(Берлін, 5 серпня 2014 року) - Формування повстанців на сході України погрожують медичним працівникам, розкрадають та псують медичне обладнання та меблі у медустановах, а також перешкоджають цивільним особам в отриманні медичної допомоги, повідомляє Х’юман Райтс Вотч. Також зафіксовані випадки захоплення озброєними повстанцями машин швидкої допомоги та використання їх для транспортування активних учасників бойових дій.
Такі дії категорично заборонені законами і звичаями війни, які передбачають особливий захист як для медичних установ і персоналу, так і для поранених і хворих, відзначає міжнародна правозахисна організація.
«Напади проросійських повстанців на медичні установи та їх персонал ставлять під загрозу хворих та уразливих людей, а також тих, хто доглядає за ними, — відзначає Юлія Горбунова, дослідниця Х’юман Райтс Вотч з Європи та Центральної Азії. — Таке відверте нехтування долею хворих і поранених може спричинити людські трагедії. Цьому необхідно негайно покласти край».
Х’юман Райтс Вотч також задокументувала обстріли медичних установ осколково-фугасними боєприпасами, унаслідок яких загинули щонайменше двоє медиків. Обставини вказують на причетність до деяких обстрілів українських урядових сил, проте для достовірного встановлення відповідальності необхідне повноцінне розслідування.
За законами і звичаями війни медичні формування вважаються цивільними об'єктами, які перебувають під особливим захистом. До них належать лікарні, поліклініки, медичні центри тощо, а також цивільний і військовий медичний транспорт, включаючи машини швидкої допомоги. Учасники конфлікту повинні не допускати створення загрози для медичного персоналу або заподіяння йому шкоди, а також напади на лікарні та машини швидкої допомоги, їх пошкодження або використання з неналежною метою.
За підсумками польових досліджень на сході України Х’юман Райтс Вотч встановила, що повстанці незаконно захоплювали машини швидкої допомоги і використовували їх для транспортування своїх комбатантів, погрожували медпрацівникам і допускали розкрадання або псування медичного обладнання. Ми також виявили випадки, коли повстанці займали лікарняні палати або будівлі та розміщували там своїх поранених, ставлячи під загрозу безпеку пацієнтів і персоналу, і створюючи перешкоди для лікування цивільних осіб.
Х’юман Райтс Вотч задокументувала незаконне захоплення ополченцями в м. Словянську щонайменше чотирьох машин швидкої допомоги, які потім використовувалися ними для вивозу боєздатного і озброєного особового складу в Донецьк. Наші співробітники особисто спостерігали в Донецьку, як озброєні повстанці пересувалися на «швидких».
Збройні повстанці, вдягнені у камуфляж, також перевозили своїх поранених на машинах швидкої допомоги. Х’юман Райтс Вотч не вдалося встановити, чи перебували при цьому за кермом водії від медичної установи (що забезпечувало б їм особливий захист).
На підставі власних спостережень та інтерв'ю з медперсоналом ми встановили, що в чотирьох лікарнях перебувала значна кількість озброєних боєздатних повстанців. Їхня присутність обгрунтовувалася необхідністю охорони лікарні та пацієнтів, однак для цього не було потреби у такій значній кількості повстанців. Більшість не виконували жодних видимих обов’язків із забезпечення безпеки, не розміщувалися біля в’їзду або по периметру території, чого можна було б очікувати у випадку виконання охоронної служби.
Присутність на території значного числа озброєних повстанців створювала для лікарні загрозу перетворення на військову ціль, замість того щоб забезпечувати її захист, відзначає Х’юман Райтс Вотч. Міжнародне право зобов'язує сторони конфлікту по можливості уникати розміщення військових цілей, таких як особовий склад, всередині населених районів або поблизу від них.
