(Берлін) – Затримання російськими силовиками 23-х кримськотатарських активістів 27 і 28 березня 2019 року – це безпрецедентний крок до посилення тиску на групу, у загалі своєму критично налаштовану щодо окупації Кримського півострова Росією, заявляє Human Rights Watch. Російська влада має зняти обвинувачення, звільнити активістів, а на час їхнього перебування під арештом надати їм доступ до адвокатів.
За інформацією, отриманою Human Rights Watch від кількох адвокатів, заарештовані активісти (усі чоловіки) утримуються за підозрою в участі у «терористичній організації».
«Мета масових арештів у Криму – зобразити політично активних кримських татар як терористів, аби примусити їх мовчати, – каже Рейчел Денбер, заступниця директора Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії. – Цій тактиці, до якої російська влада вдається вже протягом кількох років, треба покласти край. Затриманих слід звільнити негайно».
Згідно з заявою Human Rights Watch, нещодавні арешти є частиною ширшої хвилі репресій проти кримських татар, багато хто з яких виступає проти російської окупації Криму.
27 березня Федеральна служба безпеки РФ повідомила про затримання у Криму 20 осіб за звинуваченнями у причетності до панісламського руху «Хізб ут-Тахрир» (Партія визволення), від 2003 року забороненого у Росії, проте леґального в Україні та в більшості європейських держав. У рамках цієї ж операції ще трьох людей заарештували в Росії, а одного чоловіка російські правоохоронці оголосили у розшук і висунули проти нього звинувачення заочно.
Усім 23 заарештованим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до наступного судового засідання, яке відбудеться 15 травня. П'ятьом із них висунуто звинувачення в організації діяльності терористичної організації, а 19-м (включно з чоловіком, що перебуває у розшуку) – участь у цій терористичній організації.
Адвокати 23 затриманих заявили, що протягом чотирьох днів після слухань щодо обрання запобіжних заходів не могли зв'язатися зі своїми клієнтами. Пізніше вони довідалися, що їхніх підзахисних перевезли до Ростова-на-Дону (російського міста на відстані 500 кілометрів, або 10 годин автівкою та поромом, від столиці Криму – Сімферополя, місця, де було затримано більшість активістів).
Двоє адвокатів повідомили, що хоча їх і не було офіційно поінформовано про місцезнаходження їхніх клієнтів, завдяки допомозі родичів інших затриманих вони змогли знайти своїх підзахисних і 1 квітня відвідали їх у Ростові-на-Дону. Вони також розповіли, що їхніх клієнтів утримують в ізоляції, під постійним відеоспостереженням і без можливості зв’язатися з адвокатами або родиною. Адвокатів інших затриманих теж не було поінформовано про місцезнаходження їхніх підзахисних.
Переслідування кримських татар (корінної на Кримському півострові, переважно мусульманської етнічної меншини) триває від початку російської окупації реґіону 2014 року. Нещодавні арешти були наймасовішими, рекордними в останні роки за кількістю заарештованих протягом одного тижня.
Чотирнадцятеро затриманих – це активні учасники «Кримської солідарності», громадського об’єднання, створеного 2016 року для підтримки заарештованих або переслідуваних за політичними мотивами кримських татар. «Кримська солідарність», що має близько 150 постійних учасників і проводить щомісячні засідання, допомагає з організацією юридичної підтримки для затриманих і надає фінансову та соціальну допомогу їхнім родинам, а також веде стріми з судових процесів, під час обшуків та облав.
Інші десятеро не були активними учасниками цього громадського об’єднання, але так чи інак брали участь у його діяльності, зокрема відвідували судові процеси та доправляли передачі ув’язненим.
Кілька членів «Кримської солідарності» у розмові з Human Rights Watch повідомили, що влада чинить тиск на їхнє об’єднання ще з початку 2017 року. Принаймні трьох активістів «Кримської солідарності» досі утримують від часу їхнього арешту 2018 року за звинуваченням в участі у терористичній організації або пропаґанді тероризму. Щонайменше восьмеро людей із затриманих у березні раніше вже побували під арештом чи під вартою, або ж на їхні будинки вже влаштовувались облави.
