Skip to main content

Україна: громадяни з обмеженою мобільністю не мають можливості отримувати пенсії

Необхідно змінити процедуру отримання пенсій для тих, хто не може їздити за ними через лінію розмежування

Біля банкомату неподалік від лінії розмежування між проросійськими збройними угрупованнями та Збройними силами України (ЗСУ). Майорськ, Україна. 4 липня 2019 року. Люди похилого віку із непідконтрольних уряду територій змушені перетинати лінію розмежування, аби особисто отримати пенсії, що фактично позбавляє людей із обмеженою мобільністю доступу до своїх пенсій. © 2019 REUTERS/Гліб Гаранич

(Київ) – За повідомленням Human Rights Watch, пенсіонери з непідконтрольних Києву територій сходу України, які через хворобу, інвалідність або похилий вік є маломобільними, стикаються з серйозними труднощами у доступі до пенсій, або ж не можуть їх отримати взагалі.

У листопаді 2014 року український уряд припинив виплату пенсій на непідконтрольних йому територіях східної України. Відтоді мешканці цих реґіонів для отримання пенсій змушені реєструватися на урядовій території як внутрішньо переміщені особи (ВПО) та їздити через лінію розмежування. Зі слів Уповноваженої ВР України з прав людини, понад 450 тисяч із 1,2 млн пенсіонерів, які мешкають у цих реґіонах, не отримують своїх пенсій. У грудні 2019 на негативні наслідки чинного дискримінаційного механізму для сотень тисяч пенсіонерів звернула увагу також ООН.

«Політика української влади у питанні пенсійних виплат створює великі проблеми для багатьох літніх людей на непідконтрольних уряду територіях, – каже Юлія Ґорбунова, старша дослідниця Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії. – Ця політика є дискримінаційною, порушує майнові права і попросту відрізає від пенсій тих, хто фізично не здатен перетнути лінію розмежування».

Верховна Рада повинна схвалити законопроект, який нині очікує розгляду, і яким передбачається, зокрема, відокремлення виплати пенсії від реєстрації в якості ВПО, а також спрощення порядку погашення заборгованості тим, кому було відмовлено у виплатах пенсії або хто не мав можливості її отримувати.

Прийняття цього законопроекту покладе край дискримінації, якої з 2014 року зазнають пенсіонери з непідконтрольних Києву територій, але не вирішить інших проблем пенсіонерів, яким через обмежену мобільність важко подорожувати аби особисто отримувати пенсію. Наприклад, відповідно до чинних вимог, пенсіонери з цих реґіонів повинні кожні три місяці проходити фізичну ідентифікацію особи у відділенні єдиного державного банку, через який виплачуються пенсії. На відміну від мешканців іншої частини України, громадяни, які живуть на непідконтрольних Києву територіях і є зареєстрованими як внутрішньо переміщені особи (ВПО), не можуть користуватися послугами законного представника, який би отримував їхні пенсії.

Для вирішення цих проблем потрібні подальші реформи, зокрема запровадження процедури дистанційної ідентифікації фізособи та забезпечення доступу до онлайнових нотаріальних послуг, зауважує Human Rights Watch.

Також за вимогою уряду мешканцям підконтрольних проросійським сепаратистам реґіонів Донецької та Луганської областей для отримання пенсій належить зареєструватися за місцем проживання на урядовій території та приїжджати туди щонайменше один раз на 60 днів. Ці вимоги є дискримінаційними і створюють надмірні труднощі для літніх людей, які мусять регулярно здійснювати виснажливі, а подеколи і небезпечні подорожі, зазначає Human Rights Watch.

У жовтні – грудні 2019 року Human Rights Watch проінтерв'ювала кількох пенсіонерів, які через обмежену мобільність роками не могли їздити на підконтрольну урядові територію і втратили доступ до своїх пенсій. Із них двоє людей із 2014 року не отримують пенсію, а одній особі пенсія  нараховується, але людина не може дістатися до банку, щоб отримати її. Ми також опитали родичів цих людей, адвокатів і представників неурядових організацій (НУО), які займаються питаннями відновлення пенсійних прав, і проінтерв'ювали багатьох інших маломобільних пенсіонерів із непідконтрольних уряду територій, які зовсім не можуть подорожувати за пенсіями.

