Skip to main content

Україна

Події 2019 року

Український кінорежисер Олег Сенцов, який перебував у в'язниці в Росії за безпідставними звинуваченнями в тероризмі, обіймає свою доньку під час зустрічі у міжнародному аеропорту «Бориспіль». Сенцов повернувся на батьківщину в рамках обміну полоненими й ув’язненими між Україною та Росією. На церемонії зустрічі звільнених був присутнім президент України Володимир Зеленський. 7 вересня 2019 р.

© 2019 REUTERS/Гліб Гаранич

Шостий рік на сході України точаться бойові дії, і, хоча кількість цивільних жертв скоротилася, життя та добробут мирних мешканців і далі перебувають під загрозою. У травні колишній комік Володимир Зеленський переміг на президентських виборах. У липні під час дострокових парламентських виборів уперше в історії незалежної України більшість у Верховній Раді отримала одна партія, а саме партія президента «Слуга народу». Вступивши на посаду, Зеленський продемонстрував прихильність до проведення антикорупційної реформи та припинення збройного конфлікту з Росією.

2019 року умови роботи для медій в Україні залишалися небезпечними. Ультраправі угруповання і далі вдавалися до насильства.

У вересні Росія та Україна обмінялися загалом 70 в'язнями. З-поміж інших обміняли 24 українських моряка, захоплених Росією у Керченській протоці 2018 року, та одинадцять утримуваних Росією українських політв’язнів, серед яких були Олег Сенцов, Едем Бекіров, Павло Гриб, Олександр Кольченко, Роман Сущенко. Ще один великий обмін полоненими між Україною та підтримуваними Росією озброєними угрупуваннями відбувся у грудні 2019 року. В Україну повернулося більш ніж 124 особи, збройні угруповання звільнили 76 осіб.

У листопаді Україна стала сотою країною світу, яка приєдналася до Декларації про безпеку шкіл – міжнародної політичної угоди, яка визначає зобов'язання щодо ґарантії безпеки шкіл під час збройних конфліктів.

Збройний конфлікт

2019 року значно скоротилася кількість втрат серед цивільного населення.

Мирні мешканці здебільшого стають жертвами вогню із легких озброєнь, артилерійських і мінометних обстрілів, мін та вибухонебезпечних предметів – наслідків війни.

У період із січня по травень 2019 року кількість нападів на школи по обидва боки лінії розмежування збільшилася втричі порівняно з тим самим періодом 2018 року. За шість років конфлікту загинуло 147 дітей.

Уряд і далі проводив дискримінаційну політику щодо людей, які мешкають у підконтрольних російським проксі реґіонах, вимагаючи від них реєструватися на підконтрольній уряду території як внутрішньо переміщені особи (ВПО), регулярно туди їздити та підтримувати статус проживання/перебування на тій території аби отримувати соціальні виплати. Такі вимоги спричиняли труднощі з отриманням пенсій для багатьох людей похилого віку; ті ж, кому регулярно здійснювати перетин лінії розмежування не дозволяв стан здоров’я чи обмежена мобільність, не могли отримати свої пенсії взагалі.

У травні 2018 року Верховний суд встановив, що вимога про реєстрацію пенсіонерів як ВПО покладає на них надмірний тягар у питанні отримання пенсій, а у грудні того ж року визнав перевірку ВПО за місцем їх проживання неконституційною.

Обмежений доступ до елементарних послуг і невідкладної медичної допомоги і далі є проблемою на деяких контрольних пунктах в'їзду-виїзду (КПВВ). У період із січня по квітень 2019 року щонайменше 19 людей, переважно старшого віку, під час перетину лінії зіткнення померли через проблеми зі здоров'ям.

Є і позитивні зміни. У березні влада скасувала термін дії електронних перепусток, необхідних для перетину лінії зіткнення. У серпні запущено електрокар для перевезення людей похилого віку і людей із інвалідністю через лінію зіткнення на суто пішохідному КПВВ «Станиця Луганська». У листопаді на цьому ж КПВВ було завершено вкрай потрібний ремонт зруйнованого мосту, що має дещо убезпечити процес перетину.


У серпні луганські сепаратисти засудили до шести років ув'язнення студента Сергія Русінова, звинувативши його у «тероризмі» через проукраїнські дописи у соціальних мережах. У грудні 2019 року проукраїнські журналісти Станіслав Асєєв та Олег Галазюк, незаконно утримувані збройними угрупуваннями у Донецьку з травня 2017 року та серпня 2017 року відповідно, були звільнені та повернені в Україну в рамках обміну полоненими.

Верховенство права, судова реформа

Досі у більшості випадків не забезпечено правосуддя щодо злочинів, скоєних під час акцій протесту «Майдан-2014» і вибуху насильства в Одесі. У серпні Генеральна прокуратура розпорядилася ліквідувати Управління спеціальних розслідувань, яке вело справи Майдану, а в листопаді передала їх до іншого слідчого органу – Державного бюра розслідувань (ДБР). Це було зроблено без чіткої процедури передачі, що призвело до фактичної зупинки поточних розслідувань. Активісти й адвокати забили на сполох із приводу можливого зупинення слідства і втрати результатів розслідування у справах Майдану.

