(Полтава) – як повідомляє Human Rights Watch, 27 червня 2022 року російські війська запустили ракету у торгівельний центр у Кременчуці в центральній частині України. За даними місцевої влади, внаслідок атаки загинуло щонайменше 18 цивільних осіб і десятки зазнали поранень. Станом на 29 червня 36 людей вважалися зниклими безвісти, оскільки рятувальні роботи тривали.
Посадовець Міноборони Росії заявив, що на момент нападу торгівельний центр був закритий. Він також стверджував, що пожежа, яка пошкодила торгівельний центр, поширилася внаслідок детонації наданих західними країнами боєприпасів, спричиненої ударом російських військ по промисловому комплексу, розташованому поруч із торгівельним центром. Обидва твердження є явно неправдивими.
«Російська ракета, яка влучила прямо у відкритий і людний цивільний торгівельний центр 27 червня, спричинила жахливі втрати серед цивільного населення», – наголосила Юлія Горбунова, старша дослідниця Human Rights Watch в Україні. «Інцидент має бути розслідуваний як потенційний воєнний злочин, і якщо цього не зробить російська влада, таке розслідування мають провести Міжнародний кримінальний суд та інші слідчі органи».
Ракета влучила в торгівельний центр приблизно о 16:00, знищивши його та пошкодивши декілька автомобілів на парковці ТЦ. Друга ракета через декілька хвилин влучила в північну частину Кременчуцького автозаводу – великого промислового комплексу, паркан якого знаходиться менше ніж у 40 метрах за торгівельним центром. Вони розділені стіною з цементних блоків. Другий удар влучив у 450 метрах на північ від першого, залишивши вирву приблизно 16 метрів у діаметрі та 5 метрів завглибшки. Чотири камери відеоспостереження, які ведуть зйомку у різних ракурсах у сусідньому парку, зафіксували удар другої ракети. Часові мітки камер відеоспостереження показують, що друга ракета прилетіла о 15:59. На одному з відео з камер відеоспостереження видно стовп диму від удару в торгівельному центрі. Посадовець Міноборони Росії заявив, що українська влада зберігає на промисловому комплексі зброю зі США та європейських країн. Міністр внутрішніх справ України зазначив, що в радіусі п’яти кілометрів від ТЦ немає військових об’єктів.
Під час обстеження місця події 28 і 29 червня Human Rights Watch не змогла виявити жодних доказів того, що на промисловому комплексі зберігалися боєприпаси.
Всупереч заявам російської влади, торгівельний центр залишався відкритим, хоча деякі магазини закрилися після 24 лютого. Це підтверджують свідки, персонал і покупці. Human Rights Watch поспілкувалася з 15 людьми, у тому числі з людьми, госпіталізованими з травмами, лікарями, співробітниками торгівельного центру, іншими свідками та представниками місцевої влади.
Чотири особи окремо одна від одної повідомили, що близько 16:00 вони почули два вибухи з різницею у декілька хвилин. 55-річна Олена Гусєва, яка працює в продуктовому кіоску навпроти торгівельного центру, розповіла, що почула сирену тривоги близько 16:00, «Молилася, щоб це була помилкова тривога», вийшла на вулицю, а потім почула дуже сильний вибух: «Я скрикнула і підскочила. Я відчула раптовий біль у грудях і животі. І побачила величезні стяги чорного диму над торгівельним центром».
Кадри, отримані з камери відеоспостереження, встановленої в сторону промислового комплексу за торгівельним центром, зафіксували момент, коли перша ракета влучила в ТЦ. Мітка часу відеозапису відображає 15:51:54. Радник Президента України Володимира Зеленського опублікував кадри, точне місце зйомки яких визначила група журналістів-розслідувачів Bellingcat і перевірила Human Rights Watch, зіставивши орієнтири на відео з супутниковими знімками.
Human Rights Watch наразі не може перевірити чи спростувати, чи промисловий об’єкт коли-небудь використовувався у військових цілях. Однак Human Rights Watch оглянула його периметр, і керівництво заводу дозволило дослідникам отримати доступ до комплексу. Заступник директора заводу Віктор Шибко зазначив, що на заводі немає військової техніки, обладнання та особового складу, а виготовляється лише обладнання для виробництва бетону та асфальту.
Дослідники отримали безперешкодний доступ до об’єкта, включно з декількома складами, де вони побачили великі стаціонарні машини та старі металеві частини, деякі з яких були вкриті пилом. Вони не знайшли слідів військової техніки, зброї чи боєприпасів. Після лютневого вторгнення Росії завод працював неповний робочий день через перебої в постачаннях. 27 червня робочий день закінчився о 15:30, на момент попадання ракети на території заводу залишалося близько 50 осіб. Охорона заводу не воєнізована і оснащена лише радіо та ліхтариками.
Заступниця міського голови Кременчука Ольга Усанова та завідувачка Лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» Оксана Корлякова заявили, що було впізнано лише п’ять із 18 загиблих, оскільки тіла інших обгоріли настільки, що їх візуально ідентифікувати неможливо. Після атаки за медичною допомогою до клініки звернулися 57 осіб, 25 з яких – 15 чоловіків і 10 жінок – потребували госпіталізації. Одна особа померла невдовзі після прибуття, п’ятеро були у важкому стані (станом на 28 червня).
Представники органів влади повідомили, що у більшості госпіталізованих були черепно-мозкові травми та інші ушкодження, викликані первинним і вторинним осколковим вибухом. Одну людину з важкими опіковими травмами медики направили до спеціалізованої лікарні.
Чоловік, госпіталізований із травмою голови та іншими травмами, розповів, що був у торгівельному центрі, втратив свідомість і прийшов до тями під бетонною плитою. Він повідомив, що чув, як поруч кричала його 43-річна дружина. Вона також опинилася в пастці під уламками бетону зі зламаною в трьох місцях рукою: «Коли ми спотикаючись виходили [з торгівельного центру], їй довелося тримати руку іншою рукою, і ми бачили, як під шкірою виступає кістка».
Також у лікарню потрапив 39-річний Микола, який 10 років працював консультантом у магазині електроніки в ТЦ. Він сказав, що почув вибух, а потім «оглушливий нищівний шум». Він пам’ятає лише те, як його виводили на вулицю колеги, деякі з них були поранені та спливали кров’ю: «Частина стіни була повністю зруйнована, і ми просто пройшли через отвір, щоб вийти назовні».
41-річний Петро, співробітник іншого магазину електроніки, сидів біля ТЦ з колегою Олександром і чекав, поки закінчиться сирена повітряної тривоги: «Я побачив жовтий спалах перед очима, і хвиля відкинула мене на декілька метрів. Я вдарився об дерев’яні піддони і втратив свідомість». Коли Петро прийшов до тями, то зрозумів, що у нього численні порізи, а з правої руки тече кров. Його госпіталізували зі струсом мозку та численними забоями спини та голови. Його рука була помітно опухла, а спина вкрита синцями. Його колега госпіталізований з переломами ніг.
ІТ-фахівець, який на момент удару перебував за кілометр від ТЦ, пішов до нього, коли почув вибух. Він бачив численні машини швидкої допомоги та людей, яких виносили з кров’ю на руках і головах. За його словами, було багато диму, а запах горілого пластику був настільки сильним, що він не міг дихати і змушений був піти приблизно за 20 хвилин.
Рятувальники продовжують розбирати завали в пошуках тих, хто вижив. Human Rights Watch поспілкувалася з родиною, яка сказала, що безрезультатно дзвонила в морг і всі лікарні міста, шукаючи свою доньку, яка працює в торгівельному центрі.
Human Rights Watch проаналізувала супутникові знімки, зроблені до і після атаки. На знімку з низькою роздільною здатністю, зробленому 27 червня об 11:18, не видно пошкоджень торгівельного центру чи заводу. Супутниковий знімок із високою роздільною здатністю, зроблений наступного ранку, підтверджує, що атака вразила щонайменше дві різні зони, перетворивши торгівельний центр на руїни та серйозно вразивши прилеглі території. Було знищено декілька автомобілів і пошкоджено частину стіни, що оточує сусідній завод. Уламки розлетілися в різні боки.
Вирва на промисловому комплексі виникла внаслідок другого удару. Ракета потрапила у найбільшу виробничо-складську будівлю та теплицю при ній. На супутниковому знімку видно вирву і пошкодження декількох навколишніх будівель. Сильно пошкоджено дах і північний фасад однієї з будівель, зруйновано шість інших будівель.
Командування ВПС України ідентифікувало озброєння, використане Росією для ударів, як крилаті ракети Х-22, випущені з російських літаків. За його словами, на території торгівельного центру після удару були знайдені уламки цих ракет. Human Rights Watch не проводила незалежної перевірки зброї, використаної під час удару. Вирва на території заводу та пошкодження торгівельного центру від вибуху узгоджуються з детонацією боєголовок вагою майже 1 000 кілограм з великою кількістю вибухової речовини.
Якщо російські війська націлилися на промисловий комплекс, вони знали або повинні були знати про присутність великої кількості цивільних осіб поряд із запланованою ціллю. Вони були зобов’язані провести розрізнення цих цивільних осіб і цивільного торгівельного центру від будь‑якої потенційної військової цілі, а також вжити всіх можливих запобіжних заходів, щоб звести до мінімуму випадкові втрати життя серед цивільного населення, поранення цивільних осіб і пошкодження цивільних об’єктів.
Це включає відмову від нанесення удару, коли передбачуваний ризик загибелі цивільного населення та шкоди цивільним об’єктам явно перевищує будь-яку конкретну очікувану військову перевагу. Навмисне здійснення атаки, коли втрата життя або поранення цивільних осіб і шкода цивільним об'єктам будуть явно надмірними щодо конкретної та прямої очікуваної загальної військової переваги є воєнним злочином.
Використання вибухової зброї з широким радіусом дії в населених пунктах посилює занепокоєння щодо незаконних, невибіркових і непропорційних нападів. Ця зброя може мати великий радіус ураження, бути недостатньо точною або доставляти декілька боєприпасів одночасно. Це включає боєприпаси з великими боєголовками зі значною кількістю вибухової речовини, які використовувалися під час атаки 27 червня. Слід уникати використання цієї зброї в населених пунктах.
«Цивільні мешканці Кременчука, які зазнали таких великих втрат від удару 27 червня, заслуговують справедливості, – наголосила Горбунова, – Необхідно провести ретельне розслідування, а винні мають бути притягнуті до відповідальності».