Щонайменше у двох лікарнях поранені повстанці зайняли палати. Йдеться про лікарню ім. Калініна в Донецьку і міську лікарню ім. Леніна у Словянську. В останній, а також в психіатричній лікарні в Семенівці, на околиці Словянська, повстанці розкрадали та псували хірургічне обладнання та меблі; у лікарні ім. Леніна — вилучали історії хвороби. Закони та звичаї війни прямо не забороняють реквізицію цивільних лікарень для лікування поранених комбатантів, однак це не має завдавати шкоди іншим пацієнтам. У всіх випадках палати не пустували, а використовувалися лікарнями для потреб пацієнтів. Те, що в них розміщували повстанців, неминуче негативно позначалося на лікуванні цивільних осіб, відзначає Х’юман Райтс Вотч.
Нами встановлено, що з червня щонайменше п'ять лікарень на сході України постраждали від попадання осколково-фугасних боєприпасів, унаслідок чого загинули щонайменше двоє медиків. Обставини цих обстрілів, під час яких зона ураження перебувала на контрольованій ополченцями території, на яку в той момент вели наступ урядові сили, вказує на можливу причетність останніх, проте однозначно кваліфікувати такі випадки як порушення міжнародного гуманітарного права можна буде тільки за підсумками детального розслідування. Українська влада повинна оперативно і ретельно розслідувати епізоди обстрілів лікарень і притягти до відповідальності тих, чия вина у порушенні законів і звичаїв війни буде доведена, відзначає Х’юман Райтс Вотч.
Х’юман Райтс Вотч також рекомендувала партнерам українського уряду в міжнародному співтоваристві настійливо закликати Київ до неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права в конфлікті на сході країни.
На відміну від інших, звичайних цивільних об'єктів, які можуть ставати законним об’єктом нападу у разі їх використання з військовою метою, лікарні втрачають захист «лише тоді, коли вони використовуються не тільки з гуманітарними цілями, але і для вчинення дій, спрямованих проти ворога». Присутність на території збройної охорони або наявність особистої зброї, що належить пораненим комбатантам, не є ознакою таких дій. Навіть якщо лікарня неправомірно використовується для складування зброї або укриття боєздатних комбатантів, нападаюча сторона зобов'язана робити попередження із розумним часовим терміном для його виконання, і здійснювати напад тільки після того, як таке попередження лишилося без уваги.
Керівництво збройних формувань, пов’язаних з самопроголошеними «Донецької Народною Республікою» (ДНР) і «Луганській Народною Республікою» (ЛНР) має притягти до відповідальності особовий склад, причетний до порушень проти медперсоналу, медустанов і пацієнтів, заявила Х’юман Райтс Вотч.
У своій доповіді від 15 липня Управління верховного комісара ООН з прав людини відзначало (УВКПЛ), що серед керівництва повстанців «багато... громадян Російської Федерації», під єдиним командуванням яких «наразі організовані раніше розрізнені збройні угруповання різної орієнтації та приналежності» [неофіційний переклад] .
З урахуванням свого впливу на антиурядові збройні формування в Україні, Росія повинна вимагати від них дотримання норм міжнародного гуманітарного права, включаючи повагу до особливого статусу медичних формувань і персоналу, а також поранених і хворих, вважає Х’юман Райтс Вотч.
За оцінкою УВКПЛ, з середини квітня по 26 липня на сході України загинули сотні і отримали поранення більше тисячі цивільних осіб.
«Цивільне населення страждає від збройного конфлікту на сході України, — говорить Юлія Горбунова. — Перешкоджати отриманню людьми медичної допомоги — просто аморально».
Незаконне захоплення і використання ополченцями машин швидкої допомоги
У Слов’янську водій станції швидкої допомоги розповів Х’юман Райтс Вотч, що збройні повстанці кілька разів намагалися захопити машини швидкої допомоги в період з квітня по початок липня, коли місто перебувало під їх контролем:
Кілька разів приходили, стріляли в повітря, погрожували, вимагали віддати їм машини, але в цей час всі були на виїздах, тому їм нічого не вдалося зробити.
Інший працівник станції повідомив, що щонайменше в одному випадку — у травні — повстанці вимагали машини для перевезення своїх убитих.
Коли повстанці залишали Слов’янськ (4 і 5 липня), вони захопили чотири машини швидкої допомоги і використовували їх як транспорт при відступі. «Напевно, так їм було легше втекти від українських військ», — зауважив в інтерв’ю з дослідниками Х’юман Райтс Вотч один з водіїв.