У червні Андрія Козлова було звільнено з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Це сталося після його публічної критики спроб колег сфальсифікувати процедуру голосування і таким чином убезпечити від звільнення суддю, який брав участь у переслідуванні активістів Євромайдану.

У липні президент Зеленський запропонував розширити дію закону про люстрацію на тих, хто служив на певних державних посадах у період із 23 лютого 2014 року до 19 травня 2019 року (день інавґурації Зеленського). Чинний закон про люстрацію забороняє обіймати певні посади в органах державної влади й органах місцевого самоврядування широким категоріям осіб, які займали такого штибу державні посади до 2014 року.

Дві вересневі події ознаменували значний крок на шляху виконання передвиборчої обіцянки Зеленського боротися з корупцією: парламент проголосував за зняття недоторканності з народних депутатів, а Вищий антикорупційний суд України нарешті запрацював. У листопаді Зеленський підписав закон про інформаторів, яким буде захищено та фінансово заохочено тих, хто забажає повідомити про корупцію.

Свобода віросповідання

У січні Вселенський патріарх Варфоломій надав автокефалію новоствореній Православній церкві України, повністю відділивши її від Російської православної церкви. Частина парафій перейшла до новоствореної церкви. Переходи іноді супроводжувалися насильством з боку прихильників обох церков, а в деяких випадках і представників місцевої влади. Було зареєстровано кілька випадків залякування та погроз на адресу вірян і представників кліру Православної церкви України, на які поліція не реагувала, а подеколи і сприяла їм. Українська служба безпеки (СБУ) провела десятки рейдів на будинки священиків і храми, які належали російській православній церкві (Українській православній церкві Московського патріархату).

Були повідомлення про випадки насильства та залякування на адресу Православної церкви України у підконтрольних «сепаратистам» реґіонах, зокрема про обшуки у приміщеннях церков і будинках священиків, а також про конфіскацію майна.

Свобода вираження поглядів, напади на журналістів

Незалежні медії і далі перебували під тиском. Інститут масової інформації (ІМІ), який відслідковує ситуацію зі свободою медій, у період із січня по липень 2019 року зафіксував щонайменше 11 випадків побиття або травмування журналістів та одне вбивство. За повідомленнями ІМІ також мали місце десятки випадків погроз на адресу журналістів і перешкоджань виконанню ними своїх професійних обов'язків (подеколи з боку представників влади), включно з пошкодженням майна та обмеженням доступу до посадових осіб і заходів.

У червні від важких травм голови, отриманих у травні під час нападу невстановленого нападника, помер журналіст-розслідувач Вадим Комаров. Він зазнавав погроз і нападів у попередні роки. Слідчі пов’язали напад на Вадима Комарова з його професійною роботою журналіста. На момент написання цього матеріалу слідство ще тривало.

У червні суд засудив до тюремного ув’язнення п’ятьох чоловіків, що спланували та здійснили 2018 року напад із застосуванням кислоти на антикорупційну активістку Катерину Гандзюк, яка померла від отриманих хімічних опіків. На момент написання цього матеріалу звинувачення замовникам нападу пред’явлено ще не було.

У серпні суд звільнив із СІЗО Кирила Вишинського, російського журналіста,  редактора російської державної інформаційної аґенції «РИА Новости Украина», якого тримали під вартою з травня 2018 року за сумнівними звинуваченнями в державній зраді. У вересні Вишинський виїхав до Росії в рамках обміну полоненими.

У серпні суд задовольнив позов на «захист честі, гідності та ділової репутації» української ультраправої націоналістичної організації «C14» проти незалежного інтернет-каналу «Громадське телебачення», яке назвало організацію «неонацистською». У листопаді апеляційний суд Києва відхилив апеляційну скаргу «Громадського» та залишив рішення суду в силі.

У квітні Верховною Радою було підтримано закон, який вимагає використовувати українську мову у більшості сфер суспільного життя. Цей закон викликав занепокоєння з приводу того, що він не забезпечує достатньою мірою захист і використання мов меншин.

Крим

Протягом року російська влада в окупованому Криму продовжувала знущатися з кримських татар, переслідуючи десятки людей за сфабрикованими звинуваченнями в тероризмі.

Тільки у березні російською владою було заарештовано 24 кримських татар більшість із яких брали активну участь у діяльності об'єднання «Кримська Солідарність» – організації, що надає правову та соціальну підтримку родинам заарештованих і ув'язнених за політично мотивованими справами. Усіх заарештованих звинуватили у причетності до панісламського руху «Хізб ут-Тахрір» («Партія визволення»), забороненого в Росії як «терористична» організація, проте леґального в Україні. Проти жодного з них не було висунуто звинувачень у вчиненні будь-якого акту насильства. Принаймні четверо заарештованих зазнали катувань або жорстокого поводження з боку співробітників російських силових структур. У червні у Криму було заарештовано ще вісьмох кримських татар за таким самим звинуваченням.