Наразі немає даних про кількість пенсіонерів із обмеженою мобільністю на непідконтрольних уряду територіях. Згідно з повідомленнями, Пенсійний фонд України заборгував пенсіонерам цих реґіонів 86 млрд гривень (приблизно $3,5 млрд). Невідомо скільки з цієї суми заборговано саме пенсіонерам, які не можуть виїжджати за пенсіями через обмежену мобільність, а скільки тим, хто не дотримувався дискримінаційних вимог або ж не отримував виплат із інших причин.

Організація Об'єднаних Націй, а також численні громадські організації, включно з Human Rights Watch, неодноразово закликали українську владу скасувати ці вимоги. У грудні 2019 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини закликало уряд не пов’язувати «виплату пенсій з фактом реєстрації в якості ВПО... [що сприятиме] соціальній інклюзивності населення, яке постраждало від конфлікту».

«Коли йдеться про пенсійні виплати, то до маломобільних літніх людей із непідконтрольних урядові територій слід ставитися так само, як і до всіх інших громадян України, – каже Юлія Ґорбунова. – Неприпустимо, що дехто з цих людей живе у злиднях, але не отримує пенсій, на які має законне право».

Нижче наведено додаткову інформацію про чинний порядок виплати пенсій, а також розповіді постраждалих людей.

 

Становище особливо вразливих категорій пенсіонерів

Нинішній порядок виплати пенсій в Україні є дискримінаційним щодо всіх пенсіонерів, які живуть на непідконтрольних уряду територіях, але особливо тяжкий вплив він має на тих, хто не може їздити через лінію розмежування, бо через хворобу, інвалідність або похилий вік має обмежену мобільність.

До останньої категорії належать пенсіонери, які не змогли виїхати з Донбасу після початку збройного конфлікту 2014 року і довести своє право на пенсію. Також ще й ті, хто виїжджав і зареєструвався як внутрішньо переміщені особи (ВПО), але потім через обмежену мобільність не міг їздити на урядову територію, аби підтримувати своє право на пенсії. У деяких випадках цим людям було призупинено виплати, в інших – пенсіонери не могли зняти перераховані їм гроші у банку на підконтрольній уряду території.

Аби безпосередньо контактувати з Пенсійним фондом України, пенсіонери з непідконтрольних уряду територій мають зареєструватися як внутрішньо переміщені особи (ВПО). Якщо ж виплату пенсії призупинено через відсутність такої реєстрації або ж через відсутність ВПО за місцем реєстрації, то єдиним способом відновити виплату є звернення до суду з позовом.

Представники фонду «Право на захист» (український благодійний фонд, який є лідером у веденні стратегічних судових справ і захисті прав постраждалих внаслідок конфлікту пенсіонерів) розповіли Human Rights Watch, що, з їхнього досвіду, люди мають велткі шанси вигравати такі позови. Проте виграна справа не ґарантуватиме відновлення виплат або погашення пенсійної заборгованості, позаяк не існує чіткого механізму виконання судових рішень.

У постановах Кабінету міністрів № 335 і № 788 зафіксовано, що всі соціальні виплати та заборгованості з пенсій мають виплачуватися на умовах «окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України». Однак цей порядок урядом розроблено не було.

Під час інтерв’ю у Києві в листопаді координаторка з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист» Юлія Трало розповіла Human Rights Watch, що Пенсійний фонд України використовує відсутність офіційної процедури як лазівку для відмови у виплаті заборгованості навіть за наявності відповідного судового рішення. З її слів, 2019 року було виконано менше 10% таких рішень.

Пенсіонери, які не можуть виїхати на урядову територію для оформлення статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО) 

Люди чекають на паспортний контроль після перетину лінії розмежування між проросійськими бойовиками та Збройними силами України (ЗСУ). Майорськ, Україна, 25 лютого 2019 року. Пенсіонери вистоюють годинні черги, у спеку та холод, під дощем і снігом, щоб перетнути лінію розмежування, бо залежать від соціальних пільг, які можна отримати лише на підконтрольній уряду території. © 2019 REUTERS/Гліб Гараніч

85-річна Любов Топоркова та її 81-річна сестра Раїса Остапова живуть у місті Вуглегірськ на непідконтрольній на даний момент Києву території східної України. Обидві залишилися без пенсії, бо не змогли отримати статус ВПО.

Раїса Остапова живе у Вуглегірську з 1957 року. У грудні у телефонному інтерв’ю Human Rights Watch вона розповіла, що останні 15 років сама доглядає Топоркову, яка не може ходити й не встає з ліжка, бо в неї паралізовано ноги. Через це 2014 року сестри не змогли евакуюватися з Вуглегірська, а під час сильних обстрілів міста навіть не спускалися до підвалу.  

