Школа в селі Нікішине на сході України, яку було зруйновано під час боїв між українськими урядовими військами та бойовиками у період із серпня 2014 по лютий 2015 року.

 © 2015 Юлія Ґорбунова

У Всесвітній день дитини Україна приєдналася до Декларації про безпеку шкіл – міжнародної політичної угоди, яка визначає зобов’язання щодо ґарантії безпеки шкіл під час збройних конфліктів. Україна стала сотою країною, що підписала цей документ.

Почувши зранку цю новину, я одразу згадала школу на сході України в Нікішиному, яку я відвідала 2015 року. Ця школа опинилася в епіцентрі запеклих боїв між українськими урядовими військами та підтримуваними Росією збройними угрупованнями. Коли школу захопили проросійські бойовики, вони влаштували там свої вогневі позиції, перетворивши її таким чином на військову ціль для української артилерії. Внаслідок цього – школу було фактично зруйновано. Коли бойовики покинули село і нікішинці повернулися до своїх осель, дітям не було де вчитися.

Школа в селі Нікішине на сході України.

© 2015 Юлія Ґорбунова

Від початку конфлікту 2014 року в Україні було цілком або частково зруйновано понад 750 освітніх закладів. Набагато більше навчальних закладів зазнало перебоїв у навчанні. Майже півмільйона дітей живуть, граються та навчаються у так званій «сірій зоні» – смузі землі, яка розділяє сторони конфлікту.

Приєднання України до Декларації про безпеку шкіл означає, що Київ тепер підтримує всі основні міжнародні документи про права дитини: Конвенцію про права дитини з її трьома факультативними протоколами, Паризькі принципи боротьби з незаконним вербуванням дітей у солдати та використанням дітей-солдатів, Ванкуверські принципи миротворчості та запобігання вербуванню і використанню дітей-солдатів, а також два основних договори про викорінення дитячої праці. Підписання Декларації – це справді добрий спосіб відзначити Всесвітній день дитини.

Від 2014 року триває збройний конфлікт між українськими урядовими військами та підтримуваними Росією збройними угрупованнями, який уже забрав понад 13 000 життів. Основний тягар війни несе цивільне населення: зруйновані будинки, знищена інфраструктуру, постійна смертельнa небезпекa. Але сьогодні з’явилося трохи більше надії, що наймолодші покоління України зможуть навчатися в безпечніших умовах.