«Кожні два місяці ми бачимо нову тактику тиску на людей, яких, очевидно, [влада] вважає лідерами [«Кримської солідарності»]», – розповіла Лутфіє Зудієва, членкиня об’єднання.
Серед заарештованих у березні був 38-річний торговець тканинами Тофік Абдулгазієв, затриманий за підозрою в участі у терористичній організації. Від перших днів існування «Кримської солідарності» він був її активним учасником, регулярно доправляв ув’язненим передачі. Музикант-ентузіаст, Абдулгазієв допомагав «Кримській солідарності» зорганізовувати музичні вечори та конкурси для дітей, чиїх батьків заарештували або затримали.
За словами дружини Абдулгазієва, Аліє, 2017 року до них прийшли з обшуком озброєні люди без прикметних знаків. Під час обшуку нічого знайдено не було і справу проти активіста не порушували. Аліє розказала, що коли ті люди вже виходили, [старший] посміхнувся до Тофіка і натякнув, що це було попередження і щоб той сидів тихо.
Дружина 40-річного Різи Ізетова, затриманого за підозрою в організації діяльності терористичної організації, розповіла, що її чоловік також був активним учасником «Кримської солідарності» від моменту її заснування: влаштовував стріми і писав у соціальних мережах про затримання й облави на будинки, ходив на судові засідання та допомагав родинам відвідувати їхніх близьких у в'язниці або ж доправляв туди передачі. Починаючи з 2015 року Різу Ізетова затримували або заарештовували щонайменше чотири рази, а у 2017 року в його будинку був проведений обшук.
За інформацією адвокатів, на слуханнях під час подання доказів обвинувачення суддя заявив, що зустрічі підозрюваних потай записувались і що подальша лінгвістична експертиза записів дійшла висновку, буцімто підозрювані обговорювали питання про членство в партії «Хізб ут-Тахрир». Деталі цих обговорень у суді представлено не було. Крім того, за словами дружин Абдулгазієва та Ізетова, російські правоохоронці стверджують, що під час обшуку осель активістів 27 березня було знайдено дві заборонені в Росії книжки про іслам. Проте дружини затриманих запевняють, що ці книжки їм підкинули.
«Хізб ут-Тахрир» прагне відновити халіфат на основі шаріату в усьому мусульманському світі. Цей рух публічно відкидає насильство, але закликає покласти край світському устрою держави в мусульманських країнах. За інформацією провідного російського правозахисного товариства «Меморіал», за звинуваченням у причетності до «Хізб ут-Тахрир» до кримінальної відповідальності у Росії було притягнуто понад 200 осіб.
За даними «Кримської правозахисної групи» (місцевої організації, яка здійснює моніторинґ ситуації з правами людини на півострові) з 2014 року за звинуваченнями у причетності до «Хізб ут-Тахрир» у СІЗО або в місцях відбування покарання перебувають щонайменше 32 особи (не враховуючи останніх арештів). Адвокати заарештованих у березні заявили, що їхні клієнти не є членами «Хізб ут-Тахрир» і що правоохоронці підкинули книжки, які буцімто було знайдено під час обшуків. Адвокатам не дозволили бути присутніми під час обшуку будинків. Одного активіста, який намагався зафільмувати обшук, було оштрафовано, а до іншого застосовано короткостроковий адміністративний арешт.
Адвокати висловили занепокоєння долею своїх підзахисних, оскільки після слухань щодо обрання запобіжних заходів, які відбулися 27 та 28 березня, більшість адвокатів не мали змоги зв'язатися зі своїми клієнтами.
Від початку російської окупації півострова 2014 року, кримські татари страждали від дій правоохоронців непропорційно сильно. За повідомленням ООН, 90 із 102 задокументованих обшуків, які пройшли у Криму із січня 2017 по серпень 2018 року, стосувалися майна кримських татар. Рішенням Верховного суду РФ 2016 року на півострові було заборонено діяльність представницького органу кримських татар Меджлісу. Поза тим кримські татари стали жертвами насильницьких зникнень, свавільних затримань і переслідувань.
Рефат Чубаров, голова Меджлісу, діяльність якого нині на півострові заборонено, сказав: «Такими масовими арештами вони [россійскі окупанти] посилають кримським татарам дуже чіткий сигнал: не подобається – їдьте звідси».