«Навколо – стрілянина, вибухи, але ми так вдома і сиділи, – розповідала Раїса Остапова в інтерв’ю. – Так і сиділи: [Люба] лежить, а я у неї в ногах сиджу, обидвох від страху тіпає».

Адвокатка сестер Олена Приходько розповіла, що обидві сестри перестали отримувати українську пенсію у серпні 2014 року, через кілька місяців після початку конфлікту. Приходько також розповіла, що сестри живуть у злиднях і не мають родичів, які могли б їм допомогти.

Обидві сестри подали в суд позови про відновлення пенсії.

Зі слів Приходько, у травні 2018 року Донецький окружний адміністративний суд, який працює на підконтрольній Києву території, відмовився задовільнити позов Топоркової. Суд ухвалив, що вона мала переїхати з Вуглегірська на підконтрольну урядові територію, аби і далі отримувати пенсію.

«Суд вирішив, що позаяк вона не переїхала, коли почалася війна, то це є достатньою підставою, аби не захищати її права, – каже Приходько. – Дивний арґумент, якщо врахувати, що вона роками не вставала з ліжка, не кажучи вже про те, щоби подолати таку важку дорогу».

Остапова виграла справу проти Пенсійного фонду України у серпні 2018 року, проте  грошей, на які вона має право, так і не отримала. У жовтні 2019 року адвокати Остапової звернулися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Пенсіонери, які не змогли зберегти статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та пройти фізичну ідентифікацію в банку

92-річна Агафія Миколаївна Підобід живе у Донецьку – обласному центрі на сході України, нині непідконтрольному урядові. У скайп-інтерв’ю 11 жовтня 2019 року вона розповіла, що на початку 2016 року їздила через лінію розмежування та зареєструвалася на урядовій території як внутрішньо переміщена особа (ВПО), але відтоді через різке погіршення стану здоров’я більше туди не виїжджала. Агафія Миколаївна страждає на хронічний розлад серцевої діяльності і майже не бачить. Її донька Тетяна Мальцева розповіла, що за останній рік через проблеми зі здоров’ям мама не виходила з дому.

У березні 2016 року Агафії Підобід припинили виплату пенсії, позаяк вона не жила постійно за місцем реєстрації в Маріуполі (на підконтрольній уряду території). Адвокати з БФ «Право на захист» звернулися з позовом до суду, який визнав, що права Підобід було порушено та зобов’язав Пенсійний фонд поновити їй виплати з лютого 2019 року, а також погасити заборгованість із пенсійних виплат за три роки з 2016.

Виплату пенсії поновили, однак банківську картку Агафії Миколаївни заблокували через те, що жінка не могла виїжджати на урядову територію для проходження фізичної ідентифікації особи – процедури, для якої вона має особисто бути присутньою у банку що три місяці.

«Той факт, що їй [Підобід] дотепер нараховують пенсію, хоча вона не приїздить, – це дивовижно, – каже адвокатка Мальцевої Яніна Ребенкова, – бо на практиці, щойно Пенсійний фонд фіксує, що пенсіонер/ка не приїжджає, одразу виносить рішення про призупинення виплат і повідомляє у банк. Їй нарахування пенсії не призупинили, але від цього не легше, бо гроші вона зняти не може».

Олег Тарасенко, старший стратегічний юрист БФ «Право на захист», каже: «Такі люди, як Агафія Миколаївна, можуть отримувати пенсію, але не існує механізму, який дозволяв би знімати гроші без їхньої присутності. Коли її не стане, донька зможе успадкувати ці гроші – це, єдиний спосіб для її родини отримати [до них] доступ».

Останні рішення та заяви влади

Новий законопроект № 2083-д, зареєстрований у Верховній Раді 26 листопада і поставлений на розгляд у січні 2020 року, запроваджує низку ключових положень, які могли б покращити становище пенсіонерів на непідконтрольних уряду територіях.

Зокрема, законопроект пропонує: 1) виплату пенсій незалежно від наявності статусу ВПО; 2) виплату сум заборгованих пенсій у повному обсязі без обмеження будь-яким строком (чинними нормами передбачено обмеження трьома роками); 3) чітко прописаний механізм повернення пенсійного боргу; 4) спрощену процедуру підтвердження права на пенсію; 5) обов’язкову фізичну ідентифікацію особи раз на шість місяців (нині вона має відбуватися що три місяці).

