Skip to main content

Україна: численні жертви серед цивільних мешканців і руйнування внаслідок обстрілів

Застосування запалювальної зброї лишає по собі вбитих, поранених і безпритульних людей, пошкоджену життєво важливу інфраструктуру

Місцевий мешканець дивиться на свій будинок, зруйнований унаслідок нальоту російської авіації в Харкові. 3 березня 2022 року, Україна. © 2022 AP Photo/Andrew Marienko

(Львів) – Human Rights Watch повідомляє, що, за наявною інформацією, протягом перших 11 днів війни у Харкові, другому за величиною місті України, внаслідок російських авіаударів та артилерійських обстрілів населених пунктів загинули або отримали поранення понад 450 цивільних мешканців. Пошкоджено цивільні будівлі, зокрема житлові будинки, школи, культові споруди та магазини, через що виникли проблеми з доступом до продуктів харчування та медикаментів. Унаслідок пошкодження інфраструктури міста цивільне населення лишилося без життєво важливих послуг, як-от електроенергії, тепла та води.

Human Rights Watch виявила факти застосування Росією касетних боєприпасів і запалювальної зброї широкого спектру дії у густонаселених районах Харкова під час нападів невибіркового та непропорційного характеру. Невибірковий обстріл густонаселених районів є порушенням міжнародного гуманітарного права і може вважатися воєнним злочином.

«У Харкові російські війська продемонстрували зневагу до життя цивільного населення, неодноразово вдаючись до очевидних нападів невибіркового характеру у населених районах міста, – сказав Г'ю Вільямсон, директор Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії. – Можливо, російські військові вважали, що завдаючи ударів по Харкову їм не конче дотримуватися законів і звичаїв війни, проте воєнні злочини, скоєні у Харкові, належать до юрисдикції Міжнародного кримінального суду і винних буде притягнуто до відповідальності».

Як повідомляє Головне управління Національної поліції в Харківській області, у період із 24 лютого по 7 березня 2022 року загалом загинуло 133 цивільні особи, зокрема 5 дітей, а 319 цивільних осіб отримали поранення. Під час одного із задокументованих Human Rights Watch нападів загинув чоловік, що стояв у черзі до супермаркету, під час іншого – двоє людей, які щойно вийшли з укриття по воду.

Прес-служба Харківської міської ради повідомила Human Rights Watch, що станом на 4 березня із 1,8 млн довоєнного населення у місті залишилося приблизно 500 тис. людей.

«Люди їдуть із Харкова «порожніми», – сказав Human Rights Watch один із мешканців міста. – Не пакують валіз і не беруть своїх речей. Хапають документи, одне одного і тікають». Ті, хто лишається, у кращому випадку подеколи мають опалення, і це за температури на вулиці від 2 до -4 за Цельсієм. Люди потерпають від нестачі продуктів харчування, води та основних ліків.

Директор Департаменту у справах інформації та зв’язків із громадськістю Харківської міської ради Юрій Сідоренко зазначив, що станом на 3 березня у місті відчувається гострий дефіцит ліків: «Поки що ми маємо можливість завозити ліки, але нам треба більше». 7 березня заступниця директора департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради Жанна Строгая повідомила Human Rights Watch, що у місті було пошкоджено принаймні 14 закладів охорони здоров’я, 9 із них серйозно.

Human Rights Watch розпитала про обстріли 29 осіб, зокрема харків’ян, медичних працівників, волонтерів, які допомагають із евакуацією, та міських посадовців. Щоб підтвердити свідчення очевидців й ідентифікувати інші місця влучення снарядів і пошкоджень, Human Rights Watch верифікувала й проаналізувала 29 відео та 41 фотографію, викладені у Телеграмі, Твіттері, Фейсбуку або ТікТоку, а також надіслані безпосередньо нам 2 відео та 18 фотографій.

Задокументовані Human Rights Watch обстріли відбулися з 24 лютого по 5 березня. Вони пошкодили або зруйнували житлові будинки, школи, ятки, церкви, магазини, лікарні, будівлі університету й інші об’єкти цивільної інфраструктури по всьому місту. Українська правозахисна організація Truth Hounds також задокументувала багато які з цих обстрілів.

«Центр нашого міста стирають з лиця землі», – сказав Human Rights Watch один із мешканців Харкова.

