- Війна в Україні мала травматичні та руйнівні наслідки для дітей, що перебувають в інтернатних закладах, включаючи примусове переміщення до Росії та розлучення з їхніми сім’ями.
- Вплив на дітей, які перебувають в інтернатних закладах, вказує на гостру потребу вилучити їх із закладів і забезпечити підтримку сімей та громад.
- Дітей, переміщених до Росії, необхідно терміново повернути додому, а Україна має терміново визначити місцезнаходження всіх дітей із інтернатних закладів і забезпечити їхній добробут.
(Берлін) – Війна в Україні мала руйнівні наслідки для дітей, які перебувають в інтернатних закладах, йдеться в оприлюдненій сьогодні доповіді Human Rights Watch. Діти були примусово переміщені до Росії та розлучені зі своїми сім’ями, зазнали травматичних переживань війни та переміщення.
У 55-сторінковій доповіді «Ми повинні підтримувати сім’ї, а не відбудовувати дитячі будинки» визначено ризики для дітей із інтернатних закладів у районах, які безпосередньо постраждали від конфлікту, а також для дітей, евакуйованих в інші райони України чи до європейських країн. За даними уряду, до повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року в інтернатних закладах в Україні перебувало понад 105 000 дітей. Це найвищий показник серед країн Європи після Росії. За даними ЮНІСЕФ, майже половина з них були дітьми з інвалідністю. Росія несе відповідальність за кризу, яку переживають ці діти, але війна посилює нагальну потребу в тому, щоб Україна, за підтримки іноземних урядів і гуманітарних організацій, припинила практику поміщення дітей в інтернатні заклади і розширила догляд у сім’ях та на рівні громад.
«Українські діти, які перебували в закладах радянської епохи, зараз стикаються з надзвичайною небезпекою через війну Росії проти України, – зазначив Білл Ван Есвельд, заступник директора з прав дітей Human Rights Watch, – Потрібні узгоджені міжнародні зусилля для виявлення та повернення дітей, які були депортовані до Росії, і Україна та її союзники повинні забезпечити, щоб усі діти, які були або залишаються в інтернатних закладах, були виявлені та забезпечені підтримкою для проживання зі своїми сім’ями та в громадах».
Human Rights Watch відвідала 12 дитячих закладів у Львівській області та ще три в Лодзі (Польща), куди українські діти та персонал були евакуйовані з районів, безпосередньо постраждалих від бойових дій, і опитала представників українських і польських органів влади та громадських організацій.
Human Rights Watch задокументувала примусове переміщення Росією дітей з українських інтернатних закладів до Росії або на окуповану Росією територію: це є воєнним злочином. Згідно з даними уряду України, 100 закладів, у яких до 2022 року перебувало понад 32 000 дітей, знаходяться у регіонах, які перебувають під частковою або повною російською окупацією та про анексію яких Росія хибно заявила у вересні 2022 року. Заяви російської влади, українських активістів та юристів, а також повідомлення в медіа свідчать, що щонайменше декілька тисяч дітей були примусово перевезені на інші окуповані території або до Росії.
У травні 2022 року російський парламент вніс зміни до законодавства, щоб дозволити владі надавати російське громадянство українським дітям, що мало спростити встановлення опіки та їх усиновлення російськими сім’ями в Росії. Російський веб-сайт з усиновлення містить списки дітей з українських регіонів, і російські чиновники заявили, що сотні українських дітей вже були усиновлені. Міжнародні стандарти забороняють міждержавне усиновлення під час збройних конфліктів. У спільній заяві Human Rights Watch та 42 інші організації засудили примусові переміщення та усиновлення та закликали Росію надати Організації Об’єднаних Націй та іншим неупередженим установам доступ для виявлення цих дітей, моніторингу їхнього добробуту та сприяння їх поверненню в Україну.
Багатьом дітям в інтернатних закладах, у тому числі дітям з інвалідністю, довелося тижнями ховатися від бомбардувань у підвалах без електрики та водопостачання. Група дітей із закладу в Маріуполі не розмовляла чотири дні після того, як їх евакуювали до Львова у березні 2022 року – ймовірно, через травму, як повідомив волонтер, що працював з ними. Співробітники іншого закладу просили старших дітей носити молодших у підвал, коли лунали сирени повітряної тривоги.
