(Женева) – Російські війська використовують протипіхотні міни в Україні, які спричиняють жертви та страждання цивільного населення, а також зупиняють виробництво продуктів харчування, йдеться у опублікованій сьогодні доповіді Human Rights Watch. Росія є єдиною стороною конфлікту, яка, як відомо, застосовувала заборонені протипіхотні міни. Протитранспортні міни застосовували і Росія, і Україна.
У 19-сторінковій доповіді «Використання протипіхотних мін в Україні» описано сім типів протипіхотних мін, які, як відомо, використовували російські війська в Україні з моменту повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Схоже, Україна дотримується своїх зобов’язань як члена міжнародного договору про заборону протипіхотних мін, який вона ратифікувала в грудні 2005 року.
«Нахабне використання Росією протипіхотних мін у країні, яка чітко заборонила цю зброю, є безпрецедентним і заслуговує суворого глобального засудження», – наголосив Стів Гуз, директор з питань зброї Human Rights Watch, голова Міжнародної кампанії із заборони протипіхотних мін, лауреат Нобелівської премії миру 1997 року. «Протипіхотні наземні міни ніколи не повинні використовуватися через їх неминучу та довготривалу загрозу життю та засобам до існування цивільного населення».
Протипіхотні міни призначені, головним чином, для вибуху, спричиненого присутністю, близькістю, контактом з людиною. Їх використання є порушенням міжнародного гуманітарного права, оскільки при цьому не проводиться розрізнення між цивільними особами та комбатантами. Росія не приєдналася до 164 країн, що ратифікували Конвенцію про заборону протипіхотних мін 1997 року, яка повністю забороняє протипіхотні міни та вимагає знищення їх запасів, розмінування та надання допомоги постраждалим.
Декілька типів протипіхотних мін, вироблених російськими державними підприємствами, були вперше застосовані в бойових умовах в Україні, повідомляє Human Rights Watch. Однією з них, виготовленої в 2021 році, є протипіхотна осколкова міна ПОМ-3, яка при активації запускається на висоту від 1 до 1,5 метра, а потім детонує в повітрі, утворюючи осколки, смертельні на відстані приблизно до 16 метрів. Міна оснащена чутливим сейсмічним запалом, що робить її схильною до детонації при наближенні, а також функцією самознищення, яка змушує міну вибухнути через певний період.
Під час нинішнього збройного конфлікту як російські, так і українські сили також використовували протитранспортні міни, призначені для пошкодження або знищення техніки, включаючи танки та бойові броньовані машини. Конвенція про заборону протипіхотних мін не забороняє протитранспортні міни або міни з керованим (дистанційним) підривом, тоді як інші міжнародні угоди передбачають слабкі обмеження на їх використання.
Дані свідчать про те, що використання наземних мін впливає на сільськогосподарське виробництво в Україні. Використання сільськогосподарської техніки на полях, дорогах і проїздах в Україні стало ризикованим. В одному випадку під час оранки поля поблизу Харкова в середині травня був поранений працівник ферми, коли його трактор підірвався на протитранспортній міні ТМ-62, встановленій російськими військами. Місцеві жителі розповіли Human Rights Watch, що коли російські війська відступили з цього району, вони не розмінували його, не позначили місцевість, не вжили жодних запобіжних заходів, щоб уникнути вибухів, і не надали карти замінованих місць.
Існують докази того, що російські війська в Україні також встановлювали міни-пастки, активовані жертвами. Договір про заборону протипіхотних мін повністю забороняє за будь-яких обставин усі типи вибухових пристроїв, що активуються жертвами, незалежно від їхніх технічних характеристик, передбачуваного терміну дії, способу доставки або типу виготовлення (саморобного чи заводського).
У 2014-2015 роках підтримувані Росією сили на сході України застосовували протипіхотні міни в Донецькій та Луганській областях та спорадично застосовували їх в подальші роки. Достовірна інформація про те, чи використовували українські урядові сили протипіхотні міни під час попередньої чи нинішньої фази конфлікту, відсутня.
Human Rights Watch задокументувала застосування протипіхотних мін радянського та російського виробництва в більш ніж 30 країнах, включаючи Лівію. Нове дослідження показує, що група Вагнера (приватна російська військова компанія, яка має очевидні зв’язки з російським урядом) перевезла протипіхотні міни в Лівію, де вони були використані в Тріполі в 2019-2020 роках, що спричинило жертви серед цивільного населення.
Росія повинна припинити будь-яке використання невибіркових протипіхотних мін в Україні, а Україна повинна забезпечити, щоб її сили продовжували поважати свої зобов’язання за Конвенцією про заборону протипіхотних мін.
«Розробка та виробництво протипіхотних мін, від яких більшість країн відмовилися, викликає моральний осуд, – зазначив Гус, – Міни, налаштовані на самознищення через випадкові проміжки часу, лише збільшують ризик шкоди цивільному населенню, особливо для саперів, яким доручено їх безпечне знищення».
Доповідь «Використання протипіхотних мін в Україні» буде представлена країнам, які візьмуть участь у засіданні щодо Конвенції про заборону протипіхотних мін у Женеві 20‑22 червня 2022 року.