Незалежні журналісти та спостерігачі розповіли нам, що неодноразово бачили в Донецьку збройних повстанців, що роз’їжджають по місту на «швидких». Наші співробітники особисто спостерігали таку ситуацію двічі протягом одного дня.
21 липня співробітник Х’юман Райтс Вотч на перехресті в районі залізничного вокзалу в Донецьку спостерігав колону військових машин, що рухалася з району активних бойових дій на півночі міста. У колоні йшла «швидка» з відкритими бічними дверима: всередині було видно кількох озброєних повстанців, ніхто з яких не виглядав пораненим. Того ж дня наш співробітник спостерігав, як до донецької лікарні ім. Калініна під’їхала «швидка», водій якої був одягнений частково в камуфляж і мав при собі автомат. Імовірно, на цій машині привезли пораненого ополченця.
Носіння зброї для самооборони не вважається «діями, спрямованими проти ворога», однак медперсонал, навіть якщо він входить до складу бойового формування, має виконувати виключно медичні завдання. Х’юман Райтс Вотч не вдалося встановити статус водія «швидкої», що під'їхала до лікарні ім. Калініна.
Зайняття ополченцями лікарень і їхня присутність на території
Повстанці частково або повністю зайняли корпуси щонайменше трьох лікарень: у Слов’янську, Семенівці та Донецьку. Під час збройного конфлікту локального характеру поранені учасники збройних формувань мають право на медичну допомогу і можуть перебувати на лікуванні, не здійснюючи негативний вплив на захищений статус медичної установи. Збройні формування можуть також використовувати цивільні лікарні для лікування своїх поранених, доки це не шкодить лікуванню інших пацієнтів.
Під час відвідування лікарень у контрольованих ополченцями районах ми неодноразово фіксували присутність на території великої кількості озброєних повстанців. Декілька озброєних повстанців стояли біля воріт центральної міської лікарні в Сніжному в момент нашого візиту (18 липня). Ми також двічі спостерігали велику кількість озброєних повстанців на території лікарні ім. Калініна в Донецьку. У нас немає впевненості в тому, що вони дійсно перебували там з метою забезпечення безпеки медустанови.
Психіатрична лікарня в Семенівці
Психіатрична лікарня в Семенівці займає велику територію з двома десятками корпусів приблизно за 3 км від Слов’янська. Заступниця головного лікаря розповіла Х’юман Райтс Вотч про те, як на початку травня озброєні повстанці зайняли один з корпусів, який зазвичай використовувався для дозвілля пацієнтів:
Прийшли без дозволу, влаштували там склад. Головний лікар наказав їм звільнити приміщення, бо у нас тут пацієнти з важкими психічними розладами. Сказав, що тут не місце озброєним людям з автоматами. Я чула, як повстанці у відповідь погрожували: «Спробуєш нам завадити — пристрелимо тебе разом із твоїми хворими». Після цього ми більше пацієнтів з корпусів не випускали.
За словами заступниці головного лікаря, повстанці забрали чи зіпсували значну частину майна лікарні, включаючи меблі, обладнання та лабораторію.
Протягом усього травня, за словами заступниці головного лікаря, безпосередньо в районі лікарні йшли інтенсивні бої (див. нижче — Обстріл лікарень). 26 травня персонал та пацієнти були евакуйовані до інших медустанов у Жданівці, Горлівці та Донецьку. За словами заступниці головного лікаря, повстанці не перешкоджали евакуації.
Міська лікарня ім. Леніна в Слов’янську
Персонал міської лікарні ім. Леніна в Слов’янську розповів Х’юман Райтс Вотч, що озброєні повстанці з'явилися у них в середині червня і зайняли одну з двох операційних на першому поверсі. Унаслідок цього лікарі не могли надавати допомогу всім цивільним пацієнтам, які її потребували. Присутність озброєних повстанців також викликала занепокоєння персоналу. Чимало працівників перестали ходити на роботу і в лікарні виник дефіцит професійних кадрів.
