Skip to main content

Хвора дитина бореться за життя у підвалі в Україні

Необхідно надати можливість безпечної евакуації цивільним особам, які знаходяться в зоні ризику

Жінки зі своїми дітьми сидять у підвалі пологового будинку, переобладнаного під терапевтичне відділення лікарні та використовуваного як бомбосховище, Маріуполь, Україна, 28 лютого 2022 року. На фото немає ні Оксани, ні Марії. © 2022 AP Photo/Evgeniy Maloletka 

Голос Оксани трохи тремтить під час телефонної розмови: «Моя 11-місячна донька захворіла в перший день війни».

Відтоді кожна година була боротьбою за те, щоб Оксанина дочка Марія залишилася живою. Починалося все з кишкової інфекції, але потім перетворилося на патологічний стан, що вимагає механічного клапана для перекачування кисню в легені дівчинки. Оксана і Марія — псевдоніми, бо мати надто боїться використовувати справжні імена.

З моменту поїздки швидкої до лікарні на півдні України трохи понад тиждень тому до багатьох безсонних ночей хвилювання за свою доньку Оксана майже не бачила російських солдатів, які останніми днями заволоділи її містом.

Але вона повною мірою відчула наслідки війни. Довелося випрошувати гроші у незнайомців, щоб купити ліки, які швидко зникають в аптеках, де більше не приймають кредитні картки. І вона стурбована тим, що дочка не отримає необхідного догляду. Багато медсестер і лікарів ховаються вдома, інші втекли з міста. Головного лікаря у лікарні немає. Усі налякані.

Ті лікарі, які залишилися, не змогли поставити діагноз Марії. «Ми не змогли зробити МРТ, тому що приватна клініка, де зазвичай його роблять, закрита», — розповідає мені Оксана.

Тим часом стан Марії погіршився. Зараз вона на апараті штучної вентиляції легень, бо не може дихати самостійно. «Коли лунають сирени, лікарям доводиться відключати її, щоб піти в підвал, тоді вона дихає за допомогою ручної дихальної підтримки», — пояснює Оксана. Оксана бачить доньку тільки тоді, коли є сирени: «До реанімації мені не можна, тому я бачу Марію лише в підвалі».

Місто, де вони знаходяться, зараз фактично перебуває під контролем російських військ, але сирени повітряної тривоги не припиняють лунати. Війна триває. Так само як спуски до підвалу.

І Росія, і Україна зобов’язані забезпечити доступ до гуманітарної допомоги цивільному населенню та вжити всіх можливих кроків для евакуації мирних людей. Міський голова міста, де живе Оксана, попросив створити гуманітарний коридор для забезпечення найнеобхіднішими продуктами харчування та медичними товарами та евакуації мирних жителів, які знаходяться під загрозою.

Незалежно від того, чи зможуть сторони досягти згоди щодо такого коридору, шанси Марії на життя безпосередньо залежать від дотримання сторонами своїх зобов’язань перед цивільними особами під час військових дій.

Your tax deductible gift can help stop human rights violations and save lives around the world.

Region / Country