(Київ) – Десятки людей застрягли у «сірій зоні» між протиборчими сторонами на сході України, не маючи можливості перетнути лінію розмежування, яка розділяє урядову територію та реґіони, що перебувають під контролем збройних угруповань проросійських сил, повідомляє Human Rights Watch. 10 червня 2020 року Україна знову відкрила кілька контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ), які через спалах пандемії Covid-19 було закрито майже три місяці.
Проте через карантинні заходи з протидії поширенню коронавірусної інфекції Covid-19 українська влада вимагає від людей під час переходу на підконтрольну їй територію завантажувати мобільний додаток для відстеження самоізоляції та забороняє в’їзд тим, хто смартфонів не має. Водночас збройні угруповання проросійських сил у Донецькій області часто не дозволяють в'їзд на підконтрольну їм територію, а з охочих виїхати звідти беруть підписку, що вони не повернуться аж до покращення епідемічної ситуації. Київ має скасувати вимогу про завантаження мобільного застосунку, а збройні угруповання проросійських сил – припинити відмовляти людям у поверненні.
«Десятки людей змушені лишатися під відкритим небом, а іноді й ночувати в епіцентрі збройного конфлікту лише тому, що вони не мають смартфона, на який могли б завантажити додаток, – каже Лора Міллс, дослідниця Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії. – Україна і далі перебуває в умовах надзвичайної епідемічної ситуації і має вживати заходів для захисту людей від вірусу, але цей украй інвазивний додаток, годі сумніватися, наражає людей, що перетинають лінію зіткнення, на ще більші ризики».
Із 6 квітня Київ почав вимагати від усіх, хто в'їжджає у країну, завантажувати мобільний додаток «Дій вдома» для відстеження дотримання 14-денної самоізоляції за вказаною ними адресою. Для тих, хто не бажає або не може це зробити, передбачається можливість госпіталізуватися до спеціальних обсерваторів (ізоляторів). Але ті, хто проходить через КПВВ, такої альтернативи не мають.
Спостерігачі на КПВВ «Новотроїцьке» у Донецькій області розповіли Human Rights Watch, що така політика призвела до цілковитого хаосу. Десятки людей, які намагаються здійснити перетин із моменту відкриття КПВВ, через відсутність смартфона не змогли завантажити додаток і їм відмовили у в'їзді на підконтрольну урядові територію. Зі слів спостерігачів, більш ніж половина тих, хто потрапив у пастку в «сірій зоні», – це літні люди.
Повернутися на непідконтрольні урядові території люди теж не можуть, бо відповідно до указу так званої місцевої влади від 21 червня 2020 року, виїжджаючи вони дали підписку про неможливість в'їзду назад на територію неконтрольовану Українським урядом до «покращення епідемічної ситуації».
Представники українського благодійного фонду «Право на захист», який надає правову допомогу й інші послуги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), розповіли Human Rights Watch, що 23 червня більш ніж 30 людей були змушені цілу ніч провести під відкритим небом у семикілометровій «сірій зоні» без будь-якого прихистку, бо не змогли ані в'їхати в Україну, ані повернутися назад. Ця зона не контролюється жодною зі сторін і далі є місцем активних бойових дій. Такого штибу умови є особливо небезпечними для здоров’я літніх людей, які і так належать до групи ризику, тобто найбільше ризикують отримати серйозні ускладнення або померти від Covid-19.
24 червня людям, які провели попередню ніч просто неба, дозволили переночувати біля українського КПВВ у наметах, поставлених Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), але вранці їх відправили назад у «сіру зону». Представники БФ «Право на захист» кажуть, що людям довелося ховатися від сонця у лісосмузі, а це вкрай небезпечно з огляду на те, що східна Україна є однією з найзабрудненіших мінами територій у світі.
Ці люди можуть покинути «сіру зону», якщо хтось із родичів або знайомих підвезе їм на КПВВ смартфон для завантаження застосунку. Однак, через великі відстані та ймовірні труднощі зв’язку з родичами, це може зайняти не один день. Спостерігач із БФ «Право на захист» розповів про розмову із жінкою, яка привезла смартфон для свого 90-річного батька, що, з її слів, перебував у «сірій зоні» вже два дні.
