Ми звертаємося до Вас, щоб висловити свою глибоку занепокоєність недавніми повідомленнями про те, що Кабінет Міністрів збирається внести зміни до переліку наркотичних засобів з тим, щоб перенести метадон зі списку дозволених до використання наркотичних речовин до переліку заборонених наркотичних речовин, тим самим забороняючи його використання в терапевтичних цілях. Така пропозиція суперечить рекомендаціям міжнародних організацій, що працюють в сфері охорони здоров’я та рекомендують замісну терапію, в т.ч. метадонову як невід’ємну частину профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу в Україні.

Опіатна залежність відіграє важливу роль у розповсюдженні епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні. Обмеженість доступу до замісної терапії буде мати катастрофічні наслідки з точки зору порушення права на життя та здоров’я тих українців, які живуть з ВІЛ/СНІДом або мають великий ризик зараження ВІЛ-інфекцією, а також тих, хто потребує лікування від опіатної залежності. Ми закликаємо вас не підтримувати жодних змін українського законодавства або політики, які можуть ускладнити для споживачів ін’єкційних наркотиків отримання метадону та інших препаратів, що використовуються в замісній терапії. Ми також закликаємо Вас прийняти термінові заходи для забезпечення метадоном та іншими препаратами всіх, хто потребує лікування.

В Україні живе біля 360 000 ВІЛ-позитивних осіб, переважна більшість з яких були інфіковані ін’єкційним шляхом. Чисельні дослідження та звіти підтверджують ефективність замісної підтримуючої терапії, в тому числі метадоном, для зменшення вживання заборонених наркотиків, а також для зниження рівня злочинності, смертності від передозувань та ризиковної поведінки, такої як використання одного шприца групою споживачів. У світлі цих відомостей, у 2004 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Відділ з наркотиків та злочинності ООН (ЮНОДС) та Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЄЙДС) зробили спільну заяву, в якій рекомендують інтегрувати замісну підтримуючу терапію, включаючи метадон та бупренорфін, у національні програми з боротьби з ВІЛ/СНІДом як засіб профілактики ВІЛ/СНІДу та як підтримуючу частину антиретровірусної терапії для опіатзалежних споживачів наркотиків. Ця рекомендація розроблена саме для таких країн, як Україна, де опіатна залежність грає провідну роль щодо ризику передачі ВІЛ. У спільних рекомендаціях ООН також підкреслює важливість збільшення доступу до додаткових можливостей замісної терапії, враховуючи те, що єдиного універсального методу лікування опіатної залежності не існує.

Ми знаємо, що Україна робить важливі кроки на шляху впровадження замісної терапії бупренорфіном у шести регіонах країни, що найбільш постраждали від епідемії ВІЛ/СНІДу. Однак ВООЗ, ЮНОДС та ЮНЄЙДС у своєму звіті про замісну терапію в Україні за червень 2005 р. підкреслюють, що ці пілотні програми недостатні для того, щоб задовольнити потребу в лікуванні опіатзалежних пацієнтів та зупинити епідемію ВІЛ/СНІДу, що вирує в країні. Ці організації вказують у своєму звіті, що терапія метадоном є не менш ефективною, ніж бупренорфіном, та значно дешевшою. Тому вони рекомендують, щоб уряд «робив усе, що в його силах для спрощення впровадження та розповсюдження замісної терапії метадоном».

У своєму червневому звіті за 2005 р. ВООЗ, ЮНОДС та ЮНЄЙДС ще раз підтвердили, що метадонова та інші форми замісної терапії знаходяться у відповідності до конвенцій ООН щодо наркотиків 1961, 1971 та 1988 рр. У звіті зроблено висновок про те, що інтерпретація українського законодавства з метою дозволити використовувати метадон для замісної терапії не буде суперечити цим конвенціям. Окрім того, Україна підписала Міжнародну угоду з економічних, соціальних та культурних прав, яка визнає право всіх індивідів на максимально можливі стандарти охорони здоров’я. Забороняючи терапевтичне використання препарату, який дає споживачам наркотиків надію на ефективне лікування їхньої опіатної залежності та який значно скорочує ризик інфікування ВІЛ та іншими інфекціями, що передаються через кров, тим самим продовжується кричуще порушення права на здоров’я.

Зараз для України наступив відповідальний момент для відповіді на епідемію ВІЛ/СНІДу, який характеризується початком бупренорфінових програм та розширенням програм антиретровірусної терапії. У цей критичний момент Україна повинна використати всі можливі засоби для підтримки цих зусиль. Ми закликаємо Вас використати свій вплив для того, щоб включити метадон як частину термінової програми впровадження замісної терапії в Україні й тим самим внести свій внесок у створення сприятливого середовища, в якому всі українці зможуть реалізувати своє право на здоров’я та право на життя.

З повагою,
Холі Картнер
Виконавчий директор
Європейського та Центрально-азійського Відділення

Ребекка Шлейф ер
Дослідник
Програма «ВІЛ/СНІД та права людини»