Пенсіонери стоять у черзі перед відділенням державного банку у підконтрольній уряду Станиці Луганській. 22 березня 2018 року. 

© 2018 Таня Купер

(Київ) – Human Rights Watch заявляє, що політика Києва щодо пенсіонерів, які мешкають у підконтрольних проросійським сепаратистам реґіонах на сході України є дискримінаційною, позаяк для отримання пенсій вони змушені виїжджати на підконтрольну уряду територію та реєструватися як внутрішньо переміщені особи (ВПО). Така політика порушує права цих літніх людей і юридичні зобов’язання України. Human Rights Watch закликала український уряд скасувати вимогу та передбачити для літніх людей цих територій справедливу процедуру отримання пенсій.

Коли уряд вимагає від пенсіонерів, які мешкають на підконтрольних проросійським сепаратистам територіях, покинути свої домівки заради отримання пенсій, він забуває або іґнорує той факт, що ці виплати – не подарунок, а право, – каже Таня Купер, дослідниця Human Rights Watch в Україні. – Така політика є невиправданою та дискримінаційною. Крім того, вона створює надмірні ускладнення для літніх людей, – здебільшого найвразливішої категорії населення серед тих, хто постраждав через конфлікт на сході України».

4 вересня Верховний Суд України розглядатиме апеляцію у справі, пов’язаній із становищем пенсіонерів, які мешкають на підконтрольних проросійським сепаратистам територіях Донецької та Луганської областей. У двох справах, включно з апеляційною, суди нижчої інстанції визнали протиправною і неправомірною вимогу реєструватися як внутрішньо переміщена особа аби отримувати пенсію.

Починаючи з 2014 року український уряд вимагає від пенсіонерів підконтрольних проросійським сепаратистам реґіонів Донецької та Луганської областей для отримання пенсій та інших соціальних виплат реєструватися як внутрішньо переміщені особи на території, яку контролює український уряд. У разі, якщо пенсіонери безвиїзно перебувають удома на підконтрольній проросійським сепаратистам території понад 60 днів поспіль, то вони ризикують втратити статус ВПО та пенсію. На практиці це означає, що для отримання пенсій літні люди змушені або залишати свої домівки, не будучи певними чи повернуться туди найближчим часом, або, ризикуючи здоров’ям і наражаючись на небезпеку, часто здійснювати тривалі переходи лінії зіткнення.

На відміну від пенсіонерів із інших реґіонів України, мешканці підконтрольних проросійським сепаратистам територій не можуть користуватися послугами законного представника, який одержував би їхні пенсії у державному банку.

Чинна дискримінаційна вимога є відвертим зазіханням на право на пенсію, яке відповідно до права прав людини є захищеним правом власності. Ця вимога є також порушенням права пенсіонерів, які мешкають на сході України, на повагу до приватного і сімейного життя.

За даними, які Human Rights Watch отримала від гуманітарних і юридичних організацій на сході України, пенсійна політика Києва призвела до помітного збільшення кількості людей, які перетинають лінію зіткнення. Згідно з моніторинґовим звітом Аґентства ООН у справах біженців, понад половина респондентів із тих, хто перетинав лінію зіткнення у травні 2018 року, робили це з метою отримати пенсію або пройти процедуру, необхідну для її збереження.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України 2014 та 2016 років, для отримання пенсій та інших соціальних виплат внутрішньо переміщені особи мають підтверджувати та підтримувати статус проживання/перебування на підконтрольній уряду території. Цими постановами також було запроваджено проведення перевірок органами державної влади та інші засоби підтвердження факту проживання пенсіонерів за вказаними ними адресами.

Серед цих засобів – база даних системи «Аркан», яка об’єднує базу даних Державної прикордонної служби України та базу даних про внутрішньо переміщених осіб. Із пунктів перетину інформація про пенсіонерів, що переходять на підконтрольну сепаратистам територію, надсилається до Пенсійного фонду. Адвокат фонду «Право на захист» (благодійний фонд, який моніторить стан дотримання прав і свобод людини та надає правову допомогу внутрішньо переміщеним особам на сході Україні) повідомив Human Rights Watch, що у разі помилки годі домагатися аби її виправили чи відшкодували збитки.