Діти, які були евакуйовані в інші регіони України, не змогли уникнути війни. У квітні 2022 року 16-річний Антон, якого евакуювали з одного закладу на Луганщині до іншого у Львові, прокинувся від падіння фарби зі стелі, спричиненого обстрілом крилатими ракетами. Уламки потрапили на подвір’я інтернату. Як працівники закладу повідомили Human Rights Watch, один уламок влучив на кухню, між ногами кухаря.
Понад 9 із 10 дітей в українських інтернатних закладах мають батьків із повними батьківськими правами та були поміщені до закладів через бідність сімей чи складні життєві обставини, або через те, що дитина має інвалідність, і заклади помилково розглядалися як найкращий варіант. Насправді, як визнали українські органи влади та як показали десятиліття досліджень, заклади за своєю суттю шкідливі для дітей. Законодавство про права людини вимагає деінституціоналізації всіх дітей, у тому числі під час збройних конфліктів.
Після того, як почалися російські атаки, більшість дітей із закладів було відправлено додому до їхніх родин, а тисячі евакуйовано до інших закладів; але інформація про долю ще тисяч залишається невідомою, і їх потреби слід терміново оцінити. За міжнародної підтримки Україна повинна терміново визначити місцеперебування всіх дітей з інтернатних закладів і забезпечити їхній добробут, заявили в Human Rights Watch.
У випадках, коли діти залишалися в закладах і були евакуйовані, часто разом з дітьми евакуювали лише невелику кількість персоналу закладу. Співробітники були виснажені цілодобовою роботою без відпочинку протягом тижнів або місяців, і іноді їх «вибирали [для евакуації] лише тому, що [вони] просто були присутні в закладі у той момент», – сказала Галина, колишня адміністраторка, яка раніше не здійснювала догляд за дітьми.
При евакуації дітей із закладів за кордон деякі не були зареєстровані під час хаотичних масових потоків біженців у перші тижні війни, брати та сестри були розділені, а діти тимчасово не могли отримувати освіту та соціальну підтримку. Європейські країни повинні укладати угоди з Україною, щоб у всіх випадках відстоювати інтереси дитини.
Україна наполягає на тому, що діти, евакуйовані з закладів, повинні залишатися разом за кордоном, що створює матеріально-технічні проблеми для країн, які відмовилися від інституційної моделі догляду. У Польщі, де законодавство забороняє закладам розміщувати понад 14 дітей, волонтерам довелося відремонтувати старі дитячі будинки для розміщення українських дітей-переселенців. Україна каже, що ця вимога спрямована на те, щоб про дітей піклувалися відповідально та щоб діти поверталися додому після війни. Але цих цілей можна досягти, поміщаючи дітей у сімейні умови та регулярно перевіряючи їх становище, заявили в Human Rights Watch.
З 2005 року українські органи влади взяли на себе зобов’язання відмовитись від інституційної моделі та влаштовувати дітей у сім’ї або в сімейні умови, але реформа загальмувала, і кількість закладів фактично зросла. Чинна влада, включно з Президентом Володимиром Зеленським, визнала необхідність деінституалізації в рамках планів України щодо вступу до Європейського Союзу. Україна та її союзники повинні реалізувати цю мету та підтримувати всіх дітей із закладів, у тому числі дітей з інвалідністю, щоб вони перебували під опікою у своїх сім’ях або в сімейних умовах, і забезпечити, щоб на інтернатні заклади фінансування не виділялося.
«Ця жорстока війна яскраво показала необхідність покласти край небезпеці, з якою стикаються діти, що перебувають в інтернатних закладах, – підкреслив Ван Есвельд, – «Повернення дітей, які були незаконно захоплені російськими військами, має бути міжнародним пріоритетом, і Україна та її союзники можуть і повинні забезпечити, щоб усі діти в Україні користувалися своїми правами жити в сім’ях, а не в закладах».
