(Київ) – Human Rights Watch сьогодні повідомляє, що відповідно до останніх законодавчих змін активісти й журналісти, які оприлюднюють факти урядової корупції, мають подавати публічні декларації про свої особисті статки. Ця нова вимога є нечіткою і може бути використана для того, щоб чинити перешкоди журналістам-розслідувачам і учасникам антикорупційних громадських організацій у іхній роботі або для їх покарання.

Ukraine's President Petro Poroshenko attends a news conference in Tallinn, Estonia on January 23, 2017.

© 2017 Reuters

Відповідно до нових змін до закону активісти й журналісти, які співпрацюють із незалежними антикорупційними організаціями, а також члени громадських рад мусять, як і державні службовці, публічно декларувати свої особисті статки, хоча вони і не отримують державного фінансування. Президент Петро Порошенко, який підписав ці зміни 27 березня 2017 року, повинен вжити терміновi дії, аби анулювати нові заходи, які є не чим іншим, як необґрунтованим замахом на свободу виразу поглядів й інші права, гарантовані зобов’язаннями України щодо прав людини.

«Нова вимога – це ляпас українським антикорупційним активістам і їхнім міжнародним партнерам, які закликають уряд до прозорості, – заявляє Таня Купер, дослідниця Human Rights Watch в Україні. – Державні посадовці, які зобов’язані оприлюднювати свої активи, бо вони користуються певними службовими привілеями і їхня робота оплачується платниками податків, цією вимогою ототожнюються із приватними особами, які висвітлюють питання суспільної ваги».

Відповідно до цих змін, тим активістам, журналістам й іншим особам, хто не подасть декларації про статки, загрожує звинувачення у вчиненні кримінального злочину та позбавлення волі до двох років, тобто покарання, передбачені для державних службовців.

Нові заходи є частиною пакетних змін до Закону України «Про запобігання корупції» (2014) та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (2006).

У початкових змінах, запропонованих президентом Порошенком 10 березня, передбачалося звільнити від публічного декларування особистих статків тих військовослужбовців, які проходять дійсну військову службу на території збройного конфлікту на сході України. У цих початкових змінах не було поправок щодо незалежних організацій і журналістів. Їх згодом вніс член парламенту.

Парламент прийняв запропонований закон про зміни більшістю голосів. Наступного дня деякі члени Верховної Ради намагалися внести постанову про скасування результатів голосування, але парламент не підтримав пропозицію членів Верховної Ради.

Після масових протестів на Майдані у 2013–2014 роках, політичне керівництво України пообіцяло масштабні антикорупційні реформи, покликані створити прозорий уряд. Одна з ключових реформ вимагає від українських держслужбовців щороку публічно декларувати свої активи через систему е-декларування.

Проведення антикорупційних реформ було однією з умов надання безвізового режиму подорожування українців до Європейського Союзу, на яку погодився український уряд.

Декілька міжнародних партнерів України негайно засудили новий закон. Єврокомісар із питань європейської політики сусідства та перемовин про розширення Йоганнес Ган написав у Твітері: «Мета електронного декларування – подолати корупцію в органах державної влади, а не чинити перешкоди роботі громадянського суспільства».

У Твітері Посольства Сполученого Королівства у Києві зазначається, що цей закон є «серйозним кроком назад [і…] може обмежити можливості НГО, піддати їх тиску та вплинути на реформи». Посольство США у Києві також відзначило у Твітері, що: «[ч]лени громадянського суспільства відіграють життєво важливу роль у забезпеченні прозорості; цілити в них – це робити крок назад».

Незалежні організації та журналісти мають важливе значення у проведенні антикорупційної реформи в Україні і  і не повинні бути залякані або покарані за їхню роботу, зазначає Human Rights Watch.

Зміни, спрямовані проти антикорупційних активістів і журналістів, суперечать таким правам людини, як свобода вираження поглядів і право на недоторканність приватного життя, що перебувають під захистом міжнародних договорів (учасницею яких є Україна) і власне Конституції країни. Наприклад, Україна є учасницею Європейської Конвенції з прав людини (ЄКПЛ) і Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (МПГПП), які передбачають, що для втручання у здійснення права на свободу вираження поглядів та права на недоторканність приватного життя треба мати законну мету, а саме втручання має бути необхідним і розмірним для досягнення цієї мети.

У цьому випадку закони, які розраховані на (або на практиці мають) неґативний вплив на членів громадянського суспільства та засоби масової інформації, що висвітлюють зловживання державної влади або державного закладу, не є обґрунтованим втручанням у стандарти із забезпечення свободи вираження поглядів, передбачені міжнародним правом. Європейський суд із прав людини та Комітет із прав людини ООН, який наглядає за виконанням Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ICCPR), неодноразово наголошували на тому, що посадовців, на відміну від інших осіб, слід перевіряти ретельніше, бо державні посадові особи і так зобов’язані виконувати закони, які тепер поширено на журналістів і активістів недержавного сектору. Обмеження, які перешкоджають такій перевірці, у більшості випадків суперечать стандартам забезпечення свободи вираження поглядів. Крім того, власне робота антикорупційних журналістів і активістів не може бути обґрунтуванням як необхідності, так і розмірності втручання у їхні особисті фінанси, навіть якщо воно має законну мету.

З метою вилучення нових заходів, спрямованих проти активістів, президент Порошенко ініціював створення робочої групи з напрацювання змін до підписаного Закону. Однак процес формування робочої групи може зайняти деякий час, а між тим нові зміни вже зараз можуть неґативно вплинути на активістів і журналістів, зазначає Human Rights Watch.

«Годі хоч когось ввести в оману щодо справжньої мети цих змін, – говорить Купер. – Президент Порошенко повинен закликати парламент негайно їх скасувати. Такі норми не для уряду реформаторів».