27-річна українська журналістка-розслідувачка Вікторія Рощина зникла на окупованій Росією території Запорізької області України у серпні 2023 року. Рік потому вона зателефонувала своїм рідним з російського полону. Це був єдиний раз, коли вони отримали звістку від своєї доньки після її зникнення.
Під час цієї телефонної розмови у серпні 2024 року Вікторія сказала батькам, що любить їх і до вересня повернеться додому в рамках обміну полоненими. Натомість у жовтні її батьки отримали повідомлення у три рядки від російської влади про те, що місяцем раніше їхня донька померла.
Родина Рощиної не отримувала жодної інформації про обставини її смерті до минулого тижня, коли Генеральна прокуратура України повідомила, що тіло Рощиної було ідентифіковане серед тіл українських військовослужбовців, які були повернуті в Україну в лютому. Судово-медична експертиза виявила на її тілі численні сліди катувань та інших форм нелюдського поводження, зокрема синці, зламане ребро і «можливі ознаки ураження електричним струмом».
За результатами розслідування, проведеного українськими та міжнародними ЗМІ, протягом чотирьох місяців Рощину утримували в окупованому Росією Мелітополі у суворій ізоляції і катували електричним струмом. Потім її перевели до сумнозвісного СІЗО у російському місті Таганрог, яке також називають «пекло на землі», через масштабне застосування тортур як до українських військовополонених, так і до затриманих цивільних осіб.
Human Rights Watch та інші організації зібраливелику кількість задокументованих доказів насильницьких викрадень і катувань, скоєних російськими збройними силами під час окупації України. Ми з'ясували, що у Херсонській та Запорізькій областях російські окупанти свавільно затримували, а в деяких випадках викрадали мирних жителів, а багатьох з них незаконно перевозили до місць позбавлення волі у Росії, де піддавали тортурам. У березні 2025 року за результатами розслідування Організація Об'єднаних Націй дійшла висновку, що застосування російською владою катувань і насильницьких зникнень є злочинами проти людяності «як частина масштабного та систематичного нападу на цивільне населення у відповідності до узгодженої державної політики».
Огидне поводження з Вікторією Рощиною у Росії та згодом її смерть у російському полоні вимагають невідкладного розслідування і підкреслюють необхідність правосуддя за вчинені звірства. Усі учасники переговорів щодо припинення війни Росії проти України відповідно до норм міжнародного права повинні забезпечити неможливість амністії за тяжкі злочини та приділити першочергову увагу негайному звільненню тисяч цивільних громадян України, незаконно утримуваних у Росії. Бути у російському полоні означає зазнавати катувань та жорстокого поводження.
