок, віком 12 і 17 років, а також брата і чоловікову сестру кілька озброєних силовиків утримували в кухні, що дуже налякало дівчаток: «Обидві дівчинки тепер [після обшуку] сплять зі мною в одній кімнаті, це був для них занадто великий шок». Джеміля Гафарова зауважила, що її чоловік не був активістом, але знав кількох заарештованих того дня чоловіків.

Адвокатка Руслана Сулейманова Ліля Гемеджі та його дружина Ельзара Сіферша сказали, що дев’ятирічного сина Сулейманова рейд дуже налякав. «Стрес був настільки сильним, що дотепер впливає на його психоемоційний стан, – каже Гемеджі. – Він потребує допомоги психолога».

70-річна мати Сулейманова, Зера Сулейманова, знепритомніла, побачивши на порозі натовп озброєних людей у масках. Ельзара Сіферша розповідає:

Вона стояла на порозі і почала непритомніти. Він [Сулейманов] підбіг і підхопив її, а вона впала без свідомості <...> Ми стали кричати, щоб [силовики] викликали швидку допомогу. На що один із співробітників запитав: «Що таке тут відбувається?» Інший відповів: «Не звертай уваги, це цирк вони тут влаштовують». <…> Я сказала, що вона може померти, у неї хворе серце. Кілька разів просила їх, тільки з третьої чи четвертої спроби, один із них <…> викликав швидку.

Слідчий пообіцяв Зері Сулеймановій дати можливість попрощатися з сином, але його вивезли, не повідомивши їй. Адвокатка родини Ліля Гемеджі перебувала біля будинку, та, в дім її не пустили, попри її статус. Вона бачила, як Зера Сулейманова благає озброєних оперативників дозволити їй побачитись із сином. «Я попросила спецпризначенців дати мені можливість заспокоїти жінку, пояснити їй, що відбувається, де її син. Ну і надати їй якусь психологічну підтримку. Мені цю можливість ніхто не надав, і тоді мені довелося кричати через голову спецпризначенців і так пояснити їй, що сина її же вивезли».

Підкинуті докази

Три з дев’яти опитаних нами родини заявили, що співробітники служби безпеки під час рейдів підкинули їм книги та брошури, які мають стосунок до «Хізб ут-Тахрір». У всіх трьох випадках книги та брошури мали вигляд абсолютно нових, щойно виданих, хоча їх і «знайшли» у запилених підсобних приміщеннях або у шафах. Під час рейдів більшість членів родини тримали в одній кімнаті, тоді як силовики могли без будь-яких перешкод ходити по всьому помешканню і по двору – за їхніми діями не спостерігали ані адвокати, яких не допустили до помешкання, ані поняті із незацікавлених осіб, ані власне члени родини. Таким чином було створено умови, аби непомітно підкинути речові докази.

Халіде Бекірова, дружина Ремзі Бекірова із Строгонівки, розповіла Human Rights Watch, як силовики буцімто «знайшли» книги на полиці у їхньому підвалі: «Я була у залі [вітальні], мої батьки з дітьми були в кухні. Більше не було кому стежити за підвалом. Виявилося, що вони в підвал протягом цього часу нам підкинули книги, їх було дві чи три білих книги, одна книга називалася “Халіфат”».

Разіє Гафарова повідомила Human Rights Watch, що силовики «знайшли» дві брошури у них на горищі. Вони почали обшукувати горище ще до того як вона і її чоловік піднялися нагору, аби бути присутніми під час обшуку:

Ці брошури… були нові, лискучі. Ані пилинки, хоча … горище дуже запилене. … Двоє співробітників піднялися … Буквально кілька хвилин туди-сюди, і раптом виймають дві брошури з шафи… А потім практично відразу … повернулися вниз, ніби знали, що більш нічого цікавого для них на горищі нема і бути не може.

Дослідниця Human Rights Watch оглянула горище і дійшла висновку, що з огляду на його розмір і захаращеність речами, на проведення повного обшуку пішло би чимало часу.

Ліля Гемеджі, адвокатка Руслана Сулейманова, а також його дружина Ельзара Сіферша заявили, що силовики підкинули три книги в домі і мобільний телефон у дворі. Адвокатка стояла за поліцейським кордоном і бачила, як люди в масках «у повному озброєні нишпорили по двору Сулейманова і ... відкривали якісь дверцята якихось господарських споруд» без супроводу членів родини або понятих. Незабаром вона побачила, як оперативники ведуть Сулейманова через двір у напрямку однієї з господарських споруд і як один із них підняв з землі невеликий темний предмет. Згодом Сулейманов сказав Гемеджі, що це був мобільний телефон, який не належав ані йому, ані комусь іншому із членів його родини.

Ельзара Сіферша розповіла, що не було присутніх, коли оперативники «виявили» три книги. Спершу вони знайшли на полиці гроші і звеліли Сулейманову віднести їх батькові. Той пішов, а родина згодом почула крик одного з оперативників: «Ось ти і попався!» Родичі виглянули з кімнати і побачили оперативника, який стояв у вітальні з трьома новими, щойно виданими білими книгами, на одній із яких стояв заголовок «Халіфат».

Сулейманов заявив, що в його родині таких книг нема, тоді один із оперативників запропонував йому взяти книги і роздивитися ближче. Сулейманов відмовився торкатися їх, підозрюючи, що оперативник намагається змусити його таким чином лишити на книгах відбитки пальців.