Юрій Сідоренко повідомив, що тільки 2 березня внаслідок російських обстрілів загинули 34 людини та 285 отримали поранення, зокрема було поранено 10 дітей. Крім того пошкоджено сотні багатоквартирних будинків і виведено з ладу системи водо- та електропостачання міста. Приблизно 300 багатоквартирних будинків залишилися без електрики.

45-річна жінка, яка живе в Індустріальному районі на південному сході Харкова, 2 березня розповіла: «У нас немає інтернету, гарячої води, кілька днів не було опалення. Я маю лише ті продукти, які купила перед подіями. Все зачинено, ось хліба немає».

Кілька людей говорили, що у підвалах, підземних паркінгах й інших приміщеннях, які використовуються як бомбосховища, було дуже холодно і цивільні там практично не мали доступу до базових потреб, як-от продуктів харчування та води. Чоловік із Салтівки, великого житлового масиву на північному сході Харкова, розповів, що його родина провела шість ночей у неопалюваному підвалі при мінусовій температурі, майже без їжі та води. «Був такий холод, що в мене почалися судоми, – говорить він. – У магазинах закінчуються продукти та вода, кока-колу ще можна купити, але більше майже нічого не лишилося».

Багато хто також висловив занепокоєння щодо системи комунікацій та стійкості конструкцій їхніх будинків. «У нас у підвалах труби, і їх може прорвати», – сказала одна жінка. Інша розповіла, що не спускається в укриття у підвалі, позаяк боїться, що будинок завалиться і їх буде «поховано під руїнами». «У квартирі безпечніше», – сказала вона. Вона та її чотирирічний син ховаються у ванній кімнаті у квартирі на четвертому поверсі.

За словами Юрія Сідоренка, протягом першого тижня війни було пошкоджено або зруйновано десятки навчальних закладів, зокрема шкіл і дошкільних закладів. Human Rights Watch задокументувала пошкодження восьми шкіл і двох будівель університету.

Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права сторони збройного конфлікту є зобов’язаними завжди розмежовувати цивільних осіб та комбатантів, цивільні та військові об’єкти, а також вживати застережних заходів для захисту цивільного населення й інших некомбатантів від небезпек війни. Недотримання принципу розрізнення, зокрема вчинений умисно чи з необережності напад на цивільних осіб або цивільні об'єкти, а також здійснення нападів невибіркового характеру або нападів, що можуть заподіяти надмірну шкоду є воєнним злочином. Невиправдане з військового погляду незаконне та умисно великомасштабне руйнування майна також є воєнним злочином.

Дослідники/ці Human Rights Watch не мали можливості виїхати на місця подій у Харкові, тому ми намагались ідентифікувати види зброї,  застосованої російськими військами під час документованих обстрілів, спираючись на інтерв’ю з очевидцями та фотографії завданих пошкоджень. Наш аналіз продемонстрував, що крім касетних боєприпасів російські війська застосовують запалювальну зброю широкого спектру дії.

Застосування у населених пунктах запалювальної зброї широкого спектру дії збільшує ризик незаконних, невибіркових і непропорційних нападів. Ця зброя має великий радіус ураження, по суті є неточною або несе одночасно множинні боєзаряди. Довгостроковими наслідками її застосування є пошкодження цивільних будівель і критичної інфраструктури, порушення роботи таких послуг, як охорона здоров’я й освіта, а також вимушене переміщення місцевого населення. Росія та Україна повинні уникати в населених пунктах застосування запалювальної зброї. Всі країни, включно з Росією та Україною, мають підтримати рішучу політичну декларацію, яка містить зобов’язання уникати у населених пунктах застосування запалювальної зброї широкого спектру дії.

Російські й українські війська повинні докласти всіх зусиль і забезпечити умови, за яких цивільне населення Харкова та прилеглих регіонів може отримати необхідне постачання і гуманітарну допомогу, а всі країни та міжурядові організації мають наполегливо закликати обидві сторони дотримуватися взятих зобов'язань із міжнародного гуманітарного права та забезпечити доступ гуманітарної допомоги, а також можливість для цивільного населення безпечно евакуюватися. Нейтральним і незалежним гуманітарним організаціям обидві сторони мають дозволити доступ для надання підтримки тим вразливим категоріям цивільного населення, яким може знадобитися допомога в евакуації, зокрема людям із обмеженими можливостями, людям літнього віку, вагітним жінкам, дітям і особам із гострими та хронічними захворюваннями. Якщо домовленість про створення гуманітарних коридорів є досягнутою і вона набула чинності, сторони не повинні порушувати її у будь-який спосіб, наражаючи цивільне населення на небезпеку.

