(Вашингтон, округ Колумбія, 29 травня 2023 р.) – Необхідні більші глобальні зусилля, щоб гарантувати, що міжнародний договір про заборону касетних боєприпасів досягне своєї мети - припинити страждання та завдання шкоди від цього невибіркового виду зброї, заявила сьогодні Human Rights Watch. 30 травня 2023 року виповнюється 15 років з моменту прийняття Конвенції про касетні боєприпаси в Дубліні, Ірландія.
«Минуло п’ятнадцять років з дня затвердження міжнародного договору проти касетних боєприпасів, але нині ця заборона переживає найважчі випробування, – підкреслив Стів Гуз, директор із озброєнь Human Rights Watch і голова Міжнародної коаліції проти касетних боєприпасів, – Для запобігання подальшим людським стражданням держави зобов’язані докласти більше зусиль, щоб угода про заборону касетних боєприпасів викорінила цю жахливу зброю».
Касетні боєприпаси доставляють артилерією, ракетами та авіацією. Вони відкриваються в повітрі та розсіюють десятки чи сотні суббоєприпасів, які також називають бомбами, на великій території. Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару, залишаючи вибухові речовини, такі як протипіхотні міни, які протягом багатьох років можуть завдавати поранень або смерті без дотримання принципу розрізнення, поки їх не знешкодять або не знищать.
Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення їх запасів. Гуманітарні положення договору також вимагають від держав очищати території, забруднені залишками касетних боєприпасів, і надавати допомогу постраждалим.
За цей час не було зафіксовано жодних повідомлень чи звинувачень щодо випадків використання, виробництва чи передачі касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували Конвенцію. Проте декілька країн, які не є учасницями Конвенції, виробляли або використовували касетні боєприпаси.
У доповіді Human Rights Watch за 2023 рік детально описано, як російські збройні сили неодноразово використовували касетні боєприпаси в Україні після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року під час атак, які спричинили сотні жертв серед цивільного населення та завдали шкоди цивільним об’єктам, зокрема будинкам, лікарням і школам. Так, 8 квітня 2022 року внаслідок одного з обстрілів російськими касетними боєприпасами вокзалу в Краматорську загинуло щонайменше 58 цивільних осіб і ще 100 отримали поранення. Створена конвенцією стигматизація призвела до широкого міжнародного засудження цих нападів.
Українські війська у декількох випадках також застосовували касетні боєприпаси.
У Сирії 6 листопада 2022 року сирійсько-російський військовий альянс застосував касетні ракети для атак на табори для внутрішньо переміщених осіб у регіоні Ідліб, убивши та поранивши цивільних осіб. За даними Amnesty International і Cluster Munition Monitor, військово-повітряні сили М’янми використали касетну бомбу (очевидно, вітчизняного виробництва) під час атаки 2 липня 2022 року.
До держав-учасниць Конвенції про касетні боєприпаси входять 17 колишніх виробників касетних боєприпасів. Однак 16 країн, які не підписали договір, не припинили виробництво, включаючи Китай і Росію, які активно досліджують і розробляють нові типи касетних боєприпасів. Сполучені Штати Америки востаннє виробляли касетні боєприпаси в 2016 році, але досі не прислухалися до закликів змінити свою політику 2017 року, яка відкрила їм шлях до відновлення виробництва цієї зброї.
З моменту прийняття Конвенції 37 держав-учасниць загалом знищили майже 1,5 мільйона касетних боєприпасів і понад 178 мільйонів суббоєприпасів. Загалом це 99 відсотків усіх касетних боєприпасів, про запаси яких повідомили держави-учасниці.
Такі держави-учасниці, як Болгарія, Перу та Словаччина, продовжують досягати прогресу у виконанні зобов’язань щодо знищення запасів за договором. У 2021 році та першій половині 2022 року ці три країни разом знищили щонайменше 1 658 касетних боєприпасів і 46 733 суббоєприпаси, що були на їхніх складах. Південна Африка також зберігає запаси касетних боєприпасів, але, як здається, не встигне знищити їх до кінцевого терміну 1 листопада 2023 року, незважаючи на свої зобов’язання це зробити.
Темпи приєднання країн до Конвенції про касетні боєприпаси значно сповільнилися, але в лютому Конвенцію ратифікувала Нігерія – перша країна за понад три роки.
Human Rights Watch стала співзасновницею і головою Коаліції проти касетних боєприпасів – глобальної коаліції неурядових організацій, які працюють над сприянням загальному дотриманню Конвенції про касетні боєприпаси.
11-те щорічне засідання Конвенції проти касетних боєприпасів відбудеться в ООН у Женеві 11-14 вересня під головуванням посла Іраку Абдул-Каріма Хашіма Мостафи.
«Країни, які ратифікували Конвенцію про касетні боєприпаси, демонструють вражаючий прогрес у дотриманні своїх зобов’язань, але для того, щоб досягти цілей договору, необхідно подолати поточні виклики, – зауважив Гуз, – Країни, які схвалили заборону касетних боєприпасів, несуть колективну відповідальність за припинення страждань, спричинених цією зброєю».
