Skip to main content

Польща: торгівля людьми та ризик для біженців стати жертвами експлуатації

Існує нагальна потреба у заходах безпеки та системах розв’язання проблем гендерного насильства

(Брюссель) — За повідомленням Human Rights Watch, біженці з України, зокрема жінки та дівчата, стикаються з великим ризиком насильства за статевою ознакою, торгівлі людьми та іншими видами експлуатації через відсутність систематичних запобіжних заходів та заходів безпеки в Польщі.

«Те, що Польща приймає утікачів від війни в Україні, є кроком уперед у порівнянні з її діями у відповідь на інші кризові ситуації, але відсутність основних заходів захисту наражає біженців на ризик стати жертвами серйозних випадків жорстокого поводження», — сказала Гілларі Марголіс, старший дослідник із прав жінок Human Rights Watch. «Відповідальність за це перекладено на волонтерів та активістів, через що питання безпеки біженців залежить від доброзичливих, але переважно необізнаних людей без необхідної системи чи підтримки».

З 24 лютого 2022 року до Польщі прибуло понад 2,9 мільйона біженців, які рятуються від війни в Україні. Більшість із них — жінки та діти, здебільшого через вимогу під час воєнного стану чоловікам віком від 18 до 60 років залишатися в країні та бути напоготові у разі призову на військову службу.

Human Rights Watch 22–29 березня проводила опитування на прикордонному переході Медика, залізничних вокзалах у Перемишлі, Кракові та Варшаві, а також центрах приймання біженців, у тому числі Tesco у Перемишлі, Ptak Expo Center у Надажині у передмісті Варшави, Cinema City у Кракові та у центрі Full Market у Жешуві. Дослідники опитали 20 жінок і дівчат-біженок, 5 співробітників і 10 незалежних волонтерів у пунктах приймання, 7 представників неурядових організацій, представників 3 агенцій з надання гуманітарної допомоги та заступника начальника поліції Підкарпатського воєводства.

Представники Human Rights Watch виявили факт непослідовності запобіжних заходів та відсутності скоординованих дій з боку уряду, що посилює ризики жорстокого поводження, особливо для жінок і дівчат. Волонтери, представники неурядових організацій та агентств ООН, а також заступник начальника поліції висловили занепокоєння з приводу відсутності систематичних запобіжних заходів або засобів для виявлення, запобігання або реагування на гендерне насильство, у тому числі торгівлю людьми, сексуальну експлуатацію та зґвалтування. 31 березня Human Rights Watch звернулася до уряду Польщі із пропозицією ознайомитися з результатами дослідження та запитом на отримання інформації, але відповіді не отримала.

Заступник начальника поліції воєводства (області), до якої належать Медика, Перемишль та Корчова, повідомив про відсутність зареєстрованих випадків насильства за статевою ознакою, зокрема торгівлі людьми чи іншої експлуатації, з біженцями з України. Інші респонденти сказали, що їм повідомили про декілька випадків, і поінформованість про загрози висока, але ризики залишаються.

Незалежний волонтер із центру Корчова біля прикордонного переходу «Краковець» сказав, що причиною виникнення ризиків є хаос у центрі. Він характеризує ситуацію як таку, що «дозволяє» гендерне насильство чи інші види жорстокого поводження: «Система [безпеки] змінюється щодня. Деколи тут поліція перевіряє, хто входить і виходить, іноді люди можуть зайти просто так».

Деякі біженці вже зіткнулися з потенційною можливістю стати жертвою експлуатації або жорстокого поводження. 29-річна киянка розповіла, що менеджери клубу, куди вона влаштувалася танцівницею на сході Польщі, намагалися змусити її надавати секс-послуги та не виплатили їй зарплатню, коли вона відмовилася.

Респонденти підтвердили, що працівників пунктів приймання біженців, більшість з яких є волонтерами, не навчили виявляти ознаки загрози безпеці жінок і дівчат, у тому числі торгівлі людьми чи інших видів експлуатації. Відсутність процедур запобігання насильству за статевою ознакою або алгоритму дій у випадках гендерного насильства, у тому числі зґвалтування, залишає це на розсуд переважно недосвідчених людей.

Не було запроваджено жодних систематичних заходів на території пунктів або біля них для перевірки приватного транспорту та житла чи надання гарантії того, що біженці безпечно дісталися до місця призначення, також не існує зрозумілих системних засобів повідомлення про пов’язані з безпекою проблеми. Через труднощі з пошуком житла та його оплатою протягом тривалого часу деякі біженці вже опинилися у дуже скрутному та ризикованому становищі.

