Петру Порошенку
Президенту України
Шановний пане Президенте,
Я пишу, щоб порушити питання, пов`язані з проведенням військових операцій в Луганській і Донецькій областях, а зокрема – із обстрілом лікарні в Красному Лимані і завданням повітряних ударів по станиці Луганській і селу Кондрашівка.
Х’юман Райтс Вотч вважає, що військові дії між українськими урядовими силами і озброєними повстанськими силами, котрі ідентифікують себе як Південно-Східна армія та Донецька народна армія згідно з міжнародним гуманітарним правом є внутрішнім, а не міжнародним конфліктом. Тому українські сили і повстанські збройні групи відповідно до міжнародного гуманітарного права повинні вживати всіх можливих запобіжних заходів для мінімізації шкоди, що завдається цивільним особам та об’єктам, а також утримуватися від атак, які уражають цілі, не розрізняючи комбатантів і цивільних, або завдають невиправданої шкоди цивільному населенню.
Від початку кризи Х’юман Райтс Вотч зафіксувала порушення з обох сторін. Ми задокументували численні випадки вбивств, викрадень людей, тортур, жорстокого поводження, погроз та інших зловживань з боку повстанських сил проти політичних активістів, державних службовців, журналістів тощо. Ми також зафіксували кілька випадків викрадень журналістів, що працюють на російські телеканали та на адміністрацію самопроголошеної Донецької народної республіки (ДНР), здійснених українськими військовими.
З 1 по 5 липня, Х’юман Райтс Вотч здійснила польову місію в регіонах, де триває збройний конфлікт, з метою вивчити дотримання норм міжнародного гуманітарного права всіма сторонами. Ми отримали інформацію про незаконне утримання повстанцями в полоні цивільних осіб, що зазнають там жорстокого і принизливого для гідності поводження, і це відповідно має розглядатися як військовий злочин. Ми також розглянули імовірно цілеспрямований напад на лікарню в м. Красний Лиман, що в Донецькій області, унаслідок якого загинули мирні жителі, а також жертви та руйнування, спричинені повітряними ударами в Луганській області. Ми закликаємо вас забезпечити ретельне, швидке і ефективне розслідування цих випадків, опублікувати результати розслідування, а у разі порушень міжнародного гуманітарного права, притягти винних до відповідальності.
Красний Лиман
2 липня, дослідники Х’юман Райтс Вотч відвідали м. Красний Лиман, розташоване приблизно за 20 кілометрів на південний схід від Слов'янська, який в той час був оплотом повстанців у Донецькій області. Поїздка здійснювалася спільно з провідною російською неурядовою організацією Правозахисний центр «Меморіал» і трьома українськими правозахисними організаціями (Харківська правозахисна група, Організація незалежних спостерігачів і Центр громадянських свобод). Факти, описані нижче, відображені у звітах, опублікованих цими групами 8 липня.
Російські та про-повстанські ЗМІ повідомили, що 3 червня, під час операцій, спрямованих на відновлення державного контролю над Красним Лиманом, снаряди, випущені українськими силами, влучили в лікарню на південній околиці міста, убивши лікаря і поранивши кілька мирних жителів. Один з лідерів самопроголошеної ДНР також заявив в інтерв'ю російському федеральному телебаченню, що українські військовослужбовці убили «25 поранених бійців [повстанців] у лікарні Красного Лиману». 6 червня під час спілкування з пресою в ході візиту до Нормандії (Франція) Володимир Путін особливо наголосив на фактах захоплення українськими силами лікарні і обстрілу, що призвів до смертей. Українська влада заперечує ці звинувачення.
Дослідники Х’юман Райтс Вотч опитали командира і кількох військовослужбовців Артемівського батальйону Міністерства внутрішніх справ, кількох жителів Красного Лиману і персонал лікарні. Ми також відвідали лікарню. Х’юман Райтс Вотч не зміг знайти доказів, які б підтверджували звинувачення у розстрілі поранених в лікарні. Однак у нас є серйозні підстави вважати, що українські сили умисно атакували лікарню, помилково зробивши висновок, що на цій території знаходилися повстанці. Згідно з міжнародним гуманітарним правом забороняється атакувати лікарні, медичні підрозділи або будь-яке місце, що використовується для перебування поранених і хворих, в тому числі комбатантів. Стаття 3 котра є спільною у всіх Женевських конвенціях і розповсюджується на локальні збройні конфлікти, вимагає гуманного ставлення до будь-кого, хто не бере активну участь у бойових діях, у тому числі до поранених бойовиків, і також вимагає забезпечити надання допомоги пораненим.