Міжнародний кримінальний суд розпочав розслідування ситуації в Україні. Численні втрати серед цивільного населення та чималі руйнування у Харкові підтверджують важливість перевірки судом законності таких нападів на місто. 4 березня Рада ООН з прав людини на сесії у Женеві створила комісію з розслідування, яка, зокрема, розглядатиме і ймовірні незаконні напади у Харкові.

«За нашими оцінками, протягом перших 11 днів бойових дій Харків було піддано масованим обстрілам зброєю невибіркового характеру. Сьогодні бої тривають у Харкові та інших регіонах України й, за повідомленнями медій, Росія і далі здійснює невибіркові обстріли, внаслідок яких страждає цивільне населення, – сказав Г’ю Вільямсон. – Росія повинна невідкладно почати виконувати свої зобов’язання, аби вбезпечити цивільне населення та звести до мінімуму заподіяну йому шкоду, а також не забувати, що численні міжнародні організації розпочали розслідування, аби притягнути до відповідальності тих, хто не дотримується взятих на себе зобов’язань».

Нижче наведено детальну інформацію про напади, а також розлогішу інформацію про закони та звичаї війни.


 

Методологія

Дослідники/ці Human Rights Watch проінтерв'ювали у Львові 7 людей особисто і 22 людини по телефону. З міркувань безпеки дехто попросив називати тільки їхнє ім'я або ж використати псевдонім.

Human Rights Watch визначила, де було знято переглянуті відео та фотографії, зіставивши географічні дані з супутниковими зображеннями та Google Street View. Приблизну дату і час визначено за свідченнями опитаних людей, а також за датами і часом завантаження контенту в соціальні мережі. Позаяк із 28 лютого по 5 березня над Харковом була щільна хмарність, Human Rights Watch не використовувала для підтвердження цих дат супутникові зображення з високою роздільною здатністю. Через відсутність супутникових зображень Human Rights Watch у більшості випадків не мала можливості чітко визначити наявність потенційних військових цілей поблизу постраждалих цивільних районів. Human Rights Watch переглянула онлайн-мапу Харкова з відкритим вихідним кодом, на якій позначено ділянки, що належать Збройним силам України. Навколо кожного військового об’єкта на карті було обведено коло радіусом 500 метрів і перевірено його наближеність до місця кожного задокументованого епізоду.

На інтерактивній карті показано місця задокументованих обстрілів.

Київський район, центр Харкова

З Оленою, науковицею, яка мешкає у центрі Харкова (Київський район), Human Rights Watch говорила по телефону 4 березня. Олена розповіла, що через інтенсивний обстріл неподалік мусила покинути свою квартиру по вулиці Мироносицькій, 46. «Не знаю, чи стоїть ще мій будинок, – сказала вона. – Коли його бачила востаннє, всі вікна було вибито, а газ перекрито».

Протягом першого тижня війни ця частина центру Харкова зазнала інтенсивних обстрілів. Нижче наведено кілька епізодів, які трапилися під час цих обстрілів.

1 березня

Двоє харків’ян розповіли про обстріл, свідками якого вони були вранці 1 березня біля супермаркету АТБ у центрі Харкова. Під час цього обстрілу загинула цивільна людина.

Гліб, 25 років, розповідає: «Я побачив на вулиці велику чергу… Люди намагалися купити хліб і воду. Раптом щось вибухнуло і влучило в одного чоловіка з черги. Його занесли в магазин. Було багато крові, приїхала швидка».

Олексій розповідає, що стояв у черзі, коли почув гучний вибух: «Я був біля входу в магазин і чекав, щоб зайти, коли пролунав вибух. Побачив спалах і почув звук. Наче щось тріснуло. Не скажу, одночасно це було, а може за кілька секунд. Після цього працівники магазину відчинили двері, аби ми сховалися всередині. Я забіг усередину, потім туди занесли цього чоловіка. Він стояв у черзі всього за кілька метрів позаду мене. Я побачив, як люди заносять його і кладуть на підлогу. Це був молодий хлопець. Викликали швидку... Я не бачив рану, [але бачив] біля його голови калюжу крові і що його поклали на живіт. Він був ще живий, але важко дихав. Лікарі приїхали швидко. Підняли його і винесли... Потім із новин ми дізналися, що це був студент із Індії і що він помер у реанімації».