Члени всіх дев’яти родин, з якими ми говорили, заявили, що оперативники приводили з собою як понятих якихось молодиків, їх ніхто із місцевих мешканців не знав і вони скидалися на студентів-першокурсників. Ті ж члени родини, хто  був присутнім під час обшуку, зазначили, що цих «понятих» обшук не цікавив, вони не слідкували за діями силовиків і підписували протоколи, не читаючи їх, або ж, у кількох випадках, складалося враження, ніби молодики діють заодно з силовиками до такої міри, що допомагали їм роботи обшук. На вимогу мешканців покликати сусідів як понятих, оперативники відповідали відмовою.

Недопущення адвокатів під час обшуків і затримань

Російським і українським кримінально-процесуальним провадженням передбачено присутність адвоката під час обшуку помешкань. Кілька адвокатів, пов'язаних із «Кримською Солідарністю», швидко дізналися про рейди і поспішили на місце, вимагаючи допустити їх до клієнтів для надання юридичних консультацій і спостереження за обшуком. Але співробітники служби безпеки не пропустили їх. Зі слів Халіде Бекірової, вона бачила свою адвокатку за поліцейським кордоном і вимагала, щоб її пропустили, але їй було відмовлено.

Адвокат Едем Семедляєв, який на момент обшуку представляв інтереси Едема Яячикова і його родини, повідомив Human Rights Watch, що співробітник поліції не пропустив його на територію домоволодіння. Семедляєв пред’явив своє адвокатське посвідчення і попросив поліцейського повідомити командиру, що прибув для адвокатського супроводу і йому необхідно пройти до помешкання. Після неодноразових вимог Семедляєву сказали, що командир наказав його не пускати. Родичі Яячикова розповіли адвокатові, що обшук проходив без присутності будь-кого з членів родини: «Ніхто не знає, що вони забрали».

Адвокатів допустили до їхніх клієнтів тільки тоді, коли ті вже перебували в сімферопольському управлінні ФСБ, – перед судовими засіданнями про обрання запобіжних заходів 27 і 28 березня. Адвокати тих підзахисних, у кого слухання відбувалися 27-го, не мали достатньо часу щоб належним чином підготуватися.

Правові аспекти

Як окупаційна держава, Росія за нормами міжнародного права є зобов'язаною дотримуватися законів України, які діяли в Криму на момент збройної окупації, за винятком випадків, коли це створює загрозу її безпеці або перешкоджає застосуванню міжнародних норм про окупацію. Росія відмовляється від статусу держави-окупанта та застосовує до Криму свої федеральні закони, включаючи криміналізацію діяльності, яка раніше на півострові не визнавалася кримінальною. Проте будь-яка влада, як російська федеральна, так і підлегла їй кримська, є зобов'язаною дотримуватися в Криму всіх відповідних міжнародних договорів про права людини, включно з Європейською конвенцією з прав людини (ЄКПЛ), Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (МПГПП) та Конвенцією проти катувань (КПП).

Активістки «Кримської Солідарності» біля будівлі суду в Сімферополі (Крим) на акції підтримки кримських татар, заарештованих за політично мотивованими звинуваченнями в тероризмі 27 березня 2019 року.  © 2019 Кримська солідарність


Відповідні зобов’язання щодо російських структур із забезпечення громадського порядку та безпеки включають безумовну заборону катувань та інших видів жорстокого і нелюдського поводження, а також недопущення свавільного затримання. Обставини затримання людей у зафіксованих у цій публікації випадках і поводження, якому вони піддалися, порушують ці зобов’язання.

Європейська конвенція з прав людини (ЄКПЛ), Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (МПГПП) вимагають забезпечення всім особам захисту від необґрунтованих вторгнень у їхні житла правоохоронних органів чи інших представників влади. Таким чином, будь-які дії правоохоронних органів під час проведення обшуків у приватних будинках мають здійснюватися відповідно до закону, відповідати засаді необхідності у демократичному суспільстві та бути пропорційними до поставленої законної мети. Такі заходи, як безпідставна демонстрація сили й обшуки приватних приміщень порушують гарантії захисту від свавільного втручання в особисте і сімейне життя, а також незаконного посягання на недоторканність житла. Необхідно запровадити правові норми, зокрема в антитерористичному законодавстві, для запобігання свавільним діям із боку правоохоронних органів, а правоохоронці, проводячи оперативно-розшукові заходи, повинні діяти відповідно до закону.

Росія також має поважати основоположні права на свободу слова, свободу вираження поглядів, свободу зібрань та об’єднання, а також на свободу релігії. Росія має право на свій розсуд вирішувати питання про заборону «Хізб ут-Тахрір» як терористичної організації, однак це не дає російській владі карт-бланшу на застосування свого законодавства про протидію тероризму як інструмента придушення ненасильницької опозиції, критики чи протесту.

Кримінальне переслідування кримських татар за звинуваченнями у тероризмі через вираження ними політичних або релігійних поглядів, яке не супроводжувалося закликами або підбурюванням до насильства, є невиправданим втручанням у свободу слова, свободу вираження поглядів і свободу релігії.

Використання Росією своєї заборони на «Хізб ут-Тахрір» для переслідування кримськотатарських активістів, які є непричетними до злочинної діяльності, але, можливо, виступають проти російської окупації чи обговорюють свої релігійні та політичні погляди, – це не лише порушення права на свободу зібрань та об’єднання, але й неправомірне використання системи кримінального правосуддя у політичних цілях.

Your tax deductible gift can help stop human rights violations and save lives around the world.