(Москва, 10 листопада 2010 року) - Українська влада повинна негайно повернути матеріали та обладнання, вилучені у видатного правозахисника Дмитра Гройсмана та організації, яку він очолює, а також дозволити організації відновити власну законну правозахисну діяльність, заявила сьогодні міжнародна організація Х'юман Райтс Вотч. Владні структури повинні провести розслідування випадку незаконного втручання у роботу організації - Вінницької правозахисної групи (ВПГ) та притягнути відповідних осіб до відповідальності, заявила Х'юман Райтс Вотч.
Міліція здійснила обшук у квартирі Гройсмана та офісі організації у Вінниці 15 жовтня 2010 року у зв'язку з нібито розповсюдженням порнографії. Організація, яку очолює Гройсман, документує випадки порушень прав людини, у тому числі катувань та жорстокого поводження з особами, які знаходяться в ув'язненні та психіатричних закладах. Організація також допомагає біженцям та шукачам притулку у якості партнера-виконавця Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців.
«Міліція використала це фіктивне розслідування для вилучення матеріалів, які стосуються правозахисної роботи та прохань про надання притулку», заявила Рейчел Денбер, в. о. директора відділення Х'юман Райтс Вотч у Європі та Середній Азії, «це переслідування, просте, справжнє переслідування».
Гройсман був поза помешканням підчас проведення обшуку. Співробітники міліції пред'явили дружині Гройсмана постанову суду від 22 вересня, яка дозволяла проведення обшуку у якості складової частини розслідування щодо нібито розповсюдження порнографічних матеріалів. Підчас восьмигодинного обшуку міліція вилучила всі ДВД, флеш-накопичувачі, аудіо та відео матеріали, які вони знайшли, у тому числі родинні відеозаписи, а також комп'ютер та ноутбук дружини Гройсмана. Міліція також конфіскувала банківські картки та папки з документами, які містили інформацію щодо декількох поточних справ біженців, чернетки заяв до суду, копії міграційних документів, світлини, реєстраційні документи мігрантів, інші конфіденційні матеріали, тощо.
Постанова суду щодо обшуку згадує посилання на відеозапис, вміщений Гройсманом у травні 2010 року у власному приватному блозі. Відео, яке також було розміщене на численних вебсайтах, у тому числі YouTube, а також принаймні на одному з найбільших українських вебсайтах новин, є зйомкою прихованою камерою сексуальних сцен, які компрометують декількох російських опозиційних політиків. У запису на блозі Гройсман висловив критику використання російськими владними структурами інформації щодо приватного життя опозиційних діячів з метою їхньої дискредитації. Постанова суду, яка давала дозвіл на проведення обшуку відзначає, що кримінальну справу щодо розповсюдження порнографії було порушено 21 вересня 2010 року, але не називає жодних підозрюваних. Жодній особі не було пред'явлене звинувачення по цій справі, лише Гройсман згадується у якості свідка.
Після обшуку у квартирі Гройсмана, співробітники міліції наполягли на проведенні обшуку у приміщенні організації, яке розташоване у тому ж самому будинку, хоча вони не мали дозволу на проведення такого обшуку, як це вимагається Кримінально-Процесуальним Кодексом України. Співробітники міліції погрожували виламати двері офісу, аж допоки присутні два співробітники організації не дозволили їм увійти.
Протягом шестигодинного обшуку офісу, співробітники міліції вилучили три комп'ютери та всі папки з паперами, які містили базу даних усіх справ організації, у тому числі конфіденційну інформацію щодо заяв біженців та випадків катувань. У них також містилася конфіденційна інформація стосовно двох справ, які знаходяться на розгляді у Європейському Суду з Прав Людини. Після обшуку, співробітники міліції регулярно запрошують працівників ВПГ на допити у відділенні міліції, протягом яких міліціянти головним чином задають питання стосовно роботи ВПГ з шукачами притулку.
Більшість з біженців-клієнтів ВПГ є сомалійцями. Протягом декількох місяців перед проведенням обшуку приміщення організації міліцією, ВПГ збирала аудіо та відео свідчення сомалійців-шукачів притулку щодо жорстокого поводження з ними у Вінниці, у тому числі пограбування, побиття, переслідування з боку міліції та інших правоохоронних органів в Україні, а також публікувала ці свідчення в інтернеті.
