(Київ, 4 серпня 2023 року) – Як повідомила сьогодні організація Human Rights Watch, внаслідок нанесеного росіянами 8 червня 2023 року удару касетними боєприпасами по житловому кварталу міста Лиман в Україні загинули дев’ятеро мирних громадян і понад десятеро отримали поранення.
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія постійно застосовує касетні боєприпаси, внаслідок чого гинуть та зазнають поранень мирні люди, дістають ушкоджень об'єкти цивільної інфраструктури та забруднюються сільськогосподарські угіддя. Касетні боєприпаси заборонені через невибіркову дію та небезпеку, яку вони становлять для мирних жителів у довгостроковій перспективі. Обстріл Лиману необхідно розслідувати як можливий воєнний злочин.
«Попри зроблені Росією останніми тижнями заяви про те, що вони ніколи не застосовували касетні боєприпаси в Україні, перелік здійснених росіянами ударів касетними боєприпасами є довгим, – каже Іда Сойєр, директорка відділу криз і конфліктів Human Rights Watch, – Якщо факт цього обстрілу отримає підтвердження, це стане черговим доказом зневаги російської армії до цивільного населення та нехтування правовими обмеженнями війни, так само як і смертельної небезпеки та невибіркової дії такої зброї».
8 липень близько 9:55 ранку пролунали вибухи у житловому кварталі у центрі міста Лиман Донецької області, що за 15 кілометрів на захід від окупованої Росією території. Згідно зі свідченнями трьох очевидців, зокрема двох медиків, а також з оприлюдненою представниками української влади в Інтернеті інформацією, внаслідок обстрілу загинуло щонайменше дев’ятеро мирних людей і понад десятеро дістали поранення; вік постраждалих від приблизно 30 до понад 70 років. Експерти Human Rights Watch встановили, що удар був завданий реактивним снарядом «Смерч» серії 9M55K з касетною боєголовкою, що містить 72 осколкових бойових елементи 9Н235.
Представники Human Rights Watch провели телефонні інтерв'ю з п'ятьма респондентами, зокрема з людиною, яка прибула на місце події вже через кілька хвилин після обстрілу, експертом зі знешкодження вибухонебезпечних предметів, який проводив огляд залишків боєприпасів, цивільним та військовим медиками, які працювали на місці події, а також з мешканцем Лиману, який добре знає постраждалий мікрорайон. Дослідники також проаналізували та верифікували 32 фотографії та відео, розміщені в Інтернеті під час обстрілу та після нього, супутникові знімки Лиману та прилеглих районів, надані українською владою схеми та фотографії залишків касетних боєприпасів, а також іншу офіційну інформацію про удар з офіційних урядових джерел.
Удар було нанесено по перехрестю вулиць Незалежності та Дубоноса, де близько 20 мешканців щільно забудованого мікрорайону продавали молочні продукти та свіжу сільськогосподарську продукцію зі своїх городів – як розповіли двоє опитаних, це відбувається майже щоранку. Серед постраждалих були покупці та продавці, а також перехожі, що знаходилися поблизу.
«Я бачив шістьох загиблих, чоловіків і жінок, – розповів свідок. – Ми поклали 13 поранених до машин швидкої допомоги та відвезли їх до лікарні. У них були травми ніг, черевної порожнини, голів і рук». За словами медика, жінка з важкою черепно-мозковою травмою померла по дорозі в лікарню. Згідно з наявною інформацією, двоє інших поранених померли наступного дня. Директор лікарні в Лимані повідомив, що внаслідок обстрілу поранень зазнали 19 мирних жителів, деякі з них звернулися за медичною допомогою через кілька днів після обстрілу.
У день, коли стався обстріл, обласний прокурор з розслідування воєнних злочинів заявив про загибель семи мирних жителів у віці від 52 до 71 року. Наступного дня національна поліція повідомила, що кількість загиблих цивільних зросла до дев'яти.
За отриманою Human Rights Watch інформацією, від 10 до 20 українських військовослужбовців також отримали поранення під час обстрілу. Human Rights Watch не вдалося встановити точну кількість військовослужбовців, які були у цьому районі на момент обстрілу, причини їхнього перебування там, а також точну кількість жертв серед військовослужбовців.
Найбільш важко поранених військові медики доправили до лікарень Краматорська та Слов'янська, за 30 та 20 кілометрів від Лиману. Директор лікарні в Лимані розповів, що бачив осколкові поранення, переломи кісток і поранення голови. «Там були колоті та рвані рани, закриті, відкриті та дотичні поранення, – розповів інший лікар. – Рани були на кінцівках, голові, скрізь. Наймолодшою людиною, якій ми надавали допомогу, була жінка з відкритою черепно-мозковою травмою. Вона померла дорогою до лікарні в іншому місті. Їй було років 35-37».