Прийняті постанови надають працівникам органів соціального захисту можливість будь-коли навідуватися за адресою реєстрації внутрішньо переміщеної особи, якщо виникає сумнів у її проживанні там. Якщо людини немає вдома, службовці лишають повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з’явитися особисто для проходження фізичної ідентифікації, інакше може бути прийнято рішення про припинення виплати пенсій та інших соціальних платежів. Пенсіонери та місцеві активісти розповіли Human Rights Watch, що на практиці представники державних органів припиняють виплати вже після першого візиту, не чекаючи на появу зареєстрованого мешканця.

Якщо виплату пенсії було припинено, людина має повторно подавати заяву на її відновлення – обтяжливий процес, який триває місяці. Благодійний фонд «Право на захист» повідомив Human Rights Watch, що загроза втратити пенсію існує незалежно від того, чи повернувся пенсіонер на підконтрольну сепаратистам територію, чи просто поїхав до іншого міста відвідати родину.

У червні 2018 року Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних націй із прав людини зазначило, що «значній кількості пенсіонерів виплата пенсій була призупинена через процедуру верифікації та ідентифікації, відповідно до якої виплата пенсій є прив’язаною до реєстрації в якості ВПО».

У липні 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд підтримав рішення суду нижчої інстанції про те, що деякі положення постанов Кабінету Міністрів суперечать українському законодавству. Суд визнав, що Кабінет Міністрів мав подати проекти постанов на експертизу з метою виявлення чи містять вони ознаки дискримінації, незважаючи на заяви уряду про відсутність у постановах таких ознак. Суд також визнав, що постанови опосередковано дискримінують за ознакою місця проживання та статусом ВПО, порушуючи конституційний принцип рівності та свободу пересування.

Суд не розглядав заборону на залучення законного представника, який одержував би пенсії пенсіонерів, що зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи або мешкають на підконтрольних проросійським сепаратистам територіях.

У відповідь на рішення суду Міністерство соціальної політики України заявило, що продовжуватиме практику підтвердження місця проживання внутрішньо переміщених осіб перед тим, як призначати їм пенсії або соціальні виплати, але припинить інспекційні візити до їхніх домівок. Проте юрист Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Чекарьов повідомив Human Rights Watch, що міністерство і далі продовжує перевіряти помешкання.

Під час розгляду іншої справи у травні 2018 року Верховний суд ухвалив відновити жінці виплату пенсії після того, як її призупинили через недостовірну інформацію щодо фактичного місця проживання пенсіонерки. Суд встановив, що постанови Кабінету Міністрів покладають на внутрішньо переміщених осіб додатковий тягар у питанні отримання пенсій.

У фонді «Право на захист» вважають, що якщо у вересні Верховний суд підтвердить висновки судів нижчих інстанцій, то буде створено прецедент для розгляду таких позовів.

Україна є учасницею Європейської конвенції з прав людини, а право на пенсію охороняється статтею 1 «Захист права власності» Протоколу №1 до цієї Конвенції. Відповідно, втручання у пенсійні права повинне мати достатню правову підставу, переслідувати законну мету і не має бути дискримінаційним або надмірно та непропорційно обтяжливим для людей. Позаяк уряд не контролює певні реґіони східної України, він має право змінити процедуру отримання пенсій для людей, які проживають на непідконтрольних уряду територіях. Проте запроваджена процедура дискримінує пенсіонерів Донецької та Луганської областей, надмірно їх обтяжує й утруднює, а отже, виходить за межі дозволеного втручання. Ця процедура є невиправданою також і тому, що порушує їхні права, зокрема право на повагу до приватного і сімейного життя, захищене статтею 8 Європейської конвенції з прав людини.

«Український уряд може вимагати від людей, щоб вони отримували пенсії на підконтрольній владі території, – каже Таня Купер. – Але не може при цьому порушувати права найвразливіших українських громадян. Уряд повинен негайно забезпечити всім пенсіонерам можливість отримувати соціальні виплати, не потерпаючи від надмірного тягаря».