Безкарність за порушення, пов’язані із триманням під вартою, в контексті збройного конфлікту на сході України як з боку української влади, так і зі сторони підтримуваних Росією сепаратистів, продовжує мати місце. Amnesty International та Human Rights Watch повторно закликають обидві сторони конфлікту покласти край цій прикрій ситуації, припинити всі свавільні та таємні затримання, а також жорстоке поводження із затриманими, та забезпечити притягнення винних до відповідальності.
У липні 2016 року Amnesty International та Human Rights Watch випустили спільну доповідь «Тебе не існує», в якій були задокументовані факти тривалого, свавільного та іноді таємного тримання під вартою (які можуть розглядатись як насильницькі зникнення), а також жорстокого поводження із затриманими, як з боку української влади, так і з боку підтримуваних Росією сепаратистів.
З моменту публікації доповіді, 18 осіб, яких було піддано насильницькому зникненню Службою безпеки України (СБУ), було звільнено з під таємного тримання під вартою харківським підрозділом СБУ. Останні троє з-поміж з цих затриманих були звільнені у грудні 2016 року та, наскільки нам відомо, харківський підрозділ СБУ більше не тримає осіб під вартою неофіційно. Водночас, оскільки українська влада не визнала ані сам факт затримань, ані звільнення, та не вдалася до жодних ефективних кроків задля притягнення до відповідальності за порушення, не можна стверджувати, що цій кричущій практиці остаточно покладено край.
Amnesty International та Human Rights Watch не зафіксували жодних позитивних зрушень по відношенню до порушень, пов’язаних із триманням під вартою, скоєних підтримуваними Росією сепаратистами та задокументованих у їхній спільній доповіді.
Особи, затримані ворогуючими сторонами на сході України, знаходяться під захистом міжнародного права із захисту прав людини та міжнародного гуманітарного права, які однозначно забороняють незаконне тримання під вартою, тортури та інші способи поводження, що принижують гідність. Відповідно до міжнародних стандартів заяви про тортури та жорстоке поводження необхідно розслідувати, й за наявності достатніх доказів винні повинні бути притягнені до відповідальності. Затримані повинні бути забезпечені належної якості їжею, водою, одягом, місцем перебування та медичною допомогою. Amnesty International та Human Rights Watch закликають всі сторони конфлікту на сході України довести до відома всіх сил, що знаходяться під їхнім контролем, про наслідки жорстокого поводження із затриманими відповідно до міжнародного права
Amnesty International та Human Rights Watch повторно закликають всі сторони припинити свавільні та таємні затримання та жорстоке поводження із затриманими та забезпечити притягнення винних до відповідальності.
Відсутність відповідальності за таємне тримання під вартою та жорстоке поводження із затриманими з боку СБУ
Amnesty International та Human Rights Watch вітають той факт, що всі колішні затримані харківським підрозділом СБУ зараз знаходяться на свободі. Водночас, ми занепокоєні тим, що СБУ досі заперечує насильницькі зникнення, та відсутністю їх ефективного розслідування та інших незаконних затримань та порушень, пов’язаних із триманням під вартою, з боку української влади. Все це породжує атмосферу беззаконня та закріплює безкарність за тяжкі порушення прав людини.
У липні, на зустрічі з Amnesty International та Human Rights Watch, Головний військовий прокурор України зобов’язався провести розслідування заяв про таємне тримання під вартою з боку СБУ, задокументовані у доповіді «Тебе не існує».
У серпні, Amnesty International та Human Rights Watch поінформували Головного військового прокурора у листі, що на підставі нашого широкого дослідження, ми дізналися, що деякі з таємно затриманих були звільнені з будівлі СБУ в Харкові, але щонайменше п’ятеро осіб утримувалися під вартою, що так і не було визнано. В своєму листі організації повторно закликали до швидкого та ефективного розслідування. На момент написання, Amnesty International та Human Rights Watch нічого не відомо про жодні істотні результати розслідування або навіть про конкретні зроблені кроки чи прогрес.
Amnesty International та Human Rights Watch провели додаткове дослідження з грудня 2016 року по січень 2017 року, в тому числі інтерв’ю з шістьма людьми, які були учасниками або безпосередньо знали про відповідні події.
