15 серпня, в той час як президент США Дональд Трамп і президент Росії Володимир Путін прямували на зустріч на Алясці, у місті Херсон на півдні України 26-річна Наталія Макаренко ховала свою 60-річну матір Тетяну Літвін. Тетяна загинула за два дні до цього внаслідок артобстрілу.
Майже рік тому Наталія поховала свого батька Петра. Йому було 67 років. Російський дрон обстріляв мікроавтобус, за кермом якого чоловік їхав у Херсоні. Від отриманих травм Петро помер. Наталія була однією з багатьох жителів Херсона, з якими ми з колегами спілкувалися минулого року, щоб задокументувати використання російськими військовими дронів для цілеспрямованих атак на цивільне населення, що є військовим злочином. Метою цих атак було поширення терору, і вони можуть бути кваліфіковані як потенційні злочини проти людяності.
Після загибелі Петра Тетяна та Наталія виїхали до села Чорнобаївка на північ від Херсона. Тетяна намагалася пережити втрату, пораючись на городі та доглядаючи за домашніми тваринами.
13 серпня о 5:50 ранку Наталія почула звуки обстрілів. Раптом її накрило вибуховою хвилею. «Я намагалася дістатися до кімнати мами, але потім сталися другий і третій вибухи», – розповіла вона мені. Тетяна опинилася під руїнами частково зруйнованого будинку. За повідомленням місцевої влади, внаслідок обстрілу постраждали щонайменше четверо інших мешканців села. Наталія зазнала незначних поранень.
Через загрозу атак дронів рятувальники були змушені залишити свою машину та йти пішки до будинку Наталії. Поки четверо працівників відкопували тіло Тетяни, диспетчер по радіо попереджав, про небезпеку дронів над ними.
Наталія поховала матір поруч із батьком. Також через загрозу атак дронів священник провів коротку церемонію біля відкритих дверцят машини з труною.
«У мене була родина, мама і тато, – сказала Наталія. – Все життя вони були разом. Тепер їх немає».
Хоча під час численних раундів переговорів щодо України, зокрема на зустрічі в Білому домі 18 серпня, питання правосуддя майже не порушується, кількість жертв серед українського цивільного населення продовжує зростати: за даними ООН, нещодавно кількість постраждалих за місяць досягла максимуму з травня 2022 року. Зацікавлені сторони прагнуть швидкого політичного врегулювання, але російські військові, відповідальні за тяжкі злочини, в тому числі невибіркові бомбардування і обстріли, незаконні напади на цивільне населення, тортури і жорстоке поводження з людьми на окупованих територіях і в російських в'язницях, а також катування і страти військовополонених, не можуть залишитися не покараними.
Так само не мають виправдання російські цілеспрямовані удари з дронів по мирних жителях у Херсоні. Наталія та інші українці заслуговують на правосуддя та компенсацію за все, що їм довелося втратити та вистраждати.