За словами медпрацівників, повстанці використовували зайняту операційну для своїх поранених, при цьому вона перебувала під цілодобовою озброєною охороною, і нікого з працівників лікарні туди не пускали. Дві медсестри також твердили, що повстанці перекрили персоналу та пацієнтам доступ до лікарняного бомбосховища.
В липні, на момент наших відвідин, персонал лікарні готувався відновити роботу другої операційної. Одна з медсестер повідомила Х’юман Райтс Вотч, що повстанці пошкодили стіни і підлогу, а також вивезли все хірургічне обладнання і дещо з меблів. При огляді операційної ми зафіксували, що в приміщенні зняті кілька дверей, а всі вікна повстанці затулили мішками з піском.
Персонал також повідомив нам, що 5 липня, виїзжаючи зі Слов’янська, повстанці забрали з собою лікарняну документацію, включаючи історії хвороб.
Лікарня ім. Калініна в Донецьку
Лікарню ім. Калініна в Донецьку ми відвідали після того, як в середині липня повстанці зайняли два її корпуси. За словами одного з лікарів, тоді до них прийшли 30-40 людей зі зброєю:
Керівництво сказало, що вони тут небажані гості, але вони не слухали. Правда, поводяться вони нормально, і лікарня наполягла, щоб вони не виносили зброю за межі корпуса, але ми боїмося, що рано чи пізно вони почнуть у нас тут воювати.
Один з корпусів повстанці звільнили приблизно за тиждень після його захоплення і нашої розмови зі згаданим лікарем.
Однак, за словами того ж лікаря, повстанці продовжують займати корпус, де проходять реабілітацію постраждалі під час чорнобильської аварії, через що стаціонарне лікування таких пацієнтів стало неможливим.
Лікар розповів Х’юман Райтс Вотч:
Вони там влаштували свій військовий госпіталь, зі своїми лікарями. Важко поранених повстанців спочатку привозять до нас, а ми їх туди переводимо. Що там потім з ними роблять — не знаю. Дійсно не знаю, що там відбувається. Знаю, що там військовий госпіталь, а може — і для чогось іншого використовують. Наших [медиків] там в принципі немає.
Обстріли лікарень
Щонайменше у п’яти задокументованих нами випадках відбулося влучення осколково-фугасних боєприпасів в територію лікарень, унаслідок чого двоє медиків загинули. Х’юман Райтс Вотч не може з впевненістю встановити, ким вівся обстріл, проте чотири лікарні в той момент перебували на території, котра контролювалася ополченцями. Щонайменше у двох випадках повстанці перебували на території лікарні, що дозволяє припускати обстріл українськими урядовими силами. У п’ятому випадку лікарня знаходилася на території, що контролювалася урядом. Для остаточного з’ясування питання відповідальності необхідне повноцінне детальне розслідування.
Міська лікарня ім. Леніна в Слов’янську
Медперсонал повідомив Х’юман Райтс Вотч, що в другій половині дня на території міської лікарні ім. Леніна в Слов’янську розірвалися щонайменше два снаряди. Словянск перейшов під контроль повстанців у квітні і вони встановили свій блокпост на перетині вулиць Тараса Шевченка та Урицького — приблизно на відстані 800 м від головного входу до лікарні і практично впритул до її території.
Один снаряд пробив дах корпусу, де знаходяться травматологія, кардіологія і одна з операційних. На момент обстрілу повстанці займали операційну на першому поверсі. Вибухом рознесло значну частину покрівлі (з дерев’яними конструкціями) і горище, палати не постраждали. Характер пошкоджень не дозволив дослідникам Х’юман Райтс Вотч визначити, звідки міг прилетіти снаряд; ми також не знайшли жодних фрагментів, які допомогли б встановити вид боєприпасів.
