Логотипи соціальних мереж  ВКонтакте та Одноклассники  на екрані платіжного терміналу. Фото зроблено16 травня 2017 року. 

© 2017 Reuters

(Київ) – Human Rights Watch сьогодні повідомляє, що 15 травня 2017 року президент України Петро Порошенко підписав указ про заборону доступу до російських соціальних мереж, інформаційних аґенств і головних пошукових систем, якими широко користуються в Україні. Петро Порошенко має негайно скасувати заборону, яка поширюється на роботу таких інтернет-платформ, як «ВКонтакте», «Одноклассники», РБК, «Яндекс». Також президентові слід вжити заходів для захисту свободи вираження поглядів й інформації в Україні.

«Це ще один приклад того, з якою легкістю президент Порошенко намагається неправомірно контролювати публічний дискурс в Україні, – заявила Таня Купер, дослідниця Human Rights Watch в Україні. – І навіть якщо Порошенко спробує виправдати це чергове рішення, воно однак є цинічним, політично продуманим нападом на право мільйонів українців отримувати інформацію та на їхнє особисте й професійне життя».

Українські інтернет-провайдери будуть зобов'язані заблокувати доступ до інтернет-ресурсів, які є в урядовому санкційному списку. До указу долучено додаток, де значно розширено перелік осіб і компаній, що підпадають під санкції в Україні. На думку експертів здійснити на практиці передбачене указом буде важко.

Указ забороняє доступ до популярних російських соціальних мереж VK (раніше «ВКонтакте») та «Одноклассники», які належать компанії Mail.Ru Group. Частиною акцій цієї компанії володіє тісно пов’язаний із Кремлем олігарх Алішер Усманов. Станом на квітень, 78% усіх інтернет-користувачів в Україні (загалом це близько 20 мільйонів осіб), мали акаунт «ВКонтакте».

Крім того, указом вимагається заблокувати вільний доступ до російської пошукової системи «Яндекс» і її різноманітних сервісів, таких як «Яндекс.Музика», «Яндекс.Гроші», а також до десятка інших ресурсів/сервісів із доменами .ua та .ru. Станом на березень – 48% українських користувачів інтернету щодня користувалися сервісами «Яндексу».

Також було заборонено різноманітні програмні продукти, такі як програмне забезпечення для обробки лінґвістичної інформації ABBYY та бухгалтерське програмне забезпечення 1С, якими користується багато українських компаній. Президентський указ також поширюється на російські медіакомпанії «РБК», «Рен ТВ», «ТНТ», «НТВ-ПЛЮС», «Перший канал» («Первый канал»), «Зірка» («Звезда»), «Москва 24», російське державне інформаційне аґентство «Росія сьогодні» («Россия сегодня») і компанії, які спеціалізуються на інтернет-безпеці – «Лабораторія Касперського» («Лаборатория Касперского») та «Доктор Веб». Крім того, санкції зачепили російські банки, авіакомпанії, нафтові й оборонні компанії, і кримські підприємства.

Указ президента, який вводить у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, було оприлюднено 16 травня 2017 року. Цей указ є одним із заходів по застосуванню економічних санкцій проти фізичних і юридичних осіб, які мають зв’язки із російським урядом. Серед таких санкцій – заморожування активів в Україні, інші економічні та фінансові обмежувальні заходи, а для фізичних осіб – ще й заборона на в’їзд до країни особам, включеним до санкційного списку.
 

Указом розширено санкційний список до 1228 фізичних і 468 юридичних осіб із Росії, окупованого Росією Криму, підконтрольних проросійським сепаратистам районів Донецької та Луганської областей на сході України та з інших країн. Обмеження введено на термін від одного до трьох років.

Моніторити санкції доручено Кабінету Міністрів України, Службі безпеки України та Національному банку України.

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк повідомила Human Rights Watch, що український уряд не надав достатнього обґрунтування необхідності такої широкої заборони інтернет-компаній. Крім того, вона стверджує, що указ важко буде запровадити у дію без зміни законодавства. На даний момент лише суд може зобов’язати інтернет-провайдерів вживати заходів проти веб-сторінок. Голова інтернет-асоціації України Олександр Федієнко в інтерв’ю ЗМІ розповіла, що українські провайдери просто не мають змоги технічно реалізувати блокування російських соціальних мереж і інформаційних веб-сторінок. Крім того, на його думку, заборона буде неефективною, бо існують різні способи обходити інтернет-цензуру.

Україна є учасницею Європейської Конвенції з прав людини та Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, які ґарантують свободу вираження поглядів, зокрема свободу доступу до інформації. Застосовувати можна лише ті обмежувальні заходи, які є необхідними та розмірними для досягнення законної мети. Заборона ж, про яку йдеться в указі, не відповідає цим умовам.

Це не єдиний указ про застосування санкцій, підписаний Петром Порошенком протягом двох останніх років. У червні 2016 року указом президента було заборонено в’їзд до України 17-ти російським журналістам, редакторам і медіа-менеджерам. У вересні 2015 року уряд заборонив в’їжджати до України протягом року кільком сотням російських фізичних і юридичних осіб, серед них – 41 журналісту і блоґеру з різних країн, зокрема з Росії, Ізраїлю, Великобританії та Німеччини. У травні 2016 року Порошенко вилучив із санкційного списку 29 осіб.

«Одним порухом Порошенко завдав страшного удару по свободі вираження поглядів в Україні, – заявила Купер. – Годі виправдати таке порушення права українців отримувати інформацію за власним вибором. Євросоюз та інші міжнародні партнери України мають негайно закликати Україну скасувати цей указ».