Законодавці відвідують засідання парламенту в Києві, 21 грудня 2017 р. © 2017 Reuters

(Київ) Закон, прийнятий Верховною Радою України 20 травня 2021 року, зможе допомогти владі у кримінально-правовому переслідуванні за воєнні злочини та злочини проти людяності, заявляє Human Rights Watch.

Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права» включає положення про відповідальність військових командирів, строк позовної давності для міжнародних злочинів та універсальну юрисдикцію притягнення до відповідальності воєнних злочинців. Закон набере чинності після того, як його підпише президент.

«Новий закон заповнить суттєву прогалину в українському законодавстві, – каже Ліз Евенсон, заступниця директора з міжнародного правосуддя в Human Rights Watch. – Тепер українська влада матиме певні юридичні інструменти, необхідні для ефективного кримінального переслідування за воєнні злочини, вчинені на сході України».

Злочини, вчинені в контексті збройного конфлікту в Україні, нині класифікуються за окремими статтями Кримінального кодексу України та мають строки позовної давності. Відповідно до норм міжнародного права, країни несуть головну відповідальність за розслідування, кримінальне переслідування та покарання винних у таких злочинах, а також за надання жертвам компенсації через заподіяну шкоду. Відсутність відповідних норм в національному законодавстві була однією з головних перепон в зусиллях країни щодо запобігання юридичній та фактичній безкарності за вчинення таких злочинів. Аби забезпечити ефективне застосування нового закону, найвірогідніше, треба буде вносити зміни до Кримінального процесуального кодексу.

2019 року Україна зробила важливий крок, створивши спеціалізований Департамент нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту. Human Rights Watch наголошує, що закон, який приводить національне законодавство України у відповідність із міжнародним правом, є ще одним значним кроком на шляху до посилення здатності влади держави створювати правову базу, необхідну для забезпечення у країні ефективного розслідування та кримінального-правового переслідування за вчинення міжнародних злочинів.

Україна не є членкинею Міжнародного кримінального суду (МКС), але вона визнала юрисдикцію Суду щодо злочинів, вчинених, за твердженнями, на її території в період із листопада 2013 року, і цим самим взяла на себе зобов'язання співпрацювати з МКС. У грудні Канцелярія Прокурора МКС завершила попереднє вивчення ситуації й оголосила, що відповідно до Римського статуту (основоположного договору МКС) критерії для відкриття розслідування були дотримані, та наразі Канцелярія Прокурора МКС ще не звернулася до суддів за дозволом офіційно розпочати розслідування. Оскільки МКС є судом останньої інстанції, розслідування та притягнення до відповідальності на національному рівні може доповнювати розслідування МКС.

Збройний конфлікт на сході України заподіяв величезної шкоди цивільному населенню: від загрози фізичній безпеці до обмеження доступу до харчів, ліків, нормальних умов проживання та навчання. В окупованому Росією Криму місцева влада і далі переслідує кримських татар і, порушуючи міжнародне гуманітарне право, призиває чоловіків для служби в збройних силах Росії.

«Приведення національного законодавства України у відповідність із міжнародним кримінальним правом і міжнародним гуманітарним правом – це можливість посприяти забезпеченню правосуддя для жертв і притягненню до відповідальності винних у міжнародних злочинах, – каже Евенсон. – І це ще один крок у напрямку утвердження прихильності України принципам верховенства права та поваги до прав людини. Тепер варто без зволікання зробити наступний – приєднатися до Римського статуту».