Обстріляна лікарня відома як «залізнична» - через те, що за нормальних умов вона надає послуги виключно працівникам залізниці та членам їх сімей, і це є частиною їх пакету соцзабезпечення. Лікарня містить 100 місць, 80 з яких були заповнені на день нападу, за словами медичного персоналу, опитаного Х’юман Райтс Вотч.
Головний лікар, Леонід Загурський, і двоє молодших медичних працівників повідомили Х'юман Райтс Вотч, що 3 червня несподівано почався обстріл, і що у них не було часу для того, щоб евакуювати хворих або вжити інших запобіжних заходів.
Медичний персонал повідомив Х'юман Райтс Вотч, що обстріл почався близько 15:30. Атака тривала не більше 10 хвилин, в цілому було випущено дев'ять снарядів, що влучили в лікарню та на її територію. Доктор Загурський повідомив Х'юман Райтс Вотч, що коли почався обстріл, єдиний хірург лікарні, 62-річний Василь Шістка, завершив планову операцію. Коли він вийшов з операційної, осколок влучив йому в голову. Хірург помер за кілька днів від отриманої травми. Інші працівники та пацієнти лікарні не постраждали в результаті нападу.
Головний лікар повідомив Х'юман Райтс Вотч, що вранці 4 червня, група українських військовослужбовців під’їхала до лікарні на бронетранспортері, щоб провести «зачистку», бо вони вважали, що повстанці використовують лікарню для військових цілей. За словами доктора Загурського, вони не показали жодних документів, що посвідчують особу, але зажадали, щоб він провів їх по всіх палатах. Доктор Загурський був змушений йти з палати в палату, відкриваючи двері, і кілька військовослужбовців з автоматами йшли за ним. Оглянувши у такий спосіб всі палати та територію лікарні, військові визнали, що там немає жодного повстанця.
Доктор Загурський розповів Х’юман Райтс Вотч:
Я перебував у сильному стресі. Моя лікарня була серйозно пошкоджена, мій колега помирав. Я кричав на них: «Нащо ви це робите? Чому ви атакуєте лікарню? У ній повно пацієнтів, наш хірург помирає, і, можливо, є інші постраждалі!» Якщо хтось випускає дев'ять снарядів в одну ціль, це явно умисно. Звичайно, я не знав точно, чи то були їх міномети [українські], але з огляду на те, що вони прийшли в лікарню, «щоб зачистити її від повстанців», яких там насправді не було... Так от, їх командир показав мені карту і сказав, «Послухайте. Ось ваша лікарня, позначена на карті. І вона позначена саме як повстанська лікарня. Ось чому це відбулося». Я відповів: «Але ви оглянули все і не знайшли нічого підозрілого. Тут ніколи не було ніяких повстанців. Це звичайна лікарня і ми обслуговуємо тільки залізничників...» П'ять днів по тому, ще одна група українських військовослужбовців прибула до лікарні, щоб здійснити «зачистку». Я поскаржився коменданту міста, і вони припинили нас турбувати.
Двоє медиків, опитаних окремо від доктора Загурського, підтвердили його слова.
Обстріл завдав лікарні значної шкоди. Зокрема, дах та інфраструктура терапевтичного відділення серйозно пошкоджені, так само як і стіни та інфраструктура хірургії, гінекології та лікарняної аптеки. Вікна були розбиті вибухами, осколки скла та інше сміття не були повністю прибрані в день візиту дослідників Х’юман Райтс Вотч.
Дослідники Х’юман Райтс Вотч переглянули численні фотографії, зроблені персоналом лікарні відразу після нападів і дослідили дев'ять воронок і кілька уламків від 120-мм мінометних снарядів. Дослідники також оглянули сусідні будівлі і зазначили, що вони не зазнали пошкоджень, крім незначних влучень осколків в деякі стіни – і це підтверджує версію головного лікаря про адресний характеру нападу.