У червні Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) зобов’язав російську владу негайно перевести в лікарню Едема Бекірова, тяжкохворого кримськотатарського активіста, якого утримували в СІЗО з грудня 2018 року. Росія відмовилася виконувати рішення ЄСПЛ і звільнила Бекірова лише у серпні. У вересні Бекіров повернувся до Києва в рамках обміну полоненими.

У грудні 2018 року Міністерство юстиції РФ висунуло вимогу до «Кримської центральної колегії адвокатів» виключити зі своїх лав адвоката-правозахисника Еміля Курбедінова через підозру у його причетності до «екстремістської діяльності». Перед цим, теж у грудні, суд засудив Курбедінова до п’яти днів арешту за старий, 2013 року, допис у соцмережах про мітинґ «Хізб ут-Тахрір» у Криму.

Злочини на ґрунті ненависті

Представники угруповань, які пропаґують ненависть і дискримінацію, і далі становили загрозу для етнічних меншин, лесбійок, ґеїв, бісексуалів і трансґендерів (ЛҐБТ), а також для активістів-правозахисників. У деяких випадках зусилля правоохоронних органів, спрямовані на подолання такого штибу насильства, були успішнішими порівняно з попередніми роками і завдяки їм вдалося запобігти нападам ультраправих, зокрема під час публічних заходів. В інших випадках реакція поліції була здебільшого неефективною.

Поліція успішно запобігла жорстоким нападам на учасників і учасниць Маршу за права жінок, який пройшов 8 березня у семи містах України.

Марш рівності, який відбувся в Києві у червні, став найчисельнішим в історії України прайдом, у якому взяло участь 8000 учасників і учасниць. Загалом акція була мирною та добре охоронялася поліцією.

У квітні ультраправі в Києві зробили спробу зірвати Європейську лесбійську конференцію. Вони намагалися прорватися через кордони безпеки та розприскували сльозогінний газ.

У квітні поліція Дніпра здійснила рейд на ґей-клуб, змусивши відвідувачів кілька годин лежати на підлозі, відпускаючи гомофобні слівця та фільмуючи те, що відбувалося. Двоє людей отримали травми.

Головні суб’єкти міжнародних відносин

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) визнали президентські вибори змагальними та такими, що мали високий показник явки. Міжнародна місія зі спостереження за виборами відзначила, що передвиборча кампанія липневих парламентських виборів відбулася з дотриманням основоположних свобод, але її було затьмарено «широкомасштабними порушеннями та зловживаннями у частині політичного фінансування».

Під час щорічного Діалогу з прав людини, який відбувся у Києві в березні, Україна та Європейський Союз обговорили шляхи захисту прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО), зокрема відокремлення пенсійних виплат від статусу ВПО. Серед інших тем обговорили також права ЛҐБТ-спільноти та представників етнічних, мовних, релігійних і національних меншин, необхідність розслідування нападів на представників громадянського суспільства та медій, а також необхідність врахування думки Венеціанської комісії щодо проекту закону про використання державної мови.

На саміті Україна-ЄС, що відбувся у липні, ЄС засудив заходи стосовно надання права громадянам України, які мешкають на підконтрольних російським проксі територіях, звертатися за громадянством Росії за спрощеною процедурою. Лідери ЄС також погодилися щодо важливості прискорення реформаторських зусиль України в боротьбі з корупцією.

Резолюція по Україні, прийнята на 41-й сесії Ради ООН з прав людини (HRC), визнала необхідність постійного звітування про ситуацію з правами людини в Україні та запропонувала Верховному комісарові з прав людини продовжувати інформувати HRC. У своїй вересневій доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини привітало скорочення кількості жертв серед цивільного населення та загострило увагу на впливі конфлікту на людей, які живуть по обидва боки лінії зіткнення, а також на відсутності захисту представників медій і громадянського суспільства. ООН закликала Україну «зменшити вплив конфлікту на цивільне населення» та «попередити, припинити і засудити всі акти насильства» проти представників медій і громадських активістів.

Після свого квітнево–травневого візиту до України незалежний експерт ООН з питань захисту від насильства та дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності висловив занепокоєння тим, що ультраправі угруповання вдаються до насильства та пропаґують ненависть до ЛҐБТ-спільноти.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ виступив із кількома заявами, в яких висловив занепокоєння з приводу ситуації зі свободою вираження поглядів, засудив убивство журналіста Вадима Комарова та розкритикував рішення суду про сплату «Громадським телебаченням» судового збору.

У червні Спільна слідча група, яка проводила кримінальне розслідування катастрофи рейсу MH-17 у липні 2014 року, оголосила, що за збиття літака прокуратура Нідерландів притягне до кримінальної відповідальності чотирьох підозрюваних. Процес розпочнеться 2020 року в окружному суді Гааги.

2016 року парламент України вніс зміни до статті 124 Конституції України, усунувши конституційний бар'єр для ратифікації Римського статуту у червні 2019 року.

Незважаючи на те, що Україна не є членом Міжнародного кримінального суду (МКС), вона визнала його юрисдикцію щодо ймовірних злочинів, скоєних на своїй території від листопада 2013 року. І далі триває попереднє вивчення матеріалів прокурором МКС щодо порушень під час збройного конфлікту з метою прийняття рішення, чи варто розпочинати їх розслідування.