(Київ) – Прийнятий 22 липня 2025 року Верховної Радою України новий закон фактично позбавляє провідні антикорупційні органи України незалежності та становить загрозу для верховенства права, заявила сьогодні Human Rights Watch.
Парламент повинен скасувати ці законодавчі зміни, провести змістовні консультації з українським громадянським суспільством та забезпечити ключовим антикорупційним органам України можливість надалі виконувати свою роботу незалежно та без втручання. Зміни в законодавстві можуть також вплинути на прагнення України до вступу в Європейський Союз, для якого реформи у сфері верховенства права є основною вимогою.
«Втручання в роботу незалежних антикорупційних органів, особливо під час розв’язаної Росією жорстокої війни проти України, може призвести до послаблення демократичних інституцій країни та перешкодити її інтеграції до Європейського Союзу у майбутньому, – зазначила заступниця директора відділу Європи та Центральної Азії Human Rights Watch Рейчел Денбер. – Верховна Рада має негайно скасувати ці правки заради збереження верховенства права та дотримання прав людини, що є надзвичайно важливими для відновлення України та її шляху до справедливості».
Законопроект №12414 був спершу поданий групою депутатів від правлячої партії «Слуга народу» для вирішення проблеми осіб зниклих безвісти у прифронтових регіонах. Він був прийнятий у першому читанні в січні. Проте 22 липня до законопроекту несподівано були внесені критично важливі, що стосуються антикорупційних органів України.
Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував проголосувати за законопроект того ж дня, і він був прийнятий 263 голосами «за». Попри численні заклики громадянського суспільства та деяких політиків ветувати цей закон, Президент Володимир Зеленський підписав його того самого дня.
Нові поправки до закону суттєво обмежують повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) – ключових інституцій, створених для розслідування корупції на високому рівні – шляхом значного розширення повноважень Генерального прокурора щодо їхніх розслідувань.
Внесені зміни дозволяють Генеральному прокурору передавати справи НАБУ іншим органам, якщо він вважає досудове розслідування неефективним або якщо через «об'єктивні обставини» функціонування НАБУ в умовах воєнного стану є неможливим. Раніше кримінальний процесуальний кодекс України забороняв передавати іншим правоохоронним органам справи, що належать до компетенції НАБУ. Як повідомили Human Rights Watch українські громадські організації, це нове положення фактично відкриває шлях для повного вилучення політично резонансних справ з підпорядкування НАБУ. Новий закон також надає Генеральному прокурору право вимагати матеріали досудового розслідування від будь-якого прокурора САП та передавати їх прокурору поза межами САП, а також позбавляє керівника відомства повноважень висувати звинувачення у корупції високопосадовцям, надаючи ці повноваження виключно Генеральному прокурору.
І нарешті, Генеральний прокурор тепер може давати прямі вказівки прокурорам спеціалізованих антикорупційних органів. Раніше ці прокурори підпорядковувалися лише керівництву цих відомств.
Внесення та прийняття поправок, що повністю змінили первісну мету закону, так швидко і в останній момент викликало шквал критики з боку українського громадянського суспільства. Як зазначив один активіст у розмові з HRW, це було «як ніж у спину». Також лунали критичні зауваження щодо загального впливу нового закону на боротьбу з корупцією.
Як зазначив правозахисник та програмний директор Центру громадянських свобод України Володимир Яворський, новий закон «руйнує реформу та незалежність прокуратури, зокрема НАБУ та САП».
«Таким чином будь-яке розслідування проти високопосадовців можливе лише за письмового дозволу Генерального прокурора, який повністю політично залежить від Президента, – сказав він. – До того ж, було значно розширено перелік підстав для проведення обшуків без судового ордера. Все це суперечить практиці Європейського суду з прав людини та стандартам ЄС».
