Президент України Петро Порошенко на прес конференції в Таллінні (Естонія) 23 січня 2017 року.

© 2017 Reuters
(Київ) – Сьогодні у своїй заяві Human Rights Watch зазначає, що уряд України повинен скасувати законопроекти, відповідно до яких громадські об’єднання в Україні мають оприлюднювати детальні звіти про фінансування своєї діяльності та про своїх працівників онлайн. 10 липня 2017 року Адміністрація Президента внесла два законопроекти, №6674 та №6675, «щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об'єднань та використання міжнародної технічної допомоги».

У разі прийняття запропонованих законопроектів про громадські об’єднання (ГО), до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів буде внесено відповідні зміни, за якими громадські об’єднання, річний бюджет яких перевищує $18 500 доларів США, муситимуть оприлюднювати детальні звіти про фінансування своєї діяльності та про своїх працівників онлайн. Консультанти, а також підприємства, установи й організації, які надають послуги ГО (приміром, позаштатні працівники, компанії та особи, що надають послуги з прибирання або забезпечують кейтерінґ для заходів) також матимуть оприлюднювати отримані ними доходи та джерела надходження. Законопроектами передбачено, що ГО та податковий орган мусять оприлюднювати ці звіти на своїх веб-сайтах / веб-порталах. Варто зауважити, що громадські об’єднання вже і так мають подавати до державних податкових органів й інших державних установ безліч різноманітних звітів згідно з чинним українським законодавством.

7 вересня президент Петро Порошенко планує обговорити законопроекти №6674 та №6675 з Координаційною радою з питань розвитку громадянського суспільства – державним органом, який забезпечує зв’язки між урядом та громадянським суспільством України.

«Передбачені запропонованими законопроектами вимоги до громадських об’єднань є надмірними та інвазивними, – каже Таня Купер, дослідниця Human Rights Watch в Україні. – Прозорість має першорядне значення у роботі будь-якого об’єднання, що прагне здобути громадську довіру та запровадити підзвітність, але ці законопроекти не сприяють забезпеченню прозорості».

У законопроектах пропонується скасувати запроваджену у зв’язку зі змінами, внесеними до антикорупційного законодавства у березні 2017 року, суперечливу вимогу, за якою окремі працівники організацій громадянського суспільства і зайняті в антикорупційній сфері активісти мусять подавати щорічні електронні декларації про особисті статки та майно. Відповідно до змін, внесених у березні 2017 року, тим, хто не подасть декларації про статки, загрожує звинувачення у вчиненні кримінального злочину та позбавлення волі до двох років. Втім, нові законопроекти, пропонуючи скасувати суперечливі вимоги березневого закону, водночас самі висувають чимало додаткових вимог до звітності, які перешкоджатимуть роботі всіх незалежних організацій.

Міжнародні партнери України повинні переконати український уряд, щоб той відкликав ці законопроекти і щоб всі проекти законів, які стосуються діяльності та фінансування громадських об’єднань, подавав на розгляд Венеціанської комісії Ради Європи або Бюра з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ.

Відповідно до законопроектів №6674 і №6675 громадські об’єднання мають оприлюднювати на власних веб-сайтах таку інформацію, як: перелік донорів, сума пожертв яких складає понад $3000 доларів США на рік; імена десяти працівників ГО, які мають найбільшу заробітну плату; загальну суму коштів, що її ГО виплачує консультантам; імена консультантів, які отримують понад $3000 доларів США на рік.

Згідно з законопроектами, консультанти, чию роботу для ГО оплачують із залученням фондів іноземних державних органів і міжнародних організацій, мають оприлюднювати імена донорів, які фінансують їхню діяльність, а також загальну суму отриманих коштів.

Внаслідок прийняття цих законопроектів, робота незалежних організацій в Україні потенційно наражатиметься на істотну небезпеку, зазначає Human Rights Watch. ГО будуть змушені розкривати приватну інформацію про осіб, які працюють і співпрацюють з ними, надто тих, хто отримує грошові виплати у рамках допомоги від іноземних державних органів та міжнародних організацій. Така вимога може поставити під загрозу безпеку працівників і консультантів ГО, особливо тих, хто працює з правозахисними та гуманітарними громадськими об’єднаннями в Криму та в підконтрольних проросійським збройним формуванням східних реґіонах України.

За невиконання вимог передбачено покарання у вигляді позбавлення громадського об'єднання статусу неприбутковості, що призведе до неспроможності організації оплачувати роботу своїх працівників і означатиме фактичне припинення її роботи. Серед тих, на кому це окошиться, – люди, які отримують юридичні, психологічні та гуманітарні послуги, що їх надають багато які громадські об’єднання.

«У разі прийняття, ці законодавчі акти становитимуть загрозу для громадських об'єднань України та справлять на них задушливий вплив, – зазначає Купер. – Передбачені заходи виходять далеко за межі того, що вимагається від приватних компаній, і є радше

каральними засобами, ніж щирою спробою виправити ймовірні проблеми з підзвітністю ГО».

У своєму експертному аналізі законопроектів №6674 і №6675 Міжнародний центр некомерційного права (ICNL), який займається формуванням сприятливого правового поля для неурядових організацій у всьому світі, зазначив, що «жодна з європейських країн не вимагає від усіх громадських організацій (або об'єднань), такої обтяжливої звітності, як це пропонують в українські законопроекти».

«Слід прийняти правильне рішення і скасувати недосконалі вимоги щодо антикорупційних активістів, чиї особисті активи не повинні підлягати такій самій перевірці, як активи державних посадовців, – сказала Купер. – Не можна допустити, щоб інвазивні вимоги щодо публічного звітування поширювалися на всі незалежні організації, більшість із яких працює в інтересах суспільства і виконує свою роботу не за гроші платників податків».

29 серпня Human Rights Watch, Amnesty International та Freedom House зустрілися з Адміністрацією Президента, аби висловити своє занепокоєння у зв'язку з законопроектами №6674 і №6675 і наполегливо просити відкликати їх. Організації закликали уряд внести зміни до антикорупційного законодавства окремим пунктом, а саме – скасувати вимоги щодо звітності антикорупційних активістів.

Як член Ради Європи та учасниця Європейської конвенції з прав людини, Україна має директивні та чіткі зобов'язання щодо дотримання свободи об'єднань. Запропоновані Адміністрацією Президента вимоги суперечать керівним принципам, викладеним у Рекомендації CM / Rec (2007) 14 Комітету міністрів держав-членів Ради Європи щодо ГО, в якій зазначено, що «всю звітність має бути складено з обов'язковим дотриманням прав донорів, бенефіціарів і працівників, а також права на законну ділову конфіденційність».

«Міжнародні партнери України мають усвідомити руйнівний вплив цих законопроектів на діяльність українських громадських організацій і чітко дати українському урядові зрозумiти, що йому слід негайно вжити заходів та звільнити антикорупційних активістів від надмiрної публічної звітності та не накладати згубних вимог на громадянське суспільство загалом», – зазначає Таня Купер.