(Київ) – 2019 року новий український уряд, сформований після обрання президента Володимира Зеленського, здійснив кілька позитивних заходів, але ситуація з правами людини в Україні і далі є неоднозначною. Про це йдеться в оприлюдненій сьогодні «Всесвітній доповіді» Human Rights Watch 2020 року.
Уряд здійснив важливі заходи для завершення антикорупційних реформ, які загальмували за попереднього президента. Але незалежні медії і далі перебували під тиском, ультраправі угруповання вдавалися до насильства, а уряд так само проводив дискримінаційну політику щодо пенсіонерів, які мешкають на підконтрольній російським проксі частині східної України.
«Тішить, що новий український уряд висловив рішучу підтримку реформ, – каже Юлія Ґорбунова, старша дослідниця Human Rights Watch із питань України. – Та необхідно рішучіше покращувати ситуацію з правами людини, аби захистити мешканців постраждалих від конфлікту районів, створити безпечніші умови роботи для медій, ефективно боротися з насильством із боку ультраправих і домагатися правосуддя щодо раніше вчинених злочинів».
652-сторінкова, тридцята щорічна «Всесвітня доповідь» (2020) Human Rights Watch містить огляд ситуації з правами людини за 2019 рік у понад 100 країнах світу. У вступному есеї виконавчий директор Кеннет Рот зазначає, що китайський уряд, який задля збереження влади вдається до репресій, здійснює найпотужніший за останні десятиліття наступ на глобальну систему прав людини. Кеннет Рот вважає, що дії Пекіна заохочують автократичних популістів світу й отримують їхню підтримку, і що влада Китаю використовує свій економічний вплив, аби стримувати критику з боку урядів інших країн.
Необхідно вже зараз чинити опір цим брутальним діям, які ставлять під загрозу наше майбутнє та десятиліття проґресу в царині прав людини.
Після беззастережної квітневої перемоги Зеленського та рішучої перемоги його партії на дострокових виборах до Верховної Ради України парламент проголосував за законодавчі реформи, покликані захистити інформаторів, позбавити народних депутатів недоторканності, забезпечити ефективнішу роботу прокурорам й убезпечити державних службовців від політичного тиску. Нарешті запрацював Вищий антикорупційний суд України.
Війна на сході України триває шостий рік. 2019 року загальна кількість жертв серед цивільного населення скоротилася порівняно з попередніми роками.
У листопаді Україна стала сотою країною світу, яка приєдналася до Декларації про безпеку шкіл – міжнародної політичної угоди, яка визначає зобов'язання щодо ґарантії безпеки шкіл під час збройних конфліктів.
У вересні Росія та Україна обмінялися 70 в'язнями, серед яких 11 українців, утримуваних Росією за політично мотивованими звинуваченнями, 24 українських моряка, захоплених Росією у Керченській протоці 2018 року, та журналіст, який в Україні був керівником філії російської інформаґенції і якого Україна безпідставно звинуватила у державній зраді. Ще один великий обмін полоненими між Україною та підтримуваними Росією озброєними угрупуваннями відбувся у грудні 2019 року. В Україну повернулося більш ніж 124 особи, збройні угруповання звільнили 76 осіб.
Уряд проводив дискримінаційну політику щодо можливості людей, які живуть в підконтрольних російським проксі реґіонах, отримувати пенсії. Проте, скасувавши термін дії електронних перепусток та відремонтувавши небезпечний пішохідний міст, уряд полегшив людям необхідну для отримання пенсії подорож за лінію зіткнення.
У серпні луганські сепаратисти засудили до шести років ув'язнення студента Сергія Русінова, звинувативши його у «тероризмі» через проукраїнські дописи у соціальних мережах. У грудні 2019 року проукраїнські журналісти Станіслав Асєєв та Олег Галазюк, незаконно утримувані збройними угрупуваннями у Донецьку з травня 2017 року та серпня 2017 року відповідно, були звільнені та повернені в Україну в рамках обміну полоненими.
Перспективи правосуддя щодо злочинів, скоєних під час акцій протесту «Майдан–2014» і далі є примарними. Генеральна прокуратура ліквідувала Управління спецрозслідувань, яке вело справи Майдану та номінально передала їх до іншого слідчого органу, що призвело до фактичної зупинки розслідування.
Інститут масової інформації (ІМІ), який відслідковує ситуацію зі свободою медій, протягом перших шести місяців 2019 року зафіксував щонайменше 11 випадків побиття або травмування журналістів, одне вбивство та десятки випадків погроз. У червні від важких травм голови, отриманих під час нападу невстановленого нападника, помер журналіст-розслідувач Вадим Комаров.
Представники угруповань, які пропаґують ненависть і дискримінацію, здійснювали напади на етнічні меншини, лесбійок, ґеїв, бісексуалів і трансґендерів (ЛҐБТ), а також на активістів-правозахисників. Але зусилля правоохоронних органів, спрямовані на подолання такого штибу насильства, певною мірою були успішними і завдяки їм вдалося попередити напади, зокрема під час публічних заходів. В інших випадках реакція поліції була здебільшого неефективною. Суд задовольнив позов на «захист честі, гідності та ділової репутації» української ультраправої націоналістичної організації «C14» проти незалежного інтернет-каналу «Громадське телебачення», яке назвало організацію «неонацистською».
Новий закон про використання української мови у більшості сфер суспільного життя викликав занепокоєння з приводу того, що він не забезпечує достатньою мірою захист і використання мов меншин.
Частина парафій Української православної церкви (Московського патріархату) перейшла до новоствореної Православної церкви України. Подибувалися випадки насильства з боку прихильників обох церков та представників місцевої влади.
Російська влада в окупованому Криму піддавала переслідуванням кримських татар, заарештувавши 32 людей та ще десятки притягнувши до відповідальності за сфабрикованими звинуваченнями в тероризмі. Багато хто із заарештованих входив до об'єднання «Кримська Солідарність» – організації, що надає правову та соціальну підтримку родинам заарештованих і ув'язнених за політично мотивованими справами. Принаймні четверо заарештованих зазнали катувань або жорстокого поводження з боку співробітників російських силових структур.
