(Берлін 10 квітня 2014 року) — Закон, прийнятий українським парламентом 8 квітня 2014 року, порушує гарантії незалежності суддів і має бути скасований, — заявилаХ’юман Райтс Вотч.
Закон визначає 10 обставин, що вважатимуться підставами для проведення перевірки суддів поза звичайним дисциплінарним провадженням, за результатами якої ті можуть бути позбавлені права обіймати посаду — зокрема, через прийняті «політично мотивовані рішення». Судді, які не відповідатимуть визначеним критеріям, підлягатимуть негайному відстороненню від усіх судових процесів, а згодом — звільненню. Законопроект не пройшов адекватне громадське обговорення і не отримав оцінку авторитетних міжнародних органів, таких як комісія за демократію через правоРади Європи(Венеціанська комісія).
«Цілком зрозуміло, що люди в Україні прагнуть переконатися у непричетності суддів до корупції та порушень прав людини», — коментує Х`ю Вільямсон, директор Х’юман Райтс Вотч з Європи та Центральної Азії. Проте, замість того, щоб допомогти відновити довіру до судової системи, для її очищення був прийнятий надто широкий і політично ангажований закон, котрий порушує незалежність судової влади — і це, в результаті, тільки поглибить недовіру у вже розколотому суспільстві».
Х’юман Райтс Вотч закликала тимчасового голову держави, в.о. президента Олександра Турчинова, не підписувати цей закон.
Закон «Про відновлення довіри до судової влади» передбачає, що судді можуть бути звільнені з посади, якщо вони були причетні до прийняття одного з низки рішень. До них, зокрема, належать: рішення про обмеження зборів, мітингів і демонстрацій під час акцій протесту, що відбувалися в період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року; або рішення, що стосувалися парламентських виборів і призвели до порушень виборчого законодавства чи, можливо, вплинули на результати виборів в кількох виборчих округах. Судді також підлягатимуть люстрації, якщо Європейський суд з прав людини оскажив їхні рішення — незважаючи на те, що в ЄСПЛ щороку оскаржуються близько 700 рішень національних судів всіх країн Ради Європи.
Перевірка суддів буде проводитись спеціальною люстраційною комісією, члени якої призначатимуться Верховним Судом України (п’ятеро), парламентом (п’ятеро) та комісаром з анти-корупційної політики (п’ятеро).
Х’юман Райтс Вотч звертає увагу на те, що заявлена структура Комісії — з більшістю членів, призначених урядом і парламентом — політизує цей орган. Х’юман Райтс Вотч також зазначає, що закон не має достатніх гарантій незалежності членів Комісії та належної правової процедури для тих, чиї справи вона розглядатиме.
Україна підписала Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Європейську конвенцію з прав людини. Будь-які заходи, спрямовані на подолання судової корупції, мають бути узгоджені з відповідними зобов’язаннями України і, зокрема з основними принципами незалежності судових органів.
Прийняття нового закону викликає особливу стурбованість, так само як і три інших законопроекти, внесені до парламенту України, котрі пропонують широкі заходи з люстрації — закриття для певних категорій осіб доступу до роботи на посадах держслужбовців. Після масових протестів і зіткнень, які привели до відсторонення Віктора Януковича з поста президента (22 лютого), активісти Євромайдану та інших громадських об’єднань закликали тимчасову владу терміново розпочати процес «люстрації», щоб створити «уряд народної довіри».
Люстраційний комітет був створений при Кабінеті Міністрів у лютому, для підготовки відповідного законопроекту. 7 квітня голова комітету повідомив Х’юман Райтс Вотч, що до парламенту були подані три законопроекти про люстрацію. За його словами, ці три законопроекти досить подібні і в майбутньому будуть об’єднані в один документ, який візьмуть за основу для майбутнього закону про люстрацію.
«Законодавчі пропозиції заборонити певним особам обіймати посади держслужбовців є надміру широкими і розпливчастими», — заявив Вільямсон. «Подібні заборони, котрі є винятками з фундаментального політичного та демократичного права на рівну участь, вимагають ретельного і чіткого обгрунтування, і не повинні використовуватися для дискримінації будь-кого».
