Letter to Ukraine's Parliament regarding Trade Union Law (Ukranian)

16 липня 2020 року

Голові Верховної Ради України
Разумкову Дмитру Олександровичу

Голові Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів
Третьяковій Галині Миколаївні

Голові Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом
Климпуш-Цинцадзе Іванні Орестівні

Голові Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики
Радіній Анастасії Олегівні

Голові депутатської фракції політичної партії «Слуга народу»
Арахамії Давиду Георгійовичу

Співголовам депутатської фракції політичної партії «Опозиційна платформа – за життя»
Бойкові Юрію Анатоліійовичу та Рабіновичеві Вадиму Зіновійовичу

Голові депутатської фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»
Тимошенко Юлії Володимирівні,

Співголовам депутатської фракції політичної партії «Європейська Солідарсність»
Герасимову Артуру Володимировичу та Геращенко, Ірині Володимирівні

Голові депутатської фракції політичної партії «Голос»
Рахманіну Сергію Івановичу,

Співголовам та члену депутатської групи «Партія «За майбутнє»
Бондареві Віктору Васильовичу, Батенкові Тарасу Івановичу,
Рудикові, Сергію Ярославовичу,

Голові депутатської групи «Довіра»
Кулінічеві Олегу Івановичу
 

Прийміть мої найщиріші вітання від імені Human Rights Watch!

Human Rights Watch є незалежною міжнародною правозахисною організацією, яка обстоює дотримання прав людини більш ніж у дев’яноста країнах світу. Наша робота в Україні охоплює широке коло проблем, включно з порушеннями прав людини у Криму. У полі нашого зору перебувають також питання трудових і профспілкових прав у багатьох країнах світу, зокрема у Грузії, Казахстані, Росії та в США.

Я звертаюся до вас, аби висловити стурбованість Human Rights Watch із приводу проекту закону № 2681 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок)». Human Rights Watch наполегливо рекомендує відкликати цей законопроект і вжити необхідних заходів, аби наступні положення законопроекту, присвяченого діяльності профспілок, повністю відповідали як національним, так і міжнародним стандартам праці та прав людини.

Human Rights Watch відомо, що 27 травня 2020 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який є головним комітетом з опрацювання законопроекту № 2681, запропонував Верховній Раді України прийняти цей проект за основу і тепер його мають розглянути на пленарній сесії.

Human Rights Watch непокоїть, що законопроект містить певні положення, які суттєво та необґрунтовано обмежують свободу асоціації та право на організацію. Ці положення суперечать статті 36 Конституції України, яка гарантує право на свободу об’єднань, і порушуватимуть важливі міжнародні стандарти праці та прав людини, закріплені в конвенціях Міжнародної організації праці (МОП), учасницею яких є Україна. Ці положення також порушують інші договори про права людини, учасницею яких є Україна, зокрема Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Європейську Конвенцію з прав людини / ЄКПЛ), Європейську соціальну хартію (ЄСХ), Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (МПЕСКП) і Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (МПГПП).

Зміст цих положень стисло подано нижче.

1.     Обмеження плюралізму профспілок:

Законопроект передбачає обмеження максимальної кількості профспілок на одному підприємстві двома первинними профспілковими організаціями. Це положення порушує принцип плюралізму профспілок і суперечить праву працівників створювати організації на свій вибір та праву вступати в них, яке гарантує Конвенція Міжнародної організації праці (МОП) № 87.[1] Право створювати профспілки та вступати до профспілок за власним вибором також захищають стаття 5 Європейської соціальної хартії (ЄСХ), стаття 22 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (МПГПП) і стаття 8 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права (МПЕСКП).

2.     Відчуження майна профспілок:

Законопроектом передбачено автоматичну передачу у державну власність всього майна

профспілок, яке станом на 24 серпня 1991 року (коли Україна проголосила незалежність) перебувало у їх віданні, володінні та/або користуванні, і то без судового нагляду та дотримання належної правової процедури. Така колективізація майна може паралізувати роботу профспілок. Згідно з резолюцією Міжнародної організації праці (МОП), право на належний захист профспілкового майна є громадянською свободою, необхідною для нормальної реалізації прав профспілок.[2] Це положення законопроекту також порушує статтю 1 «Захист власності» Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської Конвенції з прав людини / ЄКПЛ).

3.     Регулювання внутрішнього управління у профспілках:

Законопроектом запроваджується обов'язкова вимога створення «контрольних комісій» у всіх об’єднаннях профспілок, що є спробою регулювання внутрішнього управління у профспілках. Така контрольна комісія обирається з числа членів профспілки, проте до її роботи «на громадських засадах можуть залучатися особи, які не є членами профспілки або членами профспілок, що входять до об’єднання профспілок». Проект наділяє такі комісії широкими повноваженнями нагляду за діяльністю профспілок, зокрема «за дотриманням виборним органом профспілки та членами профспілки вимог діючого законодавства, Статуту, колективних договорів та угод», порушуючи таким чином принцип незалежності профспілок та їхнє право вільно визначати свої структури. Вимоги законопроекту порушують Конвенцію Міжнародної організації праці (МОП) № 87, що гарантує профспілкам право самостійно опрацьовувати статути й адміністративні регламенти, організовувати свій апарат і свою діяльність без будь-якого втручання з боку державної влади, яке може обмежити це  право або перешкодити його законному здійсненню.[3]

4.     Обмеження прав профспілок, до складу яких входять представники керівного персоналу підприємства:

Законопроект не дозволяє ведення колективних переговорів будь-якій профспілці, до складу якої входять особи, що належать до керівного персоналу підприємства. Проте визначення поняттю «керівний персонал» законопроект не дає, створюючи таким чином можливість надмірно широкого тлумачення, аж до включення до згаданого персоналу працівників, на яких покладено хоч якісь адміністративно-управлінські функції.