Касетні боєприпаси можуть бути доставлені до цілі за допомогою авіації або ракет наземного базування, некерованих ракет і реактивних снарядів. Вони розкриваються в повітрі та розкидають десятки чи навіть сотні боєприпасів меншого розміру, або так званих бойових елементів касетного боєприпасу, на території розміром з міський квартал. Багато суббоєприпасів не вибухають після падіння, залишаються нерозірваними та діють як наземні міни, тому становлять загрозу для цивільного населення роками, або навіть десятиліттями.
На фото і відео, наданих Human Rights Watch або викладених в Інтернеті, можна побачити характерну для розльоту заздалегідь сформованих металевих осколків від суббоєприпасів діаграму направленості уламків на асфальті та стінах. На зображеннях можна побачити зокрема прямокутні чорні металеві стабілізатори та готові уламки двох розмірів – це свідчить про те, що обстріл був здійснений осколковими боєприпасами 9Н235.
Дальність польоту касетних боєприпасів 9М55К «Смерч» становить від 20 до 70 кілометрів, тобто Лиман знаходиться в межах досяжності ракети з окупованої Росією території, а лінія фронту під час обстрілу була на відстані близько 15 кілометрів від Лиману. Раніше в липні Міністерство оборони Росії стверджувало, що вони застосували ракети «Смерч» з точно не визначеними боєголовками в Україні щонайменше двічі, зокрема як мінімум один раз поблизу Лиману.
У районі, що зазнав удару 8 липня, розташовані малоповерхові житлові будинки, невеликий сквер, продуктовий магазин та інші крамниці. Значних пошкоджень зазнав магазин автозапчастин. Внаслідок детонації суббоєприпасів виникла пожежа, згоріли три автомобілі. Вибухами та уламками також було ушкоджено ще три автомобілі та одноповерховий будинок поруч з магазином.
Удар було націлено на центр північної частини міста Лиман, яке перетинає важливий в недавньому регіональний залізничний вузол. Залізничні колії та залізничні станції можуть бути законними військовими цілями, оскільки сторони конфлікту можуть використовувати їх у військових цілях. Залізнична інфраструктура Лиману була зруйнована під час повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Аналіз супутникових знімків, оприлюднених в Інтернеті фото і відео та свідчення очевидців підтверджують, що залізниця не функціонує, тому не може бути легітимною військовою ціллю.
Через його стратегічне розташування Лиман часто обстрілюють ще з 2014 року, коли Росія вперше окупувала частину території України. Лиман знаходиться дуже близько до лінії фронту, але залишається під контролем українських збройних сил.
Попри заяви Росії про те, що вони не застосовують касетні боєприпаси в Україні, Human Rights Watch має документальні підтвердження здійснених російськими збройними силами численних обстрілів із використанням касетних боєприпасів, внаслідок яких постраждало багато мирних жителів. Вже у перший день повномасштабного вторгнення росіяни обстрілювали Вугледар касетними боєприпасами, потім вони робили це у Харкові, Миколаєві, Чернігові, Херсоні та інших місцях. Здійснений 8 квітня 2022 року Росією удар касетними боєприпасами по багатолюдному залізничному вокзалу міста Краматорськ став одним із найстрашніших інцидентів за кількістю постраждалих мирних громадян за останні 17 місяців.
Згідно з дослідженням Human Rights Watch, українські військові також застосовували касетні боєприпаси, зокрема й у 2022 році поблизу Ізюма. Президент Сполучених Штатів Джо Байден 7 липня 2023 року схвалив рішення про передачу Україні американських касетних боєприпасів, що викликало широкий негативний резонанс. Human Rights Watch засуджує будь-яке застосування або передачу касетних боєприпасів будь-якими суб'єктами за будь-яких обставин.
Ні Росія, ні Україна, ні США не приєдналися до 123 країн, які підписали або ратифікували Конвенцію про касетні боєприпаси 2008 року. Конвенція повністю забороняє застосування касетних боєприпасів і вимагає знищення їх запасів, очищення забруднених залишками касетних боєприпасів територій, а також надання допомоги постраждалим від цієї зброї.
У будь-якому випадку, застосування касетних боєприпасів у житлових районах можна вважати нападом невибіркового характеру, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.
Human Rights Watch є співзасновником і головою Коаліції за заборону касетних боєприпасів – глобальної міжнародної спільноти неурядових організацій, головною метою якої є ліквідація касетних боєприпасів.
«Немає жодних сумнівів, що Росія використала у Лимані зброю невибіркової дії, внаслідок чого загинули та отримали поранення мирні жителі, а також було завдано матеріальної шкоди, – зазначила пані Сойєр. – Обидві сторони конфлікту мають припинити застосування касетних боєприпасів, оскільки ця зброя загрожує життю цивільного населення вже сьогодні та становитиме загрозу ще протягом багатьох років».