Влада Індії підтвердила, що у Харкові в черзі до продуктового магазину було вбито індійського студента-медика четвертого курсу.

Human Rights Watch дослідила територію навколо супермаркету АТБ на онлайн-мапі з відкритим вихідним кодом і за 250 метрів на схід від місця обстрілу виявила споруду, позначену як військкомат. Ніхто з очевидців не підтвердив наявність інших потенційних військових цілей у цьому районі на момент нападу. Відсутність інших таких цілей вказує на те, що це був очевидний напад невибіркового характеру.

2 березня

Обстріл 2 березня, вочевидь, був спрямований на Управління Служби безпеки України в Харківській області (СБУ) (вулиця Мироносицька, 2), яке є військовою ціллю. Внаслідок обстрілу також завдано значних пошкоджень сусідній цивільній забудові, зокрема дуже постраждав горішній поверх розташованої навпроти СБУ будівлі економічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. На викладеному 2 березня у Телеграмі відео палає вогонь і на землю падають великі шматки даху.

Інший обстріл 2 березня у Київському районі, задокументований українською правозахисною моніторинговою організацією Truth Hounds, вразив будинок по вулиці Мироносицькій, 32, що за два квартали на північ. На викладеному 2 березня у Телеграмі відео видно, що внаслідок обстрілу зазнали значних пошкоджень горішні поверхи цього та як мінімум двох інших сусідніх багатоповерхових будинків.

Ігор Громов, водій таксі з Харкова, опитаний Human Rights Watch у Львові після його евакуації, підтвердив, що внаслідок обстрілу 2 березня п’ятиповерховий будинок по вулиці Мироносицькій, 32 зазнав серйозних пошкоджень і загорівся. Він додав, що під час цього обстрілу також було пошкоджено частину даху сусіднього будинку по вулиці Мироносицькій, 34, у якому він мешкав.

Під час обстрілу Громов був у магазині, а після повернення побачив двох своїх сусідів пораненими. «Я побіг сходами нагору, і перше, що побачив, – це хлопець, який живе на п'ятому поверсі наді мною. У його тіло врізались уламки скла. Я зняв із себе сорочку, щоб спробувати зупинити кровотечу. Сказав йому виходити на вулицю до швидкої.

У нього із ран на шиї та на грудях сильно текла кров». Громов розповів, що іншого чоловіка, який так само живе на п'ятому поверсі, привалило бетонними плитами, але він зміг вибратися.

Громов каже, що на момент обстрілу не бачив у цьому районі потенційних військових цілей. Відсутність військових цілей безпосередньо поруч під час нападу вказує на те, що це був очевидний напад невибіркового характеру.

Житловий масив Салтівка, Київський район

У телефонному інтерв’ю 2 березня «Оксана» розповіла, що напередодні снаряд влучив у чотириповерховий будинок по вулиці Кричевського, 42, де вона жила. У цьому будинку, розташованому на півночі Салтівського масиву у Київському районі, приблизно 100 квартир. Снаряд пробив вікно горішнього поверху будинку. За словами Оксани, снаряди влучили в багато інших сусідніх будівель. Оксана розмовляла з квартири батьків, які живуть у 12-поверховому багатоквартирному будинку по вулиці Горянській, всього за кілька хвилин ходьби від її будинку.

У наступному інтерв’ю вона розповіла, що 2 березня десь о другій годині дня боєприпас влучив у 10-й поверх будинку її батьків і будинок загорівся.

Оксана розповіла, що коли влучив боєприпас, вона була на третьому поверсі і не постраждала, але пожежникам знадобилося чотири години, аби загасити пожежу. За її словами, на момент обстрілу в будівлі перебувало понад десятеро людей, зокрема як мінімум одна родина була на 12-му поверсі. Оксана не знала, чи та родина постраждала. Вона сказала, що за кілька днів до 2 березня було нанесено удар по складу зі зброєю в кількох кілометрах від густонаселеного житлового кварталу, і що їй невідомо про інші потенційні військові цілі у цьому районі.