На початку серпня, одразу після звільнення більшості таємно затриманих з будівлі СБУ в Харкові, охоронці перемістили п’ятьох затриманих, що залишилися, до підвалу тієї самої будівлі. 20 серпня СБУ звільнила двох з них, обидва – мешканці Харкова, попереджаючи їх не розкривати інформацію про їх таємне тримання під вартою. Двоє чоловіків врешті перетнули кордон з Росією. Інших трьох чоловіків – двох громадян Росії, Владіміра Безобразова та Владіслава Кондалова, та одного громадянина України з підконтрольного сепаратистам Торезу, Сергія (прізвище не розголошується за його проханням) – неофіційно тримали під вартою СБУ до 12 грудня.
Amnesty International та Human Rights Watch опитали Безобразова та Кондалова після їх звільнення та повернення додому в Росію.
Владімір Безобразов, деталі справи якого описані в серпневому листі Amnesty International та Human Rights Watch Головному військовому прокурору України, працює бізнес-менеджером у Москві. Українська влада заарештувала його в травні 2014 року у маленькому місті поблизу Одеси, де він був на відпочинку разом із своєю матір’ю та маленьким сином. Хоча Безобразов заперечує будь-яку участь в подіях на сході України, представники правоохоронних органів України пообіцяли йому, що він отримає умовний термін ув’язнення та буде звільнений в результаті «обміну полоненими» між воюючими сторонами, якщо він «зізнається» у спробі вербування бійців до підтримуваних Росією сепаратистів, що він і зробив. 6 березня 2015 року суд в Овідіополі, Одеська область, визнав його винним у діях, направлених на зміну територіального кордону України, засудив до умовного терміну ув’язнення та доручив звільнити його в залі суду. Проте співробітники СБУ піддали його насильницькому зникненню одразу після його звільнення і він провів близько 21 місяця неофіційно під вартою в харківському СБУ без зв’язку із зовнішнім світом.
Владіслав Кондалов з Самарської області Росії воював на боці підтримуваних Росією сепаратистів на сході України. Українська влада взяла його в полон у березні 2016 року біля міста Щастя у Луганській області України. За його словами, ті, хто взяли його в полон, тримали його в люці (каналізаційному колекторі) кілька днів, сильно били його та погрожували відрізати його руку бензопилою. Потім його перемістили до офіційного місця тримання під вартою та представники влади перевели його до слідчого ізолятору в Києві, де він, як і багато інших, кого затримували у зв’язку зі збройним конфліктом, отримав пропозицію від влади взяти участь в «обміні полоненими» між воюючими сторонами. Суд у Сєвєродонецьку, Луганська область, визнав його винним в «участі в терористичному угрупованні», але засудив його до умовного терміну ув’язнення та доручив звільнити його. Коли він залишав слідчий ізолятор у Києві 21 травня, Кондалова піддали насильницькому зникненню представники СБУ та перевезли його до будівлі СБУ в Харкові. Наступні сім місяців він провів в неофіційному місці тримання під вартою в харківському СБУ без зв’язку із зовнішнім світом.
21 серпня співробітники СБУ перемістили трьох чоловіків, що залишились під їх вартою, Безобразова, Кондалова та Сергія, до іншої будівлі СБУ за містом. Безобразов та Кондалов розповіли Amnesty International та Human Rights Watch, що це була «невеличка база» в одноповерховій будівлі, де вони провели ще один місяць, зачинені в маленькій кімнаті з трьома залізними ліжками та забитим вікном. Вони не мали зв’язку із зовнішнім світом, але ті, хто тримав їх, продовжували запевняти їх, що скоро їх звільнять в результаті «обміну полоненими» з підтримуваними Росією сепаратистами. В кімнаті не було ані туалету, ані крану з водою. Затримані мали кричати, аби покликати охоронців, щоби ті відвели їх у туалет, та мочитися у пластикові пляшки, коли охоронці їх не чули. Охоронці давали їм рівно стільки води, скільки було необхідно, та небагато їжі. «Вони приносили велике відро вівсяної каші – й це на три дні. Цього було достатньо, щоби вижити» – сказав Безобразов.