Запропоновані закони закривають численним групам людей доступ до роботи в державних установах та загрожують політичним свободам. Нинішні пропозиції охоплюють надміру широкий спектр позицій і настільки ж широкий спектр підстав, за якими кандидати ставатимуть об’єктами перевірки. Термін, на який людина може бути позбавлена права працювати на державній службі — до 20 років — також визнаний надміру великим.
Один із законопроектів, внесених партією «Свобода», фокусується в основному на люстрації працівників міліції, суддів і політиків, що обіймали свої посади під час президентства Януковича. Особи, що займали одну 34-х державних посад у попередній адміністрації, можуть бути звільнені і отримати заборону обіймати будь-яку з 35-ти визначених посад на 20 років, у залежності від результату перевірки люстраційною комісією .
Перелік посадовців, які повинні пройти перевірку люстраційною комісією, перш ніж вони зможуть надалі займати одну з 35-ти визначених посад, включає практично всіх державних чиновників, які перебували «на позиціях влади» під час президентства Януковича, зокрема, керевників та заступників керівників практично всіх державних установ, як національних, так і регіональних. Перевірку також повинні будуть пройти військовослужбовці, співробітники податкової служби, судді, адвокати, аудитори, експерти, викладачі університетів, керівники засобів масової інформації тощо.
Всі три законопроекти є надміру широкими і розпливчастими, і можуть стати підгрунтям для свавільного і масового виключення людей з політичного життя, відзначає Х’юман Райтс Вотч. Хоча прагнення позбавити корумпованих і причетних до насильства чиновників можливості впливати на майбутнє України є цілком зрозумілим, засоби для досягнення цієї мети мають ґрунтуватися на повній повазі до прав особистості та міжнародних правових норм, що гарантують участь у політичному житті та недискримінацію. Нинішні законопроекти не відповідають цим вимогам і тому мають бути відізвані, стверджує Х’юман Райтс Вотч.
Проводячи люстрацію, парламент має забезпечити повне дотримання права людей на участь у суспільному житті без будь-якої дискримінації, відповідно до міжнародного законодавства з прав людини. Парламент має відмовитися від терепішнього підходу і зайняти більш пропорційну та сумісну з правами людини позицію, забезпечуючи проведення широких консультацій з незалежними групами громадянського суспільства при підготовці будь-якого законопроекту про люстрацію, а також його перевірку відповідними міжнародними органами, такими як Венеціанська комісія.
Визначаючи право особи обіймати певні посади на державній службі, будь-який закон про люстрацію, ухвалений парламентом України, повиннен відповідати наступним умовам:
· Висновки про відповідність особи, зроблені на підставі аналізу індивідуальних якостей претендентів на посаду, чи на просування по службі, чи на збереження посади; а також рішення про звільнення з державної посади, — в жодному разі не повинні містити пряму чи непряму дискримінацію за будь якою з ознак, за якими дискримінація заборонена міжнародним правом, зокрема, за ознакою релігії, мови чи етнічної приналежності;
· Висновки про відповідність особи не мають грунтуватися виключно на зв’язках, що мали чи мають місце в минулому чи насьогодні. Для перевірки особи, пов’язаної з суб’єктами чи органами, причетними до кримінальних злочинів чи корупції, закон повинен вимагати чітких і переконливих доказів того, що саме ця особа свідомо і активно сприяла противправній діяльності;
· Тягар доведення того, що особа свідомо і активно сприяла чи підтримувала злочинні та/або корумповані цілі та практики певного об’єднання, покладається на державу;
· Всі особи, яких звинувачують у подібній діяльності, повинні мати можливість отримати інформацію про наявні докази проти себе для забезпечення справедливого судового розгляду цих звинувачень перед безстороннім судом, а також право на оскарження судового рішення в судах вищої інстанції.
«Громадяни України мають право вимагати від своїх державних посадовців відповідності найвищим стандартам, а також право боротися з політичними зловживаннями службовим становищем», — зазначає Вільямсон. «Проте, запропоновані критерії відсторонення людей від державної служби, котрі є надміру широкими і несумісними з дотриманням прав людини, можуть тільки погіршити ситуацію».