На викладених 1 березня у Твіттері й Телеграмі двох відео та одній фотографії видно пошкоджений семиповерховий багатоквартирний будинок по вулиці Кричевського, 29, який стоїть за 100 метрів від того будинку, де була Оксана. Боєприпас, очевидно, влучив у четвертий і п’ятий поверхи. У сусідніх багатоквартирних будинках розбито вікна, пошкоджено як мінімум дві автівки.

Явна відсутність на момент обстрілу військових цілей поблизу будинків 29 і 42 по вулиці Кричевського вказує на те, що це були, судячи з усього, напади невибіркового характеру.

Трохи більш ніж за три кілометри від вулиці Кричевського було влучення у горішні поверхи південно-східної сторони висотного багатоквартирного будинку біля станції метро «Студентська». Фотографію пошкодженого будинку викладено 2 березня у Твіттері. Місця ураження мають виразні ознаки артилерійського обстрілу.

27 лютого та 2 березня у Київському районі було пошкоджено школи та церкву

Human Rights Watch задокументувала обстріли з влучанням у дві школи в Київському районі: спеціалізовану школу № 134 та спеціалізовану школу № 17.

На трьох відео та двох фотографіях, викладених у Твіттері, ТікТоку та Фейсбуку, видно великі пошкодження спеціалізованої школи № 134 по вулиці Шевченка. На знятому здалеку відео, яке було викладено 27 лютого у Телеграмі, видно, що школа № 134 горить. На іншому викладеному 28 лютого в ТікТоку відео видно великі пошкодження внутрішньої та зовнішньої частини тієї ж шкільної будівлі.

На викладеному 2 березня у фейсбуку відео показано отвір від снаряду в стіні класної кімнати на другому поверсі спеціалізованої школи № 17. Снаряд було випущено з півночі. Тоді ж, 2 березня, було викладено у телеграмі фотографію класної кімнати зсередини, на ній видно розкидані парти і стільці та великий отвір у зовнішній стіні.

Під час обстрілів 2 березня у Київському районі було пошкоджено як мінімум одну церкву.

На чотирьох фотографіях, викладених 2 березня у Фейсбуку Харківською єпархією, видно пошкодження храму Святих Жінок-Мироносиць. Храм розташовано менш ніж за 100 метрів від будівель СБУ та економічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна на вулиці Мироносицькій. На фотографіях видно пошкодження інтер’єру, вибиті вікна та пошкоджені предмети культу.

Московський район, житловий масив Салтівка

Сергій, 25-років, розповів у телефонному інтерв’ю 3 березня, що його житловий масив у Московському районі, який ще називається Салтівка, настільки інтенсивно обстрілювали, що вони з дружиною та тещею сім днів ховалися у підвалі, де було дуже холодно і майже не було електрики та питної води. З ними там ховалося ще приблизно 100 людей. «У підвалі було так холодно, що в мене почалися судоми, – розповідає він. – Учора я вперше вийшов звідти, щоб узяти теплий одяг. Від підвалу, де ми ховаємося, йти всього три хвилини. Коли я повертався, навколо мене лунали вибухи, а я ішов далі, знаючи, що будь-якої секунди в мене може влучити. Я проходив повз наш дитячий майданчик і побачив... що з землі стирчить снаряд». Сергій розповів, що після його повернення до підвалу звуки вибухів на вулиці посилилися.

Human Rights Watch проаналізувала викладені 1 березня у Телеграмі чотири відео й одну фотографію, де видно три пошкоджені багатоквартирні будинки на вулиці Дружби Народів у житловому масиві, з якого говорив Сергій. На одному з відео місцевий мешканець, складаючи до автівки пляшки з водою й особисті речі, показує місце удару на горішньому поверсі 11-поверхового будинку. Постраждали ще дві сусідні квартири, і видно вогонь і дим, які здіймаються звідти.

4 і 5 березня Салтівку обстрілювали ще інтенсивніше. Сергій розповідає, що вранці 5 березня він бачив, як кілька снарядів влучили у три житлові будинки у його районі: 16-поверховий по вулиці Джерельній, 9, і у два сусідні. Він передав Human Rights Watch три фотографії палаючих і пошкоджених житлових будинків. Будинок 9 по вулиці Джерельній стоїть приблизно за 500 метрів від обстріляних раніше житлових будинків по вулиці Дружби Народів.