Останнім часом українська влада вжила кілька важливих, практичних заходів, спрямованих на покращення ситуації для пенсіонерів із непідконтрольних урядові території. Приміром, у березні влада скасувала терміни дії електронних перепусток, необхідних для перетину лінії розмежування. У серпні запущено електрокар для перевезення людей похилого віку та людей із інвалідністю через контрольний пункт в’їзду-виїзду (КПВВ) «Станиця Луганська». У листопаді на цьому ж КПВВ було завершено вкрай потрібний ремонт зруйнованого мосту, що має дещо полегшити процес перетину.

Винесено кілька принципово важливих судових рішень на користь пенсіонерів. Скажімо, у травні 2018 року Верховний суд постановив, що вимога реєструватись у якості внутрішньо переміщеної особи (ВПО) покладає на особу надмірний тягар у питанні отримання пенсії. У грудні 2018 року Верховний суд визнав незаконною практику перевірки наявності пенсіонерів за зареєстрованим місцем перебування. У відповідь Міністерство соціальної політики України заявило, що продовжуватиме практику підтвердження місця проживання внутрішньо переміщених осіб перед призначенням їм пенсій або соціальних виплат, але припинить інспекційні візити до їхніх домівок.

Про небажання полегшити тягар для літніх українців із підконтрольних проросійським сепаратистам територій свідчить зневажлива манера, в якій дехто з колишніх представників українських органів влади, бувало, говорив про цих людей, натякаючи на їхню нелояльність до України. Іноді звучали арґументи, що пенсіонери з цих територій уже отримують соціальні виплати від так званих «ДНР» і «ЛНР». Ця риторика посилилася навесні 2019 року, коли Росія запровадила спрощений порядок надання російського громадянства мешканцям підконтрольних проросійським збройним угрупованням територій.

Питання про отримання пенсіонерами будь-якої соціальної підтримки на непідконтрольних уряду територіях не має жодного стосунку до пенсійних зобов'язань українського уряду, бо пенсійні права громадян є різновидом майнових прав. Така фінансова підтримка не скасовує права на отримання державної пенсії.

Застосовні правові норми

Право громадян України на соціальний захист, що включає і пенсією, гарантовано статтею 46 Конституції України та законами «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Також Україна є учасницею Європейської конвенції з прав людини, а право на пенсію охороняється статтею 1 «Захист права власності» Протоколу №1 до цієї Конвенції. Відповідно, будь-яке втручання у пенсійні права повинне мати достатню правову підставу, переслідувати законну мету і не має бути дискримінаційним або надмірно та непропорційно обтяжливим для людей.

Позаяк уряд не контролює певні реґіони східної України, він має право змінити процедуру отримання пенсій для мешканців непідконтрольних йому територій. Запроваджена процедура ставить громадян цих територій у нерівне становище з іншими пенсіонерами, накладає на них надмірні труднощі, а отже, виходить за межі дозволеного втручання. Чинна процедура є невиправданою ще й тому, що порушує інші права, зокрема право на повагу до приватного та сімейного життя, захищене статтею 8 Європейської конвенції з прав людини.

Рекомендації

Українська влада повинна негайно відновити виплату пенсій всім пенсіонерам із непідконтрольних уряду територій незалежно від місця їх проживання та скасувати вимоги про регулярні поїздки на урядову територію і наявність там адреси проживання. Необхідно схвалити законопроект № 2083-д і реалізувати основні його положення, зокрема відокремити статус ВПО від права на пенсію, скасувати чинний ліміт у три роки і виплачувати пенсії без терміну давності, а також запровадити прозорий механізм для погашення заборгованості.

Влада також має вжити додаткових заходів і ліквідувати наявну прогалину в нормативно-правовому регулюванні пенсійних виплат і врахувати потреби пенсіонерів із обмеженою мобільністю, що живуть на непідконтрольних уряду територіях.

Зокрема, слід:

  • Законодавчо передбачити для пенсіонерів непідконтрольних уряду територій можливість із власної ініціативи або за заявою родичів користуватися онлайновими нотаріальними послугами;
  • Законодавчо передбачити для пенсіонерів цих територій, незалежно від місця їх проживання, можливість спілкуватися з Пенсійним фондом через законного представника, уповноваженого дистанційно завіреним дорученням;
Запровадити процедуру дистанційної фізичної ідентифікації особи, аби пенсіонери з непідконтрольних Києву реґіонів мали вільний доступ до пенсій у банках на урядовій території – особисто або через своїх представників.

Your tax deductible gift can help stop human rights violations and save lives around the world.

Region / Country