За міжнародними рекомендаціями, необхідно від самого початку впроваджувати заходи реагування на кризову ситуацію, щоб зменшити ризик насильства за статевою ознакою. Серед таких заходів зокрема запобігання, системи звітності та послуги для постраждалих від насильства, у тому числі торгівлі людьми та інших видів експлуатації.

Як зазначає Human Rights Watch, уряд має негайно розробити та впровадити узгоджені процедури забезпечення захисту у пунктах приймання та для всіх видів транспорту та житла для біженців. Усі біженці повинні отримувати чітку інформацію про те, як зменшити ризики небезпеки, звертатися за допомогою та повідомляти про відповідні випадки.

Уряд повинен співпрацювати з досвідченими організаціями з надання гуманітарної допомоги та спеціалізованими неурядовими організаціями задля зменшення ризиків насильства за статевою ознакою щодо біженців, у тому числі торгівлі людьми та інших видів експлуатації, а також забезпечити належну ідентифікацію жертв та надання послуг постраждалим. Послуги щодо всебічної допомоги після зґвалтування тощо мають бути доступними для всіх постраждалих від насильства в Польщі, у тому числі це можуть бути можливість екстреної контрацепції та абортів.

ЄС має забезпечити надходження наданих Польщі на підтримку біженців з України коштів до тих, хто здійснює координацію основних послуг та надає їх, у тому числі до досвідчених та незалежних неурядових організацій.

«Чим довше біженці з України перебувають у Польщі та чим менше в них залишається грошей, особливо це стосується жінок та дівчат, тим більше для них ризик примусової експлуатації або жорстокого поводження», — каже пані Марголіс. «Уряд Польщі має взяти на себе відповідальність за безпеку та захист людей, які рятуються від війни в Україні, і вжити заходів для максимального убезпечення житла, транспорту та роботи».

З докладними результатами можна ознайомитись тут:

 

Ризики для жінок і дівчат

4 березня Рада Європейського Союзу вперше активувала Директиву про тимчасовий захист (TPD) 2001 року, яка надає громадянам та довгостроковим резидентам України право отримати дозвіл на тимчасове проживання в Європейському Союзі щонайменше на один рік з можливістю продовження ще на два роки. Громадяни України можуть вільно пересуватися в межах ЄС та подавати заяву на тимчасовий захист у країні за своїм вибором.

Уряд Польщі надав громадянам України право на 18-місячне легальне перебування, одноразову грошову допомогу в розмірі 300 злотих (70 доларів США), безкоштовний проїзд потягами, спрощений доступ до надання національного ідентифікаційного номера (PESEL), необхідного для отримання права на проживання, та інші пільги, у тому числі на медичне обслуговування та освіту.

Всупереч рішенню Ради, за прийнятим 12 березня у Польщі законом це не розповсюджується на осіб, які мали статус біженця в Україні, осіб без громадянства та громадян третіх країн, які втекли з України й не можуть повернутися до країни походження.

Закон також передбачає компенсацію компаніям та приватним особам, що надають харчування та мешкання біженцям з України, у розмірі 40 злотих (9,28 долара США) на особу на день протягом 60 днів.

Уряд Польщі організував 36 пунктів приймання біженців у 16 ​​регіонах для надання їм гуманітарної допомоги, харчування та тимчасового житла тощо. В деяких місцях за роботу відповідають волонтери, в інших — державні службовці.

Брак підтримки з боку держави

Попри публічно проголошену урядом підтримку біженців з України, основну відповідальність за координацію та забезпечення житлом, транспортом, харчуванням та основними послугами взяли на себе активісти, волонтери та неурядові організації. Деякі з них кажуть, що відсутність централізованої координації з боку уряду стає причиною нестабільності, що наражає людей на небезпеку та заважає надавати послуги.

На прикордонному переході Медика представники Human Rights Watch побачили, що волонтери надавали майже всі товари та послуги, у тому числі харчові продукти та засоби гігієни. Респонденти це підтвердили. Центрами приймання в Перемишлі та Коржчовій повністю керують волонтери, тоді як справами у центрах в Жешові, Кракові та Варшаві займаються разом державні та приватні співробітники та волонтери.

Волонтери та неурядові групи також координували надання та забезпечення додатковим житлом, транспортом, продуктами харчування та іншими товарами та послугами у Варшаві, Кракові та Перемишлі, у тому числі на залізничних вокзалах, які використовуються як центри для біженців, що прибувають сюди та їдуть до інших регіонів Польщі чи Європи.

