(Київ) – Human Rights Watch повідомляє, що влада України не реагує належним чином на зростання кількості насильницьких нападів та погроз із боку схильних до насильства радикальних угруповань, що пропаґують ненависть і дискримінацію в Україні. У спільному листі до українського керівництва Human Rights Watch і ще три міжнародні правозахисні організації зазначили, що влада має терміново засудити напади, провести ефективне розслідування та притягнути винних до відповідальності.
Організації Human Rights Watch, Amnesty International, Front Line Defenders і Freedom House звернулися до Міністерства внутрішніх справ України та Генеральної прокуратури України з листом, у якому йдеться про серію насильницьких нападів і переслідувань на ґрунті ненависті, що їх протягом останніх місяців було вчинено представниками радикальних угруповань проти ромів, ЛҐБТ-людей, феміністок і правозахисників. Human Rights Watch заявляє, що влада має вжити заходів для запобігання насильству та переслідуванням на ґрунті ненависті і зрештою покласти їм край.
«Протягом останніх місяців в Україні зросла кількість жорстоких нападів на ромів, ЛҐБТ-людей і правозахисників, – каже Таня Купер, дослідниця Human Rights Watch в Україні. –У відповідь на ці події влада майже не вжила заходів, що не може не заохочувати та підбурювати нападників».
Від початку 2018 року, представниками радикальних угруповань, таких як «С14», «Правий Сектор», «Традиції і порядок», «Карпатська січ» та інших, було здійснено принаймні два десятки нападів, актів погроз або залякувань у Києві, Вінниці, Ужгороді, Львові, Чернівцях, Івано-Франківську та інших українських містах. Правоохоронні органи вкрай рідко відкривали провадження. У тих випадках, коли це було зроблено, годі знайти хоч якусь інформацію про ефективні слідчі заходи й ідентифікацію нападників, навіть у тих випадках, коли ті публічно в соціальних мережах брали на себе відповідальність за напади.
Занепокоєння викликають і повідомлення у медіях про те, що деякі міські адміністрації для «охорони громадського порядку» під час мирних демонстрацій винаймають членів угруповань, які пропаґують ненависть і дискримінацію.
І хоча громадська допомога правоохоронним органам не суперечить українському та міжнародному законодавству у сфері прав людини, проте повноважень чи привілеїв у таких добровільних помічників не більше, ніж у звичайних громадян України. Вони не мають повноваження застосовувати силу за будь-яких обставин та не можуть обмежувати дії людей, затримувати їх або ж конфіскувати будь що, приміром, прапори чи банери, які використовувалися під час акцій протесту.
Також представники радикальних угруповань регулярно намагалися, і часто успішно, зривати публічні заходи незалежних організацій, загрожували безпеці організаторів, учасниць і учасників таких заходів. Із останніх прикладів: зірваний у травні публічний захід українського офісу Amnesty International, у червні – погрози Freedom House через намір організації влаштувати у Києві дискусію про насильство з боку радикальних угруповань, які пропаґують ненависть і дискримінацію. (Дискусія пройшла без інцидентів).
«Представники радикальних угруповань, які вдаються до нападів і залякувань, поширюючи ненависть і дискримінацію, порушують українське законодавство і мають нести за це відповідальність, – каже Таня Купер. – Українські правоохоронні органи повинні захищати право українців на свободу мирних зібрань, яким не заважатиме страх перед перепонами та нападами».