Приблизно через місяць співробітники СБУ перемістили трьох затриманих до іншого неофіційного місця тримання під вартою, вочевидь – колишнього санаторію за Харковом. Безобразов та Кондалов розповіли Amnesty International та Human Rights Watch, що залишалися в одній кімнаті з Сергієм до 12 грудня 2016 року. За їх словами, це була кімната у «типовому радянському санаторії» зі зручностями, включно із належними санітарними приміщеннями, але вікна були забиті. «Вони [охоронці] продовжували казати «Не бійтеся, вас скоро випустять, наразі йдуть перемовини, скоро буде обмін», але я більше їм не вірив – після більше ніж півтора року ув’язнення без зв’язку із зовнішнім світом ти просто втрачаєш надію» – сказав Безобразов.
12 грудня співробітники СБУ надягли наручники на Безобразова, Кондалова та Сергія, одягли їм на голови чорні мішки та відвели їх до транспортного засобу, припаркованого за будівлею. Задня частина транспортного засобу мала відділення, зроблене для перевезення затриманих, відмежоване решіткою від кабіни водія. За словами Безобразова та Кондалова, їх везли цілий день. Потім транспортний засіб зупинився, у їх відсік увійшли озброєні співробітники СБУ, зняли з них наручники та мішки, дали їм трохи «грошей в дорогу» в російських рублях та доларах США та наказали їм вийти. Затримані спитали про свої паспорти, але співробітники СБУ, що їх в них немає. Потім співробітники сказали трьом чоловікам лягти на сніг обличчям до землі і залишатися в такому положенні протягом 10-20 хвилин після того, як вони почують, що машина поїхала. «Темнішало. Ми гадки не мали де вони нас висадили. В нас не було документів, що посвідчують особу. Ми не знали, що з нами буде. Я мав великі сумніви – ми могли наступити на міну в цьому полі… Або хтось міг чекати там із завданням застрелити нас – та забрати гроші, які вони нам дали, як спосіб заплатити цій людині» – сказав Кондалов.
Після кількох хвилин ходьби троє чоловіків побачили дорожній знак міста Новолуганське. На той час Новолуганське, яке розташоване у Донецькій області України й наразі знаходиться під контролем уряду, було в «сірій зоні» та мало як український блокпост, так і блокпост проросійських сепаратистів у протилежних частинах міста. Після прибуття у Новолуганське, Сергій негайно залишив своїх товаришів, сказавши, що він піде шукати сепаратистський блокпост та попросить їх допомогти йому дістатись до Торезу. В результаті його затримали підтримувані Росією сепаратисти, які протримали його для допитів впродовж декількох днів. Наразі він отримує лікування в лікарні в Донецьку, столиці самопроголошеної Донецької Народної Республіки (ДНР).
Безобразов та Кондалов знайшли притулок на ніч в сходовій клітці багатоквартирного будинку, пошкодженого під час обстрілів. Наступного дня вони зустріли місцевого жителя, який виявив гостинність та дозволив їм скористатися телефоном, щоби подзвонити своїм сім’ям. Члени їхніх родин подзвонили іншому колишньому затриманому з харківського СБУ, якого звільнили раніше та який був у контакті з ними. Колишній затриманий розповів Amnesty International та Human Rights Watch, що він зв’язався із міжнародною гуманітарною організацією, яка сконтактувала з Безобразовим та Кондаловим та вирішила проблему з документами для них. З допомогою організації, Безобразов та Кондалов приїхали у Донецьк 18 грудня. Безобразов повернувся до Москви 23 грудня. Кондалов повернувся додому до Самарської області Росії 29 грудня.
Тривале таємне тримання під вартою безповоротно змінило життя колишніх затриманих та членів їхніх родин. «Коли я повернувся [після приблизно 21 місяця таємного тримання під вартою] моєму синові вже не було п'ять, практично дитині, а вже сім, він став школяром. Важко із цим змиритися. Він також хвилюється, що я знову зникну. Він телефонує мені на мобільний по декілька разів на день, просто щоб перевірити. Він прокидається пізно вночі і якщо мене немає вдома, він будить свою бабцю та каже, що тато зник» – розповів Безобразов Amnesty International та Human Rights Watch.