Волонтери та неурядові групи надають підтримку з метою зменшення ризиків торгівлі людьми, інших видів експлуатації та жорстокого поводження, а також адресну допомогу у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я та послуги для постраждалих від гендерного насильства, у тому числі це гарячі лінії з українськими психологами або гінекологами.

Як сказала Йоанна Піотровська, президент фундації Feminoteka, що надає допомогу жінкам-жертвам насильства, підтримка уряду країни може сприяти швидшому та якіснішому наданню послуг. «Немає ніякої допомоги від влади — відповідальність за все повністю перекладено на людей», — сказала вона. «Жахливо, що навіть зараз, під час війни та масштабної кризи… немає… організації чи координації з боку уряду».

У середині квітня уряд Польщі оголосив про надання місцевим організаціям фінансування для допомоги біженцям з України після швидко проведеної процедури без відкритого тендеру. Організації зверталися безпосередньо до уряду, який затверджував одержувачів без прозорого процесу. Багато з тих, кого було обрано, пов’язані з католицькою церквою або є відомими прибічниками уряду.

У десятку перших реципієнтів увійшла National Guard Foundation, з якою пов’язують націоналістичні марші на День Незалежності та яка вже отримала чимало грошей з державного Patriotic Fund. Її лідер Роберт Бакевич раніше виступав із протестними заявами щодо біженців на польсько-білоруському кордоні. Інші групи підтримки біженців з України розкритикували цей вибір, зазначивши, що вони безрезультатно подавали заявку на отримання коштів.

Збільшення ризиків насильства за статевою ознакою

Ризики гендерного насильства (зґвалтування, сексуальні домагання, торгівля людьми, інші види експлуатації, тощо) зростають під час конфлікту та переміщення та, як правило, значно більшою мірою стосуються жінок та дівчат. Управління ООН з наркотиків та злочинності, Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН), уповноважені ООН та міжнародні агенції з надання гуманітарної допомоги попередили про великий ризик торгівлі людьми та експлуатації для тих, хто тікає від війни в Україні, зокрема через велику кількість жінок та дітей, які є переміщеними особами та біженцями.

Спеціаліст із захисту в агенції з надання гуманітарної допомоги сказала, що демографічний склад біженців дозволяє говорити про наявність «усіх приводів, щоб негайно почати бити на сполох». Вона відзначила, що швидке поінформування влади та громадянського суспільства в Польщі є позитивним моментом, але це не позбавляє від занепокоєння: «[Це] ідеальні обставини для будь-яких аб’юзерів та злочинців, але я думаю, що [є] загальне набагато ширше розуміння цих ризиків, ніж в інших умовах».

Через відсутність скоординованих та систематичних запобіжних заходів у пунктах перетину кордону та приймання в Польщі залишаються потенційні лазівки для зловмисників. Чотири біженки у розмові з Human Rights Watch розповіли, що до них зверталися невідомі чоловіки з підозрілими пропозиціями житла, роботи чи транспорту, а також з однією, яка ледь не стала жертвою торгівлі людьми та експлуатації. П’ятеро волонтерів або співробітників агенцій з надання допомоги, які працюють на кордоні та в пунктах приймання, повідомили, що вони були свідками або самі зіткнулися з випадками, коли невідомі чоловіки ймовірно загрожували безпеці біженців.

41-річна жінка з подругою та їхніми двома доньками приїхала з Рівного. Вона розповіла, що на кордоні до них підходили чоловіки без значків чи жилетів із зазначенням того, що вони є волонтерами, та пропонували житло чи роботу. «Вони казали: «Ходімо з нами, у нас є для вас робота». Але нам це здалося небезпечним», — сказала вона. Так само, за її словами, на центральному залізничному вокзалі Варшави чоловіки пропонували біженцям роботу та житло на один-два дні. «Вони найчастіше зверталися до жінок або молодих жінок», — сказала вона.

Як повідомили респонденти, наявні значні ризики сексуальної та трудової експлуатації можуть ще зрости, оскільки біженці залишаються в Польщі та намагаються знайти доступне житло та безпечну роботу. 29-річна киянка розповіла, що була танцівницею в нічному клубі в Україні та погодилася працювати в клубі. Згідно з пропозицією на веб-сайті, їй пропонували роботу та житло в Польщі. Коли вона приїхала, власники клубу примушували її надавати сексуальні послуги.

