(Берлін) – Мігранти та шукачі притулку, яких тримають від вартою в Центрі тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства у Миколаєві поблизу лінії фронту на півдні України, перебувають у небезпеці, і мають бути звільнені, заявила сьогодні Human Rights Watch. Україна має терміново звільнити десятки мігрантів та шукачів притулку, які безпідставно утримуються в цій та іншій установі, і дозволити їм дістатися до безпечного місця в сусідніх країнах.
Мігранти та шукачі притулку майже два місяці перебувають під вартою на межі зони бойових дій», – наголосила Надя Хардман, дослідниця прав біженців і мігрантів Human Rights Watch. «Затримані налякані і перебувають у небезпеці, і немає жодних підстав тримати їх в імміграційному ув’язненні».
У середині квітня 2022 року Human Rights Watch провела телефонне інтерв’ю з двома чоловіками, які перебувають у Центрі тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства в Миколаївській області неподалік лінії фронту. 4 квітня Human Rights Watch оприлюднила доповідь на основі інтерв’ю з мігрантами та шукачами притулку, утримуваними у Центрі розміщення мігрантів у смт. Журавичі у Волинській області – колишній військовій казармі в годині їзди від Луцька, міста на північному заході України. У цьому Центрі мігранти та шукачі притулку також залишаються під вартою.
Люди, опитані в обох центрах, сказали, що вони були затримані за декілька місяців до російського вторгнення за незаконні спроби перетнути кордон з Польщею або за порушення візового режиму. Якими б не були початкові підстави для їх затримання, продовження тримання їх під вартою є свавільним і наражає їх на ризик шкоди внаслідок бойових дій, зазначила Human Rights Watch. Якщо вони були затримані в адміністративному порядку з метою вивезення за межі України, причина їх тримання під вартою зникає, оскільки Україна наразі не може депортувати нікого через конфлікт, і подальше їх тримання під вартою стає свавільним.
9 березня та 20 квітня Human Rights Watch надіслала органам влади України повідомлення про становище людей, які досі утримуються під вартою, з проханням роз’яснити підстави для подальшого тримання їх під вартою, але відповіді не отримала.
У березні Global Detention Project повідомляв, що з третього місця тримання під вартою (Чернігівського центру тимчасового тримання під вартою) мігрантів та шукачів притулку було вивезено. На початку травня заступник директора Чернігівського центру Борис Кривов повідомив Human Rights Watch, що об’єкт був уражений боєприпасами, які, на його думку, були випущені з дрону 30 березня (після того, як мігранти були вивезені звідти). У результаті обстрілу були вибиті вінка в їдальні та гуртожитку та пошкоджено дах. Хоча збитки були обмеженими, це підкреслює необхідність термінової евакуації осіб, що утримуються в центрах у Журавичах та Миколаєві, до того, як ці центри також будуть обстріляні.
За словами респондентів з обох центрів, охоронці сказали їм, що вони можуть бути звільнені з центрів тримання під вартою, якщо приєднаються до українських сил оборони. Охоронці пообіцяли їм, що в такому випадку їм нададуть українське громадянство та документи, що посвідчують особу. Респонденти повідомили, що цю пропозицію ніхто не прийняв.
За словами респондентів з обох центрів, після російського вторгнення вони відчували жах, перебуваючи в зоні бойових дій. Центр у Журавичах знаходиться неподалік білоруського кордону, і люди розповідали, що в березні чули там вибухи та артилерійський вогонь. Центр у Миколаєві знаходиться дуже близько до лінії фронту, і чоловіки, яких ми опитали, сказали, що чують і бачать, як військові літаки пролітають над Центром, а також регулярно чують звуки вибухів і артилерії. У текстовому повідомленні Human Rights Watch 28 квітня один чоловік написав: «Я втратив надію… Я думаю, що смерть дуже близько». Усі опитані чоловіки сказали, що вони хотіли б якнайшвидше виїхати та шукати притулку в сусідніх країнах з іншими цивільними, які залишають Україну.
Частина мігрантів як з Журавичів, так і з Миколаєва була звільнена та евакуйована до Польщі за допомогою та сприяння їхніх посольств у сусідніх країнах. Хоча в певний момент може знадобитися залучення посольств громадян третіх країн, щоб допомогти з посвідченням особи та проїзними документами, це не повинно бути причиною для відкладення термінового звільнення всіх, хто зараз утримується в обох центрах, щоб вони могли переїхати в безпечне місце. Затриманим із Чернігівського центру дозволили виїхати негайно після того, як стало зрозуміло, що їм загрожує небезпека. За даними дипломатичних джерел, усі звільнені, які раніше перебували у Чернігівському центрі, перетнули кордон України.
Двоє чоловіків у Миколаївському центрі отримали листи від своїх посольств, копії яких також були надіслані органам влади України з проханням невідкладно сприяти їх звільненню, але обидва залишаються під вартою.
Європейський Союз тривалий час фінансував українські програми прикордонного контролю та управління міграцією, а також надавав фінансування для Міжнародного центру розвитку міграційної політики для будівництва систем безпеки периметра Центру утримання мігрантів у Журавичах. Суть стратегії ЄС полягала в тому, щоб зупинити потік мігрантів і шукачів притулку до ЄС, переклавши тягар і відповідальність за мігрантів і біженців на сусідні країни, у цьому випадку на Україну.
«Тепер, коли Україна стала зоною бойових дій, ЄС має зробити все можливе, щоб сприяти звільненню та безпечному переміщенню людей, затриманих в Україні, у тому числі на основі домовленостей та фінансової підтримки ЄС, – наголосила Хардман, – У той час, коли Європейський Союз запрошує українських біженців, він також має кинути рятувальне коло для мігрантів та шукачів притулку, які досі знаходяться в небезпеці в Україні».