Другий снаряд розірвався на перехресті безпосередньо за парканом лікарні і недалеко від блокпоста повстанців. Унаслідок вибуху була важко поранена 36-річна хірургічна сестра Тетяна Кубран, яка після добового чергування йшла з лікарні разом з чоловіком. У лікарні нам повідомили, що пізніше, того ж дня, вона померла. У липні, на момент наших відвідин, на асфальті, лікарняному паркані і дорожньому знаку, що на перехресті, було видно сліди від осколків. Ми також оглянули залишки блокпоста повстанців.
Психіатрична лікарня в Семенівці
За словами заступниці головного лікаря психіатричної лікарні в Семенівці, вранці 25 травня розривом снаряда була частково зруйнована стіна одного з корпусів; ніхто з пацієнтів або персоналу не постраждав, оскільки на ніч всі перейшли до підвалу.
Також, за словами заступниці головного лікаря, на початку травня повстанці встановили блокпост приблизно на відстані кілометра від лікарні. З 5 травня і по 26-те, коли персонал та пацієнти, нарешті, були евакуйовані, лікарня майже постійно перебувала в епіцентрі інтенсивних боїв:
Бої йшли недалеко від нас, на територію залітали кулі, рикошетили від стін. І вибухи — просто оглушливі. Особливо страшно було ночами. І тільки один раз нас попередили сиреною про обстріл. А так — жодних попереджень, і ми самі розбігалися, коли чули постріли або вибухи. Загалом, нам мінімум сім разів довелося спускати пацієнтів до підвалу. Іноді вони проводили в підвалі по дві ночі, одна за одною.
Залізнична лікарня в Червоному Лимані
3 червня в результаті обстрілу залізничної лікарні в Червоному Лимані загинув хірург Василь Шистко. Медперсонал повідомив Х’юман Райтс Вотч, що обстріл почався близько 15:30 без попередження і тривав не більше 10 хвилин. За словами головного лікаря, хірург в момент початку обстрілу щойно завершив планову операцію. На виході з операційної він був поранений в голову осколком снаряда і за кілька днів помер. Більше ніхто з персоналу і пацієнтів не був убитий або поранений.
Лікарня серйозно постраждала від обстрілу. Зокрема, значні пошкодження отримали дах та комунікації терапевтичного корпусу, а також стіни та комунікації хірургії, гінекології та аптеки. Вибуховою хвилею у вікнах лікарні було вибите скло.
Лікарня обслуговує переважно залізничників. У момент обстрілу українські урядові сили проводили військові операції з відновлення контролю на Червоним Лиманом, розташованим приблизно за 25 км. від Слов’янська. Головний лікар розповів Х’юман Райтс Вотч, що вранці 4 червня до лікарні для проведення «зачистки» прибула на БТРі група українських військовослужбовців, які вважали, що лікарня використовується противниками уряду. За словами головного лікаря, вони не надали жодних документів, проте зажадали провести їх по всіх палатах.
Після обходу всіх палат та території військові визнали, що жодних повстанців в лікарні немає. Головний лікар також твердив, що командир показав йому карту, на якій лікарня була позначена як госпіталь бойовиків, і заявив, що за їхньою інформацією лікарня використовувалася ополченцями з військовою метою.
Станом на початок липня прокуратура розпочала розслідування за фактом обстрілу лікарні. З огляду на наявність вагомих вказівок на цілеспрямований характер цього обстрілу, Х’юман Райтс Вотч 18 липня надіслала президенту України Петру Порошенку лист із настійливим закликом забезпечити оперативне та ретельне розслідування.
Х’юман Райтс Вотч отримала інформацію про обстріл території лікарні у Горлівці, що на північ від Донецька, імовірно з «Градів», що стався 27 липня, унаслідок якого в лікарні було вибите скло у вікнах. Про обстріл ми дізналися під час телефонної розмови з лікаркою, що там працює.
У дитячій лікарні в Слов’янську медики повідомили Х’юман Райтс Вотч про влучення снаряда, яке сталося 30 травня. Відвідавши лікарню, ми встановили часткове руйнування передньої стіни. У момент обстрілу всі пацієнти були евакуйовані. Інформації про присутність збройних повстанців в лікарні м. Горлівка або в дитячій лікарні м. Слов’янськ Х’юман Райтс Вотч не має.