Вона сказала, що коли відмовилася, «менеджер кричав: «Ти стерва, ти не виконуєш свої обов’язки, виглядаєш втомленою». За тиждень вона зібрала частину своєї зарплати та звільнилася. «Вони дали мені 700 злотих, але я мусила повернути їм 200 злотих як «штраф», — сказала вона. «Мені було не до жартів, це було як загроза. Я злякалася». Надавати сексуальні послуги в Польщі дозволено законом, але незаконно отримувати прибуток від продажу сексуальних послуг чи зайняття проституцією іншою особою або примушувати чи спонукати людей надавати сексуальні послуги за платню.

Як каже президент польської організації з боротьби з торгівлею людьми La Strada Ірена Давід-Ольчик, випадок цієї жінки є типовим. Вона також розповіла, що деякі роботодавці наймають людей неофіційно, щоб уникнути виплат на соціальне страхування працівників, або просто не платять людям заробітну платню. У розмові з представниками Human Rights Watch чотири біженки розповіли, що роботодавці намагалися прийняти їх на роботу нелегально або відмовилися заплатити їм за роботу.

Через складності з пошуком доступного житла на довгий термін деякі біженці впадають у відчаї та стають потенційними жертвами експлуатації чи інших зловживань. 41-річна мешканка Кривого Рогу розповіла, що не має грошей на сплату 1200 злотих (282 долари) за місяць оренди однокімнатної квартири у Варшаві, де вона мешкала з 13-річною донькою, 38-річною сестрою та племінницею 11 років. «Усі гроші, які у нас були, ми обміняли та витратили на їжу та необхідні речі», — сказала вона.

Брак боротьби з торгівлею людьми та запобігання насильству або відсутність заходів протидії

Волонтери та співробітники пунктів перетину кордону та приймання підтвердили відсутність систематичних заходів для виявлення жертв або осіб, які можуть стати об’єктами торгівлі людьми, інших видів експлуатації чи насильства за статевою ознакою або спроб зменшити ризики для безпеки.

Відсутність перевірок

Коли 21 та 22 березня представники Human Rights Watch відвідали пункт перетину кордону Медика, виявилося, що не було застосовано жодних заходів для виявлення осіб, які в’їжджають до Польщі, що могли бути жертвами або були під загрозою стати жертвами торгівлі людьми, інших видів експлуатації, насильства за статевою ознакою чи інших злочинів. Надавач гуманітарної допомоги підтвердив це і сказав, що йому бракує ресурсів для таких заходів. «У випадках гендерного насильства проблема полягає в необхідності мати приватні приміщення та україномовних спеціалістів з питань захисту», — сказав він.

У жодному із п’яти відвідуваних пунктів приймання не вживалося заходів для перевірки людей на ризики безпеки або виявлення тих, хто потребує спеціалізованих послуг, у тому числі щодо зґвалтування чи інших видів насильства за статевою ознакою. Медсестра, яка працює у кількох пунктах на кордоні, сказала, що відсутність конфіденційності та спеціалізованих приміщень перешкоджає виявленню жертв. «Дуже важко дізнаватися про [потенційних жертв] гендерного насильства в пунктах приймання, тому що надто складно знайти місце для розмови», — сказала вона.

Неможливість ідентифікувати жертв і потенційних жертв перешкоджає зусиллям щодо зменшення ризиків насильства за статевою ознакою, у тому числі торгівлі людьми та інших видів експлуатації, а також заважає жертвам вчасно звернутися по необхідну медичну, психіатричну, юридичну допомогу або до притулків та інших установ.

Брак безпеки

Респонденти розповіли, що на пункті перетину кордону та приймання біженців Медика заходи безпеки відсутні або їх недостатньо.

«Поліція присутня тут більшою чи меншою мірою для галочки», — розповів працівник служби допомоги в пункті Медика стосовно території безпосередньо за кордоном, заставленої наметами, у більшості з яких працюють незалежні волонтери з інших країн, пропонуючи їжу, напої, засоби гігієни та інші речі та послуги.

Волонтер на вокзалі Перемишля сказав: «Головна проблема — це відсутність організованих заходів безпеки». Волонтери центру приймання біженців Корчова та залізничного вокзалу Перемишля заявили, що постійні зміни заходів безпеки сприяють ризику торгівлі людьми, іншим видам експлуатації та злочинним діям.

У деяких пунктах існують певні заходи безпеки на вході, зокрема у центрах приймання біженців Tesco, Ptak Expo Center, Cinema City у Кракові та центрі у Жешуві. Однак системи перевірки не застосовувалися систематично або застосовувалися не в усіх пунктах приймання. Координатор центру Tesco сказав, що перевірки безпеки біля входу на майданчик проводяться безсистемно, і що волонтери кілька разів знаходили в центрі осіб без належних документів.

