(Берлін) - Військові дії в східній Україні призвели до пошкодження або руйнування сотень шкіл, багато з яких використовувалися сторонами конфлікту у військових цілях, стверджує Human Right Watch в опублікованій сьогодні доповіді. 

65-сторінкова доповідь “Навчання під вогнем, Обстріли шкіл, використання шкіл у військових цілях у ході збройного конфлікту в Східній Україні" задокументувала те, як і українські урядові сили, і бойовики, яких підтримує Росія, вчиняли невибіркові або навмисні напади на школи. Обидві сторони використовували школи для військових цілей, розгортання сил в школах і поблизу шкіл, що перетворювало школи на законні військові цілі. Руйнування, яке це спричинило, змусило багатьох дітей полишити школу, і багато шкіл припинили роботу або працюють переповненими у важких умовах, як з'ясувала організація Human Rights Watch.

"Цивільні особи, включаючи дітей, з обох сторін лінії зіткнення несуть тягар цієї затяжної війни, - сказала Юлія Горбунова, дослідник України в Human Rights Watch, - Усі сторони конфлікту несуть відповідальність за захист дітей і забезпечення того, щоб їхні військові дії не завдавали подальшої шкоди їх безпеці й освіті".

Уряд України має захищати безпеку дітей і доступ до освіти та стримувати військове використання шкіл шляхом підписання та виконання міжнародної Декларації про безпеку шкіл. Бойовики, яких підтримує Росія, також повинні уникати використання шкіл, згідно принципів, закріплених у Керівництві із захисту шкіл і університетів від військового використання під час збройного конфлікту.

Організація Human Rights Watch провела інтерв'ю із 62 учнями, викладачами, директорами та свідками для звіту, а також відвідала 41 школу та дитячий садок, розташовані як в районах, контрольованих урядом, так і на територіях під контролем бойовиків, що їх підтримує Росія.

Церемонія "Першого дзвонику" в школі №2 в м. Донецьк, контрольованому ополченцями, що позначає початок нового навчального року. 

© 2015 Юлія Горбунова/Human Rights Watch

Human Rights Watch задокументувала напади на школи по обидва боки лінії зіткнення, які не були зайняті та не використовувалися військовими, а тому не видаються військовими цілями. Цілеспрямовані напади на навчальні заклади, які не являють собою військові об'єкти, та невибіркові атаки, які не в змозі відрізнити такі цивільні об'єкти, як школи, заборонені відповідно до законів війни та можуть переслідуватися як військові злочини.

В одному випадку, в червні 2015 року, артилерійський обстріл із боку території, контрольованої ополченцями, серйозно пошкодив школу № 3 в Красногорівці, контрольованому урядом місті в Донецькій області. Будівля школи зазнала 12 прямих влучень. Військовий контрольно-пропускний пункт у 700 метрах від школи не постраждав. Директор школи, який вважає, що школа була ціллю атаки, повідомив Human Rights Watch: "Ми раніше жартували, що контрольно-пропускний пункт - це найбезпечніше місце, де можна ховатися, тому що вони ніколи по ньому не б'ють".

Протягом усього конфлікту українські урядові сили та підтримувані Росією бойовики розгортали війська в школах і поблизу шкіл. Коли військові займали школи, вони часто ламали або спалювали шкільні меблі, в тому числі двері до класів, парти та стільці. У багатьох випадках школи, які використовували сторони, залишаються небезпечними, тому що війська залишили після себе важку артилерію або невикористані боєприпаси.

 

Школа в смт. Новосвітлівка, яка була зруйнована ракетним обстрілом Градом у серпні 2014 року. 

© 2015 Юлія Горбунова/Human Rights Watch
Директор школи № 14 в м. Іловайськ повідомив Human Rights Watch, що коли українські урядові війська займали школу протягом двох тижнів в серпні 2014 року, вони пошкодили шкільні меблі, зламали всі двері та розбили 11 комп'ютерів. У жовтні 2014 року дослідники Human Rights Watch виявили кілька мін, що не розірвалися, на території школи, які мабуть, випали з вантажівки з боєприпасами, коли вона була припаркована в шкільному дворі.

Тоді як школа, як правило, є цивільним об'єктом і захищена законами війни від нападів, коли її використовують для військових цілей або займають військові, це змінює її статус на виправдану військову ціль. Створення законної військової цілі поруч або поблизу цивільних осіб, таких як учні в школах, піддає цих цивільних загрозі, на порушення міжнародного гуманітарного права.

 

Пожежа, яка, ймовірно, виникла через авіаудар, повністю зруйнувала школу № 2 в смт. Станиця Луганська в серпні 2014 р. 

© 2015 Юлія Горбунова/Human Rights Watch

Міністерство освіти і науки України визнало під час зустрічей із Human Rights Watch, що українські урядові війська використовували школи для військових цілей. Приєднавшись до міжнародної Декларації про безпеку шкіл, яку вже підписала 51 інша країна, Україна взяла б на себе зобов'язання захищати освіту від нападів. Україні також слід переглянути свою військову політику, практику та навчальну підготовку, аби забезпечити те, що вони, як мінімум, відповідають "Керівництву щодо захисту шкіл і університетів від військового використання під час збройного конфлікту", яке дає рекомендації щодо того, як сторонам збройного конфлікту слід уникати порушення безпеки та освіти учнів. Сили ополченців повинні спиратися на приклади належної практики.

Навіть там, де українські діти не були змушені повністю покинути школи, збройний конфлікт знизив якість їхньої освіти. Деякі школи були змушені закриватися на період інтенсивних бойових дій, що призвело до втрати місяців класних занять. Час навчання також втрачається через переповненість, адже пошкоджені школи, які очікують ремонту, направляють своїх учнів до інших шкіл, часто на тривалий період часу, коли школи не в змозі відремонтувати або замінити пошкоджені системи опалення.

Діти стикаються з перешкодами, вже коли просто дістаються до школи через бойові дії, що тривають, введені державою обмеження на поїздки та відсутність транспорту.

"Вчителі та батьки з обох сторін лінії зіткнення виявили величезну прихильність продовженню освіти дітей, незважаючи на війну, - сказала Горбунова, - Сторони, що воюють, також повинні робити набагато більше, щоб уникати нанесення непоправної шкоди безпеці та освіті дітей".