Відсутність на момент обстрілу військових цілей у цьому районі свідчить про те, що це були очевидні напади невибіркового характеру.

Шевченківський район, північ Харкова, 28 лютого – 1 березня

Обстріл на вулиці 23 Серпня

28 лютого внаслідок обстрілу вулиці 23 Серпня касетними боєприпасами загинуло кілька цивільних, які, за наявними даними, вийшли зі свого укриття набрати води. На двох викладених 28 лютого у Телеграмі відео видно як мінімум три тіла на землі. Два тіла лежать безпосередньо біля автомата питної води, поруч із ними – бутлі з водою. Human Rights Watch задокументувала цей обстріл у доповіді про використання касетних боєприпасів у Харкові 28 лютого.

Обстріл на вулиці Ахсарова

Тетяна, 42 роки, мати 2 хлопчиків (8 та 10 років), розповіла, що того ранку біля школи № 150 по вулиці Ахсарова, 3а (Шевченківській район) упала ракета. У цю школу до бойових дій ходили її діти. Тетяна каже, що побачила пошкодження, коли була змушена покинути свою квартиру, бо «наш дім горів, і нам довелося йти в укриття». Human Rights Watch проаналізувала викладене 1 березня у Телеграмі відео, на якому видно частину західної сторони школи й околиці. У школі й у багатоквартирному будинку, розташованому приблизно за 40 метрів на захід, вибито вікна. Також видно, що пошкоджено стіни цього будинку та гараж і дерево поруч із ним.

Обстріл будівлі по вулиці Сумській, 55

1 березня артилерійським обстрілом було пошкоджено заклад для незрячих дітей по вулиці Сумській, 55. Human Rights Watch задокументувала цей напад 7 березня.

Human Rights Watch проаналізувала викладене 2 березня в Телеграмі відео, на якому видно будівлю школи та сусідню вулицю. Всі вікна школи, які можна побачити на відео, вибито. Потім камера повертається на південну частину вулиці Сумської. Там лежать уламки будівель. Десь за 25 метрів від школи пошкоджено як мінімум два багатоповерхові житлові будинки з комерційними приміщеннями – по одному з кожного боку вулиці. Масштаби пошкоджень краще видно на іншому відео, викладеному у Фейсбуку 4 березня і знятому з автівки у русі. Великих пошкоджень зазнали як мінімум шість будинків із магазинами на першому поверсі та житлом на інших поверхах. На викладеній 3 березня у Фейсбуку фотографії добре видно значні пошкодження двох горішніх поверхів житлового будинку з комерційними приміщеннями. Цей будинок стоїть приблизно за 50 метрів на південь від школи.

На онлайн-мапі з відкритим вихідним кодом приблизно за кілометр від місця обстрілу на вулиці Сумській розташовано об’єкт, позначений як Харківський університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба, й інші споруди. Human Rights Watch не має інформації про будь-які обстріли комплексу споруд університету Повітряних сил.

Відстань в один кілометр між потенційною військовою ціллю та цивільними об’єктами, які внаслідок обстрілу отримали значні пошкодження, вказує на невжиття всіх можливих застережних заходів для убезпечення цивільного населення або недотримання принципу пропорційності і може свідчити про очевидний напад невибіркового характеру.

Постраждали будівлі університету та церкви

3 березня Human Rights Watch поговорила з Адою, студенткою Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Ада розповіла, що внаслідок обстрілу було завдано значних пошкоджень одному з корпусів фізико-технічного факультету університету на проспекті Академіка Курчатова.

Від авіаударів також постраждали будівля міської ради на площі Конституції й Успенський собор Української православної церкви на Університетській вулиці. Human Rights Watch проаналізувала 15 фотографій, викладених 2 березня у Фейсбуку Харківською єпархією. На них видно наслідки обстрілу всередині церкви, зокрема вибиті вікна та пошкоджені предмети культу. На одній знимці видно частину вулиці за вікном із уламками на східній стороні церкви.