Відсутність систем профілактики та протидії

Співробітники та волонтери в пунктах приймання розповіли, що не існує протоколів для запобігання або протидії гендерному насильству.

«Зґвалтування — це серйозна проблема», — сказав волонтер про ризики в центрі приймання Корчова. Інша волонтерка сказала, що її турбують можливі злочини в окремих, неконтрольованих приміщеннях, таких як коридори на шляху до туалетів.

Як зазначили координатори центру Tesco в Перемишлі та Ptak Expo Center, вони сподіваються, що біженці будуть сповіщати про інциденти волонтерам або персоналу. «Немає системи... [Біженці] приходять до нас, якщо є проблеми», — сказав координатор центру Tesco.

У пунктах приймання немає таких елементарних профілактичних заходів, як окреме житло для жінок або жінок з дітьми. Хоча більшість біженців — це жінки та діти, у пунктах приймання також мешкають чоловіки та хлопці, яким дозволено виїхати з України, у тому числі хлопці-підлітки віком до 18 років, чоловіки старше 60 років, ті, які мають трьох і більше дітей, або мають на це право за медичними чи іншими показниками.

Співробітник та координатор пункту Ptak Expo Марта Пастернак підтвердила, що «всі перемішалися». Люди повинні зареєструватися та отримати різні браслети, щоб увійти до кожного складу закладу, але двері до туалетів, душів та кімнат для переодягання не замикаються, та не існує інших заходів безпеки — будь-хто може зайти до кабінки, потрапивши в приміщення.

Фахівець із ґендерного насильства в агенції з надання гуманітарної допомоги сказав, що вони допомагають впроваджувати заходи щодо зменшення ризику, а також займаються справами та надають психологічні та соціальні послуги постраждалим від гендерного насильства в пунктах приймання біженців. За її словами, такі центри, як Ptak Expo, поступово впроваджують заходи профілактики та протидії.

Міжнародні рекомендації щодо насильства за статевою ознакою під час криз вимагають певних заходів, у тому числі наявності окремого безпечного місця проживання для жінок і дітей без супроводу, а також вбиралень та окремих ванних кімнат для осіб різної статі з можливістю замкнути двері та усамітнитися.

Відсутність професійної підготовки

Лише двоє з респондентів, які займаються координацією або надають послуги, мали досвід у сфері гуманітарної допомоги чи допомоги біженцям, і багато хто не мав навичок чи досвіду безпосереднього надання послуг.

Співробітники та волонтери сказали, що відсутність підготовки щодо виявлення насильства за статевою ознакою або реагування на нього означає, що будь-яка реакція буде індивідуальною. Волонтер центру Корчова розповіла, що якби вона дізналася про випадок зґвалтування чи іншого насильства за статевою ознакою, «зателефонувала б у поліцію чи медикам або знайшла в Інтернеті номери, за якими можна подзвонити. Ніхто не прийшов і не сказав [волонтерам]: „Ось що ви маєте робити“».

За винятком кількох співробітників агенції з надання гуманітарної допомоги, жоден волонтер чи працівник не пройшов офіційної підготовки. Деякі волонтери самостійно проводили тренінги з таких питань, як запобігання торгівлі людьми, але це було безсистемно. Президент La Strada пані Давід-Ольчик заявила, що вони ініціювали проведення безкоштовних тренінгів для незалежних активістів.

Фахівці із захисту в агенції з надання гуманітарної допомоги кажуть, що через збільшення кількості волонтерів дедалі важче становиться забезпечити відповідність заходів боротьби проти гендерного насильства до міжнародних стандартів. Посилаючись на основні гуманітарні стандарти, один спеціаліст сказав: «[Ми повинні] чітко усвідомлювати, що принцип  „не нашкодь“ стосовно насильства за статевою ознакою й орієнтований на жертву підхід, який ми всі практикуємо, не обов’язково вкоренився у свідомості [волонтерів]». УВКБ ООН провело тренінги з питань зменшення ризику та запобігання сексуальній експлуатації та насильству в прикордонних районах.

