(Берлін) – Український законопроєкт про реформування спецслужб наділяє їх широкими розвідувальними та правоохоронними повноваженнями без необхідних запобіжних механізмів проти надуживання ними. Парламент має відкласти фінальне голосування по цьому законопроєкту, яке наразі заплановано на поточний тиждень, та вирішити його проблемні аспекти щодо прав людини шляхом конструктивних консультацій із громадянським суспільством України.
«На реформу служби безпеки давно чекали і вона є вкрай потрібною, – заявив Г'ю Вільямсон, директор Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії. – Постійна пильна увага та громадське обговорення завадили проштовхуванню цього законопроєкту через парламент і сприяли його удосконаленню. Однак він і далі містить деякі проблеми з правами людини, які, якщо їх не вирішити, зрештою можуть поставити під загрозу реформу».
Верховна Рада України ухвалила проєкт «Закону про внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України» у першому читанні у січні і спочатку планувала його друге остаточне читання на початок червня. Фінальне голосування не раз переносилося, почасти через критику з боку українських і міжнародних правозахисних організацій. Між першим і другим читаннями у законопроєкт було внесено численні зміни, проте він і далі містить положення, які наділяють спецслужбу, відому як Служба безпеки України, широкими повноваженнями на спостереження, доступ та затримання без забезпечення належних гарантій дотримання прав людини.
5 жовтня посли країн «Великої сімки» (G7) в Україні закликали Верховну Раду якнайшвидше прийняти законопроєкт без внесення подальших правок. Однак міжнародні партнери України мають донести до влади, що реформуючи службу безпеки, слід поважати міжнародні стандарти прав людини та дотримуватися їх, навіть якщо це вимагатиме більше часу і внесення поправок. G7 слід докорінно змінити свою позицію, а іншим країнам – висловити незгоду з підтримкою G7 проблемного законопроєкту. G7 також має взяти на себе зобов'язання моніторити використання Службою безпеки України повноважень, які вона матиме відповідно до закону, аби з'ясувати, чи дотримуватиметься відомство міжнародних зобов'язань України у сфері прав людини.
Остаточна редакція законопроєкту від 22 вересня наділяє СБУ надзвичайними повноваженнями на спостереження й отримання та зберігання публічної інформації про фізичних осіб й установи. Законопроєкт вимагає від телекомунікаційних та інтернет–компаній встановити спеціальне обладнання, яке дозволило б СБУ мати постійний доступ до баз даних користувачів, потенційно порушуючи тим самим конфіденційність кожного зареєстрованого в Україні користувача телефону й інтернету. Він також наділяє СБУ технічною можливістю на свій вибір блокувати веб-сайти, зокрема, в деяких випадках, без санкцій суду. Ці запропоновані заходи не відповідають стандартам прав людини щодо допустимих обмежень свободи інформації.
«Цей законопроєкт вирішує деякі проблеми, з якими СБУ давно бореться, приміром структурні й управлінські питання, – розповідає Human Rights Watch експерт українського Центру громадянських свобод Володимир Яворський. – Але ці покращення дорого обходяться правам людини, оскільки проєкт також надає дозвіл спецслужбам шпигувати практично за ким завгодно – від приватного бізнесу до журналістів і активістів».
Доопрацьований законопроєкт зберігає повноваження СБУ на арешт, вилучення, затримання й опитування за відсутності суворого контролю та нагляду за діяльністю служби. Положення законопроєкту, що регламентують застосування заходів примусу (фізичної сили та нелетальних «спеціальних засобів» і летальної сили), дозволяють СБУ набагато ширше, ніж іншим правоохоронним органам, використовувати ці заходи. Через таку широку сферу застосування засобів примусу існує ризик того, що СБУ вдаватиметься до них, коли це не є строго необхідним та пропорційним, як того вимагають міжнародні стандарти прав людини.
Поточний законопроєкт підтверджує абсолютну заборону на будь-які форми катування та жорстокого поводження з затриманими, що є покращенням порівняно з попередніми проєктами, проте не вимагає гарантій, аби запобігти порушенню прав людини під час тримання під вартою або забезпечити належну правову процедуру для затриманих СБУ осіб. У ньому немає прямо сформульованого положення щодо зобов’язання СБУ забезпечити затриманій особі доступ до адвоката, за необхідності – призначеного установою, уповноваженою на надання безоплатної правової допомоги. Такий захист є необхідним особливо у світлі гідних довіри заяв про причетність СБУ до порушень прав людини, заявляє Human Rights Watch.
Запропоновані положення про передачу відомством функції досудового розслідування в термін до 2025 року тепер підтримано дорожньою картою, але вона має бути більш детально і чітко прописаною, аби забезпечити дотримання цих термінів.
«Мета цієї реформи – створити модернізоване та високоефективне контррозвідувальне відомство, яке дотримуватиметься міжнародних стандартів прав людини, – сказав Вільямсон. – Цієї мети все ще можна досягти, якщо вжити заходів і переглянути цей законопроєкт перед фінальним голосуванням».