Доктор Загурський повідомив Х’юман Райтс Вотч, що він подав скаргу до районної прокуратури і надав їй всі осколки і фотографії. Співробітники прокуратури записали його свідчення та оглянули територію лікарні. Наразі триває розслідування.
З огляду на наявність переконливих доказів умисності цього нападу на лікарню, котрий призвів до жертв серед цивільних мешканців і завдав значних збитків інфраструктурі, Х’юман Райтс Вотч закликає Вас забезпечити повне і неупереджене розслідування і оприлюднити його результати.
Ми стурбовані тим, що цей інцидент є порушенням заборони атакувати лікарні та медичний персонал, а також цивільних осіб, поранених і травмованих.
Станиця Луганська і Стара Кондрашевська (Кондрашівка), Луганська область
4 липня дослідники Х’юман Райтс Вотч разом з представниками правозахисного центру «Меморіал», відвідали Станицю Луганську, один з оплотів бойовиків у східній Україні, що розташована недалеко від кордону з Росією і приблизно за 10 кілометрів на північний схід від міста Луганська, а також сусідню станицю Стару Кондрашевську. Також відома серед місцевих жителів як Кондрашівка, вона офіційно вважається північною частиною Луганської станиці і знаходиться на іншій стороні залізничного переїзду. В обох селах ми задокументували жертви серед цивільного населення і пошкодження інфраструктури, спричинені, імовірно, двома повітряними ударами, що відбулися 2 липня. Загальна чисельність населення Луганської та Кондрашівки - приблизно 15000 осіб.
У заяві, цитованій в ЗМІ, Андрій Лисенко, прес-секретар Ради національної безпеки і оборони заявив, що Міністерство оборони захопило повстанські установки «Град» та встановило, що вони використовувалися для обстрілу Станиці Луганської. Лисенко категорично заперечував що артилерія або авіація українських сил використовувалася для атаки це село. (Див., наприклад, http://korrespondent.net/ukraine/3387085-stanytsu-luhanskuui-obstrelialy... http://inforesist.org/sily-ato-zaxvatili-ustanovku-grad-s-kotoroj-terror....)
За результатами дослідження Х'юман Райтс Вотч в станиці Луганській і Кондрашівці докази використання «Граду» в цих селах не були знайдені, натомість, була підтверджена велика імовірність авіаційних атак. Шістнадцять місцевих жителів цих двох сел, опитаних Х’юман Райтс Вотч розповіли, що чули шум авіадвигуна. Кілька з них також сказали, що бачили літаки в небі. Кілька місць влучення снарядів, які були оглянуті Х’юман Райтс Вотч, також були подібні до наслідків авіаударів, бо вони були близько двох метрів в діаметрі. Дослідники Х’юман Райтс Вотч також зібрали кілька невпізнаних фрагментів снарядів, хоча більшість із них були прибрані до нашого приїзду. Фрагменти і руйнування, котрі ми задокументували, підтверджують свідчення про повітряні удари.
Х’юман Райтс Вотч не має змоги точно встановити, яка зі сторін здійснила повітряні удари. Тим не менше, результати дослідження Х’юман Райтс Вотч вказують на те, що українські сили, можливо, провели обстріл з метою знищення повстанської контрольної точки / бази, розташованої на невеликому пагорбі приблизно в 800 метрах від Московсько-Донбаської вулиці станиці Луганської, куди влучили снаряди. База знаходиться приблизно за три кілометри від вулиці Островської, що попала під обстріл у Кондрашевці. Протягом трьох з половиною годин, котрі дослідники Х’юман Райтс Вотч провели в кожному з цих сіл, не було виявлено ознак присутності повстанців, за винятком на КПП біля Московсько-Донбаської вулиці. Місцеві жителі, опитані Х’юман Райтс Вотч заперечували, що повстанці були в селі 2 липня, і також заперечували наявність вогневих позицій повстанців всередині сіл.
Станиця Луганська
Дослідники Х’юман Райтс Вотч оглянули шість серйозно зруйнованих будинків на Московсько-Донбаській вулиці станиці Луганської і поговорили з шістьма людьми, що жили в цих будинках. Ми також оглянули будівлю місцевого відділку міліції, яка була пошкоджена. Були свідчення про дві смерті - літнього чоловіка, відомого в селі як Палич (повне ім'я невідоме), та іншої людини, яка, мабуть була у нього в гостях в момент обстрілу (близько 10:30 ранку). Вони також розповіли, що був поранений мешканець Московсько-Донбаській вулиці на прізвище Подгоєв.