Годі зрозуміти, чи інформують людей на виїзді з непідконтрольної урядові території про вимогу на українському КПВВ завантажувати мобільний додаток чи ні.
До пандемії\ Covid-19 люди на сході України щомісяця здійснювали у середньому 1,3 млн перетинів лінії зіткнення. Назагал це були пенсіонери, які регулярно їздили на підконтрольну Україні територію, аби отримати пенсії, і для яких ці подорожі перетворювалися на справжнісіньку муку. Але багато хто перетинає КПВВ ще й тому, що має по інший бік лінії зіткнення родичів, майно або роботу. Представники БФ «Право на захист» кажуть, що люди, які застрягли у «сірій зоні», мають різні причини для перетину – хтось їхав до родини, хтось повертався додому після лікування тощо.
Ситуація, в яку потрапили люди на КПВВ, висвітлює ризики для прав людини, що виникають через запровадження урядом у відповідь на спалах Covid-19 обов'язкових застосунків, зокрема у тих випадках, коли відсутні не прив’язані до цифрових технологій альтернативи, зауважує Human Rights Watch.
Завантаживши мобільний додаток «Дій вдома», людина має 24 години, аби дістатися до вказаної нею адреси й активувати його, після чого починається відлік 14-денної самоізоляції. Протягом цього періоду у випадкові проміжки часу приходять push-повідомлення і впродовж наступних 15 хвилин необхідно відправляти селфі, яке штучний інтелект порівнює з еталонною фотографією, перевіряючи водночас відповідність геолокації місцю самоізоляції у момент надсилання фотопідтверження. Якщо пропустити 15-хвилинний термін, то починають приходити попередження. У разі відсутності відповіді на них, може прийти поліція і, якщо буде виявлено факт недотримання самоізоляції, порушника може бути притягнуто до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності. На 15 червня мобільний додаток «Дій вдома» завантажило 40 тис. українців.
Збір, обробка та зберігання мобільних даних про місцезнаходження абонента може розкривати інформацію про пересування та контакти людини таким чином, що це буде порушенням права на недоторканність приватного життя, зазначає Human Rights Watch. Використання таких застосунків серйозно ускладнюється тим, що не всі володіють певним рівнем диджитальної грамотності та не всі мають смартфони з відповідними технічними характеристиками, безперебійний мобільний зв’язок і бездротовий інтернет. За даними опитування 2019 року тільки 55% українців мали смартфони.
У БФ «Право на захист» кажуть, що багато хто мав проблеми із завантаженням застосунку на КПВВ, зокрема через поганий мобільний зв’язок. Розповідали також про випадок, коли не пропустили чоловіка, який замість того, щоб активувати додаток за вказаною адресою, активував його занадто рано – на КПВВ. Позаяк додаток прив’язано до SIM-карти, то цей чоловік мусив був купувати іншу SIM-карту і наново завантажувати додаток.
Вимога використовувати мобільний додаток «Дій вдома» в умовах відсутності альтернативи матиме непропорційно неґативні наслідки для марґіналізованих верств населення, а надто для літніх людей, у яких менше можливостей користуватися спеціальними додатками чи смартфоном, наголошує Human Rights Watch. Особливо це непокоїть з огляду на те, що лінію розмежування перетинає багато літніх людей, для яких важка дорога і без того не проходить без згубних наслідків для здоров’я.
Мобільний додаток «Дій вдома» розроблявся з метою захисту здоров’я населення в умовах надзвичайного стану. Але уряд повинен призупинити дію вимоги про обов’язкове його використання аж доки не доведе необхідності і розмірності використання цього застосунку для боротьби з поширенням хвороби і не передбачить достатніх гарантій, покликаних запобігти порушенням прав людини на кшталт тих, що подибуються на лінії розмежування. Не можна накладати на людей, надто на представників вразливих верств населення, будь-які санкції та обмеження через відсутність у них можливості користуватися мобільним застосунком.
«Україна має негайно пропустити на урядову територію десятки людей, які застрягли на лінії розмежування, – заявляє Лора Міллс. – Слід скасувати вимогу про обов’язкове завантаження додатку і знайти не пов’язані з цифровими технологіями альтернативні засоби, здатні захистити населення від Covid-19».