Запобігання корупції та боротьба з нею є одним із найважливіших пріоритетів у програмі реформ ЄС та України з часів протестів Євромайдану. Як країна-кандидатка на вступ до ЄС, Україна зобов'язана привести своє законодавство у відповідність до стандартів верховенства права ЄС та виконати низку зобов'язань, пов'язаних із зміцненням незалежності та ефективності своїх антикорупційних інституцій. Боротьба з корупцією була одним із основних принципів, викладених у підписаній у 2014 році Угоді про асоціацію між ЄС та Україною.
22 та 23 липня тисячі людей по всій Україні, зокрема багато підлітків та молодих людей, протестували проти того, що вони вважають посяганням на антикорупційні ініціативи та відступом від демократичного процесу в Україні. Це були перші масові антиурядові протести в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії, під час яких люди вийшли на вулиці Києва, Одеси, Львова та інших міст.
Створення Антикорупційного бюро та заснування справді незалежних антикорупційних інституцій було основною вимогою Європейського Союзу до України для прискорення інтеграції до ЄС. Завдання Спеціалізованої прокуратури полягає у контролюванні дотримання Антикорупційним бюро законодавства під час проведення розслідувань, а її прокурори представляють розслідувані НАБУ справи в суді. Керівників обох органів обираються незалежно один від одного шляхом проведення публічного конкурсу.
Напередодні прийняттям закону в липні співробітники Генеральної прокуратури, Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань провели десятки обшуків у співробітників НАБУ. За наявною інформацією, обшуки проводилися без санкції суду та з численними порушеннями процесуальних норм. Влада розпочала розслідування щодо кількох співробітників НАБУ за підозрою у скоєнні різних злочинів і правопорушень – як повідомляється, від «співпраці з державою-агресором» і державної зради до вчинення дорожньо-транспортних пригод у 2021 і 2023 роках.
У середині липня влада порушила кримінальну справу проти відомого антикорупційного активіста Віталія Шабуніна, який відігравав ключову роль у викритті фактів можливої корупції у владі у сферах закупівлі та постачання зброї. Виконавча директорка Центру протидії корупції (ЦПК), співзасновником якого є Шабунін, пов'язала дії проти нього «тестуванням владою червоних ліній».
«Наші викриття корупції та шкідливих ініціатив влади звісно не подобаються Офісу Президента, – каже виконавча директорка ЦПК Дар'я Каленюк. – Ми бачимо у цьому намагання відволікти нас від нашої діяльності».
Деякі політики, відомі політичні блогери та журналісти висловили глибоку стурбованість у зв'язку з цими подіями. Це відображає загальний настрій громадянського суспільства та військових.
Відомий український активіст і блогер назвав новий закон «актом внутрішньої підривної діяльності в умовах війни» і заявив, що він «значно деморалізує людей і створює підґрунтя для внутрішнього розбрату і протистояння», а також зазначив, що новий закон «підриває довіру до державних інституцій».
Міжнародні партнери України також висловили занепокоєння з приводу нового закону. Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос назвала голосування в парламенті 22 липня «серйозним кроком назад». Вона підкреслила, що такі незалежні органи є «необхідними для курсу України в напрямку до євроінтеграції», та наголосила, що «верховенство права залишається основним питанням переговорів про вступ до ЄС».
Речник Європейської комісії заявив, що «ЄС надає Україні значну фінансову допомогу, яка залежить від прогресу в галузі забезпечення прозорості, судової реформи та демократичного врядування».
Голова Антикорупційного відділу Директорату з фінансових та підприємницьких питань Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у листі до Офісу Президента Зеленського зазначила, що новий закон становить серйозну загрозу незалежності спеціалізованих антикорупційних інституцій України, ставить під сумнів можливість вступу України до ОЕСР та «підриває її авторитет серед міжнародних партнерів, особливо тих, які розглядають можливість інвестування в оборонний сектор та відновлення України в довгостроковій перспективі».
«Позбавлення антикорупційних органів незалежності загрожує верховенству права в Україні, – зазначила Рейчел Денбер. – Влада повинна скасувати ці поправки та дотримуватися стандартів із захисту прав людини».
