(Київ) – Human Right Watch повідомляє, що 11 вересня 2017 року, по завершенні несправедливого судового розгляду, підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму визнав чільного кримськотатарського лідера Ахтема Чийгоза винним в організації «масових заворушень» і засудив його до восьми років ув'язнення.
Human Rights Watch заявляє, що Кремлю належить скасувати безпідставне рішення та негайно звільнити Ахтема Чийгоза. Кремль також має припинити переслідування кримськотатарської громади в окупованому росіянами 2014 року Криму.
«Належить анулювати несправедливий вердикт і негайно звільнити Ахтема Чийгоза. –сказала Таня Купер, дослідниця Human Rights Watch в Україні. – Судове переслідування Чийгоза та винесений йому вирок дають усім зрозуміти, що за мирний спротив діям Росії в Криму доведеться платити в’язничним терміном».
П'ятдесятидворічного Ахтема Чийгоза, заступника голови Меджлісу (представницького органу кримськотатарського народу), російська влада заарештувала у січні 2015 року, висунувши йому звинувачення в організації мітинґу, який перетворився на насильницький. До свого арешту Чийгоз мирно виступав проти російської окупації Криму та порушень російською владою прав кримськотатарської громади і критиків режиму. Від моменту арешту Ахтем Чийгоз перебував під вартою. Верховний суд Криму засудив Чийгоза за частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу РФ, звинувативши його в організації масових заворушень у Сімферополі 26 лютого 2014 року. Того дня лідери Меджлісу зорганізували перед будівлею Верховної Ради Криму мітинґ на підтримку суверенітету України. Саме у ті дні озброєні російські загони-невидимки перебирали півострів під свій контроль.
На місці події з'явилася група проросійських контрпротестувальників, пов'язаних із Сергієм Аксьоновим, якого Росія згодом призначила на посаду прем'єр-міністра Криму. Між проукраїнськими та проросійськими прихильниками спалахнули сутички. Прокуратура заявила, що двоє людей загинуло і щонайменше 83 було травмовано.
Російська влада порушила кримінальну справу за фактом сутичок під час проведення мітинґу та звинуватила Чийґоза і кількох інших кримських татар в організації масових заворушень. У липні 2016 року справу Чийгоза було виділено в окреме провадження.
Суд не дозволив Чийгозу особисто бути присутнім у залі суду під час низки судових слухань у його справі, дозволивши натомість брати участь у цих слуханнях через відеозв'язок. Кримінально-процесуальне право РФ дозволяє судам вдаватися до таких заходів у «виняткових» випадках в інтересах забезпечення безпеки учасників процесу. Микола Полозов, адвокат Ахтема Чийгоза, розповів Human Rights Watch, що зв’язок був поганий і його підзахисний не міг належним чином чути або бачити представлені проти нього докази. Крім того, він не міг віч-на-віч й оперативно спілкуватися зі своїми захисниками, яким належало бути присутніми у залі суду.
Полозов також повідомив, що докази, які були б підставою для звільнення Чийгоза від звинувачень, судді іґнорували або ж не дозволяли їх подавати. Приміром, суд відмовився викликати головного свідка захисту, а згодом не дозволив захистові подати письмові свідчення цього свідка.
«Із 213 свідків і жертв у цій справі, лише четверо дали докладні прямі свідчення проти Чийгоза, і то троє з них були таємними свідками», – сказав Полозов. Використання таємних свідків порушує право відповідача на оскарження вироку.
Один із свідків показав, що Чийгоз намагався заспокоїти демонстрантів та зупинити насильство. Суд над двома іншими учасниками процесу у «справі 26 лютого», Алі Асановим і Мустафою Дегерменджі, триває. Обидва підсудні і далі перебувають під домашнім арештом.
Від початку окупації Криму 2014 року, російською та де-факто кримською владою свавільно затримано або позбавлено волі, піддано нападам або насильницьким зникненням, залякано чи примушено до еміґрації багатьох людей, які мирно виступали проти дій і політики влади та відкрито їх критикували.
Як окупаційна влада, Росія зобов'язана поважати норми міжнародного права, що регулюють режим окупації, а також міжнародне право прав людини, зокрема право на свободу вираження поглядів, об'єднань і мирних зібрань. Попри те, що окупаційна влада має більшу свободу дій у вирішенні проблем безпеки, кримінальне судочинство повинне завжди відповідати міжнародним стандартам щодо відправлення правосуддя.
За словами Human Rights Watch, російська влада у Криму переслідує кримськх татар через те, що ті зайняли проукраїнську позицію. У вересні 2016 року Верховний суд РФ оголосив Меджліс «екстремістською» організацією та заборонив його діяльність на території Росії.
Численні незалежні кримськотатарські ЗМІ було закрито владою.
Російські органи влади також залякували та затримали двох адвокатів-правозахисників, які представляли провідних кримськотатарських лідерів на суді 2017 року, серед них і адвоката Ахтема Чийгоза – Миколу Полозова. Адвокати розповіли Human Rights Watch, що, на їхню думку, їх переслідують через їхню професійну адвокатську діяльність.
Відповідно до норм міжнародного права, Російська Федерація є окупаційною владою в Криму, позаяк вона фактично контролює територію півострова без згоди уряду України та та за відсутності будь-якої правової підстави для визнання передачі їй суверенітету. Референдум, проведений без дозволу українського уряду та широкого визнання з боку інших держав, а також подальші односторонні дії Росії, не відповідають критеріям міжнародного права про передачу суверенітету, дотримання яких дозволило би вважати режим військової окупації припиненим. Human Rights Watch зафіксувала значне зростання кількості порушень прав людини в Криму після його окупації Росією.
«Російська влада грубо порушила право Чийгоза на справедливий суд, – каже Купер. – Виглядає на те, що єдиним її наміром було потурбуватися, аби відправити його за ґрати надовго».
