(Женева) – Від початку повномасштабного вторгнення в Україну російські війська регулярно застосовують касетні боєприпаси, внаслідок чого вже загинуло сотні цивільних мешканців і було пошкоджено будинки, лікарні та школи, – йдеться в опублікованій сьогодні доповіді Human Rights Watch. Ймовірно, принаймні один раз касетні боєприпаси було застосовано українськими військами. Обидві країни повинні припинити використання цієї забороненої зброї та взяти на себе зобов’язання приєднатися до міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів.
На 20-ти сторінках доповіді «Значна та довготривала шкода: застосування касетних боєприпасів в Україні» детально описано використання російськими військами щонайменше шести типів касетних боєприпасів під час збройної агресії проти України.
«Регулярне застосування російськими військами касетних боєприпасів у населених районах України заподіює негайну і довготривалу шкоду та страждання цивільному населенню. Цьому треба покласти край, – сказала Мері Ворем, авторка доповіді і директорка відділу Human Rights Watch із питань озброєнь. – Україні також слід відмовитися від використання цієї жорстокої зброї, поки не постраждало ще більше цивільних».
Human Rights Watch задокументувала кілька обстрілів касетними боєприпасами, здійснених російськими військами у житлових районах Чернігова, Харкова, Миколаїва та Вугледара. Точна кількість обстрілів касетними боєприпасами під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року невідома, але йдеться про сотні задокументованих, відомих і ймовірних випадків.
Наприклад, 7, 11 і 13 березня російські війська обстрілювали касетними боєприпасами житлові райони в Миколаєві. Внаслідок цих обстрілів загинули цивільні мешканці, було пошкоджено будинки, комерційні споруди та цивільний транспорт. За повідомленнями місцевих медій, під час одного з обстрілів 13 березня загинуло дев'ятеро людей, які стояли в черзі до банкомату.
Росія не заперечує використання касетних боєприпасів. При цьому вона звинуватила українські війська у застосуванні касетних боєприпасів у Донецьку 14 березня, проте верифікувати цю інформацію через незалежні джерела не було можливості.
Газета New York Times опублікувала статтю про те, що, за повідомленнями, українські війська, застосували касетні боєприпаси з систем залпового вогню «Ураган» під час обстрілу села Гусарівка Харківської області 6 або 7 березня, коли село перебувало під контролем Росії. Україна не заперечувала застосування у нинішній війні касетних боєприпасів, але наголосила: «Збройні сили України суворо дотримуються норм міжнародного гуманітарного права».
Вогонь касетними боєприпасами, як і ракетами та снарядами, може здійснюватися наземними системами або ж їх скидають із літаків. Зазвичай вони відкриваються у повітрі, розсіюючи велику кількість суббоєприпасів або малокаліберних бомб на території розміром із міський квартал. Ці суббоєприпаси часто не спрацьовують при початковому ударі і лежать нерозірваними, фактично перетворюючись на наземні міни, які роками або навіть десятиліттями можуть вбивати й калічити, якщо їх не вилучити та не знешкодити.
Касетні боєприпаси, які нині застосовуються в Україні, – це головним чином ракети та реактивні снаряди наземних систем вогню, за виключенням касетних авіаційних бомб серії РБК. Усі ці касетні боєприпаси було виготовлено в Росії (деякі з них зовсім нещодавно – у 2021 році), або ж у Радянському Союзі, який є державою-попередницею Росії.
За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), станом на 9 травня від початку війни було вилучено та знешкоджено 98 864 вибухонебезпечних предметів, зокрема суббоєприпасів та наземних мін. Повідомляється, що протягом перших семи тижнів війни під час проведення розмінування та пов’язаних із ним робіт загинуло 29 співробітників ДСНС, 73 отримали поранення. 17 квітня під час вилучення залишків касетних боєприпасів загинуло троє співробітників ДСНС України у Харковській області.
Згідно з розслідуванням Human Rights Watch та інших організацій, у період із липня 2014 по лютий 2015 року касетні боєприпаси на сході України застосовували як українські урядові війська, так і підтримувані Росієї збройні формування.
Росія та Україна не є учасницями Конвенції про касетні боєприпаси – договору 2008 року про заборону касетних боєприпасів, який вимагає знищити наявні запаси цієї зброї, розчистити території, забруднені залишками вибухонебезпечних касетних боєприпасів, та надати допомогу постраждалим. Державами-учасницями цієї Конвенції є 110 країн.
Конвенція зобов’язує держав-учасниць «докладати всіх зусиль, аби покласти край» застосуванню касетних боєприпасів. Щонайменше 36 країн засудили застосування касетних боєприпасів в Україні, серед них і Велика Британія, яка наразі головує у Конвенції про касетні боєприпаси.
Human Rights Watch є співзасновницею та головою Коаліції за заборону касетних боєприпасів, глобальної міжнародної спільноти неурядових організацій, які працюють над забороною касетних боєприпасів. 16–17 травня в ООН у Женеві Human Rights Watch представить свою доповідь на позачерговому засіданні країн-учасниць Конвенції про касетні боєприпаси.
«З огляду на невибірковість і великий руйнівний радіус дії касетних боєприпасів, а також їхню довготривалу небезпеку, більшість країн світу вже давно відмовилися від них, – сказала Мері Ворем. – Рішуче засудження застосування касетних боєприпасів в Україні посилить загальне неприйняття цьго виду зброї і сприятиме убезпеченню цивільного населення від неї у майбутньому».
Доповідь «Значна та довготривала шкода» буде представлено на позачерговому засіданні Конвенції про касетні боєприпаси, яке розпочнеться 16 травня в Організації Об’єднаних Націй у Женеві.