Як Безобразов, так і Кондалов, розповіли Amnesty International та Human Rights Watch, що в результаті тривалого тримання під вартою у них виникли проблеми зі здоров’ям, в тому числі проблеми зі шлунково-кишковим трактом та проблеми з зубами. «Протягом перших шести місяців, коли вони тримали мене у Харкові, вони навіть не давали мені зубну щітку або зубну пасту. Наче дрібна річ… Але коли ти півроку не чистиш зуби, то вони врешті розвалюються. З часу мого повернення, я витрачаю купу часу в стоматолога» – розповів Безобразов.
СБУ систематично заперечувало існування практики таємного тримання під вартою та не визнала жодного з затримань та звільнень, задокументованих Amnesty International та Human Rights Watch, включно із тими, що описані в цій заяві. У вересні представники СБУ організували прес-тур до управління СБУ у Харкові в спробі спростувати заяви Amnesty International та Human Rights Watch про таємне тримання під вартою. Цей крок видається особливо цинічним в світлі щойно підтвердженої інформації про таємне перевезення затриманих, що залишились, до іншого неофіційного місця тримання під вартою у другій половині серпня.
Amnesty International та Human Rights Watch повторно закликають Головного військового прокурора України провести швидке, неупереджене та ефективне розслідування заяв про таємне тримання під вартою з боку СБУ та притягнути винних до відповідальності.
Особи, яких тримають під вартою підтримувані Росією сепаратисти, залишаються без можливості ефективного правового захисту
Amnesty International та Human Rights Watch також повторно висловлюють своє занепокоєння тривалим триманням під вартою без зв’язку із зовнішнім світом та жорстоким поводженням із затриманими з боку підтримуваних Росією сепаратистів та повною відсутністю прогресу в вирішенні цієї проблеми. У самопроголошених Донецькій Народній Республіці (ДНР) та Луганській Народній Республіці (ЛНР) місцеві служби безпеки продовжують тримати цивільних осіб під вартою без зв’язку із зовнішнім світом, в тому числі без доступу до адвокатів та членів сім’ї. Місцеві служби безпеки діють без жодних стримувань та противаги; цілковита відсутність верховенства права на територіях, що контролюються сепаратистами, позбавляє людей, яких тримають під вартою, їхніх прав та можливості ефективного правового захисту.
Під час проведення дослідження для доповіді «Тебе не існує», Amnesty International та Human Rights Watch задокументували дев’ять справ, в яких підтримувані Росією сепаратисти тримали цивільних осіб без зв’язку із зовнішнім світом протягом тижнів та місяців без висування обвинувачень та, у більшості випадків, піддаючи їх жорстокому поводженню. Спроби Amnesty International та Human Rights Watch підняти це питання із сепаратистами та переконати Росію використати свій вплив на де-факто владу в ДНР та ЛНР не дали відчутних результатів.
Amnesty International та Human Rights Watch особливо занепокоєні справами Ігоря Козловського, професора з Донецька, та Володимира Фомічева, про-українського блогера родом з Макіївки, які знаходяться під вартою сепаратистів з січня 2016 року через сфабриковані обвинувачення про володіння зброєю. Деталі справ Козловського та Фомічева наведені у спільній доповіді Amnesty International та Human Rights Watch. У доповіді Фомічева згадували під псевдонімом «Юрій» задля зниження ризиків, поки він чекав на суд. Козловський наразі знаходиться в слідчому ізоляторі в Донецьку в очікуванні суду. 16 серпня суд в Донецьку визнав Фомічева «винним» у володінні зброєю та засудив його до двох років позбавлення волі. Де-факто влада ДНР потім відправила його у колонію-поселення в Макіївці, невеликому місті поблизу Донецька. Обставини арешту Фомічева, умови тримання під вартою та ознаки явно сфабрикованих доказів та вимушеного зізнання, позбавляють його «вирок» достовірності і роблять його тривале тримання під вартою порушенням як міжнародного права прав людини, так і міжнародного гуманітарного права.