Нездатність надавати всебічну допомогу після зґвалтування

Працівники пунктів приймання сказали, що не існує протоколів для забезпечення комплексної допомоги після зґвалтування — негайного надання медичних препаратів для запобігання вагітності та ВІЛ та іншої медичної та психологічної допомоги кваліфікованих спеціалістів. Міжнародні стандарти, у тому числі Гуманітарна хартія та мінімальні стандарти надання гуманітарної допомоги від проекту «Сфера», Міжвідомчого постійного комітету та Міжвідомчої робочої групи з репродуктивного здоров’я в умовах кризи містять вимогу в надзвичайних ситуаціях проводити клінічне лікування зґвалтованих осіб.

Закони у Польщі суттєво обмежують доступ до необхідної допомоги у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я, у тому числі до основних засобів допомоги після зґвалтування. Для отримання препаратів з екстреної контрацепції, які можуть запобігти вагітності до п’яти днів після незахищеного статевого акту, необхідний рецепт лікаря, навіть ЄС схвалив безрецептурний продаж. Знайти постачальника послуг і отримати рецепт на невідкладну допомогу може бути особливо важко для біженців, які не розмовляють польською мовою і не знають про відповідні вимоги.

За рішенням Конституційного трибуналу 2020 року, аборти фактично заборонені. Хоча аборт у випадках зґвалтування залишається законним, прокурор повинен мати обґрунтовані підозри у тому, що вагітність є наслідком злочину, щоб лікарі законно зробили аборт на цих підставах.

Директор Федерації жінок і планування сім'ї (Federa) Кристина Качпура розповіла, що організації невідомо про жінок або дівчат з України, яким відмовляли у допомозі після зґвалтування в Польщі, але вона допомогла двом дівчатам з України зробити аборт після зґвалтування. Пані Качпура зазначила, що на телефон довіри, де працює український гінеколог, також надходили дзвінки у зв’язку з проблемами сексуального та репродуктивного здоров’я, такими як гінекологічні інфекції, контрацепція та догляд за вагітністю.

Організація «Аборт без кордонів», що надає інформацію та підтримку особам у Польщі, які хочуть зробити аборт, повідомила про те, що допомогла 267 переміщеним особам у Польщі зробити аборт у період з 1 березня по 19 квітня. Вони не збирають інформацію про причини бажання цих осіб зробити аборт або про те, чи зверталися вони ще кудись за допомогою.

Пані Качпура сказала, що багато жінок або дівчат з України, як і інші жінки в Польщі, у разі можливості та якщо це дозволяє термін вагітності, обирають медикаментозний аборт за допомогою пігулок. Всесвітня організація охорони здоров’я вважає їх безпечним, неінвазивним методом переривання вагітності, який можна використовувати самостійно до дванадцятого тижня. Хоча польське законодавство передбачає кримінальну відповідальність для тих, хто робить аборти, але не для самих жінок, пані Качпура каже, що нерозуміння і побоювання щодо законодавства Польщі можуть перешкодити біженцям звернутися за допомогою.

Медсестра, яка працює в кількох прикордонних центрах приймання біженців, розповіла про неможливість надання комплексної допомоги після зґвалтування, «тому що немає місця, немає приватності. Нам довелося б відправляти жінок до лікарні». За її словами, вона була занепокоєна, чи буде персонал місцевої лікарні надавати якісну комплексну допомогу після зґвалтування, у тому числі забезпечувати можливість у разі необхідності зробити аборт, і намагалася самостійно допомогти постраждалим отримати належну допомогу.

У звіті по Польщі за 2021 рік від органу, що здійснює моніторинг виконання Конвенції Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству (Стамбульська конвенція), говориться про непослідовне ставлення до жертв сексуального насильства з боку поліції та медичних закладів та неналежну підготовку медичного персоналу для надання відповідної допомоги постраждалим.

Активісти та агенції для надання основних послуг, у тому числі абортів, розраховують на неофіційні спілки медичних працівників. Група з надання гуманітарної допомоги, яка займається проблемою насильства за статевою ознакою, вважає це суттєвим недоліком та заявила про їхнє сподівання разом з урядом розробити протокол, який став би стандартом клінічного лікування зґвалтованих осіб. У березні понад 60 міжнародних та місцевих правозахисних груп закликали міжнародних лідерів терміново забезпечити дотримання статевих та репродуктивних прав постраждалих від війни в Україні, у тому числі надання комплексної допомоги особам, постраждалим від зґвалтування.

Брак інформації

У Міністерстві внутрішніх справ та управління Польщі є Спеціальний відділ протидії торгівлі людьми та Національний центр з консультацій та оперативних заходів з допомоги жертвам торгівлі людьми, які відповідають за виявлення постраждалих та надання їм підтримки. На веб-сайті Міністерства у справах біженців з України немає інформації про ризики торгівлі людьми та механізми надання свідчень.