Катерина Богданова, власниця і мешканка буд. № 17 по Московсько-Донбаській вулиці, який був значною мірою зруйнований в результаті нападу, розповіла Х'юман Райтс Вотч наступне:
Ми з чоловіком провели ніч у підвалі краєзнавчого музею - був мінометний обстріл між 3:30 і 5:30 ранку. З нами було ще 50 осіб – там ховалися всі, хто не має надійного підвалу. Ми повернулися додому вранці, коли все було тихо, і лягли спати. Прокинулися о 10.30, почувши неприємний, оглушливий шум, всюди літало сміття, і наш будинок почав руйнуватися і падати на нас. Мій чоловік накрив мене своїм тілом... Це диво, що ми обоє лишилися цілі, за винятком невеликих опіків і подряпин... Цей будинок був побудований моєю родиною 203 роки тому, він пережив Другу світову війну - і тепер його немає. Як це могло статися? Це наша покарання за життя недалеко від повстанського КПП? Це перетворює нас на терористів?»
Чоловік Богданової, Олексій Шеліхов, підтвердив її слова під час інтерв’ю Х’юман Райтс Вотч.
25-річний місцевий житель, Стас (прізвище не розголошується на його прохання), повідомив Х'юман Райтс Вотч, що він був удома о 10:30, коли відбувся авіаудар.
Він розповів:
Я почув шум літака і висунув голову з вікна на другому поверсі, намагаючись уважно роздивитися навколо. Літак описав три кола і раптом, коли він знову був на стороні, яку я не міг бачити [будинок затуляв огляд] пролунав цей вий, виючий рев... Моя дочка дрімала прямо тут, на ліжку – подивіться, тепер тут всюди сміття, а в стіні повно дір і вона наполовину завалилася - я кинувся до неї і закричав своїй дружині «Тікай! Тікай!». Ми буквально скотилися сходами з дочкою на руках, намагаються затулити її від уламків. Це диво, що ми живі…
Коли дослідники Х’юман Райтс Вотч опитували Стаса, він розповів, що досі чує дзвін у вухах. Лікарі в Луганську діагностували в його дружини струс мозку, а їхня трирічна дочка прокидалася від кошмарів.
Кондрашівка
Дослідники Х’юман Райтс Вотч задокументували значні жертви серед цивільного населення і ще більші руйнування на вул. Островській, що в Кондрашівці. Дослідники опитали 10 свідків, які докладно описали авіаудар по вул. Островській, який стався близько полудня 2 липня. Свідки назвали дев'ять жертв обстрілу серед цивільного населення, в тому числі двох дітей (вік був вказаний приблизно):
1. Лідія Кірсонова, 51 рік.
2. Станіслав Іванов, 36 років.
3. Дмитро Шамардін, 45 років.
4. Михайло Калугін, 65 років.
5. Андрій Диусік, 50 років.
6. Володимир Єрмілов, 49 років.
7. Іван Єрмілов, 5 років, син Володимира Єрмілова.
8. Валентина Миронова, 62 років.
9. Троє з опитаних також назвали серед жертв 4-річну дівчинку на прізвище Романова, чиє ім'я невідоме, яка в момент нападу була в гостях у бабусі, Наді Романової.
Також, за словами місцевих жителів, троє людей були поранені, в тому числі Тетяна Гажемон, якій відірвало ногу, і яка була доставлена у критичному стані до місцевої лікарні. Двоє місцевих жителів, опитаних Х’юман Райтс Вотч, заявили, що вони бачили як Гажемон забирали до лікарні, і питали про неї згодом. Двоє інших поранених, один з яких дав інтерв'ю Х'юман Райтс Вотч, були виписані з лікарні 4 липня, отримавши допомогу з приводу переламів і легких ран. Серед 10 осіб, опитаних Х’юман Райтс Вотч, двоє втратили найближчих родичів.
