Родичі зустрічають Олега Сенцова у київському аеропорту «Бориспіль». 7 вересня 2019 р.

© Анастасія Магазова, 2019

Після кількох тижнів напруженого очікування та суперечливих чуток, між Україною і Росією нарешті відбувся великий обмін полоненими й ув'язненими. У суботу вдень до Києва прибув спецборт із щойно звільненими з російських в’язниць 35 українцями. Це 11 українських політв’язнів (серед яких Едем БекіровОлег СенцовПавло ГрибОлександр КольченкоСтаніслав КлихМикола КарпюкВолодимир БалухРоман Сущенко), і 24 українських морякa, захоплених Росією у листопаді 2018 року. У Москві того ж дня приземлився спецборт із 35 особами на обмін, звільненими українською стороною.

Поговорімо про радісне. Цей довгоочікуваний обмін є справді чудовою новиною для всіх, хто потрапив до в'язниці за політично мотивованими справами і тепер повернувся додому. Звільнені, які мають важкі захворювання (приміром, Едем Бекіров і Павло Гриб) нарешті отримають терміново потрібну їм медичну допомогу. Інші після довгої розлуки зможуть обійняти своїх рідних.

Звільнення Олега Сенцова – знаменна подія для його родини і для тих людей із усього світу, хто підтримував його п’ять довгих років, протягом яких він несправедливо перебував за ґратами. Тривалий час, фактично аж до останньої миті, Кремль не був готовий навіть торкатися теми про можливість звільнення Олега Сенцова, попри постійне посилення підтримки українського кінорежисера з Криму. Російські правоохоронці затримали Сенцова у травні 2014 року, а в серпні 2015 його засудили до 20 років ув’язнення за сфальсифікованими  звинуваченнями у тероризмі. Насправді «злочин» Сенцова полягав у тому, що він відкрито виступав проти російської окупації Криму та допомагав доправляти харчі й воду українським військовим, яких було заблоковано на їхніх військових базах у Криму. Минулого року Сенцов голодував 145 днів, вимагаючи звільнення всіх українців, які перебувають за ґратами у Росії та в Криму за політично вмотивованими звинуваченнями. У жовтні 2018 року Олег Сенцов став лауреатом премії Сахарова за свободу думки, яку щороку присуджує Європарламент.

Журналісти і родини українських політв’язнів чекають на прибуття спецборта у київському аеропорту «Бориспіль». 7 вересня 2019 р.

© Анастасія Магазова, 2019

Ще до обміну українська влада звільнила журналіста  «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського, який перебував у СІЗО за сумнівними звинуваченнями у державній зраді. Ці звинувачення слід негайно зняти. Професійна діяльнісь не має бути підставою для переслідування журналістів.

Згадаймо і про тих, хто залишається за ґратами через свою позицію щодо російської анексії Криму та ролі Росії у збройному конфлікті в Україні. Серед них, як і Сенцов, багато кримчан з окупованого півострова. Від 2015 року російська влада притягла до кримінальної відповідальності щонайменше 63 кримських татарина, затаврувавши їх «терористами» і засудивши до жахливих вироків, деякі з яких доходять до 17 років позбавлення волі. Багато хто перебуває у СІЗО, декого співробітники служби безпеки Росії піддали катуванню, аби змусити їх зізнатися.

Є також ув'язнені та полонені, яких незаконно утримують проросійські сили на сході України. Серед них, зокрема, проукраїнські блоґери та журналісти Станіслав Асєєв і Олег Галазюк.

Їх теж має бути звільнено.