Агенції та організації, зокрема La Strada, разом з Міністерством внутрішніх справ та мером Варшави, Управлінням прикордонної служби та УВКБ ООН підготували листівки для розповсюдження на прикордонних пунктах та у пунктах приймання біженців з попередженнями про ризики у сфері захисту та номерами телефонів гарячої лінії. Пьотр Залевські, заступник начальника поліції Підкарпатського воєводства, до якого входять Медика, Корчова, Перемишль і Жешув, розповів, що вони надрукували листівки англійською та українською мовами з інформацією для біженців про те, як зменшити ризики. Вони містять пораду зареєструватися в найближчому пункті приймання біженців та не віддавати нікому телефони та документи, також у листівках вказано номери телефонів поліції та інших цілодобових служб. Представники Human Rights Watch бачили в деяких пунктах приймання листівки та плакати з інформацією про ризики торгівлі людьми та номерами телефонів гарячої лінії.

Однак деякі волонтери та співробітники пунктів приймання заявили, що цього було недостатньо. «Інформації тут немає — лише пара плакатів [на території] для матерів і дітей», — сказав волонтер на вокзалі Перемишля.

Співробітниця групи у Варшаві з пошуку житла для біженців сказала, що вони не надають систематично біженцям інформацію про зменшення ризику і що її організація покладається насамперед на індивідуальний контакт з біженцями для забезпечення безпеки. «У нас немає чіткої системи надання інформації про ризики та злочини на першому етапі», — сказала вона. «Ми усвідомлюємо, що маємо попрацювати над цим, але проблема у нестачі часу та ресурсів».

У пунктах приймання не було інформації про те, як запобігти насильству за статевою ознакою або куди повідомляти про нього. Пані Пастернак з Ptak Expo Center повідомила, що вона не знає, чи отримують біженці інформацію про те, що робити в таких випадках, «але біженці ставлять питання, щоб дізнатися», до кого звернутися за допомогою.

Відсутність перевірки безпечності приватного транспорту та житла

Недостатні та нескоординовані заходи щодо перевірки приватного транспорту та житла також підвищують для біженців ризики торгівлі людьми, експлуатації та гендерного насильства.

Приватний транспорт

Human Rights Watch зафіксувала наявність різноманітних заходів перевірки приватного транспорту від пунктів приймання до інших міст Польщі чи європейських країн.

Створена волонтерами в центрі Корчова система вимагає від водія надати свій номерний знак та особисту інформацію, після чого поліція перевіряє його особу. Правоохоронці в центрі не стали пояснювати Human Rights Watch деталі процедури. Волонтери часто використовують обмін текстовими повідомленнями або повідомленнями у WhatsApp з біженцями, щоб контролювати їхню безпеку під час поїздки. Але, як сказав один волонтер, «це за власним бажанням кожного», і немає чітких механізмів реагування у разі, якщо вони дізнаються про проблеми.

Волонтер на головному залізничному вокзалі Кракова сказав, що завдяки затвердженій владою міста базі даних водіїв у Кракові безпека підвищилася, але через повільність перевірок виникають проблеми. За її словами, для вивезення людей за межі Кракова деякі волонтери фотографують посвідчення водіїв, ведуть списки своїх пасажирів-біженців і навіть мають «тривожні фрази», які біженці можуть використати у телефонній розмові в екстрених випадках. «Але волонтери не мають цим займатися», — сказала вона. «Це має робити система». Хоча вона сказала, що намагається прибирати листівки з пропозиціями приватного транспорту, представники Human Rights Watch бачили кілька написаних від руки оголошень про перевезення біля інформаційного пункту для біженців на залізничному вокзалі.

Координатор центру Tesco в Перемишлі не зміг підтвердити наявність системи перевірки водіїв, але сказав, що вони почали забороняти користування послугами приватних водіїв двома днями раніше. Вона сказала, що за 10 днів до цього витягла з машини біженку та двох її дітей. «[Водій] тягнув жінку та дітей [з центру] в машину», — сказала вона.

Вона повідомила про водія поліціантам, які, за її словами, поговорили з чоловіком і відпустили його, але пізніше вона ще двічі бачила його в центрі. Поліція знову забрала його втретє, але вона не знає, які заходи до нього вжили.

Заступник начальника поліції пан Залевський сказав, що волонтери повинні реєструвати ідентифікаційні дані водіїв, номерні знаки та водійські права, а також можуть перевірити їх на місці у поліціантів, бо вони мають мобільний доступ до баз даних поліції.