Холодногірський район, захід Харкова

Ірина Агоєва, 45 років, і її 21-річна донька Софія розповіли, що внаслідок обстрілу 2 березня серйозно пошкоджено житловий будинок по вулиці Холодногірській, 3, де мешкала її 72-річна родичка. Вони бачили, що горішня частина цього будинку обвалилася: «[Вона] живе на четвертому поверсі... і з усіма своїми документами ховалася у ванній кімнаті».

Ірина Агоєва розповіла, що 2 березня родичі не раз намагалися додзвонитися до жінки, але вона не відповідала, і станом на 3 березня її так і не змогли знайти. 2 березня у Телеграмі було викладено відео, на якому видно пошкодження трьох горішніх поверхів будівлі.

Також на відео можна побачити, що на ринку «Казка», на перетині вулиць Холодногірської та Полтавського Шляху було зруйновано як мінімум п’ять яток.

Будинок по вулиці Холодногірській, 3 розташовано за кілометр на північний схід від Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» по вулиці Полтавський Шлях, 192. «Кадетський корпус» є військовою ціллю і  його було обстріляно 2 березня.

Обстріл школи 28 лютого – 1 березня

Уночі з 28 лютого на 1 березня реактивною системою «Град» було завдано ракетного удару по території школи № 108. На викладеному 1 березня у Телеграмі відео видно дим, що здіймається від місця влучення снаряда, та рятувальника неподалік. О 6:47 ранку 1 березня в Телеграмі було викладено три фотографії, на яких рятувальники гасять зі шлангів велику пожежу поблизу місця удару. На іншому викладеному 1 березня у Телеграмі відео видно пошкодження шкільної огорожі, спортивного майданчика та вікон.

На викладеному 3 березня відео можна побачити залишки 122-міліметрової ракети «Град» та як мінімум чотири знищені машини на автостоянці біля школи. Також видно пошкоджені фасади сусідніх житлових будинків.

Школа № 108 стоїть приблизно за півтора кілометра на північ від будівлі «Кадетського корпусу».

Відстань від одного до півтора кілометра між військовою ціллю та цивільними об’єктами, які отримали значні пошкодження, вказує на невжиття всіх можливих застережних заходів для убезпечення цивільного населення або недотримання принципу пропорційності і може свідчити про очевидний напад невибіркового характеру.

Індустріальний район, південний схід Харкова

Олександра зі своїм 11-річним сином покинула Харків 27 лютого. Потягом через Київ вона дісталася до Львова. Олександра розповіла, що 1 березня її квартиру на вулиці Шарикова було пошкоджено вибуховою хвилею. Вона показала дослідниці Human Rights Watch відео та дві фотографії, зроблені знадвору, на яких видно пошкоджений балкон її квартири та пошкодження іншої будівлі, розташованої на сусідньому бульварі Івана Каркача.

Ксеня, 45 років, із двома дітьми (13 і 4 років) мешкає на бульварі Івана Каркача. Вона розповіла, що 1 березня під час обстрілу було пошкоджено багатоквартирні будинки – її та по вулиці Плитковій, 19а, а також дві школи: школа № 75 та школа-інтернат № 11. «Усе це сталось одночасно – бум, бум, бум, бум. Мої сусіди – пенсіонери, у них у квартирі всі шибки повилітали… Паркан навколо школи № 75 просто розплавився».

Human Rights Watch проаналізувала викладене 2 березня у Телеграмі відео, на якому видно вирву біля центрального входу школи № 75. На стінах школи лишилися численні сліди від шрапнелі, а шибки вікон триповерхового будинку розбито. На викладених у Телеграмі фотографії та відео, знятих десь за 350 метрів на північ від школи № 75 можна побачити вирву приблизно за 20 метрів від школи-інтернату № 11. Видно пошкоджені вікна будівлі.

Також постраждала будівля загальноосвітньої школи № 118. На викладених 2 березня у Телеграмі відео та фотографії видно пошкодження західного корпусу школи. Вікна вибито, на фасаді лишилися сліди вогню.

Екологічна активістка «Анна», яка мешкає у мікрорайоні Східний Індустріального району, розповіла в інтерв’ю, що після авіаударів 26 і 27 лютого кілька будинків у її мікрорайоні згоріли вщент. «Наш підвал не годиться для укриття, тому я, брат, мої батьки та 85-річна бабуся залишилися в будинку. Ми побачили яскраві спалахи. Весь будинок ходив ходуном. Минулої ночі [2 березня] ми чули на вулиці стрілянину».