Дослідники Х'юман Райтс Вотч оглянули дев'ять зруйнованих будинків на вул. Островській. Два будинки, описані місцевими жителями як двоповерхові, кожен з чотирма квартирами, загорілися і згоріли дотла. Сім інших частково лишилися стояти, але стали непридатними для життя через зруйновані дахи, провалені стіни, або ураження від пожежі. Ми також бачили два будинки, які були пошкоджені, але залишилися придатними для проживання. Атака лишила мешканців вул. Островської без води та електрики.
Дослідники Х’юман Райтс Вотч оглянули близько десятка воронок обабіч від зруйнованих будинків - на дорозі перед ними і в дворах. Воронки розміром близько двох метрів явно свідчать про авіаатаку.
67-річна мешканка вул. Островської Галина Лобач розповіла Х’юман Райтс Вотч:
Це сталося близько полудня. Я була в будинку одна. Троє сусідів [чоловіків] сиділи на веранді через вулицю. З’явився літак і пролунав цей жахливий вий, який просто оглушив мене… все тремтіло... Троє чоловіків загинули. Рештки [їхніх тіл] були всюди…. Було важко зрозуміти, де чия частина тіла. Одного упізнали за татуюванням на руці... Без голів, без ніг…. Мій інший сусід, з дому поряд був убитий в своєму саду. Я прибрала все, що змогла.
Коли дослідники Х’юман Райтс Вотч підійшли до Лобач, щоб взяти у неї інтерв’ю, вона шукала у своєму городі рештки людських тіл. У повітрі і досі стояв запах горілої людської плоті. На обличчі та руках Лобач були численні садна та подряпини, які вона отримала під час атаки.
Інша місцева жителька, 63-річна Надія Головкова, мешканка будинку № 8/3 по вул. Островській розповіла Х’юман Райтс Вотч наступне:
Приблизно о 10.30 я почула вибухи неподалік. Я вибігла на вулицю, щоб дізнатися, що відбувається, і в цей час сусід говорив по мобільному телефону... Він повісив трубку і сказав: «Друг подзвонив мені з Луганської, і він каже, що бомблять з літака... Бомби падають на них з неба. Літак бомбить їх». Я так злякалася, що завмерла на місці. Потім я повернувся до кімнати, щоб лягти. Певний час я лежала у ліжку поверх ковдри, прямо тут, а потім заревів літак, пролунав цей жахливий вий, стіна поруч з моєю головою була зруйнована, і я нічого не могла бачити крізь пил та уламки.
Головкова розповіла, що син її сусіда, 5-річний Іван Єрмілов, і його батько загинули від обстрілу, і що Іван напередодні відсвяткував свій п'ятий день народження.
З огляду на переконливі свідчення про завдання повітряних ударів українськими силами, необхідне детальне розслідування. Якщо в станиці Луганській та Кондрашівці під час обстрілу не було повстанців, ситуація може бути кваліфікована як порушення норм міжнародного гуманітарного права.
Х’юман Райтс Вотч визнає, що дії повстанців порушують законодавство України, і що їх військові операції також можуть порушувати міжнародне гуманітарне право, якщо вони не вживають всіх можливих заходів для мінімізації завдання шкоди цивільному населенню. Тим не менше, разом із правом здійснювати правоохоронні та військові операції по боротьбі зі збройним повстанням, український уряд також має зобов'язання ніколи не спрямовувати атаки на мирне населення або цивільні об'єкти, або вдаватися до нападів невибіркового характеру. Уряд повинен постійно диференціювати цивільні об'єкти та військові цілі, і строго дотримуватися принципу пропорційності, оскільки атаки, які можуть викликати випадкові жертви серед цивільного населення, поранення цивільних осіб або завдання шкоди цивільним об'єктам, більші за необхідні для отримання конкретної і прямої воєнної переваги, заборонені. Згідно з міжнародним гуманітарним правом на повстанців розповсюджуються такі ж зобов'язання, і за стандартами у галузі прав людини, всі сторони повинні вживати всіх можливих заходів, щоб уникнути чи, принаймні, мінімізувати випадкові жертви серед цивільного населення, поранення цивільних осіб та завдання шкоди цивільним об'єктам.
З повагою,
Х'ю Вільямсон
Директор Х’юман Райтс Вотч
З Європи та Центральної Азії