Координатор волонтерів на залізничному вокзалі Варшави розповів, що вони не перевіряють приватних водіїв, яких підбирають для біженців у пошуках транспорту. «Люди приходять сюди, телефонують чи пишуть у Facebook, якщо у них є вільний час і автомобіль, [і] вони можуть їздити і перевозити людей з одного місця в інше», — сказав він. «Наші можливості перевіряти [водіїв] обмежені. Ми не поліція». Він сказав, що вони радять біженцям перевірити посвідчення водія та надати волонтерам інформацію, щоб вони знали, хто з ким їде.

Понад 40 місцевих неурядових груп направили звернення до Міністерства внутрішніх справ та управління, поліції та муніципальних органів, у тому числі в Перемишлі та Жешуві, із закликом розробити уніфіковані процедури для забезпечення безпеки біженців на прикордонних пунктах та у пунктах приймання. Вони просять вжити заходів, у тому числі надати чіткий спосіб повідомлення про різні ситуації та розробити процедури для постраждалих від злочинів біженців, для регулювання пропонованого волонтерами транспорту та надання інформації біженцям у доступних форматах. Пані Пьотровська з фундації Feminoteka сказала, що відповіді вони не отримали.

Приватне житло

Респонденти також висловили занепокоєння з приводу ризиків, пов’язаних з приватними особами, які приймають у себе біженців. В одному широко відомому випадку чоловік був заарештований за зґвалтування 19-річної українки, яка прийняла його пропозицію про отримання житла з допомогою Інтернету. Хоча респонденти сказали, що завдяки централізованим зусиллям волонтерів та уряду із забезпечення житлом ризики зменшилися, процедура перевірки залишається незрозумілою та непослідовною. Заступник начальника поліції Залевський сказав: «Чесно кажучи, усіх перевірити неможливо, але бажання є».

Волонтер на залізничному вокзалі Кракова розповів, що завдяки проведеним для волонтерів тренінгам щодо ризиків та наявності регіональної бази даних перевіреного житла ситуація з безпекою на вокзалі покращилася, але затримки у створенні бази даних та верифікації створюють проблеми: «Проблема з цією базою даних у тому, що її обробка займає забагато часу, люди втомлюються чекати та шукають інших способів розв’язати проблему».

Співробітниця групи, що надає послуги людям з України у Варшаві, каже, що представники соціальних служб міської влади особисто перевіряють приватне житло, але не встигають за попитом. Вона розповіла, що на початку-у середині березня вони перевіряли близько 20 квартир на день, тоді як у її базі даних було понад 8 000 квартир і в них проживало близько 5 000 осіб. «У таких масштабах провести [перевірку помешкань] було неможливо», — сказала вона. За її словами, централізованої системи для забезпечення безпеки біженців і задоволення нагальні потреби створено не було, а її організації не вистачало часу та можливостей, щоб зробити це самостійно.

Вона сказала, що організація отримала біля десятка повідомлень від біженців про жорстоке поводження з боку господарів, наприклад, спроби обмежити їх свободу шляхом вилучення паспортів або примушення їх виконувати надто багато роботи по дому. Декілька разів біженці повідомляли про психологічне насильство або неоплачувану працю. У всіх випадках організація переміщала біженців і видаляла таких господарів житла зі своєї бази даних.

Як і в деяких інших країнах, польський уряд пропонує компенсацію в розмірі 40 злотих на особу на день протягом 60 днів для людей, які надають житло біженцям. У регламенті зазначено, що муніципалітети можуть визначати умови надання компенсації за результатами «перевірки умов проживання та якості харчування» і не мають її надавати у випадках, якщо «умови загрожують життю або здоров’ю людей», але регламент не містить положень чи вказівок щодо процедури перевірки або визначення того, що є прийнятними умовами.

І хоча людям, які приймають у себе біженців, може знадобитися фінансова допомога, мають існувати налагоджені системи перевірки та моніторингу з метою виявлення злодіїв, для яких фінансова чи інша вигода була б стимулом, зазначає Human Rights Watch. Групи, які борються з торгівлею людьми та експлуатацією, висловили занепокоєння з приводу аналогічної програми у Сполученому Королівстві, за якою господарі щомісяця отримують 350 фунтів стерлінгів (458 доларів США), за недостатньо ефективні заходи протидії ризику експлуатації та торгівлі сексуальними послугами.

Your tax deductible gift can help stop human rights violations and save lives around the world.