Новобаварський (колишній Жовтневий) район

На викладених 1 березня у Твіттері й Телеграмі двох відео та дев’яти фотографіях видно значні пошкодження багатоквартирного будинку на Ново-Баварському проспекті, 95 і як мінімум п’ять тіл цивільних мешканців. Будинок стоїть приблизно за 130 метрів від міської лікарні № 3.

Міжнародне гуманітарне право

Закони та звичаї війни зобов’язують сторони конфлікту під час проведення військових операцій постійно дбати про безпеку цивільного населення та вживати «всіх практично можливих заходів», щоб убезпечити цивільне населення та цивільні об’єкти або звести до мінімуму шкоду цивільному населенню та цивільним об’єктам. Це означає, що всі сторони конфлікту повинні робити все можливе, аби пересвідчитись у тому, що їхні напади спрямовано на військові об'єкти, а не на цивільних осіб чи цивільні об’єкти, а також надавати «ефективне попереднє повідомлення» цивільним особам, коли обставини це дозволяють.

Закони та звичаї війни забороняють напади, спрямовані на цивільне населення або цивільні об’єкти, напади невибіркового характеру, напади з надмірними наслідками для цивільного населення, а також великомасштабне руйнування майна, не виправдане військовою необхідністю і здійснене незаконно та безцільно. Міжнародний кримінальний суд має в Україні юрисдикцію розглядати такі напади або руйнування як воєнні злочини. Попередні трибунали щодо воєнних злочинів ухвалювали, що одного акту, якщо його масштаб є великим, як-от руйнування лікарні, може бути достатньо для кваліфікації злочину як незаконного та безцільного руйнування.

Відповідно до законів і звичаїв війни цивільними об’єктами є будь-які об’єкти, які не є військовими. Військовими об’єктами є лише ті, які за своєю природою, розташуванням, призначенням або використанням можуть бути застосованими у воєнних діях, і часткове чи повне руйнування, захоплення або нейтралізація яких за наявних на даний момент умов дає певну військову перевагу.

Відповідно до міжнародного гуманітарного права українська влада має зобов’язання вживати, наскільки це можливо, «усіх можливих запобіжних заходів на території, що перебуває під її контролем, для захисту цивільного населення, окремих громадян і цивільних об’єктів від загроз, що можуть виникнути через військові операції». З цією метою українська влада повинна вжити всіх можливих заходів, аби на період бойових дій цивільне населення мало доступ до належним чином обладнаних безпечних укриттів, а також надавати якомога більше інформації та рекомендацій про варіанти та способи безпечного укриття.

Напади на школи в Україні – це нищівний удар по країні, де в останні вісім років конфлікт уже заподіяв шкоду освіті. За даними ЮНІСЕФ, від початку конфлікту у 2014 році як мінімум 750 шкіл на сході України було пошкоджено або зруйновано. Росія досі не приєдналася до Декларації про безпеку шкіл, до якої Україна приєдналась у листопаді 2019 року, проте обидві сторони зобов’язані поважати та захищати цивільний статус шкіл, учнів та вчительського персоналу. Відповідно до статуту Міжнародного кримінального суду, умисний прямий напад на освітні заклади вважається воєнним злочином. Росія повинна утримуватися від нападів, які заподіюють шкоду учням, працівникам освіти й освітнім установам.

І Росія, і Україна зобов’язані забезпечити доступ гуманітарної допомоги до цивільного населення та вжити всіх можливих заходів, аби всі цивільні особи, які цього хочуть, мали можливість безпечно евакуюватися, незалежно від того, було досягнуто домовленості про створення гуманітарних коридорів, чи ні. Україна, а також Росія у тих регіонах, де вона здійснює ефективний контроль або які окупувала, повинні забезпечити належне постачання населенню продуктів харчування, води та медикаментів, а також продовжувати надавати життєво важливі для цивільного населення послуги.

Російські й українські війська мають сприяти організованій евакуації цивільного населення Харкова та передмість для тих, хто хоче виїхати. Усі сторони повинні дотримуватися своїх зобов’язань не здійснювати невибіркові та надмірні напади на цивільних осіб під час евакуації, зокрема залізницею чи автомобільною дорогою.

Your tax deductible gift can help stop human rights violations and save lives around the world.

Region / Country