І хоча законопроект формально не накладає обмежень на «керівний» персонал при створенні профспілки, та не дозволяючи таким профспілкам представляти працівників у колективних переговорах, він позбавляє їх можливості виконувати одну з найважливіших функцій профспілок.

Відповідно до стандартів Міжнародної організації праці (МОП), представники керівного або управлінського персоналу можуть бути позбавленими права належати до тих профспілок, до яких належать інші працівники, за дотримання двох умов: по-перше, керівні працівники повинні мати право створювати власні асоціації для захисту своїх інтересів і, по-друге, ця категорія працівників не повинна визначатися настільки широко, щоб послабляти організації інших працівників підприємства чи галузі, позбавляючи їх значної частки членів, дійсних чи потенційних.[4] На жаль, положення законопроекту не відповідає обом цим вимогам.

Комітет ООН з економічних, соціальних та культурних прав у своїх заключних зауваженнях 2020 року висловив стурбованість тим, що у разі прийняття законопроекту № 2681 він скоротить повноваження профспілок, що призведе до порушення статті 8 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права (МПЕСКП). Комітет настійливо закликав «переглянути проект закону <...> з метою забезпечення ефективності колективних переговорів і права на профспілкове представництво відповідно до статті 8 Пакту та положень конвенцій Міжнародної організації праці: Конвенції 1948 року № 87 про свободу асоціацій та захист права на організацію та Конвенції 1949 року № 98 про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів».[5]

Якщо законопроект буде прийнято без подальшого доопрацювання, то через його наявні недоліки, що суперечать міжнародним зобов'язанням України, міжнародні договірні органи можуть застосувати щодо України спеціальні процедури, зокрема контрольний механізм МОП.

Законопроект не відповідає зобов'язанням України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС), згідно з якою Україна має забезпечувати і реалізовувати основні міжнародно визнані трудові стандарти, зокрема свободу об’єднань та ефективне визнання права на колективні переговори.[6] Україна не повинна послаблювати або знижувати рівень охорони праці, передбачений у її законодавстві, з метою покращення торгівлі або інвестицій.[7]

Human Rights Watch відомо, що 2 липня 2020 року Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом дійшов висновку, що проект закону № 2681 не відповідає зобов'язанням України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейської соціальної хартії (переглянутої) та конвенцій Міжнародної організації праці № 87, 135, 158 і веде до послаблення правового механізму захисту прав і законних інтересів працівників. Ми цінуємо зусилля цього комітету, спрямовані на забезпечення дотримання Україною своїх міжнародних зобов'язань.

Законопроект також викликав серйозну критику з боку багатьох міжнародних структур і місцевих зацікавлених сторін, як от Міжнародна мережа юристів для надання допомоги працівникам (Мережа ILAW/ International Lawyers Assisting Workers Network)[8] і Глобальна профспілка ІндастріАЛЛ (IndustriaALL Global Union),[9] які закликали парламент повернути проект на доопрацювання, позаяк він надмірно обмежує права профспілок і суперечить певним стандартам Міжнародної організації праці (МОП).

Інші зацікавлені сторони назвали ще кілька положень законопроекту, що серйозно обмежують діяльність профспілок. До них належать положення, згідно з якими збільшено мінімальну кількість членів первинної профспілкової організації до 10 осіб; виключено норму про перерахування роботодавцем членських профспілкових внесків; послаблені зобов'язання роботодавця надавати на запити профспілок інформацію про виконання колективних договорів/угод та позбавлено профспілкову сторону можливості надавати свої пропозиції до проектів законів перед їх поданням та розглядом органами виконавчої влади.[10]

Human Rights Watch закликає український парламент відкликати цей законопроект, позаяк він необґрунтовано обмежує права профспілок. Ми сподіваємося, що парламент зможе вжити всіх необхідних заходів, аби в наступних законопроектах, присвячених профспілкам,

було дотримано принципів незалежності та невтручання у діяльність професійних спілок, а також зобов’язань України щодо міжнародних стандартів праці.

Human Rights Watch охоче обговорить ці питання з вами або вашими представниками. Будь ласка, без вагань звертайтеся до мене на адресу williaa@hrw.org.

Дякую за увагу до цих проблем.

З повагою,
 

Г’ю Вільямсон                                                
Директор Human Rights Watch                                  
із питань Європи та Центральної Азії