(Київ, 1 вересня 2022 р.) – Російські та пов’язані з Росією сили примусово переміщують українських цивільних, у тому числі тих, хто тікає від бойових дій, до Російської Федерації або окупованих Росією територій України, йдеться в оприлюдненій сьогодні доповіді Human Rights Watch.
У 71-сторінковій доповіді «У нас не було вибору: «фільтрація» та злочин у вигляді примусового переміщення українських цивільних осіб до Росії» задокументовано переміщення українських цивільних осіб. Ці переміщення є серйозним порушенням законів війни, що є воєнними злочинами та потенційними злочинами проти людяності. Російська та пов’язана з Росією влада також піддала тисячі громадян України обов’язковим, каральним та насильницьким перевіркам безпеки, яка називається «фільтрацією».
«Їхати до Росії не має бути єдиним вибором, який залишається у українських цивільних осіб, – підкреслила Белкіс Вілле (Belkis Wille), старша дослідниця криз і конфліктів Human Rights Watch і співавторка доповіді, – І нікого не можна примушувати проходити жорстокий процес перевірки, щоб опинитися в безпеці».
Human Rights Watch опитала 54 людини, яких перевезли до Росії, які пройшли фільтрацію, мали родичів чи друзів, яких перевезли до Росії, або які підтримували українців, що намагалися виїхати з Росії. Більшість втекли з Маріуполя і навколишніх населених пунктів, а кількох перемістили з Харківської області. Human Rights Watch також опитала десятки цивільних осіб з Маріупольського напрямку, які змогли втекти із зони бойових дій на підконтрольну Україні територію без фільтрації.
5 липня 2022 року Human Rights Watch написала російському уряду короткий виклад своїх висновків і запитань, але відповіді не отримала.
Російські та пов’язані з Росією посадові особи організовували транспорт для людей, які тікали з оточеного південно-східного портового міста Маріуполь. Вони сказали деяким цивільним особам, що в них немає іншого вибору, окрім як залишатися на окупованих Росією територіях або їхати до Росії, і що вони повинні «забути» про можливість поїхати на підконтрольну Україні територію. «Звичайно, ми б скористалися можливістю поїхати в Україну, якби могли, – сказала жінка, переміщена з Маріуполя, – Але у нас не було вибору, не було можливості туди поїхати».
Інші говорили, що військові чи інший персонал на блокпостах наказували українцям, які прагнули залишити зону бойових дій, їхати до Росії або «Донецької народної республіки» («ДНР») – території Донецької області, яка контролюється пов’язаними з Росією озброєними групами та окупована Росією. Те саме їм наказували військові, які захоплювали мирних жителів на окупованих територіях. Люди, які мали фінансові можливості, могли самостійно організувати транспорт до підконтрольної Україні території.
До Росії також були примусово переселені жителі деяких сіл і міста на сході Харківської області на межі з Росією. 70-річний чоловік із села Руська Лозова розповів, що російські війська сказали йому: «Ти жив під нами, і тому, якщо прийде українська армія, вони тебе покарають», і додали: «Тебе розстріляють». Хоча він не піддався, сотні інших родин із села виїхали до Росії.
Деякі люди сказали, що виїхали до Росії добровільно – здебільшого для того, щоб потім виїхати до Європейського Союзу, у тому числі як спосіб уникнути обмежень на подорожі.
Незважаючи на те, що загальна кількість українських цивільних осіб, переміщених до Росії, залишається незрозумілою, багато з них були переміщені та перевезені у такий спосіб і в таких умовах, які роблять їх переміщення незаконним і насильницьким, заявила Human Rights Watch. У середині серпня російські ЗМІ повідомляли, що до РФ з України в’їхало понад 3,4 млн українців, у тому числі 555 тисяч дітей.
Деякі з тих, хто мав доступ до смартфонів і соціальних мереж, змогли зв’язатися з активістами, які допомогли їм виїхати з Росії до Естонії, Латвії чи Грузії. Проте на кордоні у деяких виникали труднощі, оскільки коли вони виїжджали з України, вони залишили вдома свої документи, що посвідчують особу.
Закони війни забороняють російським або пов’язаним з Росією силам примушувати українське цивільне населення, індивідуально чи масово, до евакуації до Росії. Примусове переміщення є воєнним злочином і потенційним злочином проти людяності та включає переміщення за обставин, за яких особа погоджується переїхати лише тому, що вона побоюється таких наслідків, як насильство, тиск або затримання, якщо вона залишиться, і окупаційна влада користується цим середовищем примусу для їх переміщення. Переміщення цивільних осіб не є виправданим або законним з гуманітарних міркувань, якщо гуманітарна криза, що спричинила переміщення, є результатом незаконної діяльності окупаційної влади.
Під час процесу «фільтрації», який тисячі жителів Маріуполя та навколишніх населених пунктів були змушені пройти, намагаючись втекти, російські та пов’язані з Росією посадові особи в окупованому Росією регіоні зазвичай збирали біометричні дані цивільних осіб, зокрема відбитки пальців, робили їх фото у фас та профіль, проводили особисті обшуки, огляд особистих речей та телефонів, а також запитували їх про їхні політичні погляди.
Чоловік з Маріуполя розповів, що він і десятки інших маріупольців два тижні перебували в сільській школі в брудних умовах, перш ніж їх відвезли на фільтрацію. За його словами, багато людей захворіли та мали побоювання щодо того, що їх чекало. «Ми відчували себе заручниками», – сказав він.
Хоча Росія може мати законні підстави проводити перевірку безпеки людей, які добровільно бажають потрапити на територію Росії, процес фільтрації – за своїм масштабом і системним способом, у який українські цивільні особи були змушені проходити його – є каральним і насильницьким, не має правового підґрунтя і порушує право на приватність, заявила Human Rights Watch.
Людей, які «не пройшли» фільтрацію (ймовірно, через підозри щодо їхніх зв’язків з українськими військовими чи націоналістичними групами), утримували в підконтрольних Росії регіонах, у тому числі в ізоляторі в Оленівці, де, як повідомляється, щонайменше 50 українських ув’язнених було вбито під час вибуху 29 липня.
Російські та пов’язані з Росією сили в районах, які вони окуповують, повинні забезпечити можливість безпечного виїзду цивільних осіб за їхнім бажанням на підконтрольну Україні територію, заявила Human Rights Watch. Вони повинні забезпечити, щоб люди, які сідають в автобуси, були повністю поінформовані про те, куди прямують автобуси, і мали інші варіанти, якщо вони не хочуть їхати до Росії. Вони повинні припинити тиск на громадян України, змушуючи тих виїжджати до Росії, і сприяли поверненню в Україну тих, хто хоче це зробити.
Російська влада також має припинити всі поточні процеси збору та зберігання біометричних даних осіб, які знаходяться в Україні або виїжджають з України. Вони повинні збирати біометричні дані лише там, де це законно, пропорційно та необхідно, і інформувати людей про те, чому їхні дані збираються, як вони використовуватимуться та як довго вони зберігатимуться.
«Вигнання людей в окуповані Росією райони і далі в Росію без згоди має бути негайно припинено, – підкреслила Вілле, – Російська влада та міжнародні організації повинні зробити все можливе, щоб допомогти тим, хто був вивезений до Росії проти їхньої волі та хоче повернутися додому, мати можливість зробити це безпечно».