«Шукачі притулку в Україні є надзвичайно вразливою групою в умовах сучасної системи надання притулку, яка має глибокі вади», висловила думку Денбер, «Незаконне вилучення цих конфіденційних документів викликає серйозне занепокоєння щодо можливої помсти шукачам притулку з боку міліції».
Місія Х'юман Райтс Вотч щодо збору даних у червні 2010 року виявила, що в Україні існує погано діюча та серйозно корумпована система надання притулку, яка робить шукачів притулку особливо вразливими до порушень. Дослідники задокументували багато випадків, коли шукачі притулку стикалися з поганим поводженням, переслідуванням та здирством з боку місцевої міліції.
19 жовтня 2010 року Гройсман написав до вінницької прокуратури звернення, вимагаючи негайного розслідування незаконних дій з боку міліції підчас обшуку. Прокуратура не відповіла на його запит, хоча, відповідно до законодавства, до 30 жовтня або мала бути порушена кримінальна справа, або надане письмове обґрунтування відмови у порушенні такої справи.
22 жовтня 2010 року Ніна Карпачова, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, осудила дії українських державних структур у відношенні до організації Гройсмана на спеціальній сесії парламенту, присвяченій 60-річчю Європейської Конвенції Прав Людини.
Прокуратура Вінниці повинна негайно повернути все обладнання та матеріали, які стосуються діяльності Вінницької Правозахисної Групи, заявила Х'юман Райтс Вотч. Прокуратура також має ініціювати розслідування щодо обшуку приміщення організації та притягнути до відповідальності усіх офіційних осіб, які причетні до незаконного переслідування або перешкоджання діяльності організації.
«Вилучення комп'ютерів та матеріалів Вінницької правозахисної групи паралізувало роботу організації», заявила Денбер. «Той факт, що жодній особі не було пред'явлене звинувачення та, що не проводилися розслідування щодо інших вебсайтів, на яких було вміщено це відео, свідчить, що державні установи використовують цю справу як привід для перешкоджання діяльності Вінницької правозахисної групи та отримання доступу до конфіденційних документів.»
Контекст
Українські державні установи в минулому також піддавали тиску та переслідуванням Вінницьку правозахисну групу. Влітку 2009 року співробітник відділу протидії торгівлі людьми ГУМВС у м. Вінниця запропонував Гройсману «співпрацю» з відділом шляхом інформування по секретній телефонній лінії про випадки звернень до організації щодо притулку, у тому числі імена та адреси шукачів притулку. Гройсман відмовився.
Тоді відділ протидії торгівлі людьми надіслав організації офіційний запит з вимогою надати детальну інформацію щодо всіх шукачів притулку зареєстрованих у базі даних організації з 2007 року, а також інформацію щодо їхнього в'їзду та кроки підчас виконання процедури отримання притулку в Україні. Організація відмовилася задовольнити цю вимогу, тому що вона мала дотримуватися угоди про сувору конфіденційність з кожним клієнтом не розкривати будь-яку інформацію третім особам без особливого на це дозволу.
У лютому 2010 року після того, як організація публічно засудила екстрадицію громадянина Росії до Росії в порушення міжнародних зобов'язань України, організація стала об'єктом перевірки з боку Відділу боротьби з організованою злочинністю вінницької міліції. Міліція закидала організації, що це твердження зашкодило «міжнародному іміджеві України».
Інші українські правозахисники також піддавалися тиску протягом останніх місяців. У травні на активіста з захисту прав інвалідів, Андрія Федосова, який здійснював документування поганих умов утримання у декількох державних психіатричних закладах у Криму, було здійснено напад невідомими особами в результаті чого його було госпіталізовано. Він отримував декілька анонімних погроз не публікувати зібраних даних. У жовтні Міністерства Внутрішніх Справ повідомило Федосова про порушення справи щодо фінансування його діяльності в межах цього дослідження та зажадало від нього надання